Рішення № 101306952, 08.11.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/92/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2021 Справа № 908/1939/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Соколові А.А., розглянувши матеріали справи

За позовом: Акціонерного товариства "Універсал Банк" (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Леонова Л.М., довіреність №473 від 06.06.2019;

СУТЬ СПОРУ:

06.07.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Універсал Банк" № б/н від 29.06.2021 (вх. № 2076/08-07/21 від 06.07.2021) до Фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна - квартири від 21.03.2013 з метою погашення заборгованості у розмірі 184 864,28 грн. внаслідок невиконання ФОП Золотаренко Ю.В. умов кредитного договору № BL15123 від 21.03.2013.

06.07.2021 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1939/21 в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 09.08.2021 об 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнано обов`язковою, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

23.07.2021 від фізичної особи-підприємця Золотаренко Ю.В на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 22.07.2021 (вх. № 15088/08-08/21 від 23.07.2021), згідно якого відповідач заперечив проти позовних вимог та просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.08.2021 № 908/1939/21 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 07.10.2021, розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 22.09.2021 об 11 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано позивачу здійснити відповідні процесуальні дії, явку представників сторін у судове засідання визнано обов`язковою.

06.09.2021 від Акціонерного товариства "Універсал Банк" на адресу суду надійшли письмові пояснення № б/н від 03.09.2021 (вх. № 18351/08-08/21 від 06.09.2021), відповідно до яких позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.09.2021 № 908/1939/21 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 06.10.2021 о 15 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін, запропоновано сторонам здійснити відповідні процесуальні дії.

01.10.2021 від Акціонерного товариства "Універсал Банк" на електрону адресу суду з електронним цифровим підписом надійшло клопотання № б/н від 30.09.2021 (вх. № 20355/08-08/21 від 01.10.2021) про забезпечення проведення наступних судових засідань по справі № 908/1939/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 01.10.2021 по справі № 908/1939/21 частково задоволено вищевказане клопотання позивача та вирішено судове засідання, призначене на 06.10.2021 о 15 год. 00 хв. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи «EasyCon».

У судовому засіданні 06.10.2021 за участю представників позивача та відповідача судом оголошено перерву до 08.11.2021 о 12 год. 00 хв., про що присутні представники сторін повідомлені про дату, час та місце наступного судового засідання під розписку та в режимі відеоконференції за допомогою системи «EasyCon».

11.10.2021 від позивача на адресу суду надійшло клопотання № б/н від 07.10.2021 (вх. № 21070/08-08/21 від 11.10.2021) про розгляд справи № 908/1939/21 за відсутністю повноважного представника АТ «Універсал Банк» у зв`язку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 08.11.2021 о 12 год. 00 хв. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Вказані документи долучені судом до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 08.11.2021 здійснювалось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу на комплексі "Акорд".

Представник позивача у судове засідання 08.11.2021 не з`явився.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 21.03.2013 між ПАТ «Універсал Банк» та ФОП Золотаренко Ю.В. укладений кредитний договір № BL151239, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 131 994,67 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом строком до 01.03.2016. Крім цього, 21.03.2013 між позивачем та відповідачем укладено договір іпотеки, згідно якого в іпотеку було надано майно, а саме: двокімнатна квартира, загальною площею 64,06 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . В порушення умов договору № BL151239 від 21.03.2013, відповідач свої зобов`язання не виконав. 30.05.2017 Господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 908/658/17 про задоволення позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ФОП Золотаренко Ю.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором № BL151239 від 21.03.2013 у розмірі 263 295,01 грн., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2017. 11.03.2019 позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № BL151239 від 21.03.2013, проте ухвалою суду від 10.03.2021 провадження у справі № 334/1773/19 закрито у зв`язку з непідсудністю суду загальної юрисдикції. Станом на 31.03.2021 рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 по справі № 908/658/17 не виконано, у зв`язку з чим станом на 19.04.2021 заборгованість за договором № BL151239 від 21.03.2013 становить 184 864,28 грн. У зв`язку з невиконанням ФОП Золотаренко Ю.В. своїх обов`язків щодо сплати заборгованості за договором № BL151239 від 21.03.2013 у розмірі 184 864,28 грн., АТ «Універсал Банк» просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, загальною площею 64,06 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності іпотекодавцю - Золотаренко Юлії Володимирівни, встановивши спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку». На підставі викладеного, посилаючись на ст. ст. 7, 33, 39, 41, 43 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 15, 16, 20, 525, 526, 530, 533, 589, 590, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на позовну заяву № б/н від 22.07.2021 зазначивши, що відсутність боргу підтверджується платіжними дорученнями доданими до відзиву. Копії цих документів також були надані позивачу в судовій справі № 334/1773/19, ініційованій позивачем про звернення стягнення на предмет іпотеки, яка розглядалась 10.03.2021 Ленінським районним судом м. Запоріжжя. З першим позовом про стягнення боргу позивач звернувся до Золотаренко Ю.В. та її поручителів 22.06.2016, за результатами розгляду якого 01.09.2016 Ленінським районним судом м. Запоріжжя прийнято рішення по справі № 334/1162/16-ц про стягнення з відповідача та поручителів солідарно суму боргу у розмірі 167 157,99 грн. Постановою апеляційного суду Запорізької області від 08.02.2017 № 334/1162/16-ц вказане рішення суду скасовано в частині стягнення боргу з Золотаренко Ю.В. як підприємця, у зв`язку з чим заборгованість повинні були сплатити її поручителі. Проте виконавчі дії щодо отримання вказаної суми боргу з поручителів позивач не вчиняв. Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.03.2017 по справі № 908/658/17 залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2017 задоволено позовну заяву ПАТ «Універсал Банк» до ФОП Золотаренко Ю.В. про стягнення заборгованості за кредитним договору в загальній сумі 263 295,01 грн. Вказане рішення відповідачем виконано самостійно та сума боргу сплачена у повному обсязі. Крім цього, нарахування підвищених відсотків за користування кредитом не відповідає нормам права. Також, відповідач заперечив проти позовних вимог і з інших підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

У письмових поясненнях № б/н від 03.09.2021 позивач також підтримав свою позицію пояснивши, що з доводами відповідача не погоджується в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог та просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

08.11.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - рішення загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» (протокол № 2-2018 від 31.10.2018) було змінено на приватне акціонерне товариство та який було перейменовано на Акціонерне товариство «Універсал Банк», що підтверджується статутом АТ «Універсал Банк».

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (надалі Банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем Золотаренко Юлею Володимирівною (надалі Позичальник, відповідач) укладено договір № BL15123 (надалі - кредитний договір), згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 131 994,67 грн. зі сплатою відповідних відсотків за користування кредитом строком до 01.03.2016 року.

Пунктом 6.15. кредитного договору визначено, що строк дії даного договору встановлюється з дня укладання цього договору (підписання цього договору обома сторонами) до повного погашення суми грошових зобов`язань позичальника за цим договором.

Також, 21.03.2013 між ПАТ «Універсал Банк» та фізичною особою - підприємцем Золотаренко Юлією Володимирівною укладено договір іпотеки № 999 нерухомого майна - квартири (договір), у розділі 1 якого зазначено, що основний договір - кредитний договір № BL15123 від 21.03.2013, укладений між Іпотекодержателем та Боржником, в забезпечення виконання зобов`язань якого укладається цей договір.

Пунктом 1.1. договору визначено, що іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме квартиру: що має дві кімнати; загальною площею 64,06 кв.м., житловою площею 28,2 кв.м.; що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 28.02.2013, видане Державним реєстратором прав на нерухоме майно Рябошапка Іриною Петрівною Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції 28.02.2013 року. Відсутні жодні договірні зміни строків позовної давності щодо правочинів, на підставі яких Іпотекодавець отримав право власності на предмет іпотеки.

Право власності на предмет іпотеки зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майно від 28.02.2013 року, номер запису про право власності - 243146, виданим Державним реєстратором прав на нерухоме майно Рябошапка Іриною Петрівною Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 15226523101.

Згідно п. 1.2. договору, станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмету іпотеки, згідно звіту незалежного суб`єкта оціночної діяльності, становить 352 000,00 грн. без ПДВ.

Підпунктом 1.3.1. п. 1.3. договору передбачено, що іпотекою забезпечується в повному обсязі виконання усіх зобов`язань вищевказаного боржника за основним договором, укладеним між Іпотекодержателем та Боржником, зокрема зобов`язання щодо повернення боржником у повному обсязі кредитних коштів, отриманих та/або таких, що будуть отримані, відповідно до умов основного договору, у розмірі 250 000,00 грн. на зазначений в основному договір рахунок у терміни, встановлені графіком погашення кредиту згідно відповідного додатку до основного договору (якщо передбачено таких графік погашення та укладено відповідний додаток до основного договору), але в будь-якому випадку не пізніше 01.03.2016, враховуючи умови основного договору стосовно автоматичної пролонгації строку користування кредитом/кредитною лінією на умовах основного договору, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов основного договору та/або згідно умов іншої угоди між іпотекодержателем та боржником.

Відповідно до п.п. 2.1.1. п. 2.1. договору, іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов`язань за будь-яким з вищевказаних основного(-их) договору(-ів), що обумовлюють основне зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки в повному обсязі переважно перед іншими кредиторами.

У разі порушення іпотекодавцем та або будь-яким з іпотекодавці обов`язків, встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язань за будь-яким з вищевказаних основного(-их) договору(-ів), що обумовлюють основне зобов`язання, а у разі невиконання іпотекодавцем(-цями) та/або будь-ким з іпотекодавці цієї вимоги - звернути стягнення на предмет іпотеки (п.п. 2.1.2. п. 2.1. договору).

Іпотекодержатель має право на всі передбачені законодавством України права іпотекодержателя, а також право вимагати від іпотекодавця(-ців) або будь-кого з іпотекодавців дотримання прав іпотекодержателя, що надані останньому Законом України «Про іпотеку» (п.п. 2.1.3. п. 2.1. договору).

Пунктом 4.1. договору визначено, що звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадках та на підставах, передбачених законодавством України:

- у разі порушення будь-якого основного зобов`язання, що забезпечене іпотекою за цим договором, та/або будь-якого зобов`язання іпотекодавця(-ців) або будь-якого з іпотекодавців за цим договором, та/або

- у разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавця(-ців) або будь-якого з іпотекодавців та/або боржника(-ків) або визнання його банкрутом (у разі, якщо іпотекодавець та/або боржник є юридичною особою), та/або

- у разі ліквідації іпотекодавця або будь-кого з іпотекодавців та/або боржника(-ків) (у разі, якщо іпотекодавець та/або боржник є юридичної особою0 та/або;

- в інших випадках відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 4.2. договору, звернення стягнення здійснюється на підставах:

- рішення суду; або

- виконавчого напису нотаріуса; або

- застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; або

- за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

У випадку порушення іпотекодавцем(-цями) або будь-яким з іпотекодавців зобов`язань за цим договором та/або боржником(-ками) будь-якого основного зобов`язання, що забезпечено іпотекою за цим договором, іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю(-цям) та/або боржнику(-кам) повідомлення, оформлене відповідно до вимог законодавства України (п. 4.3. договору).

Звернення стягнення за рішенням суду та виконавчим написом нотаріуса здійснюється відповідно до законодавства України, у тому числі Закону України «Про нотаріат» (п. 4.5. договору).

Згідно 4.6. договору, звернення стягнення по застереженню про задоволення вимог іпотекодержателя, здійснюється відповідно до розділу 5 цього договору іпотеки та відповідно до законодавства України, у тому числі Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 5.1. договору, сто рони погодили можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних способів звернення стягнення на предмет іпотеки:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі Законом України «Про іпотеку»;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі Законом України «Про іпотеку».

Це договір підлягає нотаріальному посвідченню, набирає чинності з моменту такого посвідчення та діє до повного виконання зобов`язань за основним(-ми) договором(-и), що обумовлюють основне зобов`язання (п. 6.1. договору).

Цей договір укладається з реєстрацію обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек, витрати по реєстрації в цьому реєстрі та нотаріальному посвідченню даного договору та будь-яких змін до нього несе іпотекодавець(-ці) (п. 6.2. договору).

Згідно п. 6.3. договору, сторони домовились, що цей договір укладається з накладенням заборони відчуження предмету іпотеки. Витрати по реєстрації заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна несе іпотекодавець(-ці).

Відповідно до п. 6.4. договору, зміни та доповнення до цього договору вносяться в порядку, передбаченому законодавством України та цим договором.

Вказаний договір іпотеки 21.03.2013 року посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Петрусенко Т.І. та зареєстрований у реєстрі за № 999, та у зв`язку з посвідченням вказаного договору накладено заборону відчуження зазначеної в договір квартири, яка розташована за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Товариська, буд. 58, кв. 37, належної гр. Золотаренко Юлії Володимирівні , до припинення чи розірвання договору іпотеки. Вказана заборона зареєстрована в реєстрі за № 1000.

З матеріалів справи вбачається, що 30.05.2017 господарським судом Запорізької області прийнято рішення по справі № 908/658/17 за позовом Публічного акціонерне товариства "Універсал Банк" до фізичної особи-підприємця Золотаренко Ю.В. про стягнення основної заборгованості за кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013 у розмірі 131 994,67 грн., нарахованих відсотків в сумі 24 450,27 грн. та нарахованих підвищених відсотків в сумі 106 850,07 грн., що станом на 24.02.2017 разом складає 263 295,01 грн. Вказаним рішенням позов задоволено у повному обсязі. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2017 № 908/658/17 рішення суду залишено без змін, у зв`язку з чим 20.06.2017 господарським судом Запорізької області видано відповідні накази.

В матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази в підтвердження звернення до виконавчої служби з відповідними наказами про примусове виконання рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 по справі № 908/658/17.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідачем самостійно у добровільному порядку здійснювалось погашення стягнутої рішенням суду від 30.05.2017 по справі № 908/658/17 заборгованості за кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013 на загальну суму 263 296,00 грн., що підтверджується наступними копіями платіжних доручень (а.с. 86-87):

- № 218 від 18.10.2019 на суму 20 000,00 грн. (призначення платежу - сплата по рішенню господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 по справі № 908/658/17 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ФОП Золотаренко Ю.В.);

- № 221 від 31.10.2019 на суму 20 000,00 грн. (призначення платежу - сплата по рішенню господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 по справі № 908/658/17 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ФОП Золотаренко Ю.В.);

- № 265 від 08.05.2020 на суму 22 834,00 грн. (призначення платежу - сплата по рішенню господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 по справі № 908/658/17 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ФОП Золотаренко Ю.В.);

- № 267 від 08.05.2020 на суму 200 462,00 грн. (призначення платежу - сплата по рішенню господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 по справі № 908/658/17 за позовом ПАТ «Універсал Банк» до ФОП Золотаренко Ю.В). Тобто заборгованість за раніше укладеним кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013 сплачена ФОП Золотаренко Ю.В. у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 06.03.2018 ПАТ "Універсал Банк" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ФОП Золотаренко Ю.В. про стягнення заборгованості по підвищеним відсоткам за кредитним договором від 21.03.2013 № ВL15123 за період з 25.02.2017 по 15.12.2017 у розмірі 60 418,07грн.

За результатами розгляду вищевказаної позовної заяви 24.05.2018 господарським судом Запорізької області прийнято ухвалу по справі № 908/378/18 (суддя Федорова О.В.) про залишення без розгляду позовної заяви ПАТ «Універсал Банк».

Як вбачається з вказаної ухвали, господарським судом Запорізької області встановлено наступне: «між тим, пунктом 6.9 кредитного договору № ВL15123 від 21.03.2013р. сторонами узгоджено, що всі спори, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. При цьому сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього регламенту. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської відповідають місцю і даті укладення договору.

29.08.2014 сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору № ВL15123 від 21.03.2013, якою домовилися договір доповнити відповідним змістом.

А саме в п. 8.2 додаткової угоди сторони погодили, що всі вимоги, які виникають при виконанні даного договору або у зв`язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. При цьому сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього регламенту. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської відповідають місцю і даті укладення договору.

Таким чином, підписавши додаткову угоду № 1 від 29 серпня 2014 р. до кредитного договору № ВL15123 від 21.03.2013р., в якій міститься третейське застереження, сторони цього договору погодили, що розгляд усіх спорів, розбіжностей або вимог, що виникають за вказаним договором, відбувається у визначеному ними третейському суді за його правилами».

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.08.2018 № 908/378/18 апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 24.05.2018 по справі № 908/378/18 залишено без задоволення, ухвалу суду без змін.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру судових рішень, 22.10.2018 ПАТ "Універсал Банк" звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до ФОП Золотаренко Ю.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВL15123 від 21.03.2013 на загальну суму 38 830,60 грн., з яких: 28 962,45 грн. інфляційних втрат та 9 868,15 грн. 3 % річних.

За результатами розгляду вищевказаної позовної заяви 11.12.2018 господарським судом Запорізької області прийнято ухвалу № 908/2168/18 (суддя Горохов І.С.) про залишення без розгляду позовної заяви ПАТ «Універсал Банк» з огляду на третейське застереження, яке міститься у вказаному кредитному договорі № ВL15123 від 21.03.2013.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2019 № 908/2168/18 апеляційну скаргу ПАТ «Універсал Банк» на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.12.2018 по справі № 908/2168/18 залишено без задоволення, ухвалу суду без змін.

В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01.07.2019 по справі № 15/19 за позовом АТ «Універсал Банк» до ФОП Золотаренко Ю.В., гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ВL15123 від 21.03.2013. Вказаним рішенням позовні вимоги задоволені частково та стягнуто з ФОП Золотаренко Ю.В., гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 солідарно на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором № ВL15123 від 21.03.2013 на загальну суму 42 837,99 грн., в т.ч. інфляційні витрати за період з листопада 2017 по травень 2019 на суму 35 336,99 грн. та 3 % річних за вказаний період у розмірі 7 501,00 грн., а також витрати пов`язані з вирішенням спору Третейським судом (а.с. 113-115).

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05.12.2019 по справі № 755/12240/19 задоволено заяву АТ «Універсал Банк» та видано виконавчий лист на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 01.07.2019 по справі № 15/19.

Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази звернення з вищевказаним листом до примусового виконання рішення від 01.07.2019 по справі № 15/19.

Проте з матеріалів справи вбачається, що відповідачем добровільно у повному обсязі здійснювалось погашення стягнутої рішенням суду від 01.07.2019 по справі № 15/19 заборгованості на загальну суму 44 889,67 грн., що підтверджується наступними копіями платіжних доручень (а.с. 86-88):

- № 264 від 05.05.2020 на суму 20 000,00 грн. (призначення платежу - сплата по рішенню Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 15/19 від 01.07.2019 до ФОП Золотаренко Ю.В., кредитний договір № BL15123 від 21.03.2013);

- № 268 від 08.05.2020 на суму 22 834,00 грн. (призначення платежу - сплата по рішенню Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 15/19 від 01.07.2019 до ФОП Золотаренко Ю.В., кредитний договір № BL15123 від 21.03.2013);

- № 273 від 22.05.2020 на суму 1 415,35 грн. (призначення платежу - залишок заборгованості по рішенню Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 15/19 від 01.07.2019 до ФОП Золотаренко Ю.В., кредитний договір № BL15123 від 21.03.2013);

- № 274 від 22.05.2020 на суму 640,32 грн. (призначення платежу - судові витрати по рішенню Третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 15/19 від 01.07.2019 до ФОП Золотаренко Ю.В., кредитний договір № BL15123 від 21.03.2013);

Також з матеріалів справи вбачається, що 09.07.2020 до Ленінського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ПАТ «Універсал Банк» до Золотаренко Ю.В. , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013 на загальну суму 70 072,20 грн., у т.ч. інфляційних витрат за період з 25.09.2018 по 07.05.2020 на суму 55 843,06 грн. та 3% річних за вказаний періоду розмірі 14 238,14 грн.

За результатами розгляду вищевказаної позовної заяви, ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22.03.2021 провадження по справі № 334/3613/20 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та роз`яснено ПАТ «Універсал Банк», що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів (а.с. 118-119).

В матеріалах справи міститься нотаріально-посвідчена заява ФОП Золотаренко Ю.В. № 1205 від 24.06.2021 на ім`я ПАТ «Універсал Банк», згідно якої відповідач зазначив про повне погашення зобов`язань за кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013, у зв`язку з чим просив припинити обтяження в державному реєстрі обтяжень нерухомого майна та вилучити запис про обтяження нерухомого майна, а саме: квартири № 37 (тридцять сім) у будинку 58 (п`ятдесят вісім), що знаходиться по вул. Товариська у м. Запоріжжі, яке було передане за договором іпотеки нерухомого майна від 21.03.2013, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та ФОП Золотаренко Ю.В. (а.с. 138)

У відповідь на вищевказану заяву листом № 42551 від 02.08.2021 позивач зазначив, що рішення господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 по справі № 908/658/17 та рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 01.07.2019 по справі № 15/19 по кредиту виконані. Судові витрати погашені. У зв`язку з наявною заборгованістю по кредиту, Банком ініційовано нові процеси, які знаходяться на розгляді суду:

- про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат - відповідно до розрахунку заборгованості від 24.06.2021 - інфляційні витрати за час прострочення виконання грошових зобов`язань (встановлених рішенням від 01.09.2016 по справі № 334/1162/16-ц та рішенням від 30.05.2017 по справі № 908/658/17) за період з 30.05.2017 по 25.05.2020 становлять 46 862,32 грн. та 3 % річних за період з 30.05.2017 по 25.05.2020 становлять 14 857,47 грн.

- по зверненню стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості в розмірі 184 486,28 грн. Згідно розрахунку, станом на 19.04.2021 сума підвищених відсотків складає 184 864,28 грн., у зв`язку з чим відсутні підстави для припинення іпотеки (а.с. 139).

Предметом розгляду справи є звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна - квартири від 21.03.2013 з метою погашення заборгованості у розмірі 184 864,28 грн. внаслідок невиконання ФОП Золотаренко Ю.В. умов кредитного договору № BL15123 від 21.03.2013.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та додаткові письмові пояснення, оцінивши представлені докази та заслухавши представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі кредитного договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою кредитний договір № BL15123 від 21.03.2013 є договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 2).

Статтею 1048 Цивільного кодексу України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Позивач вказує, що невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором від 21.03.2013 № BL15123 та наявність заборгованості за вказаним договором станом на 19.04.2021 у розмірі 184 864,28 грн. стало підставою для подання позову до суду з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки нерухомого майна - квартири від 21.03.2013 у примусовому порядку.

Як вбачається з наданого до позовної заяви розрахунку, збільшення заборгованості відбулось за рахунок нарахування підвищених відсотків за користування кредитом - 56,28% в період з 31.05.2017 по 01.05.2020, тобто за 3 роки після ухвалення рішення судом.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19) містить такі правові висновки:

«Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку стати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження №14- 154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу у 2009 році зобов 'язання відповідачів сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання 21.04.2015 року (дата останнього платежу з погашення боргу). Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення до 21.04.2015 року».

Аналогічну позицію викладено у пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц, по якій зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 по справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс 18) вказано наступне:

«Відносини щодо стати процентів за одержання боржником можливості правомірно не стачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України: позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. Такі ж правила щодо стати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту в силу ч. 2 ст. 1057 ЦК України. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також вичерпно врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Таким чином, нарахування позивачем підвищених відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору, що припинився після заявлення позовних вимог про дострокове повернення цих коштів, не відповідає вимогам законодавства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, предметом іпотеки, який забезпечує виконання основного зобов`язання за кредитним договором від 21.03.2013 № BL15123, є двокімнатна квартира № 37 в будинку №58 по вул. Товариській в м. Запоріжжі, що належить Золотаренко Ю.В на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності № 851634, виданого 28.02.2013 Реєстраційною службою Запорізького міського управління юстиції Запорізької області. Договір іпотеки був укладений 21.03.2013. Вказане свідчить про те, що іпотечне майно не придбавалось за кредитні кошти за договором № BL15123 від 21.03.2013.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» зазначені правові наслідки порушення обов`язків іпотекодавця. Так, у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

В матеріалах справи містяться копії відповідних платіжних доручень в підтвердження здійснення відповідачем самостійно у добровільному порядку погашення стягнутої рішенням господарського суду Запорізької області від 30.05.2017 по справі № 908/658/17 заборгованості за кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013 на загальну суму 263 296,00 грн. (а.с. 86-87).

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2016 Ленінським районним судом м. Запоріжжя прийнято рішення по справі № 334/1162/16-ц про дострокове стягнення з відповідача та поручителів солідарно суми боргу за кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013 у розмірі 167 157,99 грн., яка виникла станом на 02.11.2015. Постановою апеляційного суду Запорізької області від 08.02.2017 № 334/1162/16-ц вказане рішення суду скасовано в частині стягнення боргу з Золотаренко Ю.В. як підприємця, у зв`язку з чим заборгованість стягнута з її поручителів.

30.03.2017 Акціонерне товариство "Універсал Банк" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Золотаренко Юлії Володимирівни про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 131 994,67 грн., нарахованих відсотків в сумі 24 450,27 грн., нарахованих підвищених відсотків в сумі 106 850,07 грн. за кредитним договором № BL15123 (кредит, "класика", "змінювана процентна ставка" на базі індексу 6 M UIRD) від 21.03.2013 року, що разом складає 263 295,01 грн.

За результатами розгляду вищевказаної позовної заяви 30.05.2017 господарським судом Запорізької області (суддя Смірнов О.Г.) прийнято рішення по справі № 908/658/17 про стягнення основної заборгованості за кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013 у розмірі 131 994,67 грн., нарахованих відсотків в сумі 24 450,27 грн. та нарахованих підвищених відсотків в сумі 106 850,07 грн., що станом на 24.02.2017 разом складає 263 295,01 грн., тобто про дострокове виконання зобов`язань за кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013.

Вказаним рішенням позов задоволено у повному обсязі. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.06.2017 № 908/658/17 рішення суду залишено без змін, у зв`язку з чим 20.06.2017 господарським судом Запорізької області видано відповідні накази.

Проте, незважаючи на погашення ФОП Золотаренко Ю.В. всієї заборгованості за кредитним договором № BL15123 від 21.03.2013 що підтверджується матеріалами справи, позивач протиправно продовжує нарахувати відсотки за кредитним договором, що суперечить вищевказаній позиції Верховного Суду.

Тобто твердження позивача про наявність заборгованості за договором № BL15123 від 21.03.2013 у розмірі 184 864,38 грн. є безпідставними та не обґрунтованими.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Підсумовуючи викладене, враховуючи предмет та визначені Позивачем підстави позову, з огляду на принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку що вимоги Позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Його доводи судом до уваги не приймаються в силу викладеного.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору покласти на позивача.

Повний текст рішення складено та підписано 18.11.2021.

Суддя К.В.Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.