Ухвала суду № 101266590, 18.11.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/605/19

1-кп/212/87/21

У Х В А Л А

18 листопада 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., за участю прокурора Суровцева І.С., потерпілої ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника Голуб І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про залучення перекладача у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040000000802 від 27.08.2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 24 вересня 2021 року визначено головуючого у кримінальному провадженні суддю Колочко О.В. у зв`язку із закінченням повноважень судді Чорного І.Я.

Ухвалою суду від 13 жовтня 2021 року судовий розгляд кримінального провадження за клопотанням сторони захисту розпочатий спочатку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив про залучення йому перекладача з української на російську мову, оскільки він не в повній мірі розуміє українську мову, а саме деякі слова, які йому розтлумачує і перекладає захисник, при цьому пояснив, що він народився в Україні, навчався у школі в Україні і постійний час проживав в Україні, але коли він навчався він не вивчав українську мову у тому обсязі як її вивчають зараз.

захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Голуб І.І. підтримала свого підзахисного, пояснила, що він дійсно не розуміє іноді про що йдеться мова у судовому засіданні і вона йому перекладає деякі слова.

Прокурор заперечив проти задоволення клопотання, зазначивши, що ОСОБА_2 народився і навчався в України, є громадянином України, жодного разу під час досудового розслідування, так і впродовж судового провадження протягом трьох років не заявляв про те, що він не в повній мірі розуміє українську мову, надавав пояснення в суді, розуміючи спілкування між учасниками, вважав, що таке клопотання заявлене з метою затягування судового процесу і є зловживанням процесуальними правами з боку сторони захисту. Крім того, зазначив, що необізнаність юридичної термінології не є підставою для залучення перекладача, для цього у обвинуваченого є захисник.

Потерпіла ОСОБА_1 у вирішення клопотання обвинуваченого поклалася на розсуд суду.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов такого висновку.

Так, участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлена конституційною засадою рівності перед законом і судом (ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 10 КПК), за якою, серед іншого, не допускається привілеїв чи обмежень (в т. ч. й у процесуальних правах, передбачених КПК) за мовними ознаками.

Проявом принципу «рівності можливостей», згідно з яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості і жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом, розглядаються й права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, закріплені у підпунктах «а», «е» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі - Конвенції):

а) бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього;

e) якщо він не розуміє мову, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, - отримувати безоплатну допомогу перекладача.

Згідно зі ст. 29 КПК кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом (частини 1 і 3).

Залучення перекладача для проведення процесуальних дій має на меті забезпечити особам, які беруть участь у кримінальному провадженні та не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, можливість користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (п. 18 ч. 3 ст. 42, п. 9 ч. 1 ст. 56, п. 11 ч. 3 ст. 64-1, п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК).

Як зазначено у ч. 1 ст. 68 КПК, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

При цьому кримінальним процесуальним законом не регламентовано самого порядку залучення перекладача, зокрема не встановлено й безумовного обов`язку слідчого судді, суду, прокурора, слідчого самостійно (за відсутності відповідного клопотання з боку учасника провадження) залучати перекладача.

Відповідно ж до ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків і вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, зокрема обвинувального акту, а також з пояснень самого обвинуваченого, він народився у місті Кривому Розі у 1981 році, навчався в школі в Україні, весь час проживає на Україні, є громадянином України.

Також судом береться до уваги, що обвинувачений на стадії досудового слідства дане клопотання не заявляв, процесуальні документи складені державною мовою вручались обвинуваченому та його захиснику як на стадії досудового слідства так і в ході судового розгляду, при цьому суд зважає на те, що кримніальне провадження триває вже понад три роки, з 2018 року, і за весь цей час ОСОБА_2 не заявляв про бажання мати перекладача, а також ні він, ні його захисники не вказували на те, що останній погано володіє українською мовою або не достатньої її розуміє.

Крім того, у судових засіданнях 13 жовтня 2021 року та 18 листопада 2021 року ОСОБА_2 самостійно висловлював свою думку щодо поставлених судом на обговорення питань, підтримував клопотання захисника, і не заявляв про складнощі у розумінні української мови, що свідчить про достатній рівень володіння обвинуваченим мовою, якою здійснюється кримінальне провадження, для її сприйняття та розуміння.

Також, суд звертає увагу, що нерозуміння деяких слів юридичної термінології під час судового засідання не може прирівнюватися до побутового спілкування, і не є достатнім для обґрунтування необхідності залучення обвинуваченому перекладача, оскільки для надання правової допомоги та роз`яснення суті юридичної термінології є захисник.

ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «К. проти Франції» від 07 грудня 1983 року зазначив, що Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті е) пункту 3 статті 6, очевидно, може бути застосоване тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею.

З огляду на наведене суд зазначає, що ОСОБА_2 є громадянином України, де народився у 1981 року, виріс, отримав освіту та проживав на території України, тобто весь час перебував у тому мовному середовищі, де фактично міг і мав безперешкодну можливість, й навіть був змушений розуміти, не лише російську, а й українську мову.

За наведених вище обставин суд не вбачає об`єктивних підстав для залучення ОСОБА_2 перекладача російської мови, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначеного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 26, 29, 68 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 про залучення перекладача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя О. В. Колочко