Ухвала суду № 101249131, 04.11.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/46258/19

Провадження № 2/761/1205/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2021 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Пономаренко Н.В.

за участю секретаря Бражнченко І.О.

розглянувши в підготовчому провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Акціонерного товариства БМ-2018 про визнання недійсним договору, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Акціонерного товариства БМ -2018 про визнання недійсним договору.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 02.12.2019 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження. Розгляд цивільної справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 26.11.2020 року закрито підготовче провадження у вказані справі призначено її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

В судові засідання 15.06.2021 на 08:15 год., 10.08.2021 на 11:00 та 04.11.2021 на 12:00 позивач ОСОБА_2 не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином про що свідчать: рекомендоване повідомлення про вручення позивачу ОСОБА_2 поштового відправлення про судове засідання на 15.06.2021 на 08.15 год. (а.с. 130), рекомендоване повідомлення про вручення позивачу ОСОБА_2 поштового відправлення про судове засідання на 10.08.2021 на 11:00 год. (а.с. 135), та відстеженням поштового вручення з інтернет-ресурсу Укрпошти за штрих-кодом конверту - 03055718124145, про судове засідання на 04.11.2021 на 12:00. ( а.с. 141-142).

Отже, позивач ОСОБА_1 повторно втретє не з`явились в судове засідання 04.11.2021 на 12:00.

Вимогами ч.5 ст.223 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічні положення містяться в п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У частинах першій, другій та четвертій статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Крім того, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того аналіз норм ст. 223, 257 ЦПК України вказує на те, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними.

Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Водночас, правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13.

Також суд враховує, що вказана цивільна справа тривалий час перебуває провадженні суду а також те, що позивач, як найбільш зацікавлена особа в розгляді даної справи, мав право бути присутнім в судовому засіданні особисто, укласти договір з представником, проте таким правом не скористався. При цьому, суд зауважує, що позивач також не надавав до суду заяви про розгляд справи у свою відсутність

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи в судові засідання на 15.06.202 на 08:15 год., 10.08.2021 на 11:00 та 04.11.2021 на 12:00, але у вказані судові засідання не з`явився, свого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи у відсутність сторони позивача матеріали справи також не містять, що, в свою чергу, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до вимог ст. 257 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 200, 257, 260, 353 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ВТБ Банк», Акціонерного товариства БМ-2018 про визнання недійсним договору - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Повний текст ухвали складено 09.11.2021

Суддя: