Ухвала суду № 101220514, 12.11.2021, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/2717/19

Провадження №6/477/83/21

УХВАЛА

12 листопада 2021 року м. Миколаїв

Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - Саукової А.А.,

з секретарем – Тристан В.О.,

за участю сторін:

представника позивача – Коробченка Д.М.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2020 року за позовом Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області до ОСОБА_1 про стягнення недоотриманих доходів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів,

В С Т А Н О В И В :

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, в якій просив зупинити виконання рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2020 року, відкликати виконавчий лист, скасувати постанову державного виконавця, виправити помилки рішення та доповнити рішення або прийняти ухвалу про затвердження порядку виконання рішення суду, яким зобов`язати боржника та позивача проводити виконання рішення та стягнення сум боргу під контролем Приватбанку або ПФУ.

В обгрунтування заяви зазначив, що підставами зупинення є обов`язок суду зупинити провадження у справі до моменту прийняття рішення у справах № 477/836/21та № 477/508/21 на підставі п.6 ст. 251 ЦПК України та право Жовтневого районного суду Миколаївської області зупинити провадження відповідно до п.10 ст. 252 ЦПК України, у зв`язку з подачею ним до касаційного суду у даній справі касаційної скарги.

Зазначає, що рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18.02.2020 року та постанова Миколаївського апеляційного суду від 24.06.2021 року про стягнення недоотриманих доходів від оренди земельної ділянки не передбачають заходів впровадження примусового виконання судового рішення, а тому, на підставі ст. 267 ЦПК України, просить доповнити рішення суду та прийняти додаткову ухвалу або рішення затвердження порядку виконання рішення суду, якою зобов`язати боржника та позивача проводити виконання рішення та стягнення сум боргу під контролем Приватбанку або ПФУ.

Посилається на наявне у нього право власності, відсутність предмета спору та не дослідження судом зібраних у справі доказів.

В наступних аналогічних заявах, надісланих до суду до розгляду заяви по суті, змінював вимоги, зазначаючи аналогічні підстави та в останній заяві-вимозі примусового зупинення виконання судового рішення, яка надійшла до суду 10 листопада 2021 року, остаточно просив: зупинити виконання судового рішення від 18 лютого 2020 року, яке він повинен виконувати лише після отримання рішень у справах № 477/836/21 та № 477/508/21 та з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду; відкликати виконавчий лист, не відповідаючий результативній частині рішення від 18 лютого 2020 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 24.06.2020року, визнати цей виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню згідно з п.5 ч.1 ст. 39, ст. ст. 40, 68,70 Закону України «Про виконавче провадження»; доповнити рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18.02.2020 року та затвердити порядок виконання цього рішення, яким виправити помилки рішення та надати пояснення взаємовідносин відповідача з посадовими особами позивача у питаннях нормативного правового порядку використання ним землі, зобов`язати боржника проводити виконання рішення про стягнення сум лише за договором оренди земельної ділянки та закрити, припинити справу № 477/2717/19.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 просив відкликати виконавчий лист, як незаконно виданий та на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», а також закрити справу № 477/2717/19. Посилаючись на те, що справа розглянута з порушенням земельного законодавства, рішенням суду не передбачено примусового виконання рішення, документи, підтверджуючі право власності на земельну ділянку, відсутні, отже вимагати плату немає сенсу, тому необхідно рішення скасувати, позов повернути позивачу – Воскресенській селищній раді, яка може звернутись з іншим позовом, оскільки позов у даній справи не має майнового значення.

Представник позивача – Воскресенської селищної ради, адвокат Коробченко Д.М. проти заяви заперечував, зазначивши, що рішення суду набрало законної сили та звернуте до виконання, така підстава для зупинення, як розгляд іншої справи, не передбачена діючим законодавством, вважав заяву безпідставною та такою, що не грунтується на нормах законодавства.

Заслухавши сторони та розглянувши заяву, суд приходить до наступного висновку.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2020 року задоволений позов Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Вітовська районна державна адміністрація Миколаївської області про стягнення недоотриманих доходів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, та з ОСОБА_1 на користь Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області стягнутий недоотриманий дохід у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів в розмірі 175569 грн 17 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 07.04.2021 року заява відповідача про перегляд заочного рішення від 18 лютого 2020 року залишена без задоволення.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2021 року рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2020 року змінене, зменшений розмір недоотриманого доходу за використання земельної ділянки, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області з 175569грн. 17 коп. до 108 988 грн 11 коп., перерозподілені судові витрати.

Підставою для зміни рішення стала заява ОСОБА_1 , викладена в апеляційній скарзі, про застосування позовної давності.

Отже, рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2020 року, змінене в частині суми стягнутих коштів постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, набрало законної сили.

На виконання рішення Жовтневого районного суду від 18 лютого 2020 року, яке змінено постановою Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2021 року, видані два виконавчих листи: про стягнення з ОСОБА_1 недоотриманого доходу за використання земельної ділянки на користь Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області в розмірі 108 988грн 11коп.; про стягнення з ОСОБА_1 на користь Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області судового збору в розмірі 131грн.

Отже, виконавчі листи видані у відповідності до резолютивної частини рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2020 року, з урахуванням змін відповідно до постанови Миколаївського апеляційного суду від 24 червня 2021 року.

Справи № 477/836/21 та № 477/508/21, на які посилається відповідач, станом на час розгляду даної заяви перебувають у провадженні Жовтневого районного суду Миколаївської області та по суті не розглянуті.

Норми статей 251, 252 ЦПК України передбачають зупинення провадження у справі за обставин, які є перешкодою для розгляду справи по суті.

Розгляд справи № 477/2717/19 за позовом Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області до ОСОБА_1 завершений, рішення суду набрало законної сили та звернуте до виконання.

На стадії виконання може бути зупинене виконання судового рішення та таке право, відповідно до ст. 436 ЦПК України, належить суду касаційної інстанції.

Отже, зупинення судом провадження у справі, яка вже розглянута та перебуває на стадії виконання, до вирішення інших справ нормами ЦПК України не передбачено.

Відповідно до ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Виконавчі листи відповідають резолютивній частині рішення, яке набрало законної сили, інших підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, під час розгляду заяви не встановлено.

За такого, за відсутності правових підстав для зупинення провадження чи зупинення виконання рішення, відсутні і підстави для відкликання виконавчого листа, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Інші доводи скарги зводяться до незгоди з судовим рішенням.

Щодо зміни чи встановлення способу або порядку виконання рішення, відповідно до ст. 435 ЦПК України, право на звернення до суду з такою заявою належить виключно стягувачу чи виконавцю. Однак, ані стягувач - Воскресенська селищна рада Вітовського району Миколаївської області, ані виконавець з такими заявами до суду не звертались.

Щодо скасування рішення суду, то відповідно до ст. ст. 374, 409 ЦПК України, таке право належить до повноважень судів апеляційної та касаційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 258 - 260 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 18 лютого 2020 року – залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складений 17 листопада 2021 року.

Суддя А.А. Саукова