Рішення № 101218856, 18.11.2021, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/999/21

2-а/467/16/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2021 року Арбузинський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Кірімової О.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіваченко Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Арбузинка справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якій просить суд скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 541447 від 21 жовтня 2021 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження.

Підставою пред`явлення позову позивач зазначає порушення законодавства під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, за наслідком чого було складено оскаржувану постанову. З даною постановою позивач не погоджується, оскільки вона не містить належних та допустимих доказів, які б підтверджували його вину у даному правопорушенні, а висновки, викладені в постанові не відповідають обставинам справи. Позивач зазначив, що стаття, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності має дві частини, тоді як в постанові не вказано конкретно яку частину даної статті ним порушено.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 01 листопада 2021року відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду з повідомленням сторін.

17 листопада 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав не обґрунтованості, до якого представником додано письмові докази до справи про адміністративне правопорушення.

В судове засідання позивач не прибув, хоча про дату, місце і час розгляду справи був повідомлений належним чином, однак позивач подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив про їх задоволення.

Відповідач, який належним чином був повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, представник у відзиві просив про розгляд справи у його відсутність.

В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови серії ГАБ № 541447 складеної 21 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 20 жовтня 2021 року близько з 22 години 00 хвилин по 01 годину 00 хвилин 21 жовтня 2021 року, в будній день, порушував режим тиші, що супроводжувалось шумом та стуками, порушуючи ст. 24 ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", чим вчинив адмінністративне правопорушення, передбачене ст. 182 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді попередження.

Позивач з винесеною постановою не погоджується та вважає, що вона винесена в порушення вимог закону та процедури і порядку розгляду справи. В діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 182 КУпАП.

Судом встановлено, що в оскаржуваній постанові не зазначено яку з вимог частин ст. 182 КУпАП було порушено позивачем. Крім іншого, дана постанова не містить посилань на місце вчинення даного правопорушення та жодних пояснень свідків даної події.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі, зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Позивач ОСОБА_1 будучи незгоден з вказаною постановою, у визначений законом десятиденний строк на оскарження, 25 жовтня 2021 року звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КУпАП порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від п`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і накладення штрафу на посадових осіб та громадян - суб`єктів господарської діяльності - від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 КУпАП дії. передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддіно адміністративному стягненню за такі ж порушення - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п`ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією звуковідтворювальної апаратури піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші або без такої і на посадових осіб та громадян - суб`єктів господарської діяльності - від п`ятдесяти до ста п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією звуковідтворювальної апаратури піротехнічних засобів, інших предметів порушення тиші.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни при здійсненні будь-яких видів діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров`я населення шуму зобов`язані: здійснювати відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи щодо попередження утворення та зниження шуму до рівнів, установлених санітарними нормами; забезпечувати під час роботи закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу, культури, при проведенні концертів, дискотек, масових святкових і розважальних заходів тощо рівні звучання звуковідтворювальної апаратури та музичних інструментів у приміщеннях і на відкритих майданчиках, а також рівні шуму в прилеглих до них жилих і громадських будівлях, що не перевищують рівнів, установлених санітарними нормами; вживати заходів щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами, в таких приміщеннях і на таких територіях (захищені об`єкти): 1) жилих будинків і прибудинкових територіях; 2) лікувальних, санаторно-курортних закладів, будинків-інтернатів, закладів освіти, культури; 3) готелів і гуртожитків; 4) розташованих у межах населених пунктів закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу; 5) інших будівель і споруд, у яких постійно чи тимчасово перебувають люди; 6) парків, скверів, зон відпочинку, розташованих на території мікрорайонів і груп житлових будинків. Шум на захищених об`єктах при здійсненні будь-яких видів діяльності не повиненперевищувати рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби.

Відповідно до додатку 1 до «Державних санітарних норм допустимих рівнів шуму в приміщенні житлових та громадських будинків на території житлової забудови», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я № 463 від 22.02.2019 року у житлових приміщеннях житла І і ІІ категорій, допускається рівень шуму: в день до 40 децибел, в ніч до 30 децибел.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

З урахуванням роз`яснення п.п. 4,7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 червня 1988 року "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення" суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачено адміністративну відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку та обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, строк оскарження постанови якщо оскаржувалася до вищестоящого органу обчисляється з наступного дня після прийняття цим органом рішення за скаргою.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довеститі обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність складання ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог, за що передбачена відповідальність згідно ст . 182 КУпАП.

Відповідач надав до відзиву на позовну заяву копію оскаржуваної постанови, заяву ОСОБА_2 про те, що його сусід в нічний час систематично проводить ремонтні роботи що супроводжується стуканням, свердлінням та іншим шумом, пояснення ОСОБА_2 . від11.10.2021 року та від 21.10.2021 року про те, що його сусід, що проживає в квартирі АДРЕСА_1 щоночі, з 23.00 години до 01.00 години порушує режим тиші, стукає, займається побутовими справами, що супроводжується стуками, та заважає відпочивати.

Однак, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних доказів на підтвердження того, що рівень шуму, який відтворювався від усіляких позивачем робіт у нічний час, перевищував рівнів, установлених санітарними нормами для відповідного часу доби, а саме рівень у 30 децибел, з урахуванням того, що суд не володіє необхідними спеціальними знаннями у сфері іншій, ніж право.

Отже, відповідачем всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України факт порушення позивачем Державних санітарних норм допустимих рівнів шумув приміщенні житлових та громадських будинків на території житлової забудовита правомірність винесення оскаржуваної постанови не доведено, доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду не надано.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Зазначене гарантується статтею 62 Конституції України.

При цьому, ЄСПЛ у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ст. 182 КУпАП, є не доведеним.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, ст. 6 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року).

Однак, статтю 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року).

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідачем жодним доказом не доведено правомірність винесеного оскаржуваного рішення, не доведено викладенні в постанові обставини та вчинення позивачем саме адміністративного правопорушення, судом встановлено, що посилання позивача в обґрунтування вимог щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованими і доведеними, у зв`язку з чим позов є обґрунтованим, підлягає задоволенню, а постанова серії ГАБ № 541447 від 21 жовтня 2021 рокупро притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст. 182 КУпАП скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно позивача закриттю, за відсутністю події і складу правопорушення.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 20, 192, 241-246,286 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 541447 від 21 жовтня 2021 року винесену ДОП ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області Цимбалом О.С. про притягненнядо адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 182 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді попередження та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду складений 19 листопада 2021 року.

Суддя Арбузинського

районного суду О.М.Кірімова