Вирок № 10116357, 01.06.2010, Лебединський районний суд Сумської області

Справа №1-12/10

ВИРОК

IМЕНЕМ УКРАIНИ

1 червня 2010 року Лебединський районний суд

Сумської області

в складі: головуючого судді - Бакланова Р.В.

при секретарі - Кальченко О.В.

за участю: прокурора - Радковского В.П.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника потерпілих ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині справу по обвинуваченню

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не одруженого, працюючого лісорубом в Яблунівському лісництві ДП «Лисянське лісове господарство», військовозобовязаного, мешканця АДРЕСА_1, раніше не судимого,-

по ч. 3 ст. 186 КК України;

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Суми, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, невійськовозобовязаного, мешканця АДРЕСА_2, судимого: 28 травня 2002 року Краснопільським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 289, ст. 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробовуванням і визначенням іспитового строку 1 рік; 3січня 2003 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 3 ст. 185, ч.1 ст. 296, ст.ст. 70, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з випробовуванням і визначенням іспитового строку 3 роки; 4 червня 2004 р. Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 3 ст. 185, ст.71 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Звільнений 12 лютого 2007р. умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 7 днів,-

по ч. 3 ст. 186 КК України;

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця смт. Жовтневе Білопільського району Сумської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, невійськовозобовязаного, проживаючого в АДРЕСА_3, судимого: 17 травня 1995 року Білопільським районним судом Сумської області за ст. 17, ч. 3 ст. 81, ст. 45 КК України до 3 р. позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки; 25 квітня 1997 року Ковпаківським районним судом м. Суми за ч. 2 ст. 140, ст. 19, ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 141, ст.ст. 42, 43, 44 КК України до 4 р. 6 м. позбавлення волі з конфіскацією майна; 21січня 2000 року Білопільським районним судом за ч. 2 ст.17, ч. 2 ст. 140, ст. 43 КК України до 2 р. 3 м. позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна; 8 липня 2004 року Недригайлівським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 185, 69, 70 КК до 5 р. позбавлення волі з конфіскацією майна. Звільнився 29 серпня 2008 року по відбуттю строку покарання;

по ч. 3 ст. 186 КК України;

В С Т А Н О В И В:

Підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6 о 23 годині 25 жовтня 2008 року перебуваючи неподалік магазину «Центральний універмаг» в центрі м. Суми вступили в змову між собою з метою незаконного збагачення та викрадення чужого майна і запевнивши підсудного ОСОБА_4 в тому, що не вчинятимуть протиправних дій на найнятому автомобілітаксі марки «ДЕУ», водій якого також не був поставлений до відома щодо мети поїздки, підсудні о 1 годині 26 жовтня 2008 року приїхали до господарства, що розташоване по АДРЕСА_4 та належить ОСОБА_7, яка мешкає разом з сином ОСОБА_8, де ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_6 перехилившись через паркан відімкнув хвіртку, після чого підсудні зайшли на подвіря цього господарства і ОСОБА_6 став кричати у вікно жилого будинку щоб їм відчинили двері, а ОСОБА_5 розбив шибку вікна, що знаходиться у веранді поруч з вхідними дверима, через яку відчинив защіпку дверей і всі підсудні, не отримавши дозволу господарів, незаконно зайшли до будинку, в якому діючи умисно та відкрито, з метою незаконного збагачення і викрадення чужого майна ОСОБА_5 став погрожувати ОСОБА_8 деревяною палицею, підібраною на місці злочину імітуючи нею вогнепальну зброю, ОСОБА_6 погрожуючи побоями відкрито вимагав у ОСОБА_7 грошові кошти а ОСОБА_4, діючи узгоджено та разом з іншими підсудними став у кімнаті біля вхідних дверей.

Після того, як потерпілі злякавшись погроз передали ОСОБА_6 1500 грн. підсудні стали виходити з будинку і ОСОБА_5 відкрито для оточуючих взяв із стола та виніс з будинку телевізор марки DAEWOO 21A121A1ТХТ, діагоналлю розміром 51 см., вартістю 660 грн. Викрадені гроші та майно підсудні забрали з собою і в подальшому розпорядилися ними на власний розсуд, чим завдали ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 2160 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю і пояснив, що він з ОСОБА_6 познайомився в м. Суми, а за два тижні до того що трапилось ОСОБА_6 його познайомив з ОСОБА_5 26 жовтня 2008 року сиділи на палатках, пили пиво, тоді ОСОБА_6 позвав поїхати до тітки, яка проживала за містом. Так як у нього був вільний час, він погодився. ОСОБА_6 викликав таксі і вони в трьох сіли в таксі і поїхали в якесь село, якого він не знає. Коли сіли в таксі то ОСОБА_6 признався , що тітка живе за містом. Вони їздили шукали тітку, то в одному селі то в іншому. Коли заїхали в якесь село то ОСОБА_6 запитав у сусідів де тітка, ті йому відповіли, що вона переїхала в с. Павленкове. Приїхали в с. Павленкове і ОСОБА_6 пішов до будинку, але йому сказали, що тітка проживає в сусідній хатині. Він пішов з ним, попробував відкрити хвіртку, але вона була зачинена, тоді ОСОБА_6 попросив його відкрити хвіртку, він переліз через паркан і відчинив. Зайшли на повіря і почала гавкати собака, ОСОБА_6 постукав у вікно, сказав «тьотя ОСОБА_7, відкривайте, це я», але вона відповіла, що вона викличе міліцію. Він у ОСОБА_6 запитав “ чого вона кричить”, на що він відповів, «що вона мене не впізнала». Побачив, що ОСОБА_5 зайшов у хату і позвав його і ОСОБА_6. Зайшли, він був останній і побачив, що ОСОБА_5 стоїть з здоровенною палицею, а ОСОБА_6 стояв збоку. Він побачив, що тут коїться щось не те, розвернувся і пішов сів у таксі. Сів у таксі позаду за водієм, побачив через деякий час, що виходять ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ОСОБА_5 ніс у руках телевізор. Поставив телевізор з заду і сам сів, а ОСОБА_6 сів по переду біля водія і вони поїхали в м. Суми. ОСОБА_6 попросив, щоб телевізор зостався у нього на деякий час і він погодився. Потім ОСОБА_6 запропонував попити пива на Черніговських палатках, він погодився. Коли заїхали в село то заходили в магазин. Заходив в магазин він, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, купили цигарок та пива. Продавала жінка. Жінку яка продавала впізнати не зможу. Були в магазині чоловік з пять, сиділи за столиками відпочивали. Було темно, він на час не дивився, але десь було біля 23 годин. Світло в будинку не горіло, але чоловік і жінка кричали що викличуть міліцію. Де ОСОБА_5 взяв палицю він не знає, але вона була десь біля метру. Палиця у ОСОБА_5 була коли стояв у дверях. ОСОБА_5 сказав “сидіти буду стріляти” і палицю наставив, як гвинтівку. Коли проходив повз вікна ОСОБА_6 сказав “сиди, а то побєм, давай 20 грн. і ми підемо, а то будеш битий”. Баба сказала, що викличе міліцію. ОСОБА_5 ложив телевізор у багажник, але він не влазив і тоді він поставив його позаду між ними. Телевізор - кольоровий, чорного кольору, середнього розміру, він бачив як його виносили. Водій не виходив з машини, він з середини відкрив багажник. Телевізор він продав за 300 гривень на ринку. ОСОБА_6 телевізор не забирав, він йому телефонував але він не брав трубку, він і продав. В Суми вони приїхали десь о 2 ночі. Вину визнає повністю, просто розгубився і сказав на початку частково. 300 грн. потратив на проїзд до дому та на сигарети. Купив телевізор у магазині “Чистий дім” приблизно за 1000 грн., установили у потерпілих при цьому були свідки.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні злочину не визнав і суду пояснив, що даний злочин він не вчиняв. Все це замовлене його дружиною. ОСОБА_4 дає неправдиві покази, у його показах є багато розбіжностей. 26 жовтня 2008 року йому надійшло телефонне повідомлення, що у ОСОБА_7 здійснено злочин. 25 жовтня 2008 року він був в с. Жовтневе. ОСОБА_21, ОСОБА_20 і він поїхали на автовокзал, де працювала його мати. Вона купила їм квитки, вони поїхали раніше, а він на 20 хвилин пізніше. Є свідки які 25 жовтня бачили його протягом дня. 26 жовтня зранку приїхав ОСОБА_10, кум, сестри, зарізали порося, катав дітей в с. Жовтневе по вул. Радянська. На 13.40 13.50 зять посадив його на маршрутку, бо в нього були сумки. Коли він їхав подзвонив ОСОБА_4 і запитав де він є, він відповів йому, що їде додому. Сказав, що зустрінемося ввечері. О 18.00 годині до нього приїхав ОСОБА_4 з ОСОБА_11 і своїми друзями з якими він жив, вони посиділи. Потім вони поїхали в місто до ЦУ на Черніговські палатки - столики. На столиках вони неодноразово зустрічалися з ним. 25 жовтня ОСОБА_12 дзвонив йому. 14 листопада ОСОБА_6 зробили очну ставку з ОСОБА_12, де він говорив, що зі слів ОСОБА_5 він був на цьому злочині, що і в суді дав покази. Коли ОСОБА_39 і ОСОБА_40 в листопаді приходили до його мами то пропало його фото, яке стояло в рамці та паспорт. Ця фотокартка , яка пропала,була показана ОСОБА_39 всім потерпілим та свідкам. Коли ОСОБА_5 водили на відтворення обстановки та обставин подій, то потерпілі навіть не впустили в будинок. Понятий давав покази, що його не ознайомлювали з показами, вони просто підписували. ОСОБА_4 дає несправедливі покази. Свідок таксист дав покази, що возив двох людей. Всі свідки не вказують, що і таксист ходив скрізь за ними, бо боявся що його кинуть. Коли він звільнився, заїхав до батька, то чому він буде кружляти на машині, якщо він знає місцевість. Також столики працюють до 1 години ночі визивали директора цих столиків. Останній раз у ОСОБА_7 був 29 серпня 2008 року. 25 26 жовтня і йому дзвонили і він дзвонив.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, був видалений з зали судового засідання за повторне грубе порушення порядку у судовому засіданні, на весь час судового розгляду справи, в порядку ч. 1 ст. 272 КПК України.

З показів ОСОБА_5, які він давав на досудовому слідстві (Том 3 А.с. 76-77) та які були оголошені у судовому засіданні вбачається, що вину в тому, що він вимагав гроші та застосовував, тобто висловлював погрози застосовувати насильство до потерпілих, він не визнав, те що там був ОСОБА_13 він теж не визнає. З ОСОБА_6 він знайомий багато років, підтримує з ним товариські стосунки. Після звільнення ОСОБА_6 з місць позбавлення волі, він почав з ним тісно спілкуватися. На початку жовтня 2008 року ОСОБА_6 познайомив його з своїм знайомим ОСОБА_4. 23 жовтня 2008 року близько 20 години вони зустрілися з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на літньому майданчику в центрі м. Суми, що мав назву « Чернігівське». Він підійшов до ОСОБА_4 та запропонував йому поїхати в с. Мартинці до родичів ОСОБА_6, щоб взяти грошей. Як саме потрібно було брати гроші він ОСОБА_4 не говорив. Вони разом з ОСОБА_4 встали та пішли з палатки. Куди вони пішли нікому не говорили і ніхто їх не запитував, в тому числі і ОСОБА_6. Автомобіль таксі взяли біля центрального універмагу. Він домовлявся з таксистом, говорив йому, що потрібно зїздити в с. Мартинці до нього додому. Назву села він знав, так як був там у 2001 році разом з ОСОБА_6. Дорогу водію вказував він. Коли вони приїхали в с. Мартинці, то виявилося, що хата, де жила тітка ОСОБА_6 була пустою. Він пішов в сусіднє господарство, де в чоловіка що вийшов дізнався, що тітка ОСОБА_6 живе в с. Павленкове, третя хата зліва, як вїхати в село. Він пояснив водію дорогу і вони поїхали в с. Павленкове. Вїхавши в село втрьох разом з водієм пішли в магазин, де придбали цигарки та пиво. Потім поїхали до тітки ОСОБА_6. Спочатку з ОСОБА_4 зайшли в одне господарство. Як виявилося тітка ОСОБА_6 жила в сусідньому господарстві. Потім з ОСОБА_4 зайшли в сусіднє господарство. Він почав стукати у вікно говорячи «Тітко ОСОБА_7, відчиніть». Але двері ніхто не відчиняв. Тоді він вибивши вікно , просунув руку в отвір та підщипнув защіпку від дверей. І вони зайшли на веранду. Другі двері він штовхнув рукою і вони відчинилися. Він з ОСОБА_4 та водієм увійшли в хату. Він сказав «Баб, ОСОБА_7, я ваш внук ОСОБА_6, дайте грошей». Здається син тітки ОСОБА_7 ОСОБА_8 приніс близько 20 гривень. Баба ОСОБА_7 сказала, що там мало, вона дасть більше. Ми з нею зайшли в іншу кімнату, вона з шифоньєра дістала гаманець і дала йому 700 гривень. Він вийшов з кімнати забрав ОСОБА_4, а водія уже не було. І вони вийшли з кімнати. Телевізор він побачив у машині. Ні він , ні ОСОБА_4 ,ні водій тітці ОСОБА_7 та її сину ОСОБА_16 не погрожували. У нього в руках була деревяна палиця, довжиною близько 0,5 м. В інших нічого не було. Палку він тримав опущеною до низу, ніяких дій з нею не виконував. Гроші він витратив разом з ОСОБА_4. ОСОБА_6 про крадіжку він не говорив. Телевізор забрав ОСОБА_4 , де він його подів, йому не відомо.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_4 своєї вини, і незважаючи на невизнання своєї вини підсудним ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вина підсудних у вчиненні злочину стверджується показами потерпілих, свідків та іншими доказами у справі.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що він почув, що приїхала машина до сусідів бо світло від фар світило у вікно, а потім підїхала до них. Хтось вибив вікно у коридорі, зайшов у хату. Хтось із них назвався ОСОБА_6 і поцілився на нього палкою і сказав йому “давай гроші”, він злякався і дав 20 грн., показалось мало і хтось із них пішов до чемодана, який стояв у шифоньєрі і забрав гроші. ОСОБА_6 він не бачив 5 років, і він обізнався. Вони забрали телевізор вийшли в трьох, сіли і поїхали. Один взяв телевізор, а другий 1500 грн., а хто він не можу сказати.

Допитана як свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що познайомилися з підсудними в палатках. Вони там відпочивали, було це в кінці серпня 2008 року. Палатки біля центрального універмагу в м. Суми по вул. Соборна. ОСОБА_5 і ОСОБА_4 знає. Чула від усіх, що там щось вкрали. Передзвонювалися тільки в м. Суми. Зараз у неї інший номер, бо в неї його вилучили. 25 жовтня 2008 року вона працювала в “Блинку” до 22.00 години. Ввечері пішла до палаток, але там нікого із знайомих не було і вона поїхала додому. В цей вечір ні з ОСОБА_5, ОСОБА_8 і ОСОБА_4 вона не зустрічалася. 26 жовтня 2008 року вона з ОСОБА_4 ходила до ОСОБА_8 на шашлик на вул. Тополянська м. Суми.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_19, суду пояснила, що 25 жовтня 2008 року вона працювала на автовокзалі в м. Суми. Вона приїхала на роботу, їй зателефонував син вранці близько 7 години ранку і попросив, щоб замовила два квитки в с.Грузське для його співмешканки та і її подруги - ОСОБА_20 і ОСОБА_21. Вона замовила квиток. Потім близько 10 години ранку ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_6 підійшли до каси і взяли два квитки з 5 і 6 місцем. В цей день ОСОБА_6 на роботу не пішов. Їй з с.Жовтневе зателефонувала донька ОСОБА_22 і вони домовилися, що ОСОБА_6 може поїхати до неї зарізати порося. Вона купила квиток ОСОБА_6 на автобус «Конотоп-Суми» і він поїхав. Близько 12 години він зателефонував їй, що приїхав в с.Жовтневе і що його зустріли племінники. Близько 21 години син востаннє їй зателефонував. 26 жовтня 2008 року ОСОБА_6 вранці зателефонував, що порося зарізали і він виїжджає додому. В 3 години дня син приїхав додому, привіз їй і її доньці ОСОБА_23 «свіжину». Так як сумки в нього були важкі, то його зустрів друг. ОСОБА_6 в с.Жовтневе приїхав близько 15 години 25 жовтня 2010 року. З с.Жовтневе Білопільського району він телефонував їй зі свого телефону. Першого разу син телефонував з телефону ОСОБА_22, так як у нього розряджався телефон. 26 жовтня 2008 року вони зарізали порося близько 8 години ранку. До них приїжджав ОСОБА_10 і це бачив. Він катав внучат на мопеді по вулиці Радянській. ОСОБА_7 знає, вона дружина чоловікового брата. У них з нею гарні стосунки. Останнього разу ОСОБА_6 був у неї 9 років тому. Її син ОСОБА_6 не спілкувався зі своєю бабусею, вона їх не любить.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що 25 жовтня 2008 року ОСОБА_6 приїхав в с.Жовтневе на вулицю Радянська і там перебував до 13 години 26 жовтня 2008 року. ОСОБА_6 нікуди звідти не відїжджав. Порося різали 26 жовтня 2008 року о 5 годині ранку. 25 жовтня 2008 року він бачив ОСОБА_6 у себе вдома. До 23 години вечора вони сиділи на вулиці, потім дивилися телевізор. Порося вони різали до 10 години ранку. Він відвіз ОСОБА_6 на зупинку на своєму автомобілі. О 13 год. 30 хв. він на маршрутці поїхав в м.Суми. ОСОБА_22 його співмешканка. ОСОБА_6 приїхав у с.Жовтневе 25 жовтня 2008 року близько 12 години дня. Чи був ОСОБА_6 16 жовтня 2010 року не памятає, мабуть був.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснила, що дату та час не памятає. До магазину зайшли троє молодих хлопців, один залишився біля дверей, а двоє підійшли до прилавку. Хлопці купили цигарки і вийшли з магазину. Раніше цих хлопців не бачила. Це були молоді хлопці, віком від 20 до 25 років. В цей час у магазині була її напарниця. Підтверджує, що покази, які я давала на досудовому слідстві, правдиві.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що 25 жовтня 2008 року близько 11-12 години дня на маршрутці до неї в с. Жовтневе приїхав її рідний брат ОСОБА_6. Так як її чоловік ОСОБА_24 прийшов з роботи випивши, то вирішили зарізати порося на наступний день. Ввечері до нас приходили друзі і хлопці з ними сиділи до 23 години вечора на вулиці. Потім вони дивилися телевізор. О 5 годині ранку 26 жовтня 2008 року вони зарізали порося. До них приїжджав ОСОБА_10 з сином на мопеді. ОСОБА_6 катав його сина та її доньку на мопеді по селу, а потім ОСОБА_6 поїхав додому. 2 листопада 2008 року я була вдома з сімєю. ОСОБА_6 не було в той день. 9 листопада 2008 року подій не памятаю.

З показів потерпілої ОСОБА_7 (Том 1 а.с. 50,51-52), досліджених у судовому засіданні, вбачається, що 25 жовтня 2008 року у вечірній час вони з сином похазяйнувавши по господарству, зайшли в будинок. Коли вона з сином вже відпочивали, то в нічний час близько 1 години 26 жовтня 2008 року (по новому часу) вона побачила через вікна, як на вулиці біля їх двору засвітилося світло від фар автомобіля і в той же час почула гуркіт працюючого двигуна автомобіля. Який саме це був автомобіль, не бачила. В цей час троє хлопців опинилися у неї на подвірї, так як один з них переліз через огорожу та відщепнув хвіртку. Опинившись на подвірї, один з хлопців почав кричати «ОСОБА_7, відчиніть!». Вона здогадалася, що це міг бути ОСОБА_6 син її двоюрідного брата ОСОБА_10, так як, коли вона ще жила в с. Мартинці, він теж до мене приходив. Її син в цей час теж підвівся з ліжка. Через вікно вона побачила, що один з хлопців був вищого ніж інші, зросту, інший був низького зросту, а третій був ОСОБА_6 - середнього зросту. Вона також через вікно побачила, що високий невідомий хлопець йшов до хати з палицею, яку взяв біля двора. Так, як на подвірї було світло від фар автомобіля. Вони піднялися на ганок та ОСОБА_6 продовжував кричати, щоб відчинила двері. Вона почала відповідати, що відчиняти не буде. Тоді вона почула брязкіт розбитого скла і через вікно побачила, що хтось з хлопців просунувши руку через розбиту шибку, відчинив защіпку вхідних дверей до будинку. Ці три хлопці зайшли на веранду, а потім хтось з них сильно вдаривши в двері, вибив защіпку і двері відчинились. В цей час ОСОБА_8 ввімкнув в кімнаті світло. Ці три хлопці зайшли до кімнати і вона добре їх роздивилася. Один з них був зросту близько 1,8 м, худощавої статури, віком близько 25-30 років, на голові у нього був одягнений капюшон від светра сірого кольору, зверху він був одягнений в темну легку куртку. Рис обличчя цього хлопця чітко не роздивилася, так як він постійно був одягнений в капюшон і намагався за ним сховати своє обличчя, тримаючи голову дещо схиленою вперед. Цей хлопець тримав в руці деревяну палицю довжиною близько 1 м. Цією палицею хлопець спрямовував на них з сином тримаючи її по типу рушниці, ніби залякуючи. Зайшовши в кімнату, цей хлопець стояв напроти дивану, коло стола. Другий хлопець був невисокого зросту близько 1,6 м, худощавої, підліткової статури, цей хлопець був одягнений в чорну куртку та чорні штани, шапки на ньому не було, волосся було темного кольору. Він стояв біля дверей, ніби заступаючи вихід з кімнати. Коли побачила палицю в руках у вказаних хлопців, дуже злякалася і подумала, що якщо не віддасть їм гроші, як вони того вимагають, то вони її або сина побють. Третій хлопець, коли зайшов до хати, виявився, виявився ОСОБА_6, тобто її племінником. Хоч вона його і не бачила декілька років, але добре впізнала, так як раніше його неодноразово бачила і спілкувалася з ним як з родичем. ОСОБА_6 був одягнений в теплу, як мені здалося, зимову куртку, без шапки. Коли ОСОБА_6 зайшов в кімнату, то почав вимагати щоб вона дала йому гроші, а саме 20 гривень. Її син дістав зі свого гаманця 20 гривень одною купюрою та передав її ОСОБА_6. Він взяв 20 гривень. Після цього ОСОБА_6 сказав, щоб вона ще шукала гроші. Вона пішла до шафи, витягнула звідти чемодан, де ховала гаманець з грошима, дістала звідти гаманець, а ОСОБА_6 в цей час зайшов за нею до кімнати і коли вона рахувала гроші, то він вихопив гаманець з грошима з її рук. Вона боялася йому заперечити, щоб він її не побив, так як злякалася цих хлопців і так як один з них тримав в руках палицю, то вона думала, що якщо не віддасть їм грошей або буде заперечувати або чинити опір, то вони побють, або сина, який є інвалідом дитинства, тому мовчки дивилася як він забрав гроші, разом з гаманцем. В гаманці було близько 1500 гривень це була її з сином пенсія. Вона отримує пенсію близько 600 гривень, ОСОБА_8 отримує більше пенсії , ніж вона, так як він отримує пенсію, як інвалід дитинства, і пенсію за свого батька, який помер. Забравши гроші, ОСОБА_6 вийшов з кімнати, а хлопець, що був найвищого зросту, відімкнувши телевізор, що стояв на столі, від дротів, взяв його та вийшов з ним з кімнати, а потім і з будинку. Де знаходився в цей час третій хлопець, вона не звернула уваги. Вони також вийшли за ними з будинку на вулицю. За двором напроти двора стояв автомобіль білого кольору. Передні фари автомобіля були ввімкнені. Крім того, 17 листопада 2008 року, коли вона знаходилася вдома, то туди приїхала ОСОБА_19 колишня дружина ОСОБА_10, брата її покійного чоловіка. ОСОБА_19 почала її розпитувати про те, що вони говорили в міліції.

З показів свідка ОСОБА_26 (Том 1 А.с. 93-94), досліджених у судовому засіданні, вбачається, що 13 листопада 2008 року він відбував адміністративний арешт в ІТТ Лебединського МВ. 13 чи 14 листопада 2008 року до них в камеру для аміністративних затриманих помістили ОСОБА_6 який проживає в м. Суми. ОСОБА_6 їм пояснив, що міліція його підозрює у відкритому заволодінні майном його родичів, але як він сказав, що це міліція йому не докаже. 14 листопада 2008 року в вечірній час в ІТТ Лебединського МВ, як він зрозумів, помістили чоловіка, з яким ОСОБА_6 був на скоєнні злочину. ОСОБА_6 почав через вентиляцію перемовлятися з тим хлопцем і погрожувати йому за те, що той хлопець дає покази у відношенні ОСОБА_6. ОСОБА_6 говорив йому, що якщо він буде давати покази у відношенні ОСОБА_6, то він розповість міліції, про те, які злочини скоював той хлопець. Всю розмову він розповісти не може, так як до неї не прислуховувався. Через віддушину вентиляції ОСОБА_6 перемовлявся з тим хлопцем неодноразово, але постові ІТТ Лебединського МВ це припиняли.

З показів свідка ОСОБА_28 (Том 1 А.с. 95-96), досліджених у судовому засіданні, вбачається, що 13 листопада 2008 року він відбував адміністративне покарання в ІТТ Лебединського МВ. 13 листопада 2008 року до них в камеру ІТТ Лебединського МВ помістили ОСОБА_6, який проживає в м. Суми. Який відразу розповів, що його затримали за відкрите заволодіння майном в с. Павленки Лебединського району. Потім він розповів, що це скоїв він, але міліція йому це не докаже, так як злочин він скоював у відношенні його родичів, а вони хворі і їх покази не будуть братися до уваги. 14 листопада 2008 року ОСОБА_6 дізнався, що в ІТТ Лебединського МВ помістили хлопця, з яким він скоював відкрите заволодіння майном в с. Павленки і почав нервувати, так як той хлопець почав давати правдиві покази у відношенні ОСОБА_6. ОСОБА_6 в вечірній час 14 листопада 2008 року почав розмовляти через віддушину вентиляції ІТТ Лебединського МВ з хлопцем на імя ОСОБА_5, який сидів в іншій камері, і вимагав від нього, щоб той хлопець про нього нічого міліції не розповідав, змінив свої покази і брав усе на себе, а якщо такого не буде, то він розповість працівникам міліції за якісь злочини, скоєні тим хлопцем в 2004 році, але точно я не памятаю. Той хлопець, з яким по вентиляції ІТТ розмовляв ОСОБА_6, погодився, і він чув, що він сказав, що змінить покази і буде брати все на себе. Коли 15 листопада 2008 року в вечірній час в ІТТ Лебединського МВ постовим заступив ОСОБА_29 і ОСОБА_6 знову хотів розмовляти по вентиляції з ОСОБА_5, але ОСОБА_29 це припинив. ОСОБА_6 ще розповідав, що один з хлопців, з яким він скоїв злочин, втік в м. Київ і що його міліція не знайде. А сам він не встиг втекти, так як у нього є якась молода дівчина.

З показів свідка ОСОБА_12 (Том 1 А.с. 119-120), досліджених у судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_6 він знає багато років, так як навчався з ним в одній школі (№ 25 м. Суми). ОСОБА_6 від нього на рік молодший. ОСОБА_5 він знає з 2002 року, так як вони живуть в одному районі. Йому також відомо, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спілкуються між собою. Особисто він з ними тісних стосунків не підтримує, зустрічаються іноді і то випадково. Частіше вони спілкуюся з ОСОБА_6, так як у них є деякі спільні знайомі. З ОСОБА_5 у нього скоріше неприязні стосунки, ніж товариські. 28 чи 29 жовтня 2008 року близько 20 години на вулиці Котляревського в м. Суми він зустрів свого знайомого ОСОБА_5. Вони почали спілкуватися. В розмові з ним ОСОБА_5 повідомив, що вони разом з ОСОБА_6 декілька днів назад (позавчора, тобто 26.10.2008 року чи 27.10.2008 року) були в селі у ОСОБА_6 і забрали у родичів ОСОБА_6 гроші. Олексій сказав, що вони забрали 1000 гривень та кольоровий телевізор. Він запитав у ОСОБА_5, куди вони поділи телевізор. Олексій відповів, що телевізор вони подарували знайомим. Прізвища та адреси проживання цих знайомих не називав, а він у нього не запитував. Про гроші він у ОСОБА_5 теж не запитував. Олексій повідомив йому, що вони в село їздили на автомобілі служби таксі. Він здогадався, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заволоділи грошима та телевізором протизаконним шляхом, хоч деталі були невідомі. Таке припущення зробив тому, що в кінці вересня 2008 року, коли зустрів ОСОБА_6 на вулиці Котляревського неподалік місця проживання його сестри, у розмові він сказав, що у нього в селі є родичі, дослівно: «яких можна відпрацювати по криміналу, так як у них є гроші». Також він здогадався, що мова йде про родичів, які живуть в с. Павленкове Лебединського району, так як у нього в цьому селі теж є знайомі, яких він іноді відвідує, і ОСОБА_6 про це знає. Після розмови з ОСОБА_5 він здогадався, що вони з ОСОБА_6 заволоділи грошима та телевізором у с. Павленкове у родичів ОСОБА_6, як йому у вересні пропонував ОСОБА_6. Він відповів ОСОБА_5, що за скоєння ними злочину їх все-одно знайде міліція і притягне до відповідальності. У відповідь ОСОБА_5 сказав, що він все-одно скоро їде в Росію. Куди саме, та навіщо він не говорив. В той же день після розмови з ОСОБА_5 він зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_6, щоб запитати у нього, що вони накоїли. Однак ОСОБА_6 почав перший розповідати, що вони «начудили» в с. Павленкове. Він відповів, що йому вже відомо про це. ОСОБА_6 запитав у нього, звідки він про це знає. Він відповів, що йому про це розповів ОСОБА_5. Деталей скоєного ОСОБА_6 не розповідав. Він порадив йому залагодити ці проблеми самостійно, бо їх можуть за це посадити до вязниці.

З показів свідка ОСОБА_30 (Том 1 а.с. 124), досліджених у судовому засіданні, вбачається, що 26 жовтня 2008 року близько 00 годин 30 хвилин за новим часом, коли вона знаходилася вдома, то побачила світло на веранді та почула чоловічий голос, який звав: «ОСОБА_7, ОСОБА_7!». Потім прислухалася, та почула звук розбитого скла. Вони ввімкнули в будинку світло. Потім відсунулася штора на веранді та у шибку, з якої щойно випало скло, просунулося чоловіче обличчя в шапці. Син запитав, що йому потрібно. А цей чоловік запитав про те, де ОСОБА_7? Ми відповіли, що не знають, де живе ОСОБА_7. Особу цього чоловіка вона не впізнає, так як злякалася і в нього на голові була шапка.

З показів свідка ОСОБА_31 (Том 1 а.с. 128), досліджених у судовому засіданні, вбачається, що 26 жовтня 2008 року близько 00:30 00:45 до приміщення магазину зайшли троє невідомих хлопців, тобто це не були жителі с. Павленкове та ближніх сіл. Двоє з трьох хлопців були зростом близько 1,6-1,65 м, обоє були світловолосі, тобто не чорняві, віком близько 20-25 років. Одягнуті були в темний одяг.

З протоколів огляду місця події та фототаблиць (а.с. 17-23 т.1), досліджених в судовому засіданні вбачається, що місцем скоєння злочину є господарство в АДРЕСА_4, яке належить ОСОБА_32, огороджене деревяним парканом, за яким розташований цегляний будинок. На момент огляду замки в дверях будинку пошкоджень не мали, в одному з вікон веранди відсутнє скло, на підлозі однієї з кімнат виявлена деревяна палиця у вигляді букви «Г».

З протоколів вилучення та огляду (а.с. 97,177 т.1, 163 т.3), досліджених в судовому засіданні вбачається, що працівниками міліції було вилучено і оглянуто в ОСОБА_11 мобільний телефон марки «Sony Ericson» з сім картою, НОМЕР_1, а у підсудного ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Sagem my E77».

З протоколу очної ставки (а.с. 138 т. 1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що свідок ОСОБА_12 під час досудового слідства в присутності ОСОБА_5 підтвердив, що дізнався від останнього, що той з ОСОБА_6 в с. Павленкове викрали у родичів останнього гроші та телевізор, на що ОСОБА_5 заперечив та відмовився від пояснень.

З протоколу очної ставки (а.с. 138 -139 т. 1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що свідок ОСОБА_12 в присутності ОСОБА_13 підтвердив, що пропонував останньому зїздити до с. Павленково у справах, на що ОСОБА_13 повідомив, що в нього там мешкають родичі у яких є гроші і до яких можна застосувати дії кримінального характеру та те, що зі слів ОСОБА_5 знає про участь ОСОБА_6 у вчиненні злочину.

З протоколу очної ставки (а.с. 140-141 т. 1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_32 в присутності ОСОБА_5 і незважаючи на його заперечення підтвердила факт та обставини вчинення злочину та назвала ОСОБА_6 особою, яка заглядала у вікно їхнього будинку, вимагала і забрала гроші, пославшись на те, що знала його і бачила коли проживала в с. Мартинці.

З протоколу очної ставки (а.с. 147-148 т. 1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_32 в присутності ОСОБА_6 підтвердила його участь у вчиненні злочину, а він це не визнав та здійснив запис у протоколі, що потерпіла його впізнала тільки після того, як слідча назвала його по імені.

З протоколу очної ставки (а.с. 149-150 т. 1), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_4 в присутності ОСОБА_5 розповів обставини вчинення крадіжки, а ОСОБА_5 відмовився давати покази.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 164-171 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_32 без примусу і детально розповіла та показала як ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 відкрито викрали майно з її господарства.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події (а.с. 173-175 т.1), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що підсудний ОСОБА_4 в присутності понятих та потерпілих без примусу і детально розповів та показав як разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відкрито викрав майно з господарства ОСОБА_32 Відсутність примусу щодо ОСОБА_4 вбачається з відеозапису зазначеної слідчої дії, а також стверджена показами свідків ОСОБА_33 та ОСОБА_34, допитаних в судовому засіданні.

З протоколу виїмки (а.с. 3 т. 2), досліджених в судовому засіданні вбачається, що 31 грудня 2008 року працівниками міліції було вилучено роздруківку сеансів звязку, вчинених з мобільних телефонів оператора ЗАТ «УМЗ» НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за період з 30.09.08 року по 14.11.08 року.

З роздруківки сеансів звязку мобільного телефону № НОМЕР_2, який належить підсудному ОСОБА_6, (а.с. 81 84 та 105 113 т.2), дослідженої в судовому засіданні вбачається, що протягом 25 і 26 жовтня 2008 року зазначений телефонний термінал виходив на звязок з різних вулиць м. Суми а саме 25 жовтня 2008 року о 11 год. 57 хв. з вулиці Засумська м. Суми, також з 23 год. 28 хв. 25 жовтня 2008 року по 3 год. 47 хвилин 26 жовтня 2008 року цей телефон не виходив на звязок взагалі. Що спростовує свідчення в частині перебування ОСОБА_6 з 12 години 25 жовтня 2008 року в с. Жовтневе Білопільського району Сумської області. Також, ні 25 ні 26 жовтня 2008 року даний телефон не виходив на звязок з мобільним телефоном НОМЕР_4, який належить співмешканці підсудного ОСОБА_6 ОСОБА_21 а 25 жовтня 2008 року о 11 год. 59 хв. та о 14 год. 45 хв. з АДРЕСА_5 він звязувався з телефоном НОМЕР_5, який належав матері підсудного ОСОБА_19 Крім того, з даної роздруківки вбачається, що телефон підсудного виходив на звязок з смт. Жовтневе Білопільського р-ну Сумської області кілька десятків разів в період з 11 год. 37 хв. 1 листопада 2008 року по 13 год. 14 хв. 2 листопада 2008 року. тобто перша і друга субота листопада. Також встановлено, що, з мобільним телефоном №НОМЕР_6, який належить співмешканці підсудного ОСОБА_21 телефон підсудного звязувався з смт. Жовтневе 1 листопада 2008 року о 20 год. 35 хв., о 20 год. 55 хв. та 2 листопада 2008 року о 9 год.05 хв.

З висновку експертизи (а.с. 149-150 т. 2), дослідженого в судовому засіданні вбачається, що залишкова вартість телевізора, яке належав ОСОБА_32 складає 660 грн.

З показів підсудного ОСОБА_4 (а.с.11-16, 31-32,37-39 т. 3), даних під час досудового слідства і досліджених в судовому засіданні вбачається, що вони носять постійний характер і аналогічні показам, даним в судовому засіданні та не суперечать показам потерпілих.

З показів підсудного ОСОБА_5 (а.с.58-59, 65-68,76-77 т. 3), даних під час досудового слідства і оголошених в судовому засіданні вбачається, що під час допиту в якості підозрюваного 14.11.08 року він підтвердив участь у вчиненні злочину інших підсудних та те, що ініціатором його вчинення був ОСОБА_6 В подальшому він змінив свої покази, повідомив, що ОСОБА_6 не брав участі у викраденні майна ОСОБА_32 а злочин було вчинено ОСОБА_4 та самим ОСОБА_5, який був його ініціатором, представлявся потерпілим їх родичем ОСОБА_6 та найняв для поїздки в село автомобіль-таксі під управлінням водія по імені ОСОБА_34.

З показів підсудного ОСОБА_6 (а.с.105-106, 118-120, 125-126 т. 3), даних під час досудового слідства і оголошених в судовому засіданні вбачається, що під час допиту в якості підозрюваного він пояснював, що в ніч на 26 жовтня 2008 року перебував в центрі міста Суми і не брав участь у вчиненні злочину а вранці 26 жовтня 2008 року їздив з родичами по гриби. В подальшому він змінив свої покази і послався на те, що після обіду 25.10.08 року виїхав в смт. Жовтневе, де перебував до обіду 26.10.08 року і звідки з свого телефону № НОМЕР_2 телефонував матері на її телефон № НОМЕР_5 та співмешканці на телефон НОМЕР_4.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повністю доведена та знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Так, факт вчинення ними злочину стверджується потерпілою ОСОБА_32, із свідчень якої, досліджених в судовому засіданні вбачається, що саме підсудні відкрито викрали грошові кошти та телевізор.

Крім того, покази потерпілих підтверджуються і показами підсудного ОСОБА_4, а покази підсудного ОСОБА_5 дані під час досудового слідства 14 листопада 2008 року теж детально і повністю підтверджують вину підсудних.

Ці покази були підтверджені потерпілими ОСОБА_32 і ОСОБА_35, підсудним ОСОБА_4 під час проведення очних ставок з іншими підсудними ( а.с.140 141, 142 143, 146-146, 147 148, 149-150, 151-155 т.1 ) і не суперечать одні одним.

Також, суд не може прийняти до уваги і покази підсудного ОСОБА_4 в тій частині, що він не брав участі у викраденні чужого майна а лише зайшов з іншими підсудними до чужого житла і розцінює їх як дані з метою зменшити свою відповідальність за скоєне, так як ці покази спростовуються показами потерпілих, показами підсудного ОСОБА_5, та показами самого підсудного ОСОБА_4, з яких вбачається, що він не тільки незаконно проник до будинку ОСОБА_32,а й був присутнім при вчиненні іншими особами злочинних дій, не висловив своєї незгоди з цими діями, а навпаки приєднався до них, зберігав і використав на свій розсуд викрадений телевізор.

Також суд критично відноситься до показів потерпілого ОСОБА_8 оскільки , згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи (т.2 а.с 158-160) ОСОБА_36 виявляє ознаки помірної розумової відсталості та по своєму психічному стану він не може вірно сприймати обставини, які мають значення для справи та не може давати про них вірні покази, але судом встановлено, що покази потерпілого ОСОБА_8 співпадають з показами потерпілої ОСОБА_32 та підсудного ОСОБА_4 та обєктивно підтверджуються протоколом огляду місця події, яким виявлене розбите скло та палиця.

Також суд не може прийняти до уваги доводи підсудного ОСОБА_6 в тій частині, що потерпіла ОСОБА_32 не взнала підсудного ОСОБА_6 під час проведення очної ставки, так як з матеріалів справи вбачається, що очна ставка проводилась в приміщенні ІТТ Лебединського МРВ УМВС, тобто за інших обставин та в іншій обстановці ніж та, яка була під час вчинення злочину.

Також суд не може прийняти до уваги пояснення підсудного ОСОБА_6 в тій частині, що в ніч з 25.10.08 року на 26.10.08 року підсудний перебував в смт. Жовтневе Білопільського району Сумської області та пояснення свідків, ОСОБА_24, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_22, оскільки ці покази підсудного та вказаних свідків не тільки суперечать показам потерпілих, показам підсудного ОСОБА_4 та показам підсудного ОСОБА_5, які останній давав під час проведення досудового слідства, а й обєктивно спростовуються роздруківкою сеансів звязку мобільного телефону № НОМЕР_2, який належить підсудному ОСОБА_6, з якої вбачається (а.с. 81 84 т.2), що з 23 год. 28 хв. 25 жовтня 2008 року по 3 год. 47 хвилин 26 жовтня 2008 року цей телефон не виходив на звязок взагалі а протягом 25 і 26 жовтня 2008 року цей телефон неодноразово виходив на звязок з різних вулиць м. Суми а не з смт. Жовтневе, в тому числі 25 жовтня 2008 року о 11 год. 59 хв. та о 14 год. 45 хв. він з АДРЕСА_5 звязувався з телефоном НОМЕР_5, який належав матері підсудного ОСОБА_19, таким чином ОСОБА_6 не міг знаходитись з 12 години 25 жовтня в смт. Жовтневе Білопільського району Сумської області.

Проте суд вважає необхідним врахувати покази підсудного ОСОБА_6 та свідків, ОСОБА_22 ОСОБА_19, в тій частині, що перебуваючи в смт. Жовтневе ОСОБА_6 часто телефонував своїм знайомим і родичам, зокрема спілкувався по телефону зі своєю співмешканкою ОСОБА_21, оскільки ці покази обєктивно підтверджуються роздруківкою сеансів звязку мобільного телефону № НОМЕР_2, який належить підсудному ОСОБА_6, з якої вбачається (а.с. 110 109 т.2), що телефон підсудного кілька десятків раз виходив на звязок з смт. Жовтневе Білопільського р-ну Сумської області, проте це було в період з 11 год. 37 хв. 1 листопада 2008 року по 13 год. 14 хв. 2 листопада 2008 року а не 25 чи 26 жовтня 2008 року.

Тому доводи підсудного ОСОБА_6 в тій частині, що він не брав участі у вчиненні злочину, а вночі 26 жовтня 2008 року перебував в смт. Жовтневе на думку суду не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і дані з метою уникнути відповідальності за скоєне.

Таким чином, оцінивши зібрані докази в їх сукупності суд вважає вину підсудних повністю доведеною в межах предявленого їм обвинувачення.

Дії підсудного ОСОБА_4 суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 3 ст. 186 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілих, поєднаний з проникненням в житло.

Дії підсудного ОСОБА_5 суд вважає необхідним кваліфікувати по ч. 3 ст. 186 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), скоєний повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілих, поєднаний з проникненням в житло.

Дії підсудного ОСОБА_6 суд також вважає необхідним кваліфікувати по ч. 3 ст. 186 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), скоєний повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілих, поєднаний з проникненням в житло.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь участі у його вчиненні, те що підсудний повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненні злочину, частково відшкодував завдані злочином збитки, матеріальний та сімейний стан підсудного, стан його здоровя та його позитивну характеристику.

Враховуючи обставини, що помякшують покарання та істотно зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме те, що підсудний ОСОБА_4 вину визнав повністю, у вчиненому розкаявся, вперше притягується до кримінальної відповідальності, частково відшкодував завдану шкоду, суд вважає за можливе застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбуття покарання з випробуванням оскільки його можливо виправити без ізоляції від суспільства.

Крім того суд вважає за необхідне застосувати до підсудного ОСОБА_4 п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України та покласти на нього обовязок, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися до органу кримінально-виконавчої системи для реєстрації..

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та ступінь участі у його вчиненні, повне визнання вини, часткове відшкодування шкоди, матеріальний та сімейний стан підсудного, стан його здоровя та його характеристику.

Враховуючи ці обставини суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме це покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, матеріальний та сімейний стан підсудного, стан його здоровя та характеристику.

Враховуючи ці обставини суд вважає необхідним призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки саме це покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов ОСОБА_32 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6., про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2160 грн. на думку суду підлягає до задоволення частково, так як в судовому засіданні встановлено, що матеріальну шкоду завдано злочином саме на таку суму, а відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Разом з тим, суд враховує те, що в судовому засіданні було встановлено, що підсудним ОСОБА_4 потерпілій повернуто телевізор, а підсудним ОСОБА_5 відшкодовано 500 грн. і тому суд вважає необхідним задоволити позов потерпілої про стягнення коштів на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1000 грн., виходячи з розрахунку 2160 грн. 660 грн. 500 грн. = 1000 грн. При цьому суд враховує вимоги ст. 1190 ЦК України і вважає необхідним покласти на підсудних обовязок відшкодувати вчинену шкоду в солідарному порядку. Цивільний позов, заявлений ОСОБА_32 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди в сумі 1 500 грн. суд вважає необхідним задоволити повністю, так як в судовому засіданні було встановлено, що діями підсудних потерпілій були завдані моральні переживання в звязку з порушенням права власності і її вимоги повинні бути задоволені в силу ст. 1167 ЦК України. При цьому суд враховує те, що в судовому засіданні було встановлено, що злочинними діями підсудного ОСОБА_4 потерпілим було спричинено моральну шкоду в меншому обсязі ніж діями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 і вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування завданої моральної шкоди 400 грн., а з ОСОБА_5 та ОСОБА_6. по 550 грн.

Також суд вважає необхідним стягнути з підсудних на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код ЄРДПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011 банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 827013 кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 187 грн. 80 коп., відповідно довідки наданої експертом по 62 грн. 60 коп. з кожного.

Крім того суд вважає за необхідне речові докази у справі: мобільний телефон марки Sagem my E 77, що зберігається в камері речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області, суд вважає необхідним повернути власнику ОСОБА_6; мобільний телефон марки Sony Ericsson, що зберігається в камері речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області, суд вважає необхідним повернути власниці - ОСОБА_11; деревяну палицю, що зберігається в камері речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області, суд вважає необхідним знищити; зошит, що зберігається в камері речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області, суд вважає необхідним повернути власниці ОСОБА_37

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді чотирьох років позбавлення волі, застосувавши ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнити з випробуванням на два роки, а також застосувавши п. 2, 3 та 4 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на засудженого обовязки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, періодично зявлятися до органу кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_4 залишити заставу до вступу вироку в законну силу. Кошти в розмірі 2500 грн., які у вигляді застави зберігаються на депозитному рахунку Лебединського МВ ГУМВС після вступу вироку в законну силу повернути заставодавцю ОСОБА_38.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді пяти років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_5 залишити тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк покарання засудженого ОСОБА_5 вважати з 14 листопада 2008 року.

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України і призначити йому покарання по цьому закону у виді семи років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_6 залишити тримання під вартою до вступу вироку в законну силу.

Строк покарання засудженого ОСОБА_6 вважати з 16 листопада 2008 року.

Стягнути з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в солідарному порядку на користь ОСОБА_32 на відшкодування матеріальної шкоди кошти в сумі 1000 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_32 на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 400 грн.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь ОСОБА_32 на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 550 грн.

Стягнути з засудженого ОСОБА_6 на користь ОСОБА_32 на відшкодування моральної шкоди кошти в сумі 550 грн.

Стягнути з засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄРДПОУ 25574892 на рахунок 31256272210011 банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 827013 кошти на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи в розмірі 187 грн. 80 коп., по 62 грн. 60 коп. з кожного.

Речові докази: мобільний телефон марки Sagem my E 77, що зберігається в камері речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України в Сумській області повернути ОСОБА_6; мобільний телефон марки Sony Ericsson, що зберігається в камері речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України в Сумській області повернути ОСОБА_11; деревяну палицю, яка зберігається в камері речових доказів Лебединського МВ ГУМВС України в Сумській області знищити; зошит, що зберігається в камері речових доказів Лебединського МВ УМВС України в Сумській області повернути ОСОБА_37

На вирок суду може бути подана апеляцiя до апеляцiйного суду Сумської областi протягом 15 дiб з моменту проголошення через Лебединський районний суд Сумської області, а засудженому, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя: