Рішення № 101159703, 12.11.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/6564/21

2/296/3071/21

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" листопада 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 73 293,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 26.11.2016 відповідачка по справі ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг, підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та надала свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами банку, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Вказує, що банк свої зобов`язання перед відповідачкою за вказаним договором виконав в повному обсязі, а саме надав кредит у розмірі, відповідно до умов укладеного між сторонами кредитного договору. При цьому, відповідачка ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 11.07.2021 року становить 73 293,48 грн, та складається з наступного: 48 663,92 грн - заборгованість за кредитом; 24 629,56 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, від сплати якої остання ухиляється, в зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира від 15 вересня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.

В судове засідання, призначене на 12 листопада 2021 року о 09:15, сторони не прибули.

Представник позивача подав клопотання, відповідно до змісту якого АТ "Акцент-Банк" позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника позивача та винесення судом заочного рішення.

Відповідачка відзиву на позовну заяву не подавала. Ухвала про відкриття провадження у справі разом з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, направлялися на адресу відповідачки за її зареєстрованим місцем проживання, у відповідності до приписів ЦПК України. Про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялася у встановленому законом порядку засобами поштового зв`язку та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно з ч.1 ст.174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку відповідачки в судове засідання, відсутність відзиву на позов, а також наявну згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд вирішив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 листопада 2016 року з метою отримання банківських послуг ОСОБА_1 підписала анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку та надала свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 26.11.2016, станом на 11.07.2021 ОСОБА_1 має борг в розмірі 73 293,48 грн, який складається з наступного: 48 663,92 грн - заборгованість за кредитом; 24 629,56 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент - Банк", які долучені до матеріалів позовної заяви, щодо використання кредитних карт Банку, а також анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, які, за твердженнями позивача, встановлюють правила випуску, обслуговування і використання кредитних карт банку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 частини першої статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки отримані за кредитним договором б/н від 26.11.2016 кошти в добровільному порядку відповідачкою не повернуті, що підтверджується анкетою - заявою та розрахунком заборгованості випискою, враховуючи вимоги ч.2 ст.530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а також беручи до уваги те, що ОСОБА_1 користувалася наданими їй кредитними коштами та частково погашала заборгованість, суд погоджується, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, що становить 48 663,92 грн та не спростовано відповідачкою.

Щодо посилання позивача на витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ "Акцент-Банк", яким, зокрема, визначається обов`язок сплати відсотків за користування кредитом, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Визначальним є додержання письмової форми договору.

Здійснивши системний аналіз наявних у матеріалах доказів, суд зазначає, що відсутні підстави вважати, що Умови та Правила надання банківських послуг є частиною кредитного договору, оскільки матеріали справи не містять доказів безпосереднього підписання відповідачкою таких Умов та Правил надання банківських послуг.

Матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та, зокрема, саме у зазначеному в цьому документі, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Викладені в позовній заяві позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови суперечать змісту або ж прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Таким чином, при укладенні договору з відповідачкою ОСОБА_1 банк не дотримався вимог, передбачених ч.2 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 48 663,92 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідачки на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1 507,19 грн (48 663,92 грн х 2 270,00 грн/73 293,48 грн).

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Цивільний позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" заборгованість за кредитним договором №б/н від 26.11.2016 в розмірі 48 663,92 грн (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят три гривні дев`яносто дві копійки), станом на 11.07.2021.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Акцент-Банк" 1 507,19 грн (одна тисяча п`ятсот сім гривень дев`ятнадцять копійок) судових витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 17 листопада 2021 року.

Головуючий суддя М. В. Петровська