Рішення № 10108359, 22.06.2010, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №2-54/2010 рік

ЗАОЧНЕ Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2010 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

Головуючого суддi- Андрусiва I.М.

З участю секретарі-Литвинюк І.М.

Представника позивача Гусак М.М,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Долинi справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Івано-Франківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у тому числі, за рахунок звернення стягнення на заставне майно,

ВСТАНОВИВ;

Позивач просить стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за Кредитним договором № 014/14-10-632 від 06.09.2007 року в розмірі 166696,50 грн., в тому числі, за рахунок заставленого майна транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINT, фургон малотонажний В, 2003 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний № НОМЕР_2.

Свої вимоги мотивує неналежним виконання відповідачем своїх зобовязань за кредитним договором № 014/14-10-632, внаслідок чого, станом на 15.04.2010 р. заборгованість відповідача становить 22285,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 176639,19 грн., в тому числі, заборгованість по кредиту 18449,17 доларів США, що гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 146237,94 грн.; заборгованість по відсотках 2661,95 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 21099,41 грн. та нарахована пеня 1173,54 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 9301,84 грн.

Виконання зобовязань за кредитним договором № 014/14-10-632 забезпечувалося укладанням договору застави, згідно п. 2.2 якого заставодержатель набуває права стягнення заборгованості, за рахунок предмету застави у випадку, якщо кредит, проценти, комісійна винагорода та штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором.

Як на доказ в підтвердження своїх вимог позивач посилається на:

- Кредитний договір № 014/14-10-632 від 06.09.2007 р.;

- Договір застави транспортного засобу, посвідчений 07.09.2007 р. приватним нотаріусом Долинського МНО ОСОБА_4, за реєстровим № 3535%

- вимогу № 19-31/14-76/1860 від 26.08.2009 р.;

- розрахунок заборгованості за Кредитним договором № 014/14-10-632 станом на 15.04.2010 р.

Під час розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014/14-10-632 від 06.09.2007 р. в сумі 176639.19 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримала ,зіславшись на вищевикладені обставини.

Відповідач в судове засідання не з»явився ,хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вислухавши пояснення представника позивача , дослідивши здобуті та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності приходить до висновку ,що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Матеріалами справи та в судовому засіданні встановлено ,що 06.09.2007 року між ОСОБА_3 та АТ “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Івано-Франківської обласної дирекції укладено кредитний договір № 014/14-10-632 , згідно п. 1.1. якого відповідачу було надано кредит в сумі 25500,00 доларів США (двадцять пять тисяч пятсот доларів 00 центів) зі сплатою 14,5 % річних за користування кредитом та кінцевим терміном погашення 05.09.2011 року.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобовязання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Таким чином, вимоги позивача щодо дострокового погашення заборгованості є обгрунтованими та відповідають вимогам Кредитного договору.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач неналежно виконував взяті на себе зобоязання за кредитним договором щодо погашення заборгованості, згідно графіка погашення, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором станом на 15.04.2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У відповідності до п. 9.1. кредитного договору за порушення строків повернення кредитної заборгованості та відсотків за користування кредитом, передбачених положенням кредитного договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Тому, сума нарахованої пені за порушення відповідачем умов кредитного договору є цілком обгрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Станом на 22.06.2010 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 014/14-10-632 від 06.09.2007 р. , відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача по кредитному договору в розмірі 22285,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 176275,93 грн., в тому числі, заборгованість по кредиту 18449,17 доларів США, що гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 146237,94 грн.; заборгованість по відсотках 2661,95 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 21099,41 грн. та нарахована пеня 1173,54 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 9301,84 грн.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором.

Тому, сума заявлених позивачем вимог є обгрунтованою та підлягає задоволенню судом у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Ч. 1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобовязань, яким є неустойка, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення зобовязань, що випливають з кредитного договору, між позивачем та відповідачем було укладено Договір застави транспортного засобу , посвідчений 07.09.2007 р. приватним нотаріусом Долинського МНО ОСОБА_4, за реєстровим № 3535, згідно якого в заставу АТ «Райффайзен Банк Аваль» було передано майно, а саме транспортний засіб марки:

- MERCEDES-BENZ SPRINT, фургон малотонажний - В, 2003 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний №НОМЕР_2, належний Заставодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 2-м МРВ ДАІ м. Калуш 06.09.2007 р.

Згідно ст. 19 Закону України «Про заставу» за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Пунктом 2.2. Договору застави передбачене право заставодержателя на стягнення заборгованості за рахунок предмету застави у випадку, якщо кредит, проценти, комісійна винагорода та штрафні санкції, які були забезпечені заставою, не будуть сплачені у строк, передбачений кредитним договором.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому, право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку, позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за Кредитним договором, в тому числі, за рахунок звернення стягнення на заставне майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання судових витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст. 526, 527 ч. 1, 548 ч. 2, 589, 590, 591, 611, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного кодексу України та ст. ст.. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч. 1, ЦПК України, ст. 19 Закону України «Про заставу», керуючись ст. ст. 213-215,218,226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Івано-Франківської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 014/14-10-632 від 06.09.2007 р., в тому числі, за рахунок заставленого майна та стягнення судових витрат, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт: серії НОМЕР_4, виданий Долинським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 25.06.1997 року), ідентифікаційний номер НОМЕР_3, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” на рахунок 29094965 МФО 336462 код 20551707 (м. Київ, вул. Лєскова, 9 код ЄДРПОУ 14305909) 22285,20 доларів США, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ становить 176275,93 грн. (сто сімдесят шість тисяч двісті сімдесять п»ять гривень девяносто одна копійка) заборгованості за Кредитним договором № 014/14-10-632, в тому числі, за рахунок заставленого майна - транспортного засобу MERCEDES-BENZ SPRINT, фургон малотонажний - В, 2003 року випуску, кузов № НОМЕР_1, реєстраційний №НОМЕР_2, що належить відповідачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 2-м МРВ ДАІ м. Калуш 06.09.2007 р.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 1666,96 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом за

письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до

апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: