Рішення № 101079840, 11.11.2021, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6599/21

Провадження № 2/635/3456/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року смт.Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий - суддя Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання - Євсюков О.В.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект», в якому, після уточнення, просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 18402,42 та зобов`язати із нарахованої суми 27571,09 грн., з яких не проводилося утримання, утримати єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити на відповідний рахунок органу доходів і зборів за місцем обліку; стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 39726,54 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона 24.11.1988 року була прийнята у штат Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на посаду інженера НТІ техвідділу, і звільнена 10.09.2018 року за угодою сторін. На час звільнення заборгованість з виплати заробітної плати в період з вересня 2017 року по вересень 2018 року складає 18402,42 гривні, розрахунок з нею в день звільнення проведений не був. При цьому відповідач не сплачував внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування -ЄСВ, що може негативно вплинути на зарахування пенсійного стажу позивача. На даний час відповідач не веде діяльності, потрапити на територію неможливо, а керівництво, бухгалтерія та відділ кадрів не функціонують. Оскільки відповідач до цього часу не сплатив їй заборгованість із заробітної плати, то згідно діючого законодавства повинен сплатити середній заробіток за весь період затримки з 11 вересня 2018 року по 25 серпня 2021 року, що становить 738 робочих днів, з розрахунку 53,83 грн. за 1 день, що становить 53,83х738=39726,54 грн.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2021 року провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала за підстав, вказаних у позові, просила їх задовольнити.

Представник відповідача Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» в судове засідання повторно не з`явився, про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив.

Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, встанови наступні обставини і відповідні їм правовідносини.

Наказом № 207-К від 24 листопада 1988 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду інженера НТІ техвідділу Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту енергетичних систем і електричних мереж «Укренергомережпроект».

Наказом № 144-к від 28 листопада 2016 року ОСОБА_1 01.12.2016 року переведена на посаду провідного інженера-конструктора відділу комплексного проектування трансформаторних підстанцій.

Відповідно до наказу №132-К від 10.09.2018 року ОСОБА_1 звільнена з посади провідного інженера ВКП-ТП за угодою сторін.

Вказані відомості також підтверджуються записами в трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 .

Судом встановлено, що відповідачем не проведений остаточний розрахунок в день звільнення позивача.

Згідно з довідкою ДПВНДІ «Укреенергомережпроект», загальна сума заборгованості по заробітній платі станом на день звільнення ОСОБА_1 становить 18402,42 гривні.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 43 Конституції України та ст. 2 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно з ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України, частини другої статті 21 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України « Про оплату праці», заробітна плата виплачується робітникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною першою статті 21 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Статтею 110 КЗпП України встановлено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який проводиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

У ст. 30 Закону України «Про оплату праці» міститься аналогічна норма, доповнена зобов`язанням власника або уповноваженого ним органу забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно з ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпТ України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі, розмір якої зазначений у наданій позивачем довідці, а саме у сумі 18402,42 гривні.

Відповідачем не надано доказів щодо відсутності заборгованості по заробітній платі станом на час звільнення позивача або наявності заборгованості в іншому розмірі, ніж зазначено у наданих позивачем довідках.

Згідно правової позиції Верховного Суду України у справі 6-144ц13, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у строки, передбачені статтею 116 КЗпП України, є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до частини 1 статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Середній заробіток розраховується у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Так, абзацом третім пункту 2 Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п. 8 Порядку).

Згідно з наданої позивачем довідки про заборгованість по заробітній платі станом на вересень 2018 року, загальний розмір заробітної плати за два місяці, що передували звільненню складає 2368,55 гривень з кількістю робочих днів - 44 дні, а середньоденна заробітна плата складає 53,83 гривні.

Враховуючи п`ятиденний робочий тиждень та заявлений позивачем період - з 11 вересня 2018 року по 25 серпня 2021 року, суд приходить до висновку, що середній заробіток має бути обчислений виходячи з 738 робочих днів.

Таким чином, загальна сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку під час звільнення складає 39726,54 гривень (738 х 53,83 грн. = 39726,54).

Стосовно зобов`язання відповідача із стягнутих сум, з яких не проводилось утримання, утримати єдиний соціальний внесок за загальнообов`язкове державне соціальне страхування та сплатити на відповідний рахунок органу доходів та зборів суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до пункту першого статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи; - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов`язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно з частиною шостою статті 20 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частини другої статті 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов`язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п`ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа має право вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку.

В той час, звертаючись до суду за захистом своїх прав як особи застрахованої відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач не надав суду довідку про індивідуальні відомості застрахованої особи, облік якої веде Пенсійний фонд України (довідка форми ОК-5), в якій відображені відомості про нараховану заробітну плату, про перерахований ЄСВ, що позбавляє суд можливості визначити, чи був перерахований із нарахованої заробітної плати позивача ЄСВ.

З довідки про заборгованість із заробітної плати, наданої позивачем, вбачається, що з нарахованої їй заробітної плати здійснювались утримання і загальна сума заборгованості, яку просить стягнути позивачка, складає 18402,42 грн. після утримання податків і зборів.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин, суд вважає, що позивачкою не доведено, що із нарахованої позивачу заробітної плати відповідачем не був утриманий та сплачений єдиний соціальний внесок на відповідний рахунок органу доходів та зборів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 908,0 гривень за вимогою про стягнення заборгованості по заробітній платі, від сплати якого звільнений позивач, а також на користь позивача сплачений ним судовий збір пропорційно задоволених вимог у сумі 908,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-283 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект»на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 18402 (вісімнадцять тисяч чотириста дві) грн. 42 копійки.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект»на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 39726 (тридцять дев`ять тисяч сімсот двадцять шість) грн. 54 коп.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект»на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати заробітної плати за один місяць.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект", код ЄДРПОУ 00114092, місцезнаходження м.Харків, вул.Гімназійна набережна,2

Суддя С.А.Лук`яненко