Рішення № 101037295, 12.11.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа №201/9580/21

Провадження № 2/201/3574/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого — судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” (треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

21.09.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” (треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В., приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В.) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. №4-7).

Одночасно із позовною заявою до суду надійшло клопотання позивача про витребування доказів, в якому він просив витребувати: у ТОВ “ФК Онлайн Фінанс” засвідчену належним чином виписку з рахунка ОСОБА_1 із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення, з відміткою про непогашення заборгованості; заяву товариства, за якою було звернення до приватного нотаріуса стосовно вчинення виконавчого напису; повідомлення (письмову вимогу) адресовану ОСОБА_1 про усунення порушень (повернення боргу); розрахункові документи про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання; у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи, що містять відомості, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №33717 від 21.05.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК Онлайн Фінанс” заборгованості у розмірі 37 399грн.10коп; у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. належним чином завірені матеріали виконавчого провадження № 66823964 (а.с. №8-9).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 24.09.2021р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с. №23).

Також, ухвалою цією ухвалою було частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” належним чином завірені копії документів, які були надані приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. для вчинення виконавчого напису №33717 від 21.05.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК Онлайн Фінанс” заборгованості у розмірі 37 399грн. 10коп.; у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. належним чином завірені копії матеріалів нотаріальної справи, що містять відомості, на підставі яких було вчинено виконавчий напис № 33717 від 21.05.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” заборгованості у розмірі 37 399грн.10 коп.; у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. належним чином завірені матеріали виконавчого провадження № 66823964 від 15.09.2021р.

Крім того, разом із позовною заявою, позивачем була подана заява про вжиття заходів забезпечення позову, в якій позивач просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. №33717 від 21.05.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” заборгованості у розмірі 37 399грн.10 грн., а також про стягнення суми основної винагороди приватного виконавця у розмірі 3 739грн.91 грн. (а.с. №8-10).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 24.09.2021р. заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі №201/9580/21 задоволено (а.с. №37).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що в вересні 2021р. з Єдиного реєстру боржників йому стало відомо про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. виконавчого провадження на виконання виконавчого напису №33717 вчиненого 21.05.2021р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” кредитної заборгованості у розмірі 37 399 грн.10коп. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинений з порушенням законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що стягувачем для вчинення напису не було надано затвердженого законодавством переліку документів, які підтверджували безспірність заборгованості за кредитним договором, а в свою чергу приватний нотаріус не перевірила надані їй для вчинення напису документи, а отже, вчинила оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора, належними доказами якої можуть бути виключно первинні документи, напис вчинено на договорі, який не був посвідчений нотаріально. Позивач просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 33717 від 21.05.2021р. щодо стягнення з нього на користь ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” заборгованості у розмірі 37 399 грн.10коп., а також про стягнення суми основної винагороди приватного виконавця у розмірі 3 739грн.91 коп., розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 500 грн., а також вирішити питання про стягнення з відповідача понесених судових витрат.

21.10.2021р. від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. на виконання ухвали суду від 24.09.2021р. до суду надійшли копії матеріалів виконавчого провадження №66823964.

Також, 21.10.2021р. до суду надійшла заява приватного виконавця Сидорук Л.В. про розгляд справи без її участі (а.с. №43-53).

01.11.2021р. від відповідача ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” на виконання ухвали суду від 24.09.2021р. до суду надійшли копії документів, які були надані приватному нотаріусу Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. для вчинення виконавчого напису № 33717 від 21.05.2021р. (а.с. №76-97). Крім того, в заяві про долучення доказів відповідач зазначив, що кредитний договір №709799191 від 29.06.2020р., заборгованість за яким стягується за виконавчим написом, було укладено між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” та ОСОБА_1 у формі електронного документа з використанням електронного підпису та одноразового ідентифікатора, тому доказами підписання договору є довідка щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога”, введення одноразового персонального ідентифікатора і є вчиненням дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, а саме — акцептом у розумінні ч.3 п.6 ст.11 Закону України “Про електронну комерцію”.

Треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. не скористалися правом на надання суду пояснень щодо предмету позову.

Підстав для ухвалення у справі заочного рішення у справі немає, оскільки відсутня сукупність підстав, яка передбачена ч. 1 ст. 280 ЦПК України, оскільки із заяви представника ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” – Дрешель А.В. (діє за довіреністю від 21.05.2021р. - а.с. № 78), яка надійшла суду поштою 01.11.2021р., вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає (а.с. № 76-77).

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам та запереченням сторін у сукупності з наданими письмовими доказами та положеннями законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

29.06.2020р. між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” та ОСОБА_1 був укладений договір №709799191 у формі електронного документу, відповідно до якого позивачу надано кредит у розмірі 1 500 грн. строком на 30 днів (термін платежу 29.07.2020р.) на умовах строковості, платності. Договір №№709799191 було підписано позивачем за допомогою електронного підпису одноразовим персональним ідентифікатором. Також, з підписанням договору №709799191, позичальником був погоджений та підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим персональним ідентифікатором Додаток №1 (Графік розрахунків) який є невід`ємною частиною договору (а.с. №44зв-45).

Згідно п.1. ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного, іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпцію правомірності, укладеного між сторонами електронного договору №709799191 під час розгляду справи позивачем належними доказами спростовано не було.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З наданих відповідачем суду письмових доказів встановлено, що за договором №709799191 від 29.06.2020р., який було укладено з позивачем, відбулося неодноразове відступлення прав вимоги за ланцюгом: ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” відступлено право вимоги на користь ТОВ “Таліон Плюс”, яким в свою чергу відступлено право вимоги на користь ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс”.

21.05.2021р. приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 33717 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс” заборгованості за договором №709799191 від 29.06.2020р. у розмірі 36 199 грн.10 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом — 14 058 грн., прострочена заборгованість по відсоткам — 22 141 грн.10 коп. Також стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису на підставі ст.31 Закону України “Про нотаріат” у розмірі 1 200грн. Загальна сума, що підлягає стягненню складає 37 399грн.10 коп. У виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 16.04.2021р. по 12.05.2021р. (а.с. №46зв).

15.09.2021р. постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. відкрито виконавче провадження №66823964 з примусового виконання виконавчого напису №33717 виданого 21.05.2021р. (а.с. №48зв).

Згідно ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 Закону України “Про нотаріат” (в редакції від 01.12.2020р.) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом МЮУ від 22.02.2012р. № 296/5, зареєстрованим в МЮУ 22.02.2012р. за № 282/20595, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно пункту 1.1. Глави 16 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2. Глави 16 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до пункту 3.2 Глави 16, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”) для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у ст.88 Закону України “Про нотаріат”. Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України “Про нотаріат” умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017р. колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р. (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".

В заяві про долучення доказів, відповідач наголошував, що договір №709799191 від 29.06.2020р. був укладений між позивачем та ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” в формі електронного документа, отже відповідач не спростовував обставини, що виконавчий напис вчинено на договорі, який нотаріально не посвідчений, враховуючи, що електронний договір за юридичною силою прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

В матеріалах справи відсутні докази, що при вчиненні напису приватний нотаріус отримувала від стягувача первинні документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, докази надіслання боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень, докази належного розрахунку новими кредиторами (оплати встановленої ціни договору) за укладеними договорами відступлення права вимоги, а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед стягувачем є безспірними та новим кредитором ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс”, який як стягувач звернувся з заявою про вчинення виконавчого напису, надано повний перелік документів на підтвердження переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 .

В постанові Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі № 310/9293/15ц зазначено, що: при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону “Про нотаріат” у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05.07.2017р. у справі № 6-887цс17.

З тексту оспорюваного виконавчого напису № 33717 від 21.05.2021р. встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувалася ст.ст. 87-91 Закону України “Про нотаріат” та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. за № 1172.

Таким чином, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк О.В. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 21.05.2021р. повинна була врахувати, що станом на 21.05.2021р. Постановою КМУ №662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які укладені у письмовій формі, є нечинні, а тому повинна була відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України “Про нотаріат”.

Пункт 2 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів, яким договір №709799191 від 29.06.2020р. укладений між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога” та ОСОБА_1 не являється, оскільки вчинений в електронній формі та прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання виконавчого напису № 33717 від 21.05.2021р. таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню.

Суд відмовляє в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання неправомірним стягнення з нього основної винагороди у розмірі 3 739 грн.91коп. та розміру мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 500 грн. згідно постанов приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 15.09.2021р. (а.с. №12,14), оскільки у разі незгоди боржника з постановами приватного виконавця, він має право звернутися до суду за захистом в порядку адміністративного судочинства.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі в загальному розмірі - 1 362 грн. (по сплаті судового збору за подачу позову - у розмірі 908 грн. та за подачу заяви про забезпечення позову - у розмірі 454 грн. (а.с.№ 3, 27).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” (треті особи - приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Леся Вікторівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню — задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 21.05.2021р. зареєстрований в реєстрі за №33717 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” заборгованості за кредитним договором №709799191 від 29.06.2020р. у розмірі 36 199 грн.10 коп., з яких: прострочена заборгованість за кредитом — 14 058 грн., прострочена заборгованість по відсоткам — 22 141грн.10 коп., витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі ст.31 Закону України “Про нотаріат” – у розмірі 1 200 грн, а загалом - 37 399грн.10 коп. - таким, що не підлягає виконанню.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанії “Онлайн Фінанс” на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі по оплаті судового збору у розмірі 1 362 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.