Рішення № 101037296, 12.11.2021, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/10043/21

Провадження № 2/201/3663/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2021р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в особі головуючого — судді Ткаченко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК “Факторінгс” (треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

30.09.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ “ФК “Факторінгс” (треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова В.Ю. приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О.) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. №4-9).

Одночасно із позовною заявою до суду надійшло клопотання представника позивача — адвоката Трофименка В.В. (діє на підставі ордера від 30.09.2021р. серія АЕ №1094866 - а.с.№19) про витребування доказів, а саме: витребувати у приватного нотаріуса ДМНО Виноградової В.Ю. належним чином завірену копію виконавчого напису №248 від 22.03.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК Факторінгс” заборгованості у розмірі 625 195грн.79коп. (а.с.№20-21).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 05.10.2021р. було відкрито провадження по справі та відповідно до положень ч.5 ст.279 ЦПК України призначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с. №22).

07.10.2021р. до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Трофименка В.В. про забезпечення позову, в якій представник просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ДМНО Виноградової В.Ю. №248 від 22.03.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК Факторінгс” заборгованості в розмірі 625 195грн. 79коп., який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О. ВП № 66623589 (а.с.№28-29).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 11.10.2021р. заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса ДМНО Виноградової В.Ю. від 22.03.2021р. № 248 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК Факторінгс” заборгованості у розмірі 625 195грн. 79коп., який перебуває на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецької О.О., виконавче провадження № 66623589 (а.с. №30).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача в позовній заяви посилався на те, що в вересні 2021р. з сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження позивачу стало відомо про відкриття виконавчого провадження №66623589 з примусового виконання виконавчого напису №248, який видано 22.03.2021р. приватним нотаріусом ДМНО Виноградовою В.Ю., про стягнення з позивача на користь ТОВ “ФК Факторінгс” заборгованості у розмірі 625 195грн.79 коп. Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням законодавства, а тому він є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що жодних договорів з ТОВ “ФК Факторінгс” позивач не укладав, повідомлень та претензій про наявність заборгованості не отримував, а тому грошових зобов`язань перед товариством не має. Крім того, позивач вважає, що стягувачем для вчинення виконавчого напису не було надано затвердженого законодавством переліку документів, які б підтверджували безспірність кредитної заборгованості, доказів належного направлення та отримання боржником письмової вимоги про усунення порушень, а нотаріус в свою чергу не перевірив надані йому для вчинення виконавчого напису документи, отже, вчинив оскаржуваний виконавчий напис без належного підтвердження безспірності вимоги кредитора. Просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №248 від 22.03.2021р. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК Факторінгс” заборгованості у розмірі 625 195грн. 79коп. та вирішити питання про стягнення з відповідача понесені позивачем судові витрати.

01.11.2021р. від відповідача ТОВ “ФК Факторінгс” до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом керівника товариства Огородник Т.Л., в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив про те, що згідно кредитного договору, який було укладено між позивачем та КБ “Надра” сторони узгодили, що усі повідомлення за договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Товариством у повному обсязі було виконано усі положення чинного законодавства і кредитного договору та надіслано на адресу позивача повідомлення про відступлення та вимогу/повідомлення про дострокове погашення заборгованості. Посилання позивача на те, що приватним нотаріусом не було перевірено наявність всіх документів, що підтверджують безспірність заборгованості, є безпідставними, оскільки всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, були надані приватному нотаріусу разом з заявою про вчинення виконавчого напису. Метою вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому, безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. №1172. Нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною - стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності. Після отримання кредитних коштів, вимоги про усунення порушення, у позивача не виникало будь-яких сумнівів стосовно суми заборгованості, що свідчить про визнання боргу останнім, будь-яких доказів на підтвердження відсутності порушення зобов`язань за кредитним договором чи наявності спору щодо заборгованості (щодо її розміру, строків за які вона нарахована тощо) позивач суду не надає (а.с. №34-38).

Треті особи - приватний нотаріус ДМНО Виноградова В.Ю. та приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. не скористалися правом на надання суду пояснень щодо предмету позову та доказів на їх обґрунтування.

Суд, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, надавши оцінку доводам позивача, запереченням відповідача у сукупності з положеннями законодавчих актів, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки з АСВП, 27.08.2021р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №66623589 на підставі виконавчого напису №248 від 22.03.2021р., який було вчинено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК Факторінгс” кредитної заборгованості у розмірі 625 195грн.79коп. (а.с. №12-15).

Представник позивача вказує на те, що спірний виконавчий напис вчинено в порушення вимог ст.ст.87, 88 Закону України “Про нотаріат” та стверджує, що приватний нотаріус не мала достатніх підстав на вчинення виконавчого напису, адже кредитор не надав усіх за переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29.06.1999р. №1172, виконавчий напис було вчинено за відсутності первинних документів, які встановлюють та підтверджують розмір заборгованості та належних доказів надіслання боржнику повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень. Проте, при подачі позову позивачем не надано суду доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова В.Ю. на виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 05.10.2021р. не надала суду належним чином завірену копію виконавчого напису №248 виданий 22.03.2021р.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат” захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно п. 2 Переліку (із змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014р. № 662 “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”) для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями подається: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017р. (справа № 826/20084/14), яку залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р., визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту, відповідно до якого для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Зобов`язано КМУ опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови КМУ № 662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Підставою для скасування вказаного нормативного акту слугувало те, що саме по собі включення тих чи інших документів, які встановлюють заборгованість, до Переліку, не засвідчує безспірності заборгованості чи іншої відповідальності боржника перед стягувачем, а їх безспірний характер повинен бути затверджений відповідними документами відповідно до умов вчинення виконавчих написів, закріплених у статті 88 Закону України “Про нотаріат”. Встановлення оскаржуваною постановою виключного переліку документів, необхідних для отримання виконавчого напису, звужує передбачені статтею 88 Закону України “Про нотаріат” умови вчинення виконавчих написів і не відповідає положенням статті 87 цього Закону.

При прийнятті постанови 22.02.2017р. колегією суддів застосовано вимоги положення п. 10.2 постанови Пленуму ВАС України від 20.05.2013р. № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі», згідно з яким визнання акту суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.

Суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважав за необхідне визнати нечинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до ст. 124 Конституції України, ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Верховний Суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17), розглядаючи позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню зазначив наступне: "Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Наявність в змісті виконавчого напису номерів рахунків боржника в установах банків (для юридичних осіб) є обов`язковим. Вчинення виконавчого напису за кредитним договором є незаконним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017р. (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017р. у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в тому числі за кредитними договорами".

У відзиві на позов відповідач не спростовував обставини, що виконавчий напис вчинено на кредитному договорі, який було укладено між позивачем та КБ “Надра” у письмовій формі, не був нотаріально посвідчений.

Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на те, що приватним нотаріусом ДМНО Виноградовою В.Ю. на виконання ухвали судді Ткаченко Н.В. від 05.10.2021р. не було надано суду належним чином завірену копію виконавчого напису №248 від 22.03.2021р., суд вважає необхідним дослідити матеріали виконавчого провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі номера виконавчого провадження №66623589 та ідентифікатору доступу вказаного в постанові.

Судом встановлено, що 22.03.2021р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою В.Ю. було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі № 248 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК Факторінгс” (яке набуло права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги №GL3N315356 від 08.05.2020р.) заборгованості за договором “Автопакет” №8/2007/840-К/2034 від 20.11.2007р., який було укладено між ОСОБА_1 та ВАТ “Надра”, у розмірі 619 005 грн.73 коп., з яких: заборгованість за основним боргом — 451 829 грн., заборгованість по відсоткам — 167 176 грн.73коп. Також стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 6 190 грн.06 коп. У виконавчому написі вказано, що стягнення здійснюється за період з 15.04.2018р. по 15.03.2021р.

В матеріалах справи відсутні письмові докази, що при вчиненні напису приватний нотаріус отримувала від стягувача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання, докази належного розрахунку новим кредитором (оплати встановленої ціни договору) за укладеним договором про відступлення права вимоги, а тому у приватного нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед стягувачем є безспірними та новим кредитором ТОВ “ФК Факторінгс”, який як стягувач звернувся з заявою про вчинення виконавчого напису, надано повний перелік документів на підтвердження переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 .

З тексту оспорюваного виконавчого напису №248 від 22.03.2021р. встановлено, що приватний нотаріус при вчиненні нотаріальної дії керувався ст.ст.87-91 Закону України “Про нотаріат” та Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29.06.1999р. за № 1172.

Таким чином, приватний нотаріус ДМНО Виноградова В.Ю. при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису 22.03.2021р. повинна була врахувати, що станом на 22.03.2021р. Постановою КМУ №662 від 26.11.2014р. “Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів” не передбачалось вчинення виконавчих написів про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних договорів, отже, норми, які дозволяють вчиняти виконавчі написи по кредитним договорам, які укладені у простій письмовій формі, є нечинні, а тому повинна була відмовити кредитору у вчиненні виконавчого напису у відповідності до норм Закону України “Про нотаріат”.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що при розгляді справи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису №248 від 22.03.2021р. таким, що не підлягає виконанню, знайшли своє підтвердження, а отже підлягають задоволенню.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362 грн. (сплата судового збору за подачу позову - 908 грн. та заяви про забезпечення позову - 454 грн. - а.с.№ 2, 27).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 87, 88 Закону України “Про нотаріат”, постановою Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019р. у справі № 910/13233/17, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, ч.2,3 ст. 274, ч.5 ст. 279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК “Факторінгс” (треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Виноградова Владислава Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню — задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Виноградовою Владиславою Юріївною 22.03.2021р. зареєстрований в реєстрі за №248, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ “ФК Факторінгс” (яке набуло права вимоги на підставі договору про відступлення права вимоги №GL3N315356 від 08.05.2020р.) заборгованості за договором “Автопакет” №8/2007/840-К/2034 від 20.11.2007р., який було укладено між ОСОБА_1 та ВАТ “Надра”, у розмірі 619 005 грн. 73коп., з яких: заборгованість за основним боргом — 451 829 грн., заборгованість по відсоткам — 167 176 грн.73коп., а також стягнуто витрати за вчинення виконавчого напису нотаріусом у розмірі 6 190 грн. 06коп. - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ФК “Факторінгс” на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 362 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.