Вирок № 101014863, 11.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/27705/21

Провадження № 1-кп/947/1106/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 року

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого судді – Прохорова П.А.,

при секретарі – Богодєлові О.Г.

за участю:

прокурора: - Сакал В.С.

обвинуваченого: - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021162480001479 від 30.08.2021року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

-06.09.2021 року Київським районним судом м. Одеси за ч. 1 ст. 185 КК України до 80 годин громадських робіт;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

30.08.2021 року, о 13 годині 29 хвилин, ОСОБА_1 знаходився в приміщенні торгівельного залу магазину «Обжора» за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 20/4, що належить приватному підприємству «Екстра-Південь», де в нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, повторно, та в якості предмета свого злочинного посягання останній визначив пляшку віскі «Hankey Bannister» об`ємом 0,7 літра, яка знаходилась на полиці в торгівельному залі вказаного магазину.

Реалізуючи свій злочинний умисел, о 13 годині 30 хвилин впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 правою рукою таємно почав викрадати пляшку віскі «Hankey Bannister» об`ємом 0,7 літра, вартістю 516 гривень 80 копійок, що є власністю ПП «Екстра-Південь», з торгівельної полиці в приміщенні торгівельного залу цього супермаркету, яку сховав в свою сумку. Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, ОСОБА_1 пройшов касову зону магазину, умисно не розрахувавшись за викрадений товар та направився до виходу з магазина. Однак, виконавши всі дії, які ОСОБА_1 вважав необхідними, останній не зміг довести свій злочинний умисел до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки з викраденим майном був зупинений працівниками магазину перед виходом.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України — закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі, при цьому не оспорюючи фактів викладених у обвинувальному акті та надав наступні покази.

Так, обвинувачений пояснив, що 30.08.2021 року, в обідній час він знаходився в приміщенні магазину «Обжора» за адресою: м. Одеса, вул. Фонтанська дорога 20/4, та раптом, в нього виник умисел на викрадення пляшки віскі. Впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, він взяв з полиці магазину пляшку віскі об`ємом 0,7 л, поклав до своєї сумки та намагався вийти з магазину не розрахувавшись за товар, однак був зупинений працівниками магазину на виході з нього.

У скоєному ОСОБА_1 щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальних правопорушень. Звернувся до суду з заявою, згідно якої просив розглянути справу в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, суд, з`ясувавши думку учасників судового засідання, роз`яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, за згодою учасників судового засідання, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, обмежитись дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість. Також, обвинуваченому було роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.

За таких обставин, оцінюючи отримані в суді докази, заслухавши показання обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, які характеризують його особистість, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, тобто закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинений повторно– доведена в повному обсязі.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кримінального стягнення, не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд враховує, що вказане кримінальне провадження вчинене до постановлення попереднього вироку Київського районного суду м. Одеси від 06.09.2021 року, а тому, суд вважає, що при призначенні остаточно покарання ОСОБА_1 слід застосувати положення ч. 4 ст. 70 КК України.

Крім того, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує: суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, характеристику, його щире каяття в скоєному, пом`якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, а також думку прокурора який просив призначити обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, а тому суд вважає, що перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства з призначенням іспитового строку, з метою попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Питання про речові докази по вказаному кримінальному провадженню суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує на підставі ст.124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 373-374, 376, 392- 395, КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного вироком Київського районного суду м. Одеси від 06.09.2021 року, більш суворим покарання призначеним за цим вироком суду, остаточно призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у вигляді 1 року обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від призначеного цим вироком остаточного покарання, з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік 6 місяців.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

Контроль за поведінкою засудженого здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого.

Міра запобіжного заходу в рамках вказаного кримінального провадження не обиралась.

Речові докази – 1) оптичний диск з відеозаписом – зберігати в матеріалах кримінального провадження; 2) пляшку віскі «Hankey Bannister» об`ємом 0,7 літра– вважати повернутими за належністю.

Витрати на залучення експерта - відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Київський районний суд м. Одеси.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Прохоров П. А.