Вирок № 101014861, 11.11.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/14412/19

Провадження № 1-кп/947/201/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді Войтова Г.В.,

за участю секретарів Кондрашевої К.С., Маркової О.І., Завальнюк К.В.,

прокурорів Більської А.М., Наймана Є.О.,

захисників Кіріяк Н.В., Луценко О.А., Лічмана В.Л.,

розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні об`єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12019160480001564 від 30.04.2019 року, №12020161480000027 від 06.01.2020 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, українця, громадянина України, із середньо освітою, працюючого на авто мийки «Позитив», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 22.06.2020 року Київським районним судом міста Одеси за ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 185 КК України, ст. 70 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців; покарання відбув згідно листа в.о. начальника ДУ "ОСІ" В.Колбаси,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Так, 28.10.2019 року приблизно о 15:30 годин, обвинувачений ОСОБА_1 знаходячись біля будинку 12 по проспекту Академіка Глушко в місті Одесі, побачив малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в цей час стояла на вулиці біля вказаного будинку, де в цей час здійснювала телефонний дзвінок, з мобільного телефону «MEIZU M6T» в корпусі червоного кольору імеі І: НОМЕР_1 ,імеі 2: НОМЕР_2 , де в ході цього в цей час, у ОСОБА_1 винник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення майна, а саме зазначеного мобільного телефону, який належить на праві власності ОСОБА_3 , яка придбала його, для своєї малолітньої доньки.

Реалізуючи свій злочинний намір, переслідуючи корисливий мотив направлений на незаконне збагачення за рахунок чужого майна, діючи з прямим умислом, ОСОБА_1 підійшов до малолітньої ОСОБА_2 , яка в цей час знаходилась біля будинку 12 по проспекту Академіка Глушко в місті Одесі, та незважаючи на той факт, що остання утримувала вказаний мобільний телефон у руках, ОСОБА_1 шляхом ривка викрав з рук ОСОБА_2 мобільний телефон «MEIZU M6T» в корпусі червоного кольору імеі І: НОМЕР_1 ,імеі 2: НОМЕР_2 , вартістю 1640 гривень, тим самим відкрито викравши його у останньої.

Після чого, обвинувачений ОСОБА_1 досягши свого злочинного наміру, з місця вчинення злочину, з викраденим майном зник тим самим розпорядившись ним на власний розсуд, та завдавши ОСОБА_2 майнову шкоду на зазначену вище суму.

Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж) вчинено повторно.

Крім того, під час судового розгляду встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 у невстановлений час, місці, та у неустановленої особи, для особистого вживання, без мети збуту, незаконно придбав психотропною речовиною обіг якої заборонено – РVР.

-шість паперових згортків білого кольору, на яких є напис «Б» виконаний барвником чорного кольору, що обмотані прозорими полімерними стрічками типу «скотч», в яких є прозорі полімерні пакети з пазовими замками та фіолетовими стрічками в верхніх частинах, в яких знаходяться кристалічні речовини світло-блакитного кольору, загальною масою 0,491 г.;

-три паперових згортка білого кольору, на яких є напис «Б» виконаний барвником чорного кольору, що обмотані прозорими полімерними стрічками типу «скотч», в яких є прозорі полімерні пакети з пазовими замками та фіолетовими стрічками в верхніх частинах, в яких знаходяться кристалічні речовини білого кольору, загальною масою 0,225 г.

Після цього, ОСОБА_1 став незаконно зберігати вказані згортки при собі без мети збуту для особистого вживання.

29.04.2019 року близько 18:00 годині, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: вулиця Вавілова, 54 А в місті Одесі, був помічений працівниками поліції, та намагався у їх присутності викинути згортки з психотропними речовинами. В ході огляду місця події за адресою Вавілова 54 А в місті Одесі у обвинуваченого ОСОБА_1 вилучено:

-шість паперових згортків, в яких знаходяться шість полімерних пакетів, з особливо небезпечною психотропною речовиною світло- блакитного кольору, обіг якої заборонено – РVР, загальною масою 0, 491 г.

-три паперових згортків, в яких знаходяться три полімерних пакетів, з особливо небезпечною психотропною речовиною білого кольору, обіг якої заборонено – РVР, загальною масою 0, 225 г.

Таким чином ОСОБА_1 придбав та зберігав для особистого вживання без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР, загальний кількісний вміст якої становить 0, 449 г.

Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 309 КК України – незаконно придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав повністю свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та пояснив, що дійсно 28.10.2019 року знаходячись на проспекті Академіка Глушко в місті Одесі підійшов до малолітньої потерпілої і шляхом ривку викрав з її рук мобільний телефон, з яким з місця вчинення злочину зник. У вчиненому щиро кається та просив його суворо не карати.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України не визнав, та пояснив, що при його затриманні та при огляді місця події, казав співробітникам поліції, що вживає психотропні речовини і придбав для власного споживання одразу декілька пакетиків, які замовив через Інтернет, оскільки протягом останнього часу він став вживати наркотики.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у наступному:

У невстановлений досудовим розслідуванням час, місці, та у невстановленої особи, ОСОБА_1 незаконно придбав: шість паперових згортків білого кольору, на яких є напис «Б» виконаний барвником чорного кольору, що обмотані прозорими полімерними стрічками типу «скотч», в яких є прозорі полімерні пакети з пазовими замками та фіолетовими стрічками в верхніх частинах, в яких знаходяться кристалічні речовини світло-блакитного кольору, загальною масою 0,491 г; три паперових згортка білого кольору, на яких є напис «Б» виконаний барвником чорного кольору, що обмотані прозорими полімерними стрічками типу «скотч», в яких є прозорі полімерні пакети з пазовими замками та фіолетовими стрічками в верхніх частинах, в яких знаходяться кристалічні речовини білого кольору, загальною масою 0,225 г;

Після чого, ОСОБА_1 незаконно зберігав вказані згортки при собі з метою подальшого збуту невстановленим особам.

29.04.2019 року, у вечірній час, ОСОБА_1 , з метою збуту психотропних речовин, перебував на вул. Вавілова у м. Одеса, незаконно зберігаючи при собі вказані психотропні речовини, що знаходилися у вищезазначених паперових згортках.

Того ж дня, біля 18:00 годині, ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Вавілова, 54-А, був помічений працівниками патрульної поліції, після чого намагався у їх присутності викинути згортки з психотропними речовинами.

Тоді ж, в ході огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Вавілова, 54-А, у присутності ОСОБА_1 , вилучено: шість паперових згортків, в яких знаходяться шість полімерних пакетів, з особливо небезпечною психотропною речовиною світло-блакитного кольору, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 0,491 г; три паперових згортки, в яких знаходяться три полімерних пакета, з особливо небезпечною психотропною речовиною білого кольору, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 0,225 г;

Загальний кількісний вміст PVP в кристалічних речовинах з дев`яти полімерних пакетів становить 0,449 г.

Таким чином, ОСОБА_1 незаконно придбав та зберігав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальний кількісний вміст якої становить 0,449 г.

Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України, тобто як незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту.

В ході судового розгляду прокурором на підтвердження вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України надані наступні докази:

-Витяг з ЄРДР за № 12019160480001564 від 30.04.2019 року, правова кваліфікація кримінального правопорушення 309 ч.1КК України;

-Рапорт командира роти 1 батальйону 2 УПП в Одеській області ДПП Ярового В.А.. з якого вбачається, що 29.04.2019 року близько 17:00 годині вони отримали повідомлення про те,що на АДРЕСА_2 невідомі особи щось шукають в клумбах. Після прибуття на місце виклику вони затримали двох осіб які представилися ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , який пояснив, що він придбав декілька пакетиків з наркотичною речовиною.

-Протокол огляду місця події від 29.04.2019 року, з фото таблицею, з якого вбачається, що в ході огляду у підозрюваного ОСОБА_1 було виявлено десять пакетиків з невідомою речовиною, і ОСОБА_1 пояснив, що вказана речовина є наркотичною, належить йому і він її придбав з метою особистого вживання;

- Висновок експерта №752-Х від 20.05.2019 року з фото таблицею, з якого вбачається, що надані на експертизу кристалічні речовини світло-блакитного кольору, загальною масою 0, 491 г., які знаходились в шести полімерних пакетах та кристалічні речовини білого кольору, загальною масою 0,225 г., які знаходилися трьох полімерних пакетах, містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено – РVР, загальний кількісний вміст якої становить 0,449 г.

-Протокол огляду предмету від 29.05.2019 року;

-Постанова про визнання та залучення до кримінального провадження речових доказів від 29.05.2019 року, з якої вбачається, що у кримінальному провадженні внесене до ЄРДР за №12019160480001564 від 30.04.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 309 КК України;

- Квитанцією №000259.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що 29.04.2019 року її та її свекруху ОСОБА_6 запросили бути присутніми в якості свідків, при проведенні огляду затриманого хлопця, у якого дістали з карману 3 пакетика з речовиною білого кольору і сім пакетиків з білою речовиною лежали на землі. Їх покликали співробітники коли вже оформлювали папери.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він знайом з обвинуваченим ОСОБА_1 . Так, в 2019 році його та ОСОБА_1 було затримано співробітниками поліції. У нього при собі нічого не було. Поліція бачила, що ОСОБА_1 щось викинув, а він цього не бачив, тому що ОСОБА_1 йшов позаду нього. Потім він повернувся, та побачив паперові пакети з речовиною, йому ОСОБА_1 нічого не давав, і йому невідомо давав ці пакети ОСОБА_1 комусь. Спочатку їх зупинили, і їх було двоє, але потім приїхало багато поліцейських і прийшло два понятих. Йому не відомо вживав раніше ОСОБА_1 наркотики, і продавав чи ні ОСОБА_1 наркотики.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що 29.04.2019 року близько 17:00 годині він був у складі екіпажу патрульної поліції і відпрацьовували територію з боку вулиці Архітекторської, рухалися в напрямку вулиці Вавілова в міст Одесі. Помітили двох невідомих осіб біля клумби, які нагнулися, йому здалося що вони прибирають, але коли вони ближче до них під`їхали то особи різко підійшли в їх бік, і спілкувалися між собою, один з них викинув невідомий предмет з руки, це було більш ніж 5 -6 згортків, більше пакетиків в його руці не залишилось. Тоді вони вийшли з машини, невідомі особи підійшли до них, представилися та повідомили що викинули наркотики.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснив, що в квітні 2019 року він їхав в складі екіпажу по вулиці Вавілова в місті Одесі, і побачили двох чоловіків які щось шукали в клумбі, і потім один щось кинув у клумбу, коли нас побачив, ми затримали обвинуваченого. Обвинувачений ОСОБА_1 сильно нервував, і казав,що це для себе, у нього в руці було три свертки в ізоленті кожний. Потім вони викликали слідчу групу. Іншу особу вони також затримали, але при огляді у нього нічого не знайшли.

Прокурор від допиту свідка ОСОБА_6 , 1949 року народження відмовився, сторона захисту не заперчувала.

Будь-яких інших доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_9 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, стороною обвинувачення не надано.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Так, згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В ході судового розгляду кримінального провадження стороною обвинувачення не надано будь яких доказів та не доведено, що обвинувачений ОСОБА_1 придбав та зберігав особливо небезпечну психотропну речовину з метою збуту.

Так, суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 307 КК України характеризується прямим умислом і метою збуту.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України №4 від 26.04.2002 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» визначено, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб`єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх; тощо.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_1 про зберігання психотропної речовини для власного вживання, стороною обвинувачення не спростовані.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відповідно до протоколу огляду місця події від 29.04.2019 року, з фото таблицею, з якого вбачається, що в ході огляду у підозрюваного ОСОБА_1 було виявлено десять пакетиків з невідомою речовиною, і ОСОБА_1 пояснив, що вказана речовина є наркотичною, належить йому і він її придбав з метою особистого вживання.

Покази обвинуваченого ОСОБА_9 що він придбав та зберігав психотропну речовину для особистого вживання підтверджується змістом рапорту командира роти 1 батальйону 2 УПП в Одеській області ДПП Ярового В.А. з якого вбачається, що 29.04.2019 року близько 17:00 годині отримали повідомлення про те,що на АДРЕСА_2 невідомі особи щось шукають в клумбах. Після прибуття на місце виклику вони затримали двох осіб які представилися ОСОБА_4 , та ОСОБА_1 , який пояснив, що він придбав декілька пакетиків з наркотичною речовиною.

Так, відповідно до висновку експерта № 752-Х від 20.05.2019 року, у обвинуваченого ОСОБА_1 було вилучено дев`ять пакетиків з особливо небезпечною психотропної речовиною, обіг якого заборонено – РVР, загальний кількісний вміст якої становить 0,449 г.

Згідно Таблиці невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, загальний кількісний вміст особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якого заборонено - РVР, який становить 0,449 г. , не є великим або особливо великим розміром.

Разом з тим, вилучена кількість особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якого заборонено - РVР, а також місце та обставини при яких вони були вилучені у обвинуваченого, в даному випадку, за відсутності інших доказів, не можуть бути визначальним доказом скоєння обвинуваченим ОСОБА_9 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Враховуючи наведене, виходячи із системного тлумачення Закону, оскільки кримінальна відповідальність за ст. 307 КК України настає лише у тому разі, коли відповідні протиправні дії вчинялися зі спеціальною метою, - метою збуту, й вчинення протиправних дій з наркотичними засобами, психотропними речовинами, їх аналогами та прекурсорами без такої мети утворює склад злочину, передбаченого ст. 309 КК України, а тому лише факт виявлення психотропної речовини у обвинуваченого ОСОБА_1 , не може вважатися доказом умислу обвинуваченого саме на їх збут, відтак суд тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини обвинуваченого на його користь.

Таким чином, оцінюючи всі встановлені та досліджені докази, суд приходить до висновку про те, що в судовому засіданні беззаперечно встановлено факт незаконного придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини, але докази надані прокурором не вказують на таку мету як збут психотропної речовини. Крім того, надані прокурором письмові докази за своїм змістом, мають правову кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст. 309 КК України.

Суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме верховенства права, законності, презумпції невинуватості, доступу до правосуддя та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків в розумні строки, аналізуючи та оцінюючи в сукупності всі докази, що досліджені у судовому засіданні, приходить до висновку, що стороною обвинувачення не здобуто доказів, які могли б довести, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_1 є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 стороною обвинувачення кваліфіковані не вірно, а тому суд вважає за необхідне перекваліфікувати його дії зі ч.2 ст. 307 КК України на ч.1 ст. 309 КК України за кваліфікуючими ознаками - незаконно придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту.

В своїх рішенням «Ірландія проти Сполучного Королівства» від 18.01.1978 р., «Коробов проти України» від 21.10.2011 р. - Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення вини «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків. Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що винуватість ОСОБА_1 за ч.1ст. 309 КК України, за кваліфікуючими ознаками - незаконно придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини без мети збуту, «поза розумним сумнівом» знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.

Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії наступним чином.

-за ч.2 ст.186 КК України за кваліфікуючими ознаками – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

-за ч.1 ст. 309 КК України за кваліфікуючими ознаками - незаконно придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який на час вчинення злочинів не судимий, наявність обставин які пом`якшують покарання, а саме: визнання вини, каяття вчиненому, відсутність у потерпілої вимог матеріального характеру до обвинуваченого, відсутність обставин які обтяжують покарання, та реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе в умовах без ізоляції від суспільства із застосуванням ст. 75 КК України із звільненням його від відбування покарання з випробуванням, бо вважає це покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним кримінальних правопорушень у майбутньому.

Призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 з застосуванням вимог ст. 75 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Також, відповідно до постанови колегії суддів другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 квітня 2018 року № 757/15167/15-к зробила висновок, що загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності – призначати покарання або звільняти від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи не застосування ст. 75 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 .

Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 377,392, 393, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.1 ст.309 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

-за ч.1 ст. 309 КК України у вигляді обмеження волі на строк 1 (один) рік;

На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнити з під варти в залі суду.

Зарахувати період перебування ОСОБА_1 під вартою з 16.12.2019 року по 05.11.2021 року, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі (ч.5 ст. 72 КК України).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави за проведення експертизи грошові кошти у розмірі 2826 гривень 18 копійок.

Речовий доказ: велосипед, вважати повернутим за належністю потерпілій.

Речові докази: РVР, загальний кількісний вміст якої становить 0, 449 г. – знищити.

Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войтов Г. В.