Ухвала суду № 10101162, 25.06.2010, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2010 року червня місяця 24 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Іващенко В.В. Суддів Дяченко Л.О.,

Макарчук Л.В. При секретарі Войциховській Е.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Фінансової установи повного товариства ломбард «Фірма РОЛ і компанія», ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т», Малого підприємства «Фірми Дакос», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договорів про відступлення шляхом продажу частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т» від 29.08.2005 року, за зустрічним позовом ОСОБА_6 до Фінансової установи повного товариства ломбард «Фірма РОЛ і компанія», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т», - про визнання недійсним договорів майнової поруки № 050420/ИП 1 від 20.04.2005 року,

за апеляційною скаргою керуючого фінансовою установою повного товариства ломбард «Фірма» РОЛ» і компанія» ОСОБА_5,

на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2010 року,

в с т а н о в и л а :

у лютому 2007 року Фінансова установа повне товариство ломбард «Фірма РОЛЛОМБАРД», ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т» про визнання недійсними змін в установчих документах юридичної особи, 03 квітня 2007 року позивач вточнив свої вимоги (а.с.54, т. № 1): просив суд визнати недійсним договір про відступлення шляхом продажу частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т» від 29 серпня 2005 року, визнати недійсними з моменту державної реєстрації зміни в установчі документи юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос - Т», відмінити державну реєстрацію змін в установчих документах ТОВ «Дакос-Т», заборонити ТОВ «Дакос-Т» проводити загальні збори засновників (учасників) товариства, здійснювати які-небудь дії, повязані з відчуженням, заставою рухомого та нерухомого майна .

Позов мотивовано тим, що виконавчим комітетом Київської районної ради м. Сімферополя зареєстроване товариство з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т», реєстраційний № 04055564ю0021770 в реєстрі субєктів підприємницької діяльності від 31 липня 2001 року.

Статутний капітал товариства складає 11800.00 грн., засновниками товариства є фізичні та юридичні особи:

- ОСОБА_6, розмір внеску в статутний капітал 2950,00 грн., або 25,00 %.

Справа № 22-ц-5667/2010 Головуючий

у першій інстанції Бортник О.П. Доповідач Іващенко В.В.

- ОСОБА_7, розмір внеску в статутний капітал 4720, 00 грн, або 40 %

- ОСОБА_8, розмір внеску в статутний капітал 1180,00 грн., або 10, 00 %.

- Мале приватне підприємство «Фірма «Дакос», розмір внеску в статутний капітал - 2950, 00 грн., або 25,00 %.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 12.04.2006р. було задоволено позов ОСОБА_5, стягнуто на його користь з МПП «Фірми «Дакос» заборгованість у сумі 248517 грн. 45 коп. Зазначена сума була змінена рішенням Апеляційного суду АР Крим від 19 липня 2006р. до 243926 грн. 08 коп.

Із змісту вищезгаданих рішень вбачається, що заборгованість малого приватного підприємства «Фірми Дакос» перед ОСОБА_5 виникла 28 листопада 2003р.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 18.10.2006р. задоволено позов Фінансової установи повного товариства «РОЛЛОМБАРД», стягнуто на його користь з ОСОБА_6 і малого приватного підприємства «Фірми Дакос» заборгованість у сумі 180116 грн. 56 коп.

Із змісту цього рішення вбачається, що заборгованість ОСОБА_6 і МПП «Фірми Дакос» виникла 20 квітня 2005р.

З метою приховати майно, на яке може бути звернено стягнення за рішеннями судів, відповідачі ініціювали укладення договору про передачу частки корпоративних прав.

Відповідно до договору від 29 серпня 2005р. ОСОБА_6. і МПП «Фірма Дакос», володіючи частками в ТОВ «Дакос-Т» у розмірі по 25% і ОСОБА_8, частка якого складає 10%, повністю передали свої частки ОСОБА_7

В засновницькі документи ТОВ «Дакос-Т» були внесені зміни і проведена їх державна реєстрація лише 06 квітня 2006р., тобто через більш ніж 7 місяців, замість встановлених ст. 7 Закону України «Про господарські товариства» пяти днів.

Зазначений договір про відступлення шляхом продажу частки учасника товариства, на думку позивача, не відповідає вимогам ст. ст. 202, 203 ЦК України і відповідно до вимог ч.1 ст. 215, 234 ЦК України є фіктивним право чином, таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, обумовлених цією угодою.

15 червня 2009 року ухвалою суду залучено до участі у справі в якості відповідачів: Мале приватне підприємство «Фірма Дакос», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

09 жовтня 2010 року ОСОБА_6 звернувся до суду з зустрічним позовом до Фінансової установи Повного Товариства «Ролломбард» про визнання недійсним договору майнової поруки № 050420/ИП-1 від 20.04.2005 року.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2010 кору у задоволені позову Фінансової установи повного товариства «Ломбард «Фірма РОЛ і компанія» та ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т», Малого приватного підприємства «Фірми Дакос», ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору про відступлення шляхом продажу частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т» від 29.08.2005 року, та зустрічного позову ОСОБА_6 до Фінансової установи повного товариства ломбард «Фірма РОЛ і компанія», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т», - про визнання недійсним договору майнової поруки № 050420/ИП 1 від 20.04.2005 року, - відмовлено.

В апеляційній скарзі керуючий фінансовою установою повного товариства «Ломбард «Фірма «РОЛ і компанія» ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення у частині відмови у задоволенні первісного позову з ухваленням нового рішення у цій частині про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апелянт зазначає, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, не відповідає дійсним обставинам справи. Зокрема він вказує, що судовий розгляд справи був закінчений 22 лютого 2010 року, а вступна та резолютивна частини рішення не були проголошенні негайно після закінчення судового розгляду, а лише 24 лютого 2010 року за відсутності позивачів за первісним позовом, у звязку з чим у порушення вимог ст. 222 ЦПК України позивачам не були направлені своєчасно копії рішення суду. Апелянт також не погоджується з висновками суду про законність дій відповідачів за первісним позовом при укладанні спірного договору про відступлення шляхом продажу частки учасника товариства з обмеженою відповідальністю «Дакос-Т» від 29 серпня 2005 року. Суд безпідставно не задовольнив первісний позов про визнання спірного договору фіктивним.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не є обґрунтованою і не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд виходив з того, що для визнання правочину фіктивним необхідно вчинення його лише для вигляду діями обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

Оскільки оспорюванні правочини укладені майже за рік до вирішення судового спору, зміни ТОВ «Дакос» зареєстровані у квітні 2006 року, то суд дійшов висновку про реальність зазначених угод. Заборгованість ОСОБА_6 перед ФУ ПТ «Ролломбард» у розмірі 24500 грн. була повністю сплачена в грудні 2005 року.

З такими висновками суду погоджується судова колегія, оскільки вони відповідають фактам і обставинам, встановленим судом, ґрунтуються на правильному визначенню сторонами характеру та змісту виниклих між сторонами правовідносин, правильному застосуванню судом норм матеріального права.

Судова колегія не приймає до уваги довід апелянта про наявність правових підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки загальною підставою визнання правочину недійсним є (ст. 215 ЦК України) недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог закону щодо умов його дійсності, встановлених частинами 1-3, 5-6 ст. 203 ЦК України. Абсолютно всі підстави, на які посилається позивач за первісним позовом, виникли через кілька місяців після вчинення правочину 29 серпня 2005р.

Так, позивач повязує недійсність правочину від 29 серпня 2005р. з наявністю ухвали Київського районного суду від 03.02.2006р. про забезпечення позову, яка була постановлена через півроку після укладеного оспорюваного правочину.

Крім того, вжиті судом заходи забезпечення позову стосуються ПП «Фірми Дакос», але не відносяться до ТОВ «Дакос-Т».

Як обєкт права власності відчужені корпоративні права мають згідно зі ст. 190 ЦК України відповідні характеристики, які не співпадають з вказаними в ухвалі суду про забезпечення позову (т.1 а. с. 62-63)

Проведення державної реєстрації змін учасників в ТОВ «Дакос-Т» через кілька місяців не залежала від ПП «Фірми Дакос» та ОСОБА_6, а залежала лише від володільця 100% статутного капіталу ОСОБА_7

Окрім цього, відповідно до положень ч.3 ст. 96 ЦК України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобовязаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобовязаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009р. для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Відмовляючи позивачу за первісним позовом у задоволенні його позовних вимог, суд виходив саме із цих правових позицій Верховного Суду України.

Справа № 22-ц-5667/2010 Головуючий

у першій інстанції Бортник О.П. Доповідач Іващенко В.В.

Не є спроможним і довід апелянта з посиланням на ч.5 ст. 89 ЦК України, що зміни в засновницьких документах набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, оскільки ця норма не встановлює жодних правових наслідків для осіб, які вже здійснили відчуження, а новий власник з запізненням здійснив державну реєстрацію таких змін.

Що стосується доводів апеляційної скарги щодо формальних підстав скасування рішення суду: проголошення вступної та резолютивної частин рішення за відсутності позивача, несвоєчасного направлення на його адресу копії повного рішення суду тощо, колегія суддів вважає, що правильне по суті рішення суду не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу.

В іншій частині рішення суду не оскаржується сторонами, тому згідно з ч.1 т. 303 ЦПК України не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене і керуючись ст.. ст.. 303, 304, 308 ч.1, 314, 315, 319, 324, 325 Цивільного процесуального Кодексу України, судова колегія

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу Керуючого фінансовою установою повного товариства ломбард «Фірма» РОЛ» і компанія ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 24 лютого 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двомісячний строк.

Судді: