Рішення № 101010836, 26.10.2021, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1055/21

провадження №2/457/283/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2021 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

АТ «Кредобанк» звернулося до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Кредобанк» кредитний договір № 19903/2018. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальникові, а позичальник зобов`язувався у порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 391476,38 грн. на строк до 30 вересня 2025 року. Відповідно до п. 4.1 кредитного договору позичальник прийняв на себе обов`язок повернути банку кредит у повному обсязі та порядку і строки, передбачені цим договором та додатковими договорами. Пунктом 4.7. кредитного договору передбачено, що банк вправі у випадках, передбачених п. 2.10 цього договору вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших, належних до сплати, платежів за цим договором та додатковими договорами, про що письмово повідомляє позичальника. Своїх зобов`язань за кредитним договором позичальник щодо своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісій не виконав, внаслідок чого станом на 10 вересня 2021 року заборгованість за кредитним договором становить 354609,01 грн. (329385,84 грн. тіла кредиту та 25223,17 грн. відсотків). Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість у розмірі 354609,01 грн.

Від відповідачки на адресу суду надійшов відзив, у якому вона просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Між нею та банком дійсно 01 жовтня 2018 року було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого їй було надано споживчий кредит у розмірі 391476,38 грн. на придбання автомобіля. З метою забезпечення зобов`язання позичальника за даним кредитним договором між сторонами було укладено договір застави від 01 жовтня 2018 року, відповідно до якого в заставу передано транспортний засіб – автомобіль Chery Tiggo 5, 2018 року випуску та який був придбаний за ці кредитні кошти. 28 січня 2021 року банком здійснено звернення стягнення на заставне майно у позасудовому порядку шляхом вчинення виконавчого напису № 286 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., згідно з яким звернуто стягнення на вказаний транспортний засіб з метою погашення заборгованості на суму 355818,85 грн. за період з липня 2020 року по 08 січня 2020 року. Приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Меленчук В.І. відкрито виконавче провадження № 64450714 від 10 лютого 2021 року з примусового виконання зазначеного виконавчого напису. У січні 2021 року дія кредитного договору № 19903/18 від 01 жовтня 2018 року достроково припинена за ініціативою банку. 29 вересня 2021 року приватний виконавець Меленчук В.І. вилучив заставне майно одноосібно, без її участі у виконавчому провадженні. На даний час відбувається процедура звернення стягнення на майно відповідачки у позасудовому порядку шляхом його реалізації приватним виконавцем у межах виконавчого провадження № 64450714. Вона пропонувала банку передати заставний автомобіль у рахунок погашення боргу у добровільному порядку, однак банк поза її волею вчинив виконавчий напис для примусової реалізації автомобіля. Вважає, що у даному випадку необхідно вчинити дії щодо реалізації заставного автомобіля, а після цього визначитися з залишковою сумою заборгованості, тому подання цього позову є передчасним. Ухвалення рішення по реалізації заставленого арештованого автомобіля, заставна вартість якого фактично рівна сумі заборгованості за кредитним договором, зумовить порушення її прав як позичальника та застоводавця, оскільки рішенням суду з неї може бути стягнута набагато більша сума, ніж сума боргу (з врахуванням вилученого для реалізації заставного майна).

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якому зазначає, що подача позову про стягнення заборгованості у момент, коли відкрито виконавче провадження, не являється подвійним стягненням. Крім цього, 19 березня 2021 року приватним виконавцем Меленчуком В.І. винесено постанову про розшук майна боржника. З моменту відкриття виконавчого провадження транспортний засіб, що перебував у розшуку, боржником не був переданий приватному виконавцю. 28 вересня 2021 року у Трускавці по вул. В.Стуса, 16 виявлено транспортний засіб, на підставі чого приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, заставний транспортний засіб описаний, примусово вилучений та доставлений за допомогою евакуатора на стоянку ДП «Сетам». Ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не були передані боржником приватному виконавцеві, хоча стягував та приватний виконавець кілька разів зверталися до позичальника з пропозицією передати ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги просив задоволити.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, причин своєї неявки не повідомляла, однак належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, перевіривши матеріли справи, безпосередньо дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задоволити.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У судовому засіданні встановлено, що 01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 уклала з ПАТ «Кредобанк» кредитний договір № 19903/2018, відповідно до умов якого банк зобов`язувався надати позичальникові, а позичальник зобов`язувався у порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.

Відповідно до п. 2.1 Кредитного договору банк надав позичальнику кредит у сумі 391476,38 грн. на строк до 30 вересня 2025 року.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору позичальник прийняв на себе обов`язок повернути банку кредит у повному обсязі та порядку і строки, передбачені цим договором та додатковими договорами.

Пунктом 4.7. кредитного договору передбачено, що банк вправі у випадках, передбачених п. 2.10 цього договору вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших, належних до сплати, платежів за цим договором та додатковими договорами, про що письмово повідомляє позичальника.

01 жовтня 2018 року між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу Chery Tiggo 5, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . Вказаний договір застави посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дячуком О.А. та зареєстровано в реєстрі за № 8439.

Відповідно до п. 1.1 Договору застави цей договір застави забезпечує виконання зобов`язань заставодавця та вимог заставодержателя, які виникають з Кредитного договору № 19903/2018 від 01 жовтня 2018 року, укладеного між заставодавцем та заставодержателем , а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пені та інших видів неустойки у повному обсязі.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення в розрахунку заборгованості за договором. Таким чином в порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 19903/2018 від 01 жовтня 2018 року станом на 06 серпня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Кредобанк» становить 354609,01 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 329385,84 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 25223,17 грн.

Встановлено, що 10 лютого 2021 приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Меленчуком В.І. відкрито виконавче провадження № 64450714 з виконання виконавчого напису №286, виданого 28 січня 2021 року про звернення стягнення на ранспортний засіб Chery Tiggo 5, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука В.І. від 28 серпня 2021 про опис та арешт майна боржника накладено арешт на майно ОСОБА_1 - транспортний засіб марки Chery Tiggo 5, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 . У вказаній постанові зазначено, що ключі та технічний паспорт відсутні.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Меленчука В.І. від 28 вересня 2021 про передачу майна на зберігання іншому зберігачу відповідальним зберігачем майна – транспортного засобу Chery Tiggo 5, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , призначено фахівчиню з приймання майна Львівської філії ДП «Сетам» ОСОБА_2 .

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На час розгляду справи кредитний договір № 19903/2018 від 01 жовтня 2018 року недійсним, розірваним чи припиненим не визнаний.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), що визначено ст. 610 ЦК України. Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Статтею 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Верховний Суд неодноразово висловлювався щодо того, що стягнення заборгованості за основним зобов`язанням не виключає можливості задоволення вимог кредитора за рахунок забезпечувального зобов`язання, адже саме кредитор має право обрати, яким чином здійснювати стягнення заборгованості (постанова Верховного Суду від 28серпіня 2019 року у справі №759/4036/18, постанова Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі №640/18356/17, постанова Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №761/31346/13, постанова Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №2/1513/10).

З відзиву на позовну заяву встановлено, що відповідачка заперечує проти задоволення позову з огляду на те, що з приводу наявності у неї заборгованості уже відбувається стягнення у відкритому приватним виконавцем Меленчуком І.В. виконавчому провадженні.

Відповідачка висловлює припущення щодо подвійного стягнення а саме: що кредитор позбавлений права звернутись з позовом в суд про стягнення заборгованості у момент, коли відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса про звернення стягнення на предмет застави - транспортний засіб, адже виконавчий документ не виконаний приватним виконавцем.

Подача позову про стягнення заборгованості у момент, коли відкрито виконавче провадження по виконавчому напису нотаріуса не являється подвійним з огляду на наступне.

Відповідно до позицій Верховного Суду прогресивний підхід полягає у висновку, що не вважається подвійним стягненням звернення стягнення на предмет забезпечення за наявності невиконаного рішення суду про стягнення основної суми заборгованості (навіть якщо був отриманий, але не звернений до виконання виконавчий лист). У постанові від 27вересня 2018 року у справі №910/23408/17 Верховний Суд зазначив, що задля уникнення подвійного стягнення боржник, який погасив заборгованість за основним зобов`язанням (за яким видано виконавчий лист), має право звернутися до суду із заявою в порядку, передбаченому ст. 432 ЦПК України або ст. 328 ГПК України — визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Таким чином, Верховний Суд відійшов від доктрини «автоматичного подвійного стягнення» та поклав обов`язок захистити своє право на боржника.

Забезпечувальне зобов`язання має похідний характер, а не альтернативний основному. Звернення стягнення на предмет застави не призводить до заміни основного зобов`язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов`язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на застави не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов`язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов`язанням відсутня. (Постанова від 21 листопада 2018 року у справі № 212/10211/14-ц).

Одночасне стягнення за кредитним договором та за договором застави не зумовлює подвійного стягнення, наявність судового рішення про стягнення заборгованості не позбавляє кредитора права задовільнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави (вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 лютого 2016 року у справі №6-1080цс15).

Суд наголошує на тому, що при наявності рішення суду про задоволення позову, стягувач має право пред`явити виконавчий документ протягом трьох років та в заяві про відкриття виконавчого провадження вказати актуальну суму боргу на момент перед явлення виконавчого документу до виконання (якщо здійснювались часткові оплати боржником) а боржник в свою чергу має прав визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Відповідно до п.2 ст 432 ЦПК України Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Законодавством передбачений спосіб захисту у разі порушення прав боржника і надано всі можливості для захисту порушеного права.

Отже у разі якщо обов`язок боржника буде відсутній у зв`язку з його припиненням, за зверненням боржника суд може визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню і у такому випадку виключаються підстави для подвійного стягнення відповідних сум заборгованості.

Разом з тим відповідно до положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином. Отже відповідач у спірних правовідносинах вправі отримати належну йому суму коштів, а наявність судового рішення сама по собі не призводить до відновлення права, а лише спрямована на його захист, який має бути реалізований шляхом виконання такого рішення суду.

Отже, наявність рішення суду про стягнення заборгованості та одночасна наявність виконавчого напису, з урахуванням передбачених процесуальним кодексом наведених положень щодо виключення такого стягнення, сама по собі не порушить прав відповідачки, оскільки не призводить до подвійного стягнення.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ від 30 березня 2012 року року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК). Позивач звернувся із позовом про стягнення заборгованості, право на звернення за захистом до суду є безумовним і кредитор може вимагати дострокового повернення кредиту, зокрема, шляхом пред`явлення позову до суду. У разі звернення кредитодавця до суду після вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави з вимогою про стягнення кредитної заборгованості суд має з`ясувати питання про виконання виконавчого напису і з урахуванням цього вирішити спір на підставі чинного законодавства та умов кредитного договору.

Встановлено, що на даний час виконавчий напис є не виконаний.

Також встановлено, кредитор дотримався всіх вимог договору та надав кредит а позичальник в свою чергу не виконує належним чином свої зобов`язання щодо виконання кредитного договору, а відповідачка не здійснює платежі в зазначені строки відповідно до умов кредитного договору, що підтверджується долученим розрахунком.

При цьому, при вирішенні спору по суті у межах заявлених позовних вимог суд не бере до уваги висновок експерта № 177 від 30 червня 2021 року експертного товарознавчого дослідження по визначенню ринкової вартості КТЗ, оскільки питання визначення ринкової вартості автомобіля Chery Tiggo 5, 2018 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , виходить за межі заявленої позовної вимоги про стягнення заборгованості.

Крім цього, ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу позичальником не були передані приватному виконавцю після арешту транспортного засобу, хоча, в свою чергу, стягувач та приватний виконавець неодноразово звертались до ОСОБА_1 з пропозицією передати ключі та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.

Оскільки відповідачка односторонньо порушила взяті на себе зобов`язання за договором, то, відповідно до вимог ст. 1050 ЦК України та умов кредитного договору, позичальник вправі достроково розірвати кредитний договір та вимагати повернення кредиту, сплати нарахованих процентів. Станом на 06 серпня 2021 року загальна заборгованість за кредитним договором № 19903/2018 від 01 жовтня 2018 року становить 354609,01 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 329385,84 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 25223,17 грн.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що з ОСОБА_1 на користь АТ «Кредобанк» необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором № 19903/2018 від 01 жовтня 2018 року у розмірі 354609,01 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір в розмірі 5319,14 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 551 ч.3 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 19903/2018 від 01 жовтня 2018 року, яка станом на 06 серпня 2021 року складає 354609,01 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 5319,14 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня проголошення.

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: вул. Сахарова, 78, м. Львів.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: В. І. Марчук