Ухвала суду № 100985787, 11.11.2021, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/1232/21

Провадж.№ 1-в/481/127/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2021 року Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючої судді - Вжещ С.І.,

при секретарі судового засідання - Юхименко Т.М.,

з участю: прокурора - Грицюка О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Новий Буг Миколаївської області спільне подання адміністрації Державної установи «Новобузький виправний центр (№ 103)» та спостережної комісії при Баштанській районній державній адміністрації Миколаївської області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Єланець, Миколаївської області, мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, маючого середньо-спеціальну освіту, засудженого 04.06.2018 року вироком Новобузького районного суду Миколаївської області за ч.2 ст.286, ч.1 ст.135, ч.1 ст.70 КК України до 05 років 06 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 03 роки. Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 20.09.2018 року вирок Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.06.2018 року в порядку ч.2 ст.404 КПК України змінено, виключено з резолютивної частини вироку посилання суду першої інстанції на призначення ОСОБА_1 додаткового покарання, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 03 роки. В решті вирок залишено без змін. Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 16.09.2020 року на підставі ст.82 КК України невідбута частина покарання 03 роки 07 місяців 07 днів позбавлення волі замінена на обмеження волі. Залік: 02 місяці 23 дні.

Початок строку: 23.10.2018 року; кінець строку: 31.01.2024 року,

про застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання,

В С Т А Н О В И В:

З подання вбачається, що засуджений ОСОБА_1 , відбуваючи призначене судом покарання зарекомендував себе позитивно. Прибувши до виправного центру 09.12.2020 року засуджений був ознайомлений з його межами та встановленим порядком відбування покарання. На підприємстві установи працевлаштований не був з незалежних від нього причин, але приймає активну участь в роботах із проведення поточних ремонтів в гуртожитку №1 за власною ініціативою та на безоплатній основі, виконує разові доручення начальника відділення. З відповідальністю ставиться до виконання поставлених перед ним завдань, за що має два заохочення. Порушень встановленого порядку відбування покарання не допускає, стягнень не має. За весь період відбування покарання має сім заохочень, стягнень не мав. На заходи виховного характеру реагує позитивно, робить належні висновки. Дотримується правомірних та ввічливих взаємовідносин з персоналом установи, сумлінно виконує передбачені законом їх вимоги. У взаємовідносинах з іншими засудженими не конфліктний, підтримує з ними рівні стосунки. Зі слів засудженого, у скоєному злочині розкаюється, міру покарання вважає справедливою. Приймає участь у програмі диференційованого впливу «Підготовка до звільнення». Посилаючись на те, що засуджений відбув 1/2 частину призначеного судом строку покарання, своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, в поданні ставиться на вирішення питання про застосування щодо нього умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Представник виправного центру в судове засідання не з`явився, направив до суду письмову заяву, за якою просив суд розглянути справу без його участі, подання підтримав та просив його задовольнити.

Засуджений ОСОБА_1 на судовий розгляд подання також не з`явився, проте направив на адресу суду письмову заяву про можливість розгляду подання за його відсутності, подання підтримав та просив звільнити його від відбування покарання умовно-достроково.

В силу ч. 5 ст. 539 КПК України неприбуття в судове засідання зазначених осіб не перешкоджає розгляду вказаного подання.

Вислухавши думку прокурора, який вважає подання обґрунтованим, дослідивши матеріали особової справи засудженого та матеріали подання, суд приходе до такого висновку.

Вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 04.06.2018 року, який ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 20.09.2018 року змінено, ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст.286, ч.1 ст.135, ч.1 ст.70 КК України до 05 років 06 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Машівського районного суду Полтавської області від 16.09.2020 року на підставі ст.82 КК України невідбута частина покарання 03 роки 07 місяців 07 днів позбавлення волі замінена на обмеження волі.

Засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у ДУ «Новобузький ВЦ (№ 103)» з 09.12.2020 року, зарекомендував себе позитивно, має два заохочення від адміністрації центру за сумлінну поведінку та ставлення до праці і відповідно до характеристики, затвердженої 22.09.2021 року начальником ДУ «Новобузький ВЦ (№ 103)» Синько А., довів своє виправлення.

Станом на 11.11.2021 року засуджений ОСОБА_1 фактично відбув визначені п. 1 ч. 3 ст. 81 КК України 1/2 частини призначеного судом строку покарання, невідбута частина якого складає 02 роки 02 місяці 20 днів.

Таким чином, згідно до положень ст. 81 КК України маються підстави для застосування стосовно засудженого ОСОБА_1 , який своєю поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 537, ст. 539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , засудженого 04.06.2018 року за вироком Новобузького районного суду Миколаївської області за за ч.2 ст.286, ч.1 ст.135, ч.1 ст.70 КК України до 05 років 06 місяців позбавлення волі, умовно-достроково звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі, невідбута частина якого складає: 02 роки 02 місяці 20 днів.

Ухвала набирає законної сили після спливу строку на її оскарження і на неї може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя Вжещ С.І.