Рішення № 100982055, 07.10.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/577/20

Провадження № 2/379/56/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2021 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Тараща, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 21.05.2020 звернулася до суду з даним позовом, просить суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Крива Таращанського району Київської області:

встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном;

визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що на випадок смерті батько ОСОБА_5 склав заповіт, який 10.02.1998 року був посвідчений секретарем виконавчого комітету Крив`янської сільської ради Київської області. Згідно цього заповіту він все своє майно заповів дочці ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно, зокрема житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця фактично прийняла спадщину, оскільки проживала разом з батьком та доглядала його до моменту смерті, а після його смерті вступила в правління та володіння спадковим майном.

Після смерті ОСОБА_4 позивачка не змогла відшукати серед його речей та документів правовстановлюючих документів на будинок, що є перешкодою оформити право власності на майно.

З метою оформлення прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 звернулася до Таращанської районної державної нотаріальної контори, проте державний нотаріус Калітенко Л.Б. надав роз`яснення, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом неможливо, так як пропущено шестимісячний термін для прийняття спадщини. Також повідомлено, що Таращанським районним судом Київської області було продовжено строк на прийняття спадщини спадкоємцю за законом, за заявою якого було відкрито спадкову справу № 37/2018.

Оскільки, батько позивачки склав заповіт, яким спадкове майно заповів ОСОБА_1 , тому спадкування повинно відбуватись саме за заповітом, а не за законом.

У поданому відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Божок М.І. зазначає, що після смерті батька за будинком доглядав ОСОБА_2 , який його облаштував, здійснював ремонтні роботи та проживав у ньому в той час як позивачка взагалі до будинку не приїздила та не мешкала в ньому.

Допитана в якості свідка позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити. Пояснила, що вона доглядала за матір`ю, та померла у 1997 році; брати приїжджали на похорони. Через півроку у батька стався інсульт. Їй подзвонили з села, вона приїхала з братом ОСОБА_6 . Перед цим вона домовилась з сусідами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , щоб доглядали за батьком, вона його залишила на два дні. Вона приїхала та поклала батька у лікарню в ОСОБА_9 , лежала с ним у лікарні, це був 1997 рік. Через два- три тижня брат ОСОБА_6 перевіз батька до неї у Київ. Батько жив в неї до весни, десь місяці три, вона йому колола уколи. Потім він став прохати відвезти його у село, йому не хватало повітря, вона не хотіла, але відвезла. Домовилась із соціальним працівником щоб приходив до батька раз в тиждень. Вона також приїжджала через тиждень. Батько почав ходити з паличкою. Вона з чоловіком садила город. Її чоловік постелив підлогу у будинку. Потім батько самостійно вирішив з`їздити в ОСОБА_9 до лікаря. Коли сідав у автобус додому, впав та зламав стегно. Це був 2003 рік, їй подзвонили, вона приїхала, визвала швидку, відвезла в лікарню, де наклали гіпс. Ці півроку вона доглядала батька, прала, полола картоплю. Її донька також жила у селі. Вона колола йому антибіотик. У батька була температура, прохав зняти гіпс. Вона прохала братів побути з батьком, оскільки її донька була також в лікарні, і вона розривалась між батьком та донькою, але брати відмовилися. У серпні 2003 батько помер, вона була з ним. ОСОБА_10 не був з батьком, лише вона була. Вона подзвонила братам, вони приїхали на наступний день. Батька похоронили, брати допомагали. Вона залишилась з донькою у селі. Копали восени город. Після першого вересня вона ходила до ОСОБА_11 дзвонити у Київ кожен вечір. Потім вона поїхала у Київ влаштовуватися на роботу. Наступні два роки вона садила город, кожне літо вона з сім`єю приїжджали у село. Нотаріус їй написала, які документи потрібні, але не сказала, що потрібно написати заяву на прийняття спадщини. Вона пішла в сільраду, почала збирати документи. Літом 2003 року, при житті батька, вона подавала документи на приватизацію землі. Вона хотіла оформити право власності на будинок, міряли його, але сказали, що потрібно через суд. Довідку № 91 вона отримала у сільській раді, її зміст відповідає дійсності. Вважає, що прийняла спадщину. Не згодна показаннями ОСОБА_2 , вона кожен рік вирізала на ділянці кущі, але в 2016-2017 роках хворіла, тому цим не займалась.

Представник позивачки адвокат Невгад О.В. у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі. Підкреслив, що якщо обидва спадкоємці здійснювали роботи у будинку після смерті спадкодавця, то перевага надається спадкоємцю за заповітом. Позивачка не зверталась до нотаріальної контори із письмовою заявою про прийняття спадщини, але вона фактично вступила у володіння майном.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що після смерті матері у батька був інсульт. Після інсульту він зламав стегно, і здоров`я його погіршилося, мало ходив. Сестра отримувала пенсію за батька, однак, їсти йому не привозила. Він купляв продукти батьку. Приїжджав, рубав дрова, голив батька до самої смерті. Він жив у Києві. З сестрою домовились, що дім залишиться за нею, якщо вона буде доглядати за батьком. Йому відомо . що заповіт складений на сестру. Він давав усний дозвіл на заповіт. Батько знав про домовленість по заповіту. Однак, вона перестала доглядати за батьком, будинок запустила, приїжджала наїздами. На момент смерті батька в 2003 році він жив і працював у Києві. Сестра і брат також проживали у Києві. Але в сам момент смерті він був у селі. Він приїхав у село, батько ще був живий. Відпросився на роботі, бо знав, що батько у тяжкому стані. Батько при ньому помер. За день до смерті приїхала позивачка. Після смерті батька він забив будинок. Навідувався час від часу, забивав розбиті вікна. Сестра не приїжджала дивитися за будинком. 17 років ніхто нічого на ділянці та у будинку не робив, він інколи навідувався. У спадщину не вступив, бо не знав, що сестра не вступила у спадщину. Зараз він продав квартиру у Києві, переїхав на батьківщину. Поставив паркан, провів електрику, збудував туалет.

Представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Божок М.І. у судовому засіданні 26.02.2021 пояснив, що позов не визнає у повному обсязі, прохав відмовити у його задоволенні, оскільки ОСОБА_2 після смерті батька доглядав будинок, ремонтував його.

У судове засідання 07.10.2021 представник відповідача не з`явився, подав заяву про відкладення розгляду. Судом протокольною ухвалою було відмовлено у клопотанні про відкладення засідання, оскільки представник відповідача систематично не з`являвся у судове засідання. Так, 17.05.2021 представник відповідача не з`явився (т.1 а.с.152, 153), 19.08.2021 також оголошувалась перерва за клопотанням представника відповідача через неможливість явки (т.1 а.с. 158-164). Відповідач не заперечував у судовому засіданні про продовження розгляду 07.10.2021 у відсутність представника відповідача ОСОБА_12 .

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомляв, про дату,час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснила, що працювала секретарем Крив`янської сільради з 1990 року по 2008 рік. В с. Крива вона проживала по 2014-й рік. ОСОБА_4 недалеко проживав від неї, повз його садибу вона ходила на роботу. Дружина ОСОБА_4 померла раніше. ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 , який проживав у АДРЕСА_2 . Йому було десь 80 років. ОСОБА_14 доглядала за батьком, який був інвалідом війни. Лазарь жила у Києві з чоловіком. Вона розривалася між сім`єю та батьком, доглядала батька. Синів ОСОБА_15 вона не бачила. Вона знала тільки ОСОБА_16 із дітей ОСОБА_4 , синів останнього не знала, оскільки вони виїхали з села до того як вона переїхала у село. У неї в сільраді був стаціонарний телефон. ОСОБА_16 приходила та дзвонила у Київ. Також її батько – ОСОБА_4 приходив та дзвонив з цього телефона ОСОБА_16 . ОСОБА_16 носила батьку молоко. Вона видала довідку ОСОБА_16 про те, що остання прийняла спадщину. ОСОБА_16 прийняла на охорону будинок, який належав батьку. ОСОБА_16 приїжджала та садила город, прибирала біля будинку. Перед смертю ОСОБА_4 допомагала ОСОБА_16 , вона також наймала людей для догляду та допомоги. ОСОБА_4 хворів, ОСОБА_16 приїжджала, було, що лишалася з батьком на якийся час. Проект рішення № 42 від 02.10.2003 писала вона по зразку, який надав нотаріус. Зміст довідки № 91 від 19.02.2004 вона підтверджує у повному обсязі. Після смерті ОСОБА_4 в період шести місяців земельну ділянку обробляла ОСОБА_16 , її братів не бачила. Заповіт посвідчувала вона у присутності ОСОБА_17 та спадкодавця. Похованням займалась ОСОБА_16 , лише вона приходила у сільраду.

Свідок ОСОБА_17 у судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомляла, про дату,час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчить зворотнє повідомлення, повістку на 07.10.2021 отримала 16.09.2021.

Суд поставив на розгляд питання щодо можливості слухання справи за відсутності ОСОБА_17 .

Позивач та його представник у судовому засіданні не заперечували проти розгляду справи без участі свідка.

У судовому засіданні відповідач заперечував проти розгляду справи без участі свідка.

Оскільки, відповідач ОСОБА_2 не забезпечив явку свідка у четверте судове засідання при розгляді справи по суті, хоча ухвалою від 16.12.2020 на відповідача було покладено такий обов`язок, а судом вжито всі заходи для забезпечення явки свідка ОСОБА_17 , клопотань про привід свідка не надходило, суд вирішив продовжити розгляд справи без участі свідка ОСОБА_17 .

Суд, заслухавши у судовому засіданні вступне слово учасників справи, з`ясувавши обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши наявні у справі письмові докази, приходить до наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

За принциповими положеннями ст. 12 ЦПК України, які встановлюють змагальність цивільного процесу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 (а.с.15), який був зареєстрований та фактично проживав в с. Крива Таращанського району Київської по день його смерті (а.с.20).

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне йому майно. Відповідно до виписки з погосподарської книги, виданої 12.03.2020 Крив`янської сільською радою Таращанського району Київської області, що за головою домогосподарства померлим ОСОБА_4 рахується житловий будинок 1986 року побудови, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 16). Домогосподарство складається з житлового будинку з прибудовою, господарчого блоку, погреба, входу в погріб, ганку та їх інвентаризаційна вартість становить 230179 грн (а.с. 17-19).

Відповідно до абзацу 16 пункту 1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24- 753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" при вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 1 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Дочка ОСОБА_1 протягом 6-місячного строку прийняла все спадкове майно, що підтверджується довідкою, виданою 19.02.2004 виконавчим комітетом Крив`янської сільської ради Таращанського району Київської області № 91 (а.с. 21).

Отже, спадщина відкрилась та була прийнята спадкоємницею до набрання чинності цим Кодексом (до 01.01.2004 р.) і тому застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК У PCP.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 524 ЦК України (1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

ОСОБА_4 все своє майно, що йому належить на день смерті заповів дочці ОСОБА_1 . Даний факт підтверджує заповіт померлого, який 10.02.1998 складений та посвідчений ОСОБА_13 , секретарем виконавчого комітету Крив`янської сільської ради Таращанського району Київської області та зареєстрований в реєстрі за № 1 (а.с. 13).

З урахуванням зазначеного прізвища позивачки « ОСОБА_16 » (заповіт) та « ОСОБА_16 » (паспорт громадянина України, свідоцтво про шлюб, довідки та інші) попри розбіжності в орфографічній фіксації в документах ОСОБА_1 є ідентичними, що підтверджується Експертним висновком № 056/1569-ш, складеного 13.09.2019 експертом кандидатом філологічних наук ОСОБА_18 Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України (а.с. 14)

Згідно з ч. 1,2 ст. 549 ЦК України (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину:

1)якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;

2)якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Факт прийняття позивачкою спадщини підтверджується наявними у справі документами: довідка Крив`янської сільської ради № 91 від 19.02.2004 (а.с.21), квитанціями про сплату за електроенергію (а.с. 22) та свідками, які надали показання під час судового розгляду справи.

Ст. 560 ЦК України (1963 року) передбачала, що спадкоємці, закликані до спадкоємства, можуть одержати в державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину.

З метою оформлення прийняття спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину позивачка звернулася до Таращанської районної державної нотаріальної контори та отримала від в.о. державного нотаріуса Калітенко Л.Б. роз`яснення від 10.05.2019 № 143/02-14, що вона вважає за неможливе видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом, так як пропущено шестимісячний термін для прийняття спадщини, який встановлено ст. 1270 ЦК України та рекомендовано звернутись до Таращанського районного суду для вирішення спору (а.с. 25).

Будучи спадкоємцем за законом, відповідач ОСОБА_2 26.04.2018 звернувся до державного нотаріуса Таращанської районної державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Проте, у прийнятті заяви відмовлено, оскільки ним пропущено встановлений законодавством шестимісячний строк.

Рішенням Таращанського районного суду від 17.08.2018 ОСОБА_2 надано додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та проживав в АДРЕСА_1 , в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили (а.с.103-104).

ОСОБА_2 повторно звернувся до державного нотаріуса разом із заявою про прийняття спадщини надав окрім документів, які підтверджують факт родинних відносин а й документи, які підтверджують його права на спадщину:

рішення Таращанського районного суду Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (а.с.103-104),

довідка Крив`янської сільської ради Таращанського району Київської області про те, що на день смерті ОСОБА_4 проживав одиноко (а.с. 109),

довідка Крив`янської сільської ради Таращанського району Київської області про те, що ОСОБА_2 дійсно проживає та не зареєстрований по АДРЕСА_1 (а.с.112).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 54098275 від 15.11.2018 року встановлено, що спадкові справи та виданні на їх підставі свідоцтва про право на спадщину у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с. 106).

15.11.2018 Таращанською районною державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №37/2018 після ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.108).

Відповідно до ст. 561 ЦК України (1963 року) свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям за законом після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини.

У зв`язку з тим що відповідач не подав документ, який підтверджує право власності померлого ОСОБА_4 на вказаний вище будинок відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, (а.с.122).

Проте, згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) вбачається, що померлий ОСОБА_4 склав заповіт, який посвідчений 10.02.1998 Крив`янською сільською радою Таращанського району Київської області (а.с.107)

Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК України (1963 року) спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Оскільки ОСОБА_4 склав заповіт, яким спадкове майно заповів ОСОБА_1 , тому спадкування повинно відбуватись саме за заповітом, а не за законом. Таким чином, відповідачі не були включені спадкодавцем до заповіту, а тому не можуть спадкувати належне померлому спадкове майно.

В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня інформація про право власності на будинок АДРЕСА_1 (а.с.26) та згідно з інформацією, наданою КП КОР "Південне бюро технічної інвентаризації" державно реєстрація права власності на даний будинок, не проводилася (а.с.27).

У позивачки та відповідача відсутні правовстановлюючі документи на будинок, що є перешкодою в отримані свідоцтва про право власності на спадщину на житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_1 .

При визначенні складу спадщини, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про власність" (697-ХІІ від 1991 року в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини) громадянин набуває права власності на доходи від участі в суспільному виробництві, індивідуальної праці, підприємницької діяльності, вкладення коштів у кредитні установи, акціонерні товариства, а також на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод, не заборонених законом.

Факт належності спадкодавцю будинку по АДРЕСА_1 підтверджується:

випискою з погосподарської книги від 12.03.2020 року № 71/02-31 (а.с.16);

довідками Крив`янської сільської ради Таращанського району Київської області, з яких вбачається що померлий проживав за цією адресою (а.с. 20, 21, 109);

рішення Таращанського районного суду Київської області від 17.08.2018 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. (а.с. 103-104) В якому зазначено, що ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за вище вказаною адресою.

А статтею 48 вказаного Закону визначено, що Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності.

Сучасне регулювання цього питання визначено відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, згідно якої право власності вважаться набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно рекомендацій, викладених в п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" спадкові відносини регулюються Цивільним кодексом України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP (далі - ЦК УРСР), суд вважає можливим позов задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили є однією з підстав для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. 64 Конституції України, статтями 524, 534, 548, 549, 560, 561, ЦК України(1963 року), статті 16, 328 ЦК України, статтями 3, 4, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354-355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини в порядку спадкування за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Крива Таращанського району Київської області, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Крива Таращанського району Київської області, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 11.11.2021.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Сторони справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач: Таращанська міська рада Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 40289376, місцезнаходження: вул. Шевченка, 7, м. Тараща Білоцерківського району Київської області;

відповідач: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП невідомо, місце реєстрації АДРЕСА_4 .

Головуючий:В. І. Зінкін