Ухвала суду № 100987347, 11.11.2021, Таращанський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 379/1092/21

Провадження № 2/379/602/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 листопада 2021 рокум.Тараща

Таращанський районний суд Київської області у складі судді Музиченко О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Таращанського районного відділу державної виконавчої служби ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ), Таращанської міської ради про зняття арешту з нерухомого (невизначеного) майна спадкодавця та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

10.11.2021 позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Таращанського районного відділу державної виконавчої служби ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ), Таращанської міської ради про зняття арешту з нерухомого (невизначеного) майна спадкодавця та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2021 справу передано для розгляду судді Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко.

Дослідивши зміст поданої позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України та має недоліки, що перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Так, згідно п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги, перша із яких є немайновою, а друга - майновою.

Однак, позовна заява не містить визначення ціни позову.

Крім того, згідно ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За положенням ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі – Закон) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 908,00 грн..

Згідно п.1 ч.1 ст. 4 Закону за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру до сплати підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З долученої до позовної заяви довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості – квартири, право власності на яку позивачка просить визнати за собою в порядку спадкування, вбачається, що оціночна вартість цього майна становить 918924,93 грн. Отже, один відсоток від вартості майна, право власності на яке позивачка просить визнати за нею в порядку спадквання, складає 9 189,25 грн.

Відтак, при поданні даного позову позивачка мала сплатити судовий збір у загальному розмірі 10 097,25 грн. (908,00 грн за немайнову вимогу про зняття арешту з майна + 9 189,25 грн за майнову вимогу про визнання права власності на майно).

Однак, у позовній заяві позивачкою заявлено про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. Вказане прохання обґрунтовано відсутністю у позивачки належного доходу.

Надаючи оцінку обґрунтованості клопотання позивачки про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд зазначає таке.

У ч. 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Такий порядок передбачено у ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», де визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд констатує, що позивачкою не надано жодного доказу на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, як і не надано доказів на підтвердження наявності умов, визначених ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», для відстрочити сплати судового збору.

У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти. ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду.

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).

Враховуючи те, що позивачкою не доведено наявності жодної із умов, визначених ч.1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та не надано доказів перебування у скрутному матеріальному становищі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Отже, у порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачкою не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору за заявлені нею позовні вимоги у розмірі 10 097,25 грн, як і не надано документ, що підтверджує підставу її звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, якщо така є, а в разі наявності такої підстави - у порушення положень ч. 4 ст. 175 ЦПК України не зазначено про це у позові.

Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору та надасть суду відповідний платіжний документ, - позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься неподаною і підлягає поверненню позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведені вище недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне надати позивачу десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення зазначених в ній недоліків у спосіб:

- зазначення у позовній заяві ціни позову;

- сплати судового збору у розмірі 10 097,25 грн. (908,00 грн за заявлену немайнову вимогу та 9 189,25 грн за заявлену майнову вимогу згідно оціночної вартості майна) та надання суду платіжного документу на підтвердження такої сплати.

Сплата судового збору має бути проведена за реквізитами: населений пункт - Таращанська міська ТГ; отримувач - ГУК у Київській області /Таращанська міс/22030101; код отримувача ЄДРПОУ – 37955989; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN) -UA408999980313111206000010850; код класифікації доходів бюджету – 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Керуючись Законом України «Про судовий збір», статтями 4, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Таращанського районного відділу державної виконавчої служби ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ), Таращанської міської ради про зняття арешту з нерухомого (невизначеного) майна спадкодавця та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - залишити без руху та надати позивачці десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.

Роз`яснити позивачці, що в разі неусунення недоліків позовної заяви у вказаний строк позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://tr.ko.court.gov.ua.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала складена та підписана 11.11.2021.

Суддя Таращанського районного суду Київської області О. О. Музиченко