Ухвала суду № 10097888, 16.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2010 р. м. КиївК-18084/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівЛанченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Федорова М.О.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представників

відповідача Бурківської Н.Л.

Генеральної прокуратури Чубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007 р.

у справі № 46/397-а (22-а-67/07)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будіндустрія ХХІ століття»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва,

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 20.11.2006 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007 р., позов задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 27.06.2006 р. № 0003042306/0-44258 про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2006 року в сумі 415106,00 грн. В решті позову відмовлено.

ДПІ у Дарницькому районі м.Києва подала касаційну скаргу, якою просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п. 8 ст. 129 Конституції України, п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. 10, ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та прокуратури, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Податкове повідомлення-рішення від 27.06.2006 р. № 0003042306/0-44258 про відмову у відшкодуванні податку на додану вартість за декларацією за березень 2006 року в сумі 415106,00 грн. прийнято на підставі акту від 19.06.2006 р. № 1202-23/6-33147828 виїзної позапланової документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість шляхом зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за березень 2006 року, за висновками якого позивачеві відмовлено у відшкодуванні податку на додану вартість на підставі п.п. «а»п.п. 7.7.11 п. 7.7 З Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до абз. другого п.п. «а»п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (п.п 7.7 ст. 7 у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV) не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

З наведеного у абзаці другому підпункту «а»підпункту 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону положення випливає, що законодавець обмежив право на отримання бюджетного відшкодування двома обовязковими умовами, кожна з яких може мати місце окремо від іншої або разом з іншою, і наявності однієї з яких вже достатньо для висновку про відсутність права на бюджетне відшкодування.

Отже, за умови нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів обмеження щодо виникнення права на бюджетне відшкодування при наявності у особи обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менших, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, не діє.

Суд першої інстанції, встановивши, що позивач мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців більші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, та здійснює будівництво житлового будинку (основних фондів), не зазначив доказів, які підтверджують дані обставини.

Судом апеляційної інстанції взято до уваги заперечення відповідача стосовно відсутності у позивача обсягу оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менших, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, але така обставина судом також не перевірена, отже не є такою, що ґрунтується на доказах, які були досліджені в судовому засіданні.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що споруджуване позивачем житло належить до основних фондів, не встановили господарські операції, за якими позивачем формувався податковий кредит, що вплинув на заявлені до бюджетного відшкодування за березень 2006 року суми податку на додану вартість, порядок відображення позивачем таких операцій у бухгалтерському та податковому обліках.

Без належного зясування таких обставин рішення судів попередніх інстанцій не можуть вважатися обґрунтованими.

Допущені судами попередніх інстанцій вищевказані порушення не можуть бути усунені судом касаційної інстанції, який згідно із ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на викладене, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів встановити обсяги оподатковуваних операцій у позивача за останні 12 календарних місяців, господарські операції, за якими позивачем формувався податковий кредит, що вплинув на заявлені до бюджетного відшкодування за березень 2006 року суми податку на додану вартість, та порядок відображення позивачем таких операцій у бухгалтерському та податковому обліках, і, в залежності від встановлених обставин, вирішити спір у відповідності із нормами законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Суду слід звернути увагу на визначений позивачем у позовній заяві спосіб захисту: «визнати нечинним податкове повідомлення-рішення». Такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним), може стосуватися лише нормативно-правового акту, який стає нечинним, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, з дати набрання відповідним рішенням законної сили. Індивідуального ж акту може стосуватися вимога про визнання його протиправним (недійсним, скасування), протиправність (недійсність, скасування) якого виникає, у разі набрання рішенням суду законної сили, з моменту його прийняття.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м.Києва задовольнити частково.

Постанову Господарського суду міста Києва від 20.11.2006 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.08.2007р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

О.А. Федоров