Ухвала суду № 10097865, 16.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2010 р. м. КиївК-9955/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівЛанченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Федорова М.О.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представників

позивача Рудь О.Г.

відповідача Матюшенко Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Лозівської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області

на постанову Господарського суду Харківської області від 22.01.2007 р.

та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 р.

у справі № АС-42/604-06

за позовом Державного підприємства «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»

до Лозівської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Харківської області від 22.01.2007 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ №0000352310/3 від 18.10.2006 р. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача державне мито в сумі 3,40 грн.

Лозівська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»та процесуального права: ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом перевірки № 25/23-104/01056362 від 20.04.2006 р. за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. зафіксовано порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1, п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР, яке полягало у тому, що підприємством при визначенні обєкта оподаткування податком на додану вартість не враховано суми доходів від здійснення вантажних перевезень вагонами-мінераловозами, які належать ДП «Укрспецвагон». Податкова інспекція вважає, що до складу вартості послуг з експлуатації вагонів повинні бути включені суми коштів, що передаються ДП «Укрспецвагон»через Укрзалізницю за використання вагонів згідно повідомлень (авізо) про розподіл доходів від вантажних перевезень. Базою оподаткування податком на додану вартість є доходи, отримані позивачем при розподілі доходів від вантажних перевезень, які включаються позивачем до складу валових доходів.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.05.2006 р. № 0000352310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3452478,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 3452478,00грн., а за результатами адміністративного оскарження спірне податкове повідомлення-рішення від 18.10.2006 р. № 0000352310/3 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3377800 грн. основного платежу та 3377800 грн. штрафних санкцій.

Наказом Укрзалізниці від 03.07.2000 р. № 251-Ц затверджено Порядок економічних взаємовідносин на залізничному транспорті України, який встановлює економічні взаємовідносини між підприємствами, що входять до сфери управління Укрзалізниці. Необхідність розробки цього Порядку зумовлена специфікою функціонування залізниць та підприємств залізничного транспорту як єдиного технологічного комплексу, який при централізованому управлінні забезпечує потреби спільного виробництва в перевезеннях.

Підпунктом 2.2.1 п. 2.1 цього Порядку визначено, що, оскільки у процесі перевезень вантажів беруть участь одна або декілька залізниць України, виникає потреба розподілу доходних надходжень між залізницями та іншими учасниками перевізного процесу.

ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів»створено шляхом реорганізації Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів на виконання наказу Міністерства транспорту України від 09.10.1995 р. № 335 «Про створення Українського державного центру по експлуатації спеціалізованих вагонів «Укрспецвагон»з метою подальшого розвитку транспортних послуг, підвищення ефективності використання спеціалізованих вагонів, більш повного задоволення потреб вантажовласників в перевезеннях вантажу та збільшення доходу від перевезень вантажів.

Відповідно до п. 2 цього Наказу ДП «Укрспецвагон»»віднесено до сфери управління Міністерства транспорту України та включено до складу Укрзалізниці.

Наказом Укразілізниці від 01.12.2000 р. № 541-Ц на баланс ДП «Укрспецвагон»передано 2300 мінераловозів робочого парку Укрзалізниці без зміни нумерації.

Пунктом 4.4 цього Наказу передбачено, що витрати на утримання та експлуатацію мінераловозів, які переведено на баланс ДП «Укрспецвагон»без зміни нумерації, покриваються у централізованому порядку у розмірі 40 % від тарифу за перевезення вантажів у цих мінераловозах.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 цього ж Закону база оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Операції з покриття у централізованому порядку витрат на утримання та експлуатацію мінераловозів, які переведено на баланс ДП «Укрспецвагон», не є обєктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки такі операції не можуть розглядатися як поставка (продаж) товарів (робіт, послуг), яка, згідно із п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», є обєктом оподаткування податком на додану вартість. Розподілені розміри доходів згідно повідомлень (авізо) від Укрзалізниці не є сумами коштів, отриманими від поставки послуг.

Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, податок на додану вартість у повному обсязі від наданих послуг з перевезення сплачується залізницями, які беруть участь у перевезеннях.

Укрзалізниця централізовано розподіляє доходи від перевезень між учасниками перевізного процесу, до яких належить і ДП «Укрспецвагон», згідно з виконаними обсягами перевезень за тарифним принципом відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту»від 16.02.1998 р. № 173.

Отже, відносини між Укрзалізницею та ДП «Укрспецвагон»щодо розподілу у централізованому порядку доходних надходжень між залізницями та іншими учасниками перевізного процесу та покриття витрат останнього на утримання та експлуатацію мінераловозів, які переведено на баланс ДП «Укрспецвагон», не є договірними відносинами, а, як зазначено вище, процедура покриття таких витрат передбачена відповідним Наказом Укрзалізниці, до складу якого входить ДП «Укрспецвагон».

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування законних та обґрунтованих судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Лозівської обєднаної державної податкової інспекції у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Харківської області від 22.01.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

О.А. Федоров