Ухвала суду № 10097899, 16.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" червня 2010 р. м. КиївК-12288/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддівЛанченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Сергейчука О.А.

Федорова М.О.

при секретарі Кравченко В.О.

за участю представників

позивача Якименка Ю.В.

відповідача Большакової К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

на постанову Господарського суду м. Києва від 19.01.2007 р.

та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2007 р.

у справі № 11/578-А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

третя особа, яка не заявляє

самостійних вимог на предмет спору

Головне управління Національного Банку України по м. Києву і Київській області

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 19.01.2007 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2007 р., у позові відмовлено повністю.

ВАТ «Укртранснафта»подало касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та постановити нове рішення про задоволення позову. Посилаючись на порушення судами норм матеріального права та надання неправильної правової оцінки обставин у справі, наголошує на тому, що з метою отримання ліцензії ним подавався кошторис, в якому були визначені і інші непередбачені витрати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Рішення № 0000752201/1 про застосування до позивача фінансових санкцій у сумі 39043,00 грн. за порушення п.п. «д»п. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 р. №15/93 прийнято на підставі акту перевірки від 14.04.2006 р. №51/22-2/31570412, яким встановлено порушення умов індивідуальної ліцензії Національного банку України від 02.03.2005 р. № 57 у липні-вересні 2005 року, яке полягало у тому, що підприємство має право витрачати кошти на утримання структурного підрозділу у м.Варшаві протягом кварталу у сумі, що не перевищує 22585,00 доларів США, проте у третьому кварталі 2005 року фактичні витрати склали 25150,53 00 доларів США, з яких 7355,2100 доларів США були використані на проведення бізнес-форуму, тобто на цілі, що не передбачені індивідуальною ліцензією.

Суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з позицією судів попередніх інстанцій про наявність у податкового органу підстав для застосування до позивача штрафу у відповідності з пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993р. № 15/93 з огляду на таке.

Відповідно до підпункту «д»пункту 4. ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 р. № 15/93 індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальної ліцензії потребують операції з розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України.

Як було правильно встановлено судами попередніх інстанцій, згідно з пунктом 1.2 Індивідуальної ліцензії від 02.03.2005 р. № 57 ВАТ «Укртранснафта»з рахунку списуються кошти для здійснення розрахунків за межами України з нерезидентами України тільки на утримання Представництва протягом кварталу у сумі, що не перевищує 22585,00 доларів США.

Умовами ліцензії не передбачено використання коштів на проведення інших розрахунків, ніж повязані з утриманням представництва, зокрема розрахунків за участь у бізнес-форумі. Проведення інших операцій, в тому числі і операцій з оплати послуг з проведення бізнес-форумів з рахунку у закордонному банку, не є операціями з оплати витрат на утримання представництва позивача, зокрема з оплати непередбачених витрат на утримання представництва, а тому потребує змін до Індивідуальної ліцензії за заявою власника ліцензії до Головного управління Національного банку України.

За здійснення операцій з валютними цінностями, що потребують одержання ліцензій Національного банку України згідно з пунктом 4 статті 5 цього Декрету, без одержання індивідуальної ліцензії Національного банку України п. 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»від 19.02.1993 р. № 15/93 передбачено штраф у сумі, еквівалентній сумі зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій. Положення даної норми кореспондується з пунктом 2.2 статті 2 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 р. № 49 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 р. за № 209/4433.

Враховуючи наведене, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 19.01.2007р. та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2007р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

СуддіЛ.В. Ланченко

О.М. Нечитайло

О.А. Сергейчук

О.А. Федоров