Ухвала суду № 100976856, 09.11.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/25473/21

Провадження № 2/686/6698/21

УХВАЛА

09 листопада 2021 року м.Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Козак О.В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Першого відділу ДВС у м.Хмельницькому ЦЗМРУ МЮ (м.Хмельницький), АТ «ОТП Банк» про зняття арештів з нерухомого майна,

ВСТАНОВИЛА:

26.10.2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Першого відділу ДВС у м.Хмельницькому ЦЗМРУ МЮ (м.Хмельницький), АТ «ОТП Банк» про зняття арештів з нерухомого майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач була боржником у ВП №47368128 з виконання виконавчого листа №2218/20034/2012 виданого 20.01.2015 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області.

Постановою державного виконавця Першого міського відділу ДВС ХМРУЮ від 24.04.2015 року накладено арешт на все нерухоме майно ОСОБА_1 , який позивач просить зняти.

23.12.2015 року виконавчий документ повернуто стягувачу, про що винесено постанову про повернення виконавчого документу у виконавчому провадженні №47368128 від 23.12.2015 року.

Частиною 5 ст.47 вказаного Закону передбачено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» ( від 2 червня 2016 року № 1404-VIII) особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03 червня 2016 року № 5, роз`яснено, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

В пункті 5 вищевказаної постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 вказано, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

У зв`язку із цим боржник (учасник кримінального провадження, на майно якого накладено арешт) не може пред`являти такий позов, оскільки у судовому процесі він є відповідачем та законом для нього встановлений інший порядок вирішення питання.

У разі пред`явлення до суду такого позову в порядку цивільного судочинства суддя має відмовити у відкритті провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 122 ЦПК, а, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 205 ЦПК.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 червня 2020 року у справі № 201/10187/18.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, тому у відкритті провадження по даній цивільній справі слід відмовити та роз`яснити ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду із відповідною скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, в порядку ст. ст. 447, 448 ЦПК України.

Крім того, згідно ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції. З цієї підстави судовий збір повертається в повному обсязі.

Керуючись 1 ч. 2 ст. 186, ст. ст. 260, 353 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу ДВС у м.Хмельницькому ЦЗМРУ МЮ (м.Хмельницький), АТ «ОТП Банк» про зняття арештів з нерухомого майна.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що вона має право звернутися до суду із відповідною скаргою на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, в порядку ст. ст. 447, 448 ЦПК України.

Повернути ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 грн., сплачений згідно квитанції А-Банк №56747232 від 02.11.2021 року.

Зобов`язати управління Державної казначейської служби України у Хмельницькому районі Хмельницької області повернути ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 908 грн., сплачений згідно квитанції А-Банк №56747232 від 02.11.2021 року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: