Ухвала суду № 10097607, 10.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2010 р. м. КиївК-57006/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.,

при секретарі Євтушевському В.М.,

за участю:

представника відповідача-1 Стеценка О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року

у справі №2-а-15999/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сано-Донецьк»

до 1. Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька,

2. Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області

про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сано-Донецьк» (далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька (далі відповідач-1), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області (далі відповідач-2) про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період квітень 2009 року у загальному розмірі 1705208,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок (в редакції заяви про уточнення позову від 14 жовтня 2009 року).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сано-Донецьк»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по податковій декларації за квітень 2009 року у розмірі 1705208,00 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 2600410004980 у АБ «УкрБізнесБанк»м. Донецька, МФО 334969. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Сано-Донецьк»судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1700,00 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача-1, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ТОВ «Сано-Донецьк»було подано до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2009 року. Разом з декларацією позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

У рядку 25 податкової декларації позивача за квітень 2009 року позивач вказав суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню 1705208,00 грн., в тому числі на рахунок платника у банку 1705208,00 грн. (рядок 25.1).

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька провела позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сано-Донецьк»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок за квітень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у жовтня 2007 року, січні, лютому, березні 2009 року, за результатами якої було складено акт № 2230/23-313/34665575 від 29 липня 2009 року.

Перевіркою не було встановлено порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, та зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2009 року у сумі 1705208,00 грн. буде підтверджено на підставі відпрацювання отриманих відповідей.

Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що позивачем була правомірно заявлена до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість за квітень 2009 року в розмірі 1705208,00 грн. і вона підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки перевіркою не була виявлена неправильність визначення суми бюджетного відшкодування, а податковим органом не приймалися рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вказаний податковий період.

Колегія суддів погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 1 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (частина 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону).

Згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Згідно з положеннями підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 вищезазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (підпункт 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону).

ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Сано-Донецьк»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок за квітень 2009 року, за результатами якої було складено акт № 2230/23-313/34665575 від 29 липня 2009 року.

В акті перевірки не було встановлено порушень при визначенні позивачем суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, але зазначено, що правомірність заявленого до відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2009 року у сумі 1705208,00 грн. буде підтверджено на підставі відпрацювання отриманих відповідей.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом не приймалися рішення про зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування або рішення про відмову у наданні бюджетного відшкодування в розумінні підпунктів «б», «в»підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до вищевикладених приписів Закону України «Про податок на додану вартість»ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обовязок, передбачений Законом України «Про податок на додану вартість», не був виконаний ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька, чим були порушені права позивача.

З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про обґрунтованість позовних вимог та правомірно задовольнив позовні вимоги.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що позивач не мав права на віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в залежності від якого і визначається сума бюджетного відшкодування, з урахуванням того, що податковим органом отримані не всі відповіді на запити про проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача, оскільки право на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не залежить від сплати податку на додану вартість продавцем та його постачальниками. Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит та відповідно бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька підлягає залишенню без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ М.І. Костенко

______ Н.Є. Маринчак

______ А.О. Рибченко

______ Т.М. Шипуліна