Рішення № 100953071, 01.11.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17610/21

Провадження № 2/752/8092/21

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

01.11.2021 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Шевчук М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, та інфляційних втрат, -

в с т а н о в и в:

в липні 2021 року позивач ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача ТДВ "Міжнародна страхова компанія", в якому просив суд стягнути із відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування з урахуванням пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат на загальну суму 84510,50 грн., а також понесені позивачем судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.09.2020 року в с. Новий Биків Бобровицького району Чернігівської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . В результаті аварії транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2020 року у справі № 752/18276/20, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні зазначеної аварії та накладено стягнення у виді штрафу. Згідно із полісом № ЕР-200656025 від 25.07.2020 року, відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідачем ТДВ «Міжнародна страхова компанія». 21.01.2021 року представником позивача було направлено відповідачу заяву про страхове відшкодування. Листом від 02.04.2021 року відповідачем було визнано факт отримання зазначеної заяви. Крім того, листом від 24.05.2021 року відповідач повідомив, що не відмовляється від своїх зобов`язань та робить все можливе для прискорення виплати страхового відшкодування. 25.05.2021 року позивачем було повторно направлено заяву про страхове відшкодування яку відповідач отримав 07.06.2021 року, однак, станом на 12.07.2021 року позивач виплату страхового відшкодування не отримав. Позивач вказує, що відповідно до висновку експерта від 19.01.2021 року № 005/21 та від 07.07.2021 року № 048/21, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить суму в розмірі 148686,76 грн., ринкова вартість автомобіля на момент аварії становить суму в розмірі 121319,10 грн., вартість майнового збитку - 121319,10 грн., утилізаційна вартість автомобіля - 43933,86 грн. Експерт дійшов висновку про те, що пошкоджений внаслідок аварії автомобіль «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 є фізично знищеним, його відновлювальна вартість є більшою ніж ринкова вартість аналогічного автомобіля. З огляду на викладене, а також у зв`язку із не виплатою відповідачем страхового відшкодування, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути із відповідача страхове відшкодування в сумі 77385,24 грн., тобто різницю між вартістю автомобіля на момент аварії (121319,10 грн.) та утилізаційною вартістю автомобіля після аварії (43933,86 грн.), а також витрати на проведення експертних досліджень в сумі 2500,00 грн. Крім того, з огляду на те, що заява про страхове відшкодування була подана 25.01.2021 року, та відповідач в силу вимог закону зобов`язаний був не пізніше 26.04.2021 року виплатити позивачу страхове відшкодування, чого зроблено не було, а відтак позивач вказує, що із відповідача на користь позивача за період із 26.04.2021 року по 12.07.2021 року підлягає стягненню пеня в сумі 2521,98 грн., три відсотки річних в сумі 505,58 грн. та збитки від інфляції в сумі 81482,94 грн.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.07.2021, у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.09.2021 року, у справі було закінчено підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. В матеріалах справи міститься письмова заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Про розгляд справи повідомлявся належним чином, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався. Відзив на позов до суду не надходив.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі доказів, які містяться в матеріалах, а також суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 .

10.09.2020 року о 10-40 год. в с. Новий Биків Бобровицького району Чернігівської області відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Фольцваген» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу. В результаті аварії транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2020 року у справі № 752/18276/20, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні зазначеної аварії та накладено стягнення у виді штрафу.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_3 у дорожньо-транспортній пригоді встановлена зазначеною постановою судді та додатковому доведенню не підлягає.

Згідно із полісом № ЕР-200656025 від 25.07.2020 року відповідальність ОСОБА_3 була застрахована відповідачем ТДВ «Міжнародна страхова компанія».

21.01.2021 року представником позивача було направлено відповідачу заяву про страхове відшкодування.

Листом ТДВ «Міжнародна страхова компанія» від 02.04.2021 року відповідачем було визнано факт отримання зазначеної заяви 25.01.2021 року та повідомлено про погодження розміру страхового відшкодування на лікування та моральну шкоду в загальній сумі 694,82 грн. Однак, про розмір страхового відшкодування в частині матеріального збитку відповідачем зазначено не було.

Листом ТДВ «Міжнародна страхова компанія» від 24.05.2021 року, позивача було повідомлено стосовно відшкодування шкоди, завданої автомобілю та зазначено, що 22.09.2020 року представником страхової компанії було проведено огляд пошкодженого автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 , складено протокол (акт) огляду транспортного засобу, та страхова компанія не відмовляється від своїх зобов`язань та робить все можливе щоб прискорити виплату страхового відшкодування.

25.05.2021 року позивачем було повторно направлено заяву про виплату страхового відшкодування, яку відповідач отримав 07.06.2021 року.

Однак, станом на 12.07.2021 року позивач страхове відшкодування за завдану матеріальну шкоду не отримав, та доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було, як і не було надано доказів поважності не виплати позивачу у визначені законом строки страхового відшкодування за завдану матеріальну шкоду з дня первісного звернення позивача.

Судом встановлено, що відповідно до висновку експерта СОД СПД Даценко Г.Д. від 19.01.2021 року № 005/21, вартість відновлювального ремонту, у відповідності до технологічних вимог завода-виробника, автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 становить 399681,60 грн., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить суму в розмірі 148686,76 грн., а розмір матеріального збитку - 121319,10 грн.

Крім того, відповідно до висновку експерта СОД СПД Даценко Г.Д. від 07.07.2021 року № 048/21, утилізаційна вартість пошкодженого автомобіля «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 в невідновному стані (відновлення якого визначено, як економічно недоцільним) становить суму в розмірі 43933,86 грн.

З наданих позивачем висновків експерта було встановлено, що пошкоджений внаслідок аварії автомобіль «Мазда» д.н.з. НОМЕР_2 є фізично знищеним, його відновлювальна вартість є більшою ніж ринкова вартість аналогічного автомобіля, та надані стороною позивача докази в цій частині стороною відповідача не спростовані, а відтак приймаються судом до уваги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у зв`язку із не виплатою відповідачем страхового відшкодування, позивач вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути із відповідача страхове відшкодування в сумі 77385,24 грн., тобто різницю між вартістю автомобіля на момент аварії (121319,10 грн.) та утилізаційною вартість автомобіля після аварії ( 43933,86 грн.), а також витрати на проведення експертних досліджень в сумі 2500,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість та доведеність позовних вимог, суд приймає до уваги те, що згідно положень статті 22 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування . Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною другою статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду № 6 від 27.03.1992 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що питання про відповідальність за шкоду, заподіяну (внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 440 ЦК ( 1540-06 ): шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування. (Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 9 ( v0009700-03 ) від 24.10.2003 ).

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов`язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов`язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 у справі № 6-2808цс15.

Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із п. 36.1 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

ТДВ «Міжнародна страхова компанія» своїм листом від 24.05.2021 року повідомило позивача про наявність зобов`язань страхової компанії в частині виплати відшкодування, однак, виплату страхового відшкодування з дня первісного звернення позивача до страхової компанії, останньою, здійснено не було.

Відповідно до п. 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що транспортний засіб позивача зазнав механічних пошкоджень внаслідок ДТП, яка відбулась із вини особи, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована відповідачем, отримавши заяву позивача про виплату страхового відшкодування, відповідачем не були виконані зобов`язання зі сплати страхового відшкодування, позивачем доведено розмір завданого матеріального збитку, доводи позову відповідачем не спростовані, а відтак суд вважає, що наявні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 77385,24 грн., тобто різницю між вартість автомобіля на момент аварії (121319,10 грн.) та утилізаційною вартістю автомобіля після аварії (43933,86 грн.), а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані із проведенням експертних досліджень з метою встановлення розміру, завданої шкоди на загальну суму 2500,00 грн., оскільки, останні, підтверджені належними доказами, та судом ці докази прийняті до уваги, а відтак вимоги позову в цій частині також підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Звернувшись до суду із вказаними вимогами, позивач, з огляду на прострочення відповідачем виплати позивачу страхового відшкодування, просив суд стягнути із відповідача на користь позивача за період із 26.04.2021 року по 12.07.2021 року пеню в сумі 2521,98 грн., три відсотки річних в сумі 505,58 грн. та збитки від інфляції в сумі 81482,94 грн., надавши в позові відповідні розрахунки.

Перевіряючи обґрунтованість вимог в цій частині, суд приймає до уваги те, що згідно з п. 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В ході розгляду справи встановлено та стороною позивача доведено те, що відповідачем у визначені законом строки не було виплачено позивачу суму страхового відшкодування, строк для виплати закінчився 25.04.2021 року, а відтак починаючи із 26.04.2021 року відповідач ТДВ «Міжнародна страхова компанія» прострочило свої зобов`язання з виплати позивачу страхового відшкодування та в силу вимог закону має сплатити на користь позивача штрафні санкції.

Однак, із наданими позивачем розрахунками пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, суд не погоджується, оскільки, позивачем для обчислення вказаних штрафних санкцій було визначено невірно - суму страхового відшкодування в розмірі 79885,24 грн., помилково включивши в цю суму розмір витрат за проведення експертних досліджень (2500,00 грн.), а відтак розрахунок цих санкцій слід обчислювати із суми страхового відшкодування, яка підлягає стягненню із відповідача на користь позивача - 77385,24 грн., тобто не враховуючи в цю суму вартість витрат на проведення експертних досліджень в сумі 2500,00 грн.

Так, за розрахунками суду, в зв`язку із простроченням сплати страхового відшкодування, відповідач на користь позивача за період із 26.04.2021 р. по 12.07.2021 р. (77 днів прострочення) на суму страхового відшкодування в розмірі 77385,24 грн. має сплатити пеню в сумі 2448 грн. 76 коп., три відсотки річних в сумі 490 грн. 00 коп., та інфляційні втрати в сумі 1162 грн. 79 коп.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач допустив прострочення сплати страхового відшкодування на користь позивача, доводи позову в цій частині відповідачем спростовано не було, а відтак наявні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача розраховані судом суми: пені в розмірі 2448 грн. 76 коп., три відсотки річних в розмірі 490 грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 1162 грн. 79 коп., а відтак вимоги позову в цій частині підлягають частковому задоволенню.

В порядку ст.ст. 133, 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені витрати на правову допомогу, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (99,38 %).

Крім того, з огляду на те, що позивачем при подачі позову не було сплачено судовий збір, останній, підлягає стягненню із відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (99,38 %).

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258, 259, 265, 279, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних, та інфляційних втрат, - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 77385 грн. 24 коп., пеню в сумі 2448 грн. 76 коп., три відсотки річних в сумі 490 грн. 00 коп., інфляційні втрати в сумі 1162 грн. 79 коп., а також витрати за проведення експертних досліджень на суму 2500 грн. 00 коп., а всього суму в розмірі 83986 (вісімдесят три тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 79 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 7453 (сім тисяч чотириста п`ятдесят три) грн. 50 коп.

Стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю "Міжнародна страхова компанія" на користь держави судовий збір в сумі 902 (дев`ятсот дві) грн. 37 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повні ім`я та найменування сторін:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Києва, громадянин України, РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з додатковою відповідальністю «Міжнародна страхова компанія», код ЄДРПОУ 31236795, адреса: м. Харків, пр. Гагаріна, 41/2, корп. 8, офіс 1-12.

Суддя Н.П. Чередніченко