Постанова № 10093072, 22.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2010                                                                                           № 23/380

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Ропій Л.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Науменко О.Г. – представник, дов. № 1 від 22.04.2009р.;

від відповідача -не з’явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належно;

від третьої особи - Фещенко К.С. - представник, дов. № 56 від 21.06.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ОГМ Будсервіс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.02.2010

у справі № 23/380 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Рокос"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "ОГМ Будсервіс"

про                                                   стягнення 137917,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Рокос» (надалі позивач) заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОГМ Будсервіс» (надалі відповідач) 126714,00 грн. заборгованості за Договором субпідряду № 01/08/08 від 01.08.2008 року, укладеного між позивачем – субпідрядником та відповідачем - генпідрядником. Зважаючи на прострочення з боку відповідача оплати за виконані роботи, позивачем на зазначену заборгованість на підставі п. 6.1 Договору відповідачеві нарахована пеня в сумі 6183,90 грн., а також відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України нараховано 743,23 грн. – 3% річних та 4276,67 грн. – збитків від інфляції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2010р. у даній справі позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 126714,00 грн. основного боргу, 6183,90 грн. пені, а також 743,23 грн. - 3% річних та 4276,67 грн. збитків від інфляції.

Рішення мотивовано доведеністю з боку позивача факту належного виконання своїх зобов’язань за Договором субпідряду № 01/08/08 від 01.08.2008р., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт по формі КБ-2 за серпень, вересень та листопад 2008р. на загальну суму 178436,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін. Суд, визнав доведеним факт наявної заборгованості відповідача за виконані позивачем роботи на загальну суму 178436,00 грн., та посилаючись на вимоги статті 625 Цивільного кодексу України визнав правомірним та обґрунтованим визначений позивачем розрахунок 743,23 грн. 3% річних та 4276,67 грн. збитків від інфляції. З огляду на вимоги статей 546 та 549 Цивільного кодексу України та умови п. 6.1 Договору субпідряду № 01/08/08 від 01.08.2008р. були задоволені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 6183,90 грн. пені.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ОГМ Будсервіс» не погоджуючись із рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2010р. у даній справі подав апеляційну скаргу, у якій просив згадане рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

- відповідач не заперечуючи факт того, що позивачем було виконано роботи на загальну суму 178436,00 грн. зауважує на тому, що ним було оплачено виконані позивам роботи на загальну суму 104721,80 грн., і відповідно залишок несплаченої суми складає 73714,20 грн.;

- посилаючись на вимоги пунктів 4.1.5 та 4.1.6 Договору заявник наголошує на тому, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги той факт, що сторони у Договорі погодили інший порядок виконання відповідачем своїх зобов’язань, зокрема, після отримання відповідних коштів від замовника;

- також, заявник зазначає про те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, а саме: ні позовної заяви, а ні ухвал суду на його адресу не надходило, що позбавило його можливості скористатись своїм правом на захист.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року було прийнято апеляційну скаргу ТОВ «ОГМ Будсервіс» до провадження та призначено розгляд справи на 13.04.2010р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2010р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з витребуванням нових доказів у даній справі, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 06.05.2010р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/1 від 30.04.2010р. «Про зміну складу колегії суддів», в зв’язку з виробничою необхідністю ( перебування судді Кондратової І.Д. у щорічній відпустці) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 23/380 колегії суддів у складі: головуюча суддя - Ропій Л.М., судді: Попікова О.В., Євграфова Є.П.

Від представника третьої особи – ТОВ «ОБІО» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній наголошує на тому, що оплату виконаних підрядних робіт він здійснював частинами на підставі Актів виконаних підрядних робіт форми КБ-2в і визначити коли саме було оплачено згадані роботи неможливо. При цьому наголошує на тому, що остаточні розрахунки згідно Договору підряду № 10 від 05.03.2007р. було проведено 31.12.2009 року шляхом укладанням між ТОВ «ОБІО» та ТОВ «ОГМ Будсервіс» угоди про зарахування однорідних позовних вимог від 31.12.2009 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.05.2010р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з неподанням сторонами витребуваних доказів у даній справі, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 15.06.2010р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/5 від 14.06.2010р. «Про зміну складу колегії суддів», в зв’язку з виробничою необхідністю (виходом з щорічної відпустки судді Кондратової І.Д.) було доручено розгляд апеляційної скарги у справі № 23/380 колегії суддів у складі: головуюча суддя - Ропій Л.М., судді: Попікова О.В., Кондратова І.Д.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2010р. на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22.06.2010р.

07.04.2010 року від позивача – ТОВ «Рокос» через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив, у якому останній наголошує на тому, що станом на 05.03.2010р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 73714,20 грн., і відповідно просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2010р. змінити та стягнути з відповідача 73714,20 грн. основного боргу, 11808,57 грн. – інфляційних збитків, 2926,35 – 3 % річних, 22788,74 грн. – пені та 38538,92 грн. - збитків.

17.06.2010 року позивачем - ТОВ «Рокос» через канцелярію Київського апеляційного господарського суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 82636,00 грн. – основного боргу, 13623,52 грн. – збитків від інфляції, 3722,02 грн. – 3% річних, 33049,25 грн. – пені та 38538,92 грн. – збитків.

Права та обов’язки сторін визначені в статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема: позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог (ч. 4 згаданої статті).

Оскільки згадані заяви позивача про збільшення позовних вимог від 07.04.2010р. та 17.06.2010р. були подані під час апеляційного провадження, і відповідно, після прийняття рішення судом першої інстанції, відсутні правові підстави для їх розгляду.

У судовому засіданні 22.06.2010 року присутні представники позивача та третьої особи усно заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції просили залишити без змін з мотивів у ньому викладених.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи наявність в матеріалах справи мотивованої апеляційної скарги та у зв’язку із тим, що в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття судового рішення, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи, враховуючи доводи заперечень на апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, колегія суддів встановила наступне:

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді І інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01.08.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рокос» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОГМ Будсервіс» був укладений Договір субпідряду № 01/08/08, відповідно до умов якого, «субпідрядник» зобов’язався відповідно до договірної ціни і згідно з проектно-кошторисною документацією виконати оздоблювальні роботи ІІ секції житлово-офісного комплексу по вул. Майорова, 5-а у місті Києві, а «генпідрядник» прийняти та оплатити виконані роботи (п.п. 1.1, 1.2 Договору).

Умовами договору сторони погодили проводити щомісячно розрахунки за виконанні роботи на підставі оформлених обома сторонами форм КБ-2в, КБ-3 не пізніше 15 числа наступного місяця за звітнім, після отримання коштів від замовника. Також, провести кінцеві розрахунки за виконані роботи через 15 днів після закінчення робіт на об’єкті, згідно цього контракту та підписання актів форм КБ-2в, КБ-3 та отримання коштів від замовника (п. 4.1.5 та п. 4.1.6 Договору).

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом І інстанції, позивач свої зобов’язання виконав належним чином, що підтверджується наявними Актами приймання виконаних робіт за серпень, вересень, листопад 2008р. по формі № КБ-2в на загальну суму 178436,00 грн., які підписані та скріплені печатками сторін без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Відповідач, в свою чергу, власні зобов'язання за договором щодо оплати виконаних позивачем робіт не виконав належним чином, оплативши їх частково на суму 95800,00 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи виписками банку (№ 1563 від 12.09.2008р. на суму 22880,00 грн., № 195 від 28.10.2008р. на суму 15000,00 грн., № 30 від 04.12.2008р. на суму 5000,00 грн., № 39 від 30.01.2009р. на суму 10000,00 грн., № 161 від 16.04.2009р. на суму 15000,00 грн., № 252 від 02.06.2009р. на суму 5000,00 грн., № 355 від 03.08.2009р. на суму 3000,00 грн., № 499 від 11.09.2009р. на суму 5000,00 грн., № 451 від 14.09.2009р. на суму 5000,00 грн. та № 361 від 27.10.2009р. на суму 10000,00 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 82636,00 грн. Наведені обставини визнаються апеляційною інстанцією доведеними та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена норма кореспондується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України якою встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ч. 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

При цьому, нормами чинного законодавства передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до вимог ч. 2 статті 838 Цивільного кодексу України, генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов’язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов’язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред’являти один одному вимоги, пов’язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті, і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

При цьому типові форми первинних облікових документів у будівництві затверджені спільним наказом Держкомстатистики України та Держкомітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002р. N 237/5 і поширюються на всі будівельні структурні підрозділи підприємств усіх форм власності, що виконують будівельні роботи з капітального та поточного ремонту, споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування - це акт приймання виконаних підрядних робіт N КБ-2в та довідка про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3.

З огляду на викладені обставини, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 82636,00 грн. за виконані підрядні роботи згідно Договору субпідряду № 01/08/08 від 01.08.2008р., яка утворилась внаслідок неоплати з боку генпідрядника прийнятих згідно Актів приймання виконаних підрядних робіт за серпень, вересень, листопад 2008р. робіт, визнається апеляційним судом доведеним, і відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у сумі 82636,00 грн.

При цьому, доводи відповідача щодо відсутності з його боку прострочення грошового зобов’язання перед позивачем, визнаються апеляційною інстанцією непереконливими з огляду на наступне:

Як вбачається зі змісту розділу 4 Договору підряду № 01/08/08 від 01.08.2008р. сторони погодили наступні умови розрахунків та платежів: генпідрядник проводить щомісячно розрахунки за виконанні роботи на підставі оформлених обома сторонами форм КБ-2в, КБ-3 не пізніше 15 числа наступного місяця за звітнім, після отримання коштів від замовника (п. 4.1.5 Договору).

Разом з тим, кінцеві розрахунки з Субпідрядником за виконані роботи здійснюються через 15 робочих днів після закінчення робіт на об’єкті, згідно цього контракту та підписання акту форми КБ-2в, КБ-3 та отримання коштів від замовника (п. 1.4.6 Договору).

Згідно п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Статтею 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

При цьому, специфіка визначення терміну вказівкою на подію, яка має неминуче настати, полягає в тому, що в момент укладання договору сторони відповідних правовідносин в силу об’єктивних обставин не можуть знати точної дати настання цієї події.

Як було встановлено під час апеляційного провадження, ТОВ «ОБІО» станом на 31.12.2009р. виконало свої зобов’язання шляхом укладанням між ТОВ «ОБІО» та ТОВ «ОГМ Будсервіс» угоди про зарахування однорідних позовних вимог від 31.12.2009 року.

Також, ТОВ «ОБІО» до матеріалів справи залучено Сертифікат відповідності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві № КВ 000108, який був виданий на підставі Акта готовності об’єкта до експлуатації від 15.12.2009р.

Наведені обставини про належне фінансування з боку замовника – ТОВ «ОБІО» (виконання яких і було предметом Договору субпідряду № 01/08/08 від 01.08.2008р.) відповідачем спростовані не були.

З огляду на викладені обставини, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для висновку щодо ненастання строку остаточного розрахунку відповідача із позивачем за виконані роботи згідно Договору субпідряду № 01/08/08 від 01.08.2008р., за умови встановлення факту отримання відповідних коштів від замовника, і відповідно наявні правові підстави для стягнення з ТОВ «ОГМ Будсервіс» 82636,00 грн. заборгованості.

Отже, враховуючи наведені обставини та доведеність факту належного виконання з боку позивача свого зобов’язання за договором субпідряду № 01/08/08 від 01.08.2008р., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт, за умови встановлення прострочення з боку останнього їх оплати, апеляційна інстанція не вбачає правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Однак, слід зауважити наступне: факт виконання підрядних робіт не оспорюється і з боку відповідача, так само як і факт прострочення з боку останнього оплати виконаних за Договором субпідряду № 01/08/08 від 01.08.2008р. робіт на загальну суму 178436,00 грн.

Акти прийому виконаних робіт сторонами підписані, що також не оспорюється з боку відповідача.

Разом з тим, апеляційною колегію встановлено, що замовником – ТОВ «ОБІО» було здійснено остаточний розрахунок за виконані роботи - 31.12.2009р., і відповідно, враховуючи п. 4.1.6 Договору субпідряду, яким передбачено, що кінцеві розрахунки з Субпідрядником за виконані роботи здійснюються через 15 робочих днів після закінчення робіт на об’єкті, згідно цього контракту та підписання акту форми КБ-2в, КБ-3 та отримання коштів від замовника, відповідач станом на 14.01.2010р. повинен був здійснити остаточні розрахунки з позивачем за виконані підрядні роботи.

Як вбачається з позовної заяви, позивачем за прострочення відповідачем виконання свого зобов’язання нараховано 6183,90 грн. пені, 743,23 грн. - 3% річних та 4276,67 грн. збитків від інфляції.

Однак, враховуючи те, що прострочення відповідачем свого зобов’язання щодо оплати виконаних підрядних робіт згідно Договору № 01/08/08 виникає з 15.01.2010року (п. 4.1.6 згаданого Договору), нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних втрат за період з 16.10.2008р. по 01.02.2009р., є безпідставним, і відповідно, апеляційна інстанція відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 6183,90 грн. пені, 743,23 грн. - 3% річних та 4276,67 грн. збитків від інфляції.

Стосовно посилань заявника апеляційної скарги на порушення судом І інстанції норм процесуального права, апеляційна інстанція визнає їх необґрунтованими, з огляду на наступне:

Пред'являючи позов, ТОВ «Рокос» зазначило в позовній заяві адресу відповідача – ТОВ «ОГМ Будсервіс»: 04214, м. Київ, вул. Північна, 5. Зазначена адреса вказана і самим відповідачем в апеляційній скарзі.

За вказаною адресою господарським судом і направлялись ухвали про порушення справи і призначення її до розгляду та ухвали про відкладення розгляду справи.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" викладено правову позицію, згідно якої до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Отже, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 із змінами та доповненнями, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

В матеріалах справи знаходиться повідомлення за № 08838457 відправлене на адресу ТОВ «ОГМ Будсервіс»: 04214, м. Київ, вул. Північна, 5.

Згадана адреса місцезнаходження ТОВ «ОГМ Будсервіс»: 04214, м. Київ, вул. Північна, 5 зазначена у залученому позивачем до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 25.11.2009р., а також самим відповідачем в апеляційній скарзі.

Отже, з урахуванням викладеного, відповідач був належно повідомлений як про час та місце розгляду призначеної на 01.12.2009р. справи № 23/380, так і про її відкладення на 26.01.2010р. та на 11.02.2010р., і відповідно не був позбавлений можливості прибути в судове засідання та скористатись правами, наданими сторонам статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши справу у відсутності відповідача, повідомленого належним чином, суд не порушив статті 42, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також принципу змагальності, і відповідно відсутні підстави для скасування рішення місцевого суду, згідно вимог п. 2 ч. 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України, а саме: щодо розміру задоволених позовних вимог в частині стягнення основного боргу, пені, штрафу та 3% річних.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОГМ Будсервіс» задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2010р. у справі №23/380 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції: „Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ОГМ Будсервіс» (04214, м. Київ, вул. Північна, 5, код ЄДРПОУ 24916867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокос» (01012, м. Київ, вул. Малинська, 16, код ЄДРПОУ 34351713) 82636 (вісімдесят дві тисячі шістсот тридцять шість) грн. основного боргу, 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 36 коп. державного мита та 141 (сто сорок одна) грн. 40 коп. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокос» (01012, м. Київ, вул. Малинська, 16, код ЄДРПОУ 34351713) на користь Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ОГМ Будсервіс» (04214, м. Київ, вул. Північна, 5, код ЄДРПОУ 24916867) 276 (двісті сімдесят шість) грн. 41 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокос» (01012, м. Київ, вул. Малинська, 16, код ЄДРПОУ 34351713) з Державного бюджету України надмірно сплачене державне мито у сумі 320 (триста двадцять) грн. 82 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 89 (вісімдесят дев’ять) грн., перераховані до Державного бюджету України (р/р №31110095700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі м. Києва, банк одержувача: ГУДК України у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968) згідно з платіжними дорученнями № 1 та № 2 від 23.18.2009р.

5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

6. Справу № 23/380 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

24.06.10 (відправлено)