Постанова № 10092976, 16.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2010                                                                                           № 7/755

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Захарченко О.А. – дов. №212/22 від 11.06.2010;

від відповідача:           Гаваза О.С. – дов. №28-28/54-Д від 28.11.2009

від третьої особи:                    не з’явились

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Вугілля України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 04.02.2010

у справі № 7/755 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго"

до                                                   Державне підприємство "Вугілля України"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           ТОВ "Енергоімпекс"

про                                                   стягнення збитків у розмірі 25642,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” (надалі – ВАТ „Центренерго”) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 25455,54 грн. збитків.

Рішенням господарського суду міста Києва від 04.02.2010 у справі №7/755 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 12983,28 грн. збитків, в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство „Вугілля України” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі №7/755 від 04.02.2010 в частині задоволених позовних вимог на суму 12983,28 грн.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом не була надана оцінка тим фактам, що час, затрачений позивачем для проведення вхідного контролю кількості та якості продукції є часом позивача, а тому цей час помилково було взято позивачем до розрахунку з простою вагонів. Крім того, відповідач зазначає, що представники відповідача не викликались для спільного складення акту про невідповідність якості вугілля, чим були порушені умови договору, і при прийнятті рішення суд не перевірив належним чином повноваження представника постачальника, який підписав акт відбору проб.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, важає рішення господарського суду м. Києва законним та обґрунтованим і просить залишити його без змін.

Представники третьої особи в судове засідання не з’явились.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

15.02.2007 року між ВАТ „Центренерго” та ДП „Вугілля України” укладено договір №15-02/1-П на поставку угільної продукції, відповідно до умов якого відповідач зобов’язаний поставити вугільну продукцію (вугілля) в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками приведеними в даному договорі, а позивач прийняти вугілля та оплатити його вартість на умовах встановлених договором.

Граничнодопустимі критерії якості вугілля щодо його зольності та вологості сторони передбачили в п. 3.1 договору..

Відповідно до п. 4.1. договору приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966р. № П-7 з подальшими змінами і доповненнями, ГОСТ 1137 –64 “Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила прийомки по качеству”, ДСТУ4083 –2002 “Вугілля кам’яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови”, ДСТУ 4096-2002 “Вугілля буре, кам’яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб для лабораторних випробування”ГТР 34.09.110-2003 “Вхідний контроль палива на ТЕС та організація претензійної роботи”та/або іншими нормативними документами України, прийнятими на заміну або доповнення вищевказаних в частині, що не суперечить даному Договору.

Згідно п. 4.10 договору у випадку постачання вугілля, якісні показники якого перевищують гранично допустимий рівень, встановлений п. 3.1 цього договору, покупець має право відмовитись від прийняття та оплати такого вугілля.

Відповідно до п. 4.12 Договору, постачальник та покупець мають право перевіряти якість поставлених окремих партій вугілля шляхом спільного випробування та проведення хіманалізу.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Відповідно до умов договору від 15.02.2007 року №15-02/1-П на адресу вантажоотримувача за період 20-21 січня 2007 року від вантажовідправника ЦОФ „Торезька” ТОВ „Енергоімпекс” надійшли вагони з вугіллям №67188185, 60245768, 65961658 (залізнична накладна №48581653), №68560912, 66932211, 67849760, 64155351, 67909887, 66710153 (залізнична накладна №48581651), №65719072, 65883464, 65294449, 65384216 (залізнична накладна №48581648). Трипільською ТЕС були відібрані проби поставленого вугілля, що підтверджується актом відбору проб №172 від 21.01.2007, якими встановлено, що показники за золою поставленого вугілля за посвідченням якості перевищують гранично-допустимі показники за договором поставки.

З матеріалів справи вбачається, що акт підписано представником постачальника „Шахта ім. О.Ф. Засядька”– Бондаренко І.В.

За висновками господарського суду м. Києва повноваження „Шахти ім. О.Ф. Засядька” виступати перед третіми особами від імені ДП „Вугілля України”, зокрема, під час прийняття вугілля за договором, який зазначено в позовній заяві, а саме №15-02/1-П від 15.02.2007.

Як свідчать матеріали справи, до матеріалів справи додана довіреність від 12.01.2007, з якої вбачається, що ДП „Вугілля України” уповноважує орендне підприємство „Шахти ім. О.Ф. Засядька” виступати перед третіми особами від імені ДП „Вугілля України” під час здійснення дій, обумовлених договорами поставки №1-01/1-П від 26.01.2004, №2-02/1-П від 28.01.2004, №3-01/1-П від 28.01.204, №4-01/1-П від 28.01.2004. Тобто дана довіреність не стосується повноважень по виконанню дій за договором №15-02/1-П від 15.02.2007

Доказів уповноваження „Шахти ім. О.Ф. Засядька” виступати перед третіми особами від імені ДП „Вугілля України”, зокрема, під час прийняття вугілля за договором, який зазначено в позовній заяві - №15-02/1-П від 15.02.2007.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в позовній заяві був помилково зазначений договір №15-02/1-П від 15.02.2007, замість договору №1-01/1-П від 26.01.2004 року, та просить вважати це опискою з боку позивача.

Колегія суддів дійшла висновку, що вказану помилку не можна вважати опискою, оскільки до матеріалів справи додано договір №15-02/1-П від 15.02.2007 року, в той час як договір №1-01/1-П від 26.01.2004, на який вказує позивач до матеріалів справи не надано та судом при прийнятті рішення не досліджувався.

Таким чином, господарський суд м. Києва прийняв рішення про стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 12983,28 грн. за договором №15-02/1-П від 15.02.2007, ґрунтуючись на доказах, що підтверджують поставку вугілля в січні 2007 року, тобто до укладення договору №15-02/1-П.

Таким чином, господарським судом м. Києва при прийнятті рішення у справі №7/755 від 04.02.2010 господарським судом м. Києва були порушені номри матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва у справі №7/755 від 04.02.2010 має бути скасоване в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито за розгляд апеляційної скарги покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Вугілля України” задовольнити повністю.

Рішення господарського суду м. Києва у справі №7/755 від 04.02.2010 скасувати в частині задовлених позовних вимог про стягнення з Державного підприємства „Вугілля України” 12983,28 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Державна енергогенеруюча компанія „Центренерго” (м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, рахунок №226008302872 в ГОУ Ощадбанку України в м. Києві, МФО 300465, ідентифікаційний код 22927045) на користь Державного підприємства „Вугілля України” (м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, рахунок №260093016513 в АКБ „Промінвестбанк” ум. Києві, МФО 300012, ідентифікаційний код 32709929) 64 (шістдесят чотири) грн.. 95 коп. державного мита а розгляд апеляційної скарги.

Матеріали справи №7/755 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді