Постанова № 10092907, 23.06.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2010 року Справа № 35/57-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)

суддів: Джихур О.В., Виноградник О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Крисько Я.І., юрисконсульт, довіреність № 20 від 01.01.2010 року;

від відповідача: Хазієва О.Р., представник, довіреність № 06/01 від 04.01.2010 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2010р. у справі № 35/57-10

за позовом: державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг

про стягнення 881, 04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ звернулося з позовом до відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг про стягнення 881, 04 грн. плати за користування вагонами.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2010 року по справі № 35/57-10 (суддя Широбокова Л.П.) позовні вимоги задоволено частково у звязку з тим, що акти загальної форми №1740 від 14.07.2009р., №1748 від 15.07.2009р., №1741 від 14.07.2009р., №1752 від 17.07.2009р., №1760 від 19.07.2009р., №1759, №1758 від 18.07.2009р., №1756 від 18.07.2009р., №1722 від 11.07.2009р., №1744 від 15.07.2009р., №1737 від 13.07.2009р., №1762 від 19.07.2009р., №1764 від 20.07.2009р. не містять підстав, з яких були затримані вагони, а, отже, не можуть бути доказами саме вини відповідача в затримці та неприйнятті вагонів та за цими актами не може бути стягнена з відповідача плата за користування вагонами.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, і в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем не додані до справи належним чином оформлені первинні документи, які передбачені пунктом 3 Правил користування вагонами, а також позивачем не надані докази належного повідомлення відповідача про подачу вагонів.

Позивач вважає доводи скаржника безпідставними, просить залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Сторони по справі мають договірні відносини відповідно до укладеного 04.08.2005 року договору № ПР/МД-05/2/13-НЮ-3804дч про експлуатацію залізничної підїзної колії відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, згідно із статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цієї угоди експлуатується підїзна колія, яка належить відповідачу (власник колії), що примикає до станції Грекувата Придніпровської залізниці у парній горловині стрілкою № 6 до колії № 6 (п.1 названого Договору).

Відповідно до п.5 вказаного договору подача вагонів на підїзну колію здійснюється:

-          порожніх під навантаження концентрату, щебеню і хоперних вагонів під навантаження окатишів –через інтервал 2,0 години, після закінчення формування передаточного складу та виконання технічного і комерційного оглядів;

-          інших розбірних передач –за повідомленнями, які передає товарний касир станції Грекувата Придніпровської залізниці начальнику зміни цеху зовнішнього транспорту відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного здавання вагонів, з реєстрацією у книзі повідомлень ГУ-2.

У липні 2009 року на адресу відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” від відкритого акціонерного товариства “Арселор Міталл Кривий Ріг” надходили власні порожні вагони під навантаження.

Зазначені вагони перевозилися за повними перевізними документами –залізничними накладними, в яких відправник визначив порожні вагони як “вантаж”, а відкрите акціонерне товариство “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” –як одержувача цього вантажу, а також сплатив повний тариф за перевезення.

По станції Новоблочна було видано наказ від 18.02.2009 року № 118 про затримку власних вагонів у звязку з неприйняттям вагонів вантажоодержувачем - відкритим акціонерним товариством “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” з причини несвоєчасного вивільнення його колій.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами підїзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - субєктами підприємницької діяльності вноситься плата.

Відповідно до пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами (статті 119-126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458 (далі - Правила), облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці (п.4 Правил).

Пунктом 9 Правил встановлено, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 2,3 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Як доказ затримки вагонів з вини вантажовласника позивач надав належно засвідчені копії актів загальної форми ГУ-23 №1672, №1670 від 28.07.2009р., №1676, №1673 від 28.07.2009р., №1667 від 27.07.2009р., №1668 від 28.07.2009р., №1677, №1678 від 28.07.2009р., №1740 від 14.07.2009р., №1748 від 15.07.2009р., №1741 від 14.07.2009р., №1651, №1652 від 23.07.2009р., №1663, 1664 від 25.07.2009р., №1659, №1661 від 25.07.2009р., №1650 від 23.07.2009р., №1752 від 17.07.2009р., №1760 від 19.07.2009р., №1759, №1758 від 18.07.2009р., №1756 від 18.07.2009р., №1752 від 17.07.2009р., №1722 від 11.07.2009р., №1744 від 15.07.2009р., №1737 від 13.07.2009р., №1762 від 19.07.2009р., №1764 від 20.07.2009р., №1682, №1681 від 20.07.2009р., №1670, №1672 від 25.07.2009р., №1680, №1685 від 30.07.2009р., №1683 від 29.07.2009р., №1686 від 30.07.2009р., №1669. №1671 від 28.07.2009р.

Всього за затримку вагонів відповідачу нарахована плата в сумі 881,04 грн. з ПДВ, яка включена у відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 №30079373 (29070979) за 30.07.2009р., №16079351 (16070913) за 16.07.2009р., №26079369 (26070966) за 26.07.2009р., №20079356 (19070933) за 20.07.2009р., №19079355 (19070930) за 19.07.2009р., №18079352 (18070923) за 18.07.2009р., №22079362 (210709944) за 22.07.2009р., №31079374 (30070985) за 31.07.2009р. Вказані відомості відповідач підписав із застереженнями щодо спірних сум, вказавши, що вагони були подані на під’їзні колії понад добову заявку, в зв'язку з чим залізниця не здійснила списання спірної суми з особового рахунку відповідача, що і стало підставою позову.

Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із статтею 307 Господарського кодексу України, встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Стаття 46 Статуту залізниць України (надалі Статут) встановлює, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Порожні вагони, що прибули на адресу відповідача, мали статус вантажу, та відповідач повинен був прийняти їх на свої під’їзні колії в установлені Статутом та договором строки.

Відповідно до ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Оцінюючи надані позивачем акти загальної форми, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що акти загальної форми №1740 від 14.07.2009р., №1748 від 15.07.2009р., №1741 від 14.07.2009р., №1752 від 17.07.2009р., №1760 від 19.07.2009р., №1759, №1758 від 18.07.2009р., №1756 від 18.07.2009р., №1722 від 11.07.2009р., №1744 від 15.07.2009р., №1737 від 13.07.2009р., №1762 від 19.07.2009р., №1764 від 20.07.2009р. не містять підстав, з яких були затримані вагони, а, отже, не можуть бути доказами саме вини відповідача в затримці та неприйнятті вагонів та за цими актами не може бути стягнена з відповідача плата за користування вагонами.

Решта актів загальної форми складені відповідно до вимог розділу 28 Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць України) та приймаються як належні докази затримки вагонів з вини відповідача.

Що стосується доводів скаржника про те, що позивач не надав доказів належного повідомлення відповідача про подачу вагонів по вказаній решті актів загальної форми, то наведені доводи приймаються частково, а саме: по відомості № 26070966 позовні вимоги у сумі 2, 9 грн. плати за користування вагонами не підлягають задоволенню у звязку з тим, що позивач не надав належних доказів повідомлення відповідача про подачу вагонів з ремтупіка.

З наведених причин не підлягають задоволенню 6, 2 грн. за відомістю № 30070985 за користування вагоном № 58921016 та 2,4 грн. по відомості № 30070985 (вагони №№ 59211102, 59211219), а також 1,2 грн. по відомості № 19070933 (вагон № 59126698), а всього 12, 7 грн.

По іншим вагонам повідомлення залізницею здійснювалось належним чином, про що свідчать виписки з Книги повідомлень (а.с.1-7 т.2), де зазначені номера поїздів, номери залізничних накладних, кількість вагонів, номери вагонів (№ першого та останнього вагонів поїзду), час повідомлення.

Доводи скаржника про те, що в Книзі відсутній запланований час подачі вагонів, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки відповідно до п.5 Договору про експлуатацію залізничної підїзної колії відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат” від 04.08.2005 року повідомлення залізницею передаються не пізніше ніж за 2,0 години до фактичного здавання вагонів.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2010 року по справі № 35/57-10 підлягає зміні в частині стягнення 11, 5 грн. (в задоволенні 1,2 грн. по відомості плати за користування вагонами № 19070937 судом першої інстанції відмовлено), оскільки суд прийшов до невірного висновку про те, що позивач повідомив відповідача про подачу вагонів по всіх вагонах.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до приписів ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та, керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 27.04.2010 року по справі № 35/57-10 – змінити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг на користь державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ 478, 3 грн. плати за користування вагонами, 55, 4 грн. державного мита, 128,1 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного підприємства “Придніпровська залізниця”, м. Дніпропетровськ на користь відкритого акціонерного товариства “Центральний гірничо-збагачувальний комбінат”, м.Кривий Ріг 0, 70 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Виноградник

Повний текст постанови підписаний 24.06.2010 року.