Постанова № 10092902, 23.06.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2010 року Справа № 18/5-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П.(доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

секретар судового засідання Литвин А.П.

Представники сторін:

від позивача: Сидоренко О.А. представник, довіреність № 02/10 від 11.01.10;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність ВМІ №832420 від 03.08.09;

від третьої особи: Кулик Т.А. представник, довіреність №4/11-499 від 31.12.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.10р. у справі №18/5-10

за позовом Приватного підприємства Науково - виробничого комерційного обєднання “Пульсар”, м. Дніпропетровськ (49051, вул. Батумська, 38)

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, АДРЕСА_1

за участю третьої особи: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (49000, пр. К. Маркса, 75)

про визнання права власності.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2010 року по справі №18/5-10 (суддя Петрова В.І.) визнано за Приватним підприємством "Науково-виробниче комерційне обєднання "Пульсар" право власності на двадцять навісів, а саме: чотири навіси розміром 2м х 2,60м., шість навісів розміром 2,20м х 2,60м, один навіс розміром 2,30м х 2,60м, один навіс розміром 2,25м х 2,60м, один навіс розміром 2,15м х 2,60м, один навіс розміром 2,70м х 2,60м, два навіси розміром 2,40м х 2,70м, один навіс розміром 2,10м х 2,70м, один навіс розміром 2,90м х 2,70м, один навіс розміром 2,80м х 2,70м та один навіс розміром 4м х1,80м. Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Дніпропетровськ на користь Приватного підприємства Науково-виробниче комерційне обєднання "Пульсар" судові витрати у розмірі 67,97 грн. державного мита та 118,00 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач набув право власності на 20 навісів виготовлених з його матеріалів, на підставі договору підряду від 21.05.07р., укладеного між ним та підприємцем ОСОБА_6, що враховуючи положення ч. 1 ст. 331 ЦК України є підставою для задоволення вимог позивача про визнання за ним права власності на навіси.

Не погодившись з вказаним рішенням, третя особа - Дніпропетровська міська рада звернулась до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2010р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

При цьому скаржник обґрунтовує свої вимоги тим, що суд прийняв невірне рішення в звязку з неповним зясуванням обставин справи. Суд не зясував, які саме навіси були передані відповідачу за актом приймання передачі від 24.07.07р. ті, що належать позивачу на підставі свідоцтва про право власності чи ті, що були змонтовані у 2007році. Крім того, судом не було зясовано, чи є між сторонами спір і які саме права чи інтереси позивача були порушені.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2010р., прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.04.2010р. о 10 год. 00 хв.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ “Пульсар” просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Від відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 26.04.10р. надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без її участі, в якій також зазначено, що остання підтримує раніше надані суду першої інстанції пояснення.

В судовому засіданні 26.04.10р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 17.05.10р. на 10:35год.

В судовому засіданні 17.05.10р. відповідно до ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 26.05.10р. на 10:00год.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.10р. продовжено строк розгляду апеляційної скарги до 02.08.10р. та відкладено розгляд справи до 23.06.10р. на 10:40год.

В судовому засіданні 23.06.10р. за згодою сторін та третьої особи оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та третьої особи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення має бути скасовано, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 132 від 04.02.02 року “Про внесення доповнень до рішення виконкому міської ради від 22.01.98 № 7 “Про організацію науково-виробничим комерційним обєднанням “Пульсар” продовольчо-речового ринку по вул. Семафорній, 28” позивачу було дозволено організувати торговельний майданчик на прилеглій до ринку "Північний" території за адресою: вул. Семафорна, 21 -А (Самарський район).

Пунктом 2 зазначеного рішення, позивача було зобовязано протягом десяти днів з моменту прийняття цього рішення замовити в Дніпропетровському міському управлінні земельних ресурсів документи на право тимчасового користування земельною ділянкою.

Згідно умов договору оренди землі від 08 вересня 2005 року укладеного між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Приватним підприємством "Науково-виробниче комерційне обєднання "Пульсар" (орендар) позивачем прийнято в оренду строком на 3 роки для улаштування торговельного комплексу по вул. Семафорній № 21 земельну ділянку площею 0,0288 га, без права будівництва капітальних споруд, якою продовжує користуватися і сьогодні згідно укладеного договору у 2009 році (а.с. 11-20)

Між Приватним підприємством Науково - виробничим комерційним обєднанням “Пульсар” (орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендар) 14.06.07р. укладено договір оренди обєкта нерухомості №0020/2007, а саме ТК “Північний” з прилеглим торгівельним майданчиком, який знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Семафорна, 21а строком на 2 роки для надання послуг та створення для продавців та покупців належних умов у процесу купівлі продажу товарів.

Згідно акту приймання - передачі від 24.07.07р. Орендодавець передав, а Орендар прийняв торгівельний комплекс, у т.ч.: будівля торговельного павільйону літ А-1, А1-1, загальною площею 279,3кв.м., ганок літ.а, будівля ветеринарної лабораторії літ.Б-1, Б1-1,б-1, заг. площею 39,6кв.м., будівля кафе літ. В-1,В1-1, заг. площею 144,3кв.м., будівля торгівельного павільйону літ. Г-1, заг. площею 17,2 кв. м., разом з огорожею №1-5 та замощенням, а також торгівельний майданчик: прилавки з навісами у кількості 20 торгових місць. (а.с. 30)

Колегія суддів аналізуючи висновки суду першої інстанції враховує наступне:

З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснено ремонт 20 навісів, які знаходяться на земельній ділянці переданій останньому в оренду, що підтверджується договором підряду від 21.05.07р. (а.с. 22) Крім того, відповідач стверджує, що у неї в силу ст. 331 ЦК України виникло право власності на навіси, з огляду на вчинення останньою поліпшень цього майна.

Судом першої інстанції визначено, що предметом позовних вимог у даній господарській справі є вимоги позивача, заявлені на підставі статті 331 ЦК України, про визнання за ним права власності на реконструйовані останнім обєкти нерухомого майна, що знаходяться на земельній ділянці переданій йому в оренду.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та ст. 181 ЦК України об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухому майно, затв. наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 передбачено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов'язані фундаментом із землею.

Згідно матеріалів справи, у тому числі пояснень позивача, зазначені навіси являють собою стійки з металевих труб, на яких встановлені головні балки та укладені прогони з металевих труб, на які покладене покриття з хвильових азбестоцементних листів звичайного профілю (шиферу).

Висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на навіси підлягають задоволенню є передчасним, оскільки судова колегія не знаходить доказів в підтвердження віднесення спірних навісів до нерухомого майна.

За загальним правилом частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

І лише у виключних випадках, згідно частини 5 цієї ж статті на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

За викладених вище обставин, судова колегія не вбачає підстав для застосування наведених положень частини 5 статті 376 ЦК України.

Крім того, з урахуванням викладеного та зважаючи, що земельна ділянка була передана позивачу в оренду з вже розташованими спірними навісами, відсутні підстави для застосування частини ч. 3 ст. 376 ЦК України, згідно якої право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Колегія суддів також враховує, що позивачем вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки суд не знайшов доказів в підтвердження наявності у відповідача права власності на навіси і порушення відповідачем прав та інтересів позивача.

Враховуючи наведене, позивачем не доведено наявності правових підстав для задоволення позовних вимог про визнання права власності на реконструйовані ним обєкти, що входять до складу торгівельного комплексу.

У відповідності зі ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі наведеного судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та відмови у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічних витрат згідно ст. 49 ГПК України за розгляд справи в суді першої інстанції слід покласти на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.10р. у справі №18/5-10 задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2010р. у справі № 18/5-10 скасувати.

В позові відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства “Науково-виробничого комерційного обєднання “Пульсар” (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Батумська, 38, і.к. 21947034) на користь Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ (49000, пр. К. Маркса, 75, ЄДПРОУ 04052092) судові витрати за розгляд апеляційної скарги у розмірі 42,50грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя П.П. Павловський

Суддя В.В. Швець

Суддя О.В. Чус