Рішення № 10092279, 25.02.2010, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2010 р.                                                                      Справа №13/241

за позовом Акціонерного комерційного «Промислово-фінансового банку», квартал 278, буд. 22-Б, м. Кременчук, 39627

до Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцька автобаза № 3», вул. Свіштовська, буд. 11, м. Кременчук, 39609;

про стягнення 350327,40 грн.

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача: Лячнев Д.В., дов. № 0003 від 04.01.2010 р.

від відповідача: не з"явився

11.02.2010р. в судовому засіданні оголошено перерву на підставі ст. 77 ГПУ для підготовки повного тексту рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

          СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Кременчуцька автобаза № 3» на користь Акціонерного комерційного «Промислово-фінансового банку»350327,40 грн. за кредитним договором № 42-2062/09 від 27.11.2009 р.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що при наданні кредиту відповідачу позивач повинен був оцінити його кредитоспроможність та передбачити ризик неповернення кредиту.

Також відповідач зазначає, що до укладення договору повідомляв позивача про відсутність власного майна для забезпечення своїх зобов’язань.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

04 листопада 2009 року Відповідач звернувся до Позивача з проханням розглянути можливість надання кредиту у вигляді поновлюваної кредитної лінії, з лімітом кредитування у сумі 347000,00 грн. (триста сорок сім тисяч гривень 00 копійок), для поповнення обігових коштів під 25 % річних, строком до 6 (шести) місяців.

06 листопада 2009 року Позивач повідомив Відповідачу (вих. № 04/02-0875/1/09) про необхідність надання ним в заставу майна орієнтованою вартістю 7000000,00 грн. (сім мільйонів гривень) для забезпечення виконання зобов’язань по кредитному договору.

У зв’язку з відсутністю власного майна у вищевказаному розмірі, Відповідач звернувся (Лист № 136/1 від 09.11.2009р.) до Закритого акціонерного товариства «ПСЬОЛ»з проханням виступити заставодавцем –майновим поручителем за зобов’язаннями Відповідача перед Позивачем по кредитному договору.

Як свідчить лист від 16.11.2009р. (вих. № 091116/5) ЗАТ «ПСЬОЛ» надало згоду виступити заставодавцем –майновим поручителем за зобов’язаннями Відповідача, та запропонувало надати Банку в заставу майнові права за договором № 2314/2/2118 від 21.08.2008р., укладеним між ЗАТ «ПСЬОЛ»та АТ «Укртатнафта»на поставку нафтопродуктів.

27 листопада 2009 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Кредитний договір № 42-2062/09 на вищевказаних умовах.

В день укладення Кредитного договору Відповідачу був відкритий кредитний рахунок № 20623058801, на який Позивач перерахував згідно меморіального ордера № 1907 від 27.11.2009 р. 347000,00 грн. (триста сорок сім тисяч гривень 00 копійок).

Відповідно до п. 2.10. Кредитного Договору, з метою забезпечення виконання Відповідачем своїх зобов’язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів за користування ним, можливої неустойки, а також витрат, понесених в зв’язку з пред’явленням вимоги і зверненням стягнення, до 04.12.2009 р. мав бути укладений з ЗАТ «ПСЬОЛ»договір застави майнових прав за Договором поставки.

Відповідно до пп. 3.3.5 Кредитного договору Відповідач зобов’язаний в передбачений цим Договором термін за свій рахунок забезпечити укладення договору, що забезпечує виконання зобов’язань за цим Договором.

07 грудня 2009 р. Відповідач повідомив Позивачу ( лист вих. № 151 від 07 грудня 2009 р.) про відмову ЗАТ «ПСЬОЛ»виступити заставодавцем - майновим поручителем за зобов’язаннями Відповідача, та надати Банку в заставу вищевказані майнові права.

Таким чином, у термін, передбачений п. 2.10. Кредитного договору (до 04.12.2009 р.) Відповідач не забезпечив укладення договору, що забезпечує виконання зобов’язань за Кредитним договором.

Відповідно до підпункту 3.2.3. Кредитного договору Позивач має право припинити надання коштів за Кредитом та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за фактичний строк користування ним та можливої неустойки, та, в разі невиконання вимоги Кредитора (Позивача), звернути стягнення на забезпечення, у випадку не укладення в передбачений цим Договором термін договору, що забезпечує виконання зобов’язань за цим Договором.

У зв’язку з порушенням Відповідачем вимог Кредитного договору 08 грудня 2009 року Позивач звернувся до Відповідача з листом № 02-0261/09, в якому вимагав повернення до 10 грудня 2009 року у повному обсязі кредиту у сумі 347000,00 грн. та сплати нарахованих на день сплати кредиту відсотків та пені.

Як зазначає Позивач, в установлений термін, Відповідач не виконав вимогу Позивача про повернення кредиту та нарахованих на день сплати кредиту відсотків по Кредитному договору, та не надав пояснень про причини невиконання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Пункт 6.7. Кредитного договору передбачає, що цей Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань за цим Договором.

Таким чином, Кредитний договір, підписаний Позивачем та Відповідачем, набрав чинності 27 листопада 2009 р. Тому, з 27.11.2009 р. на сторони Кредитного договору поширюються всі передбачені в ньому права та обов’язки. Незабезпечення укладення до 04.12.2009 року договору, що забезпечує виконання зобов’язань Відповідача перед Позивачем, є порушенням Відповідачем своїх зобов’язань, встановлених умовами Кредитного договору, а саме пп.3.3.5 та п. 2.10.

У відповідності зі статтею 1054 Глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частина друга цієї ж статті зазначає, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа № 1 «Позика»глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом № 2 «Кредит»і не випливає із суті кредитного договору.

Так, стаття 1052 параграфа № 1 «Позика»глави 71 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Стаття 611 Цивільного кодексу України закріплює, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В судовому засіданні судом було встановлено, що на даний момент Відповідачем не було повернуто Позивачу кредит у сумі 347000,00 грн. та не сплачено нарахованих відсотків за користування кредитом в сумі 3327,40 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Відповідач порушив вимоги Кредитного договору та норми чинного законодавства України.

При наданні оцінки обґрунтованості позовних вимог судом здійснено оцінку укладеного між сторонами кредитного договору № 42-2062/09 від 27.11.2009 р., який відповідає вимогам закону, містить усі необхідні за законом істотні умови для договорів даного виду, відповідає встановленим законом вимогам дійсності договорів та є належною підставою для виникнення у сторін цього договору прав та обов’язків, передбачених договором.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Кременчуцька автобаза № 3” (39609, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Свіштовська, 11, офіс 3, код ЄДРПОУ 01268762, п/р 26003058801 в АК «ПФБ»м. Кременчук, МФО 331768) на користь Акціонерного комерційного «Промислово-фінансового банку»(39627, Полтавська область, м. Кременчук, квартал 278, буд. 22 - Б, код ЄДРПОУ 25292831, к/р 32002102600 в НБУ м. Полтава, МФО 331047) 347000,00 грн. (триста сорок сім тисяч гривень 00 коп.) суми кредиту, 3327,40 грн. (три тисячі триста двадцять сім гривень 40 коп.) відсотків за користування кредитними коштами, 3503,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Босий В.П.