Постанова № 10091564, 24.06.2010, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-1174/10/2470

10:06

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

при секретарі судового засідання Романко М.І.;

з участю:

представника позивача Бобика Й.Б.;

представника відповідача Чебана В.І., Шапки М.Д.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Роднічок тревел" доДержавної податкової інспекції в м. Чернівціпро скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Роднічок тревел", звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування рішення державної податкової інспекції в м. Чернівці про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.02.2010р. за № 0001770234.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача не було жодних підстав для проведення у 2010 році планової перевірки ПП "Роднічок тревел" по контролю за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявності торгових патентів та ліцензій, посилаючись на пп.1 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» № 1759, яким до 1 січня 2011 року встановлено мораторій на здійснення заходів контролю органами ДПС, крім планових та позапланових виїзних перевірок. Вважає, що здійснена перевірка не може класифікуватись як планова виїзна перевірка, оскільки вона проведена на підставі п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509 та на підставі ст.15 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, якими передбачено проведення планових перевірок. По-друге, позивач не погоджується із застосованими до нього штрафними санкціями, посилаючись на відсутність в його діях ознак порушення пунктів 9 та 13 ст.3 Закону № 265/95, а саме: не забезпечення зберігання в книзі обліку РРО фіскального звітного чеку № 485 за 30.09.2009р. та не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО на суму 1390грн. Просить скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 7290 грн.

Відповідач позову не визнав, подав заперечення. Вважає хибним та безпідставним твердження позивача щодо нарахування штрафу з порушенням Закону України № 509-ХІІ, зазначивши при цьому наступне.

Перевірка здійснена у відповідності до Законів України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року №509-ХІІ, «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування а послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР, «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23 березня 1996 року №98/96-ВР, «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року №436/95.

Посилання позивача на Закон України №1759-УІ «Про внесення змін до деяких Законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» є безпідставними, адже цим Законом ніяких обмежень чи змін до вище перелічених нормативних актів не внесено.

Підставою для проведення перевірки ПП Роднічоктревел є направлення № 179, №180 від 05.02.2010р. та план-графік перевірок на лютий 2010 року. Посилання позивача на статтю 11-1 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» є безпідставним. Підставою для проведення перевірки був графік перевірок, затверджений начальником управління контрольно-перевірочної роботи ДПІ.

Факт порушення Закону № 265/95 підтверджує акт зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків від 05.02.2010 року, який після ознайомлення підписав без зауважень заступник директора ПП "Роднічок Тревел" ОСОБА_4, а тому суми застосованих санкцій визначені не довільно, а у відповідності до ст.ст. 17, 22 Закону України №265/95-ВР.

Як свідчать обставини справи, (акт перевірки від 05.02.2010р. № 35/24/12/23/34853463), перевіркою бази відпочинку «Сонячна долина», що належить ПП «Роднічок-Тревел» за адресою с. Бояни, Новоселицького району, Чернівецької області, вул. Лісова, 3 встановлено, що підприємством не забезпечено відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій (розбіжність склала 1390,00 грн., а саме: сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків склала 2440,00 грн. , сума зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій 1050,00 грн. ); не забезпечено в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чека №485 від 30.09.2009 року (всього 1 випадок).

За результатами розгляду акта перевірки ДПІ у м. Чернівці прийнято рішення №0001770234 від 19.02.2010 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7290,00 грн., а саме; 6950,00 грн. (1390,00x5) - відповідно до ст.22 Закону - у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків; 340,00 грн. відповідно до ч.4 ст.17 Закону-двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі незбереження в книзі розрахункових операцій щоденного фіскального звітного чека.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та просив їх задовольнити посилаючись на обгрунтування викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.

Судом дослідженні докази надані сторонами.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази надані сторонами та перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що в задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити повністю, виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини.

05 лютого 2010 року на підставі направлень на перевірку №179 та №180 від 05 лютого 2010 року представниками Державної податкової інспекції у м. Чернівці проведено планову перевірку та складено акт перевірки приватного підприємства "Роднічок Тревел" за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

В ході перевірки встановлено порушення у вигляді: незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскального звітного чеку №485 за 30.09.2009 року (п.9 ст.3 Закону №265); та незабезпечення відповідності суми готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій під час перевірки на суму 1390 грн. (п.13 ст.3 Закону №265).

В наданому під час перевірки адміністратором ПП «Роднічок Тревел» поясненні останній фактично визнав факт допущенного порушення, посилаючись на те, що перевіряючи наявність коштів в касі «обнулив» касу. Стосовно відсутності звіту №485 від 30.09.2009 року пояснив, що вказаний звіт він викинув.

На підставі зазначеного акту відповідачем 19 лютого 2010 року прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001770234, яким ввизначено порушення передбачене ст.3 п.9,п.13 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ”№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року, та яким згідно ст.17 п.4, ст.22 вказаного Закону № 265/95-ВР до ПП «Роднічок Тревел» застосовано штраф в сумі 7290 гривень.

Представник позивача визнав обставини, які визначені відповідачем в частині порядку і розмірів проведених нарахувань застосованих фінансових санкцій, і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, тому відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає їх за доведені.

До вказаних правовідносин слід застосувати такі положення Закону.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року ДПА України був прийнятий Наказ №355 від 27.05.2008р. “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків”.

Зокрема в п.3.1 ст.3 додатку №1 вищевказаного наказу ДПА України, зазначено, що працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством на підставі рішення керівника органу державної податкової служби. Пунктом 3.2 статті 3 цього наказу передбачено, що перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку (примірна форма направлення наведена в додатку 8 до Методичних рекомендацій). Направлення виписується окремо па перевірку кожного суб'єкта господарювання у 2-х примірниках (один з яких оформлюється на бланку органу ДПС), що скріплюються гербовою печаткою і підписуються керівником органу ДПС.

Згідно статті 16 Закону контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченим законодавством України.

Статтею 11-1 Закону України від 04.12.90 № 509 “Про державну податкову службу в Україні” передбачені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, стаття 11-1 Закону №509 хоча і містить частину 7 (позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів”, а в інших випадках - за рішенням суду), однак не визначає підстави і порядок проведення планових та позапланових перевірок суб'єктів господарювання, що застосовують реєстратори розрахункових операцій.

Статтею 11-2 Закону № 509 “Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок” врегульовано порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових перевірок. Зокрема нормою даного Закону визначено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення.

Підстави та порядок проведення планових перевірок суб'єктів господарювання, що використовують реєстратори розрахункових операцій, визначаються Законом №265/95 та п.3.1. п.3.2 додатку №1 до наказу ДПА України від 27.05.2008 року №355 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків” та проводяться за окремими щомісячними планами органів державної податкової служби.

Виходячи із вказаного вище вбачається, що відповідач при проведенні перевірки діяв в межах і в спосіб передбачений Законами України “Про державну податкову службу в Україні”, “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, та тютюнових виробів”.

Посилання позивача на Закон України №1759-VI від 15.12.2009 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо умов спрощення ведення бізнесу в Україні» є безпідставним, оскільки вказаним законом ніяких обмежень та змін до вище перелічених нормативних актів не внесено. Крім того визначений Законом №1759-VI мораторій, не суперечить за своїм змістом меті і призначенню вказаних вище нормативних актів стосовно проведення перевірок даної категорії.

При цьому суд також звертає увагу, що позивач добровільно допустив посадових осіб відповідача до проведення перевірки та визнав факт правопорушення після її проведення.

Стосовно встановлення порушень Закону №265/95 та застосування штрафних (фінансових) санкцій, судом зазначається наступне.

Відповідно до вимог Закону України №265/95-ВР від 6 липня 1995 року “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах : за порушення п.13 ст.3 Закону, де суб'єкти підприємницької діяльності зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій з початку робочого дня, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах - у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (ст.22 Закону.) Відповідно до п.9 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажі товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. За порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі щоденного невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій (п..4 ст.17 Закону).

Факт порушення позивачем вищевказаних норм Закону підтверджується також і актом зняття залишків готівки на місці проведення розрахунків від 05.02.2010 року, з якого вбачається, що підрахунок готівкових коштів здійснив власноручно адміністратор Горя Петро Андрійович, який також надав пояснення в ході перевірки підтвердивши цим самим невідповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків, та відсутність фіскального звітного чека.

Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затверджено Наказом ДПА України від 1 грудня 2000р. №614, та зареєстровано в МінЮсті України 5 лютого 2001р. за №107/5298. Пункт 4.5 ст.4 цього порядку визначає: “Унесення та видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій “службове внесення” та "службова видача”, якщо таке внесення чи видача не повязані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція “службове внесення” використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту. Не проводиться через РРО видача готівки, не пов'язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та/або до виконання операції "службове внесення".

З вказаного слідує, що відповідачем правомірно з підстав зазначених в Законі застосовано штрафні (фінансові) санкції, а надання представником позивача в ході судового засідання фіскального звітного чеку №0485 від 30.09.2009 року, підтверджує тільки факт його існування на момент перевірки, однак не спростовує факт не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Виходячи з пояснень сторін, досліджених доказів, встановлених на підставі них фактів, відповідних правовідносин та системного аналізу норм права, що регламентують спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо проведення перевірки позивача, а також прийняття спірного рішення є правомірними і відповідають вимогам ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України та

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач довів належним чином правомірність прийнятого рішення, в т.ч. як позивачем не надано достатніх та належних доказів протилежного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. В звязку з відсутністю таких витрат, суд не вирішує питання про стягнення судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуги», ст.ст. 11, 71, 76, 79, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апе ляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-третьої, пятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня її складання. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для її подання.

Постанову в повному обсязі виготовлено 25 червня 2010 року.

Суддя О.В. Боднарюк