Ухвала суду № 100913234, 05.11.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10266/20

1-кс/308/4852/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., за участю секретаря судових засідань – Івашко Я.С., прокурора – Хрипака М.С., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника - адвоката Петрика Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Сочки А.Я., погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Хрипаком М.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Чинадійово Мукачівського району Закарпатської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, працюючого на посаді директора комунального некомерційного підприємства «Мукачівська центральна районна лікарня», депутата Закарпатської обласної ради VIII скликання, маючого на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області майор поліції Сочки А.Я., погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури Хрипаком М.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12020070000000249 від 22.09.2020, за підозрою ОСОБА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу № 13-01-л від 09.04.2020 начальника відділу охорони здоров`я Мукачівської міської ради «Про призначення в.о. директора комунального некомерційного підприємства «Мукачівська центральна районна лікарня» (далі КНП «Мукачівська ЦРЛ»), 09.04.2020 приступив до тимчасового виконання обов`язків директора даного комунального некомерційного підприємства (в подальшому директор КНП).

Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України ОСОБА_1 тимчасово обіймав на вказаному комунальному підприємстві посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій та являвся службовою особою.

Так, ОСОБА_1 відповідно до додатку №2 Програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади на 2020 рік, затвердженої рішенням 77 сесії 7-го скликання Мукачівської міської ради № 1870 від 23.04.2020 «Про затвердження програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров`я Мукачівської міської об`єднаної територіальної громади на 2020 рік», був уповноважений на придбання предметів довгострокового користування (заходи пов`язані із запобіганням поширення гострої респіраторної хвороби COVІD-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) на суму 1470 тис. грн. за кошти міського бюджету Мукачівської міської ради.

Як зазначає орган досудового розслідування, ОСОБА_1 , виконуючи вищенаведене рішення Мукачівської міської ради, в порушення вимог діючого законодавства України щодо оподаткування операцій з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено Кабінетом Міністрів України, обіймаючи посаду виконуючого обов`язків директора КНП «Мукачівська ЦРЛ», являючись службовою особою, вдався до зловживання своїм службовим становищем, яке відповідно до примітки до ст. 45 Кримінального кодексу України відноситься до корупційних.

Так, 29.04.2020 ОСОБА_1 , перебуваючи у своєму службовому кабінеті, розташованому в адміністративній будівлі КНП «Мукачівська ЦРЛ» за адресою: вул. Пирогова Миколи, 8-13, м.Мукачево, у не встановлений досудовим розслідуванням час, виконуючи обов`язки директора вказаного підприємства, в порушення вищенаведених вимог податкового законодавства, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересів КНП «Мукачівська ЦРЛ» щодо ефективного використання і збереження закріпленого за підприємством на праві оперативного управління майна (грошових коштів), умисно, з метою одержання неправомірної вигоди іншою юридичною особою - товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмедресурс» (код ЄДРПОУ 31519691) у виді незаконного врахування сплаченого КНП «Мукачівська ЦРЛ» податку на додану вартість за придбане у вказаного товариства медичне обладнання як підставу до бюджетного відшкодування ПДВ, уклав договір про закупівлю товарів за державні кошти №08-21-113 з продавцем – товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмедресурс» (код ЄДРПОУ 31519691), юридична адреса: м.Київ, вул. Пухівська, 4, оф. 408 в особі директора ОСОБА_2 , на постачання код за ДК 021:2015:38950000-9 обладнання для полімеразної ланцюгової реакції (НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів» 48030-ампліфікатор нуклеїнових кислот термоциклічний (термоциклер) IVD, автоматичний; Система ПЛР в режимі реального часу Rotor-Gene Q 5 plex HRM), на загальну суму 1 470 000,00 грн., в тому числі 245 000,00 грн. ПДВ.

Відповідно до умов даного договору продавець зобов`язувався передати у власність покупця товари медичного призначення, а покупець прийняти і оплатити товар за узгодженою ціною, яка вказана у специфікації (додаток № 1 до договору) і є його невід`ємною частиною.

Вказаний договір ОСОБА_1 скріпив своїм підписом та печаткою установи.

Укладення згаданого договору про закупівлю товарів за державні кошти, стало правовою підставою для виставлення 29.04.2020 товариством з обмеженою відповідальністю «Укрмедресурс», (код ЄДРПОУ 31519691), юридична адреса: м. Київ, вул. Пухівська, 4, оф. 408, рахунку на оплату № 113 на суму 1 470 000,00 в тому числі ПДВ на суму 245 000,00 грн., які 30.04.2020 КНП «Мукачівська ЦРЛ» сплачені в повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів через Державну казначейську службу в м.Києві з рахунку № НОМЕР_1 (МФО 812016) на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрмедресурс» № НОМЕР_2 (українська гривня), який відкритий в ПАТ «КРЕДОБАНК» (МФО 325365).

Таким чином, внаслідок вищенаведених дій ОСОБА_1 , а саме укладання та виконання договору про закупівлю товарів за державні кошти № 08-21-113 від 29.04.2020, на користь та в інтересах юридичної особи ТОВ «Укрмедресурс», (код ЄДРПОУ 31519691), було безпідставно сплачено 245 000,00 грн. ПДВ, чим інтересам власника КНП «Мукачівська ЦРЛ» - Мукачівській міській об`єднаній територіальній громаді в особі Мукачівської міської ради спричинено майнову шкоду на загальну суму 245 000,00 грн., що у відповідності до примітки 1 ст. 364 КК України є істотною.

02.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, повністю підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме: висновком аналітичного дослідження ГУ ДПС у Закарпатській області про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «УКРМЕДРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 31519691) щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або інших правопорушень при здійсненні операції з постачання обладнання на замовлення КНП «Мукачівська ЦРЛ» (код ЄДРПОУ 01992831) в період з 01.01.2020 по 30.04.2020 № 27/07-16-16-00-13/31519691 від 07.09.2020; висновком експерта №14/103 від 07.12.2020; протоколом огляду місця події від 10.06.2021; висновком аналітичного дослідження ГУ ДПС у Закарпатській області про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «УКРМЕДРЕСУРС» (код ЄДРПОУ 31519691) щодо наявності ознак правопорушень, пов`язаних з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або інших правопорушень при виконанні зобов`язань по договору на поставку ампліфікатора нуклеїнових кислот термоциклічною (термоциклер) IVD, автоматичного (системи ПЛР в режимі реального часу Rotor-Gene Q 5 plex HRM) укладеного із КНП «Мукачівська ЦРЛ» (код ЄДРПОУ 01992831) в період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (01.04.2020-30.04.2020); висновком експерта №СЕ/19/107-21/6062-ЕК від 29.07.2021, та іншими матеріалами в їх сукупності.

Так, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який йому може бути призначено покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на експертів, спеціалістів у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

З огляду на те, що із 25.01.2015 набрали чинності зміни до Кримінального кодексу України (ст.ст. 45-48, 69, 75, 79, 81, 86, 87 та 91), і згідно яких по корупційних злочинах виключена можливість застосування судами звільнення від кримінальної відповідальності, призначення відбування покарання з випробуванням, та призначення більш м`якого покарання, ніж передбаченого законом, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_1 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити новий злочин чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також органом досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які підтверджують існування окремого ризику, передбаченого статтею ст. 177 КПК України, зокрема того, що підозрюваний ОСОБА_1 , усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення даного злочину може незаконно впливати на осіб які є свідками вчинення даного злочину, шляхом їх підкупу або залякування (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки деякі особи допитані як свідки в даному кримінальному провадженні перебувають у трудових відносинах з КНП «Мукачівська ЦРЛ» та є в прямому підпорядкуванні підозрюваного, а деякі працівники (працівники бухгалтерії) покази яких мають доказове значення у даному провадженні, ще не допитані.

З метою запобігання вчинити підозрюваним ОСОБА_1 будь-якої з вищеописаних дій, виникла необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження, а саме обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без застосування засобів електронного контролю, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.

Крім цього, за допомогою застосування до ОСОБА_1 заходу забезпечення кримінального провадження – запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без застосування засобів електронного контролю, може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого ним кримінального правопорушення.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що є обґрунтовані підстави для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту без застосування засобів електронного контролю, оскільки із вищеперерахованих обставин інший більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігти вищеописаним ризикам та забезпечити належну поведінку підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів у період часу з 22 год.00 хв. до 06 год. 00 хв. без застосування електронних засобів контролю та покласти на нього відповідні обов`язки.

Захисник підозрюваного – Петрик В.В., заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, просив відмовити у задоволенні клопотання та обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний також заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, підтримував позицію захисту, а також зазначав, що домашній арешт унеможливить виконання ним за посадою повноважень чергового адміністратора в лікарні.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст.177 КПК.

02.11.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України. Обґрунтованість підозри не спростована належними та допустимими доказами та стверджується наявними в матеріалах справи документами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

При цьому суд зазначає, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Фактично слідчий суддя повинен встановити, чи є запропонований запобіжний захід (домашній арешт) пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Оцінюючи мотиви клопотання прокурора про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд погоджується з наявністю достатніх доказів про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявністю достатніх підстав вважати, що існують ризики, ч. 1 ст. 177 КПК України. Натомість суд вважає недоведеним обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 КПК України, зокрема недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд також враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , яке є нетяжким злочином, наявність постійного місця роботи, сім`ї та утриманців.

Враховуючи вищенаведене слідчий суддя вважає занадто суворим застосування до вказаного підозрюваного запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи пересування підозрюваного, тобто домашнього арешту.

У зв`язку з наведеним слідчий суддя вважає достатнім та необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя -,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Закарпатській області майора поліції Сочки А.Я., погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Хрипаком М.С., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 - відмовити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- залишити на зберіганні у відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього судом обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 до 01 січня 2022 року включно.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури Хрипака М.С.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 08.11.2021 о 16 год. 30 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник