Постанова № 10091206, 03.06.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1980/10/1770

03 червня 2010 року 14год. 53хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Мартинович О.М.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державна податкова інспекція у Рівненському районі

доСубєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Державна податкова інспекція у Рівненському районі звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкової заборгованості в сумі 575066 грн. 70 коп. з відповідача субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 575066 грн. 70 коп.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності розпорядженням голови рівненської райдержадміністрації та з 29.01.1998 року перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Рівненському районі (а.с.4).

Згідно даних обліку позивача станом на 02.06.2010 року за відповідачем рахувалась податкова заборгованість на загальну суму 575066,70 грн.

Працівниками податкової служби, відповідно до ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року та інших нормативно правових актів, було проведено перевірку стану дотримання відповідачем вимог законодавства під час провадження діяльності, повязаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в результаті якої виявлено порушення ч.10 та ч.30 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року, а саме: факт здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та факт зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, що зафіксовано актом за №17015112-133/32-124 від 27.09.2008 року, на підставі якого 06.10.2008 року начальником РУ Департаменту САТ ДПА в Рівненській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №170186, яким на відповідача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.(а.с.16) та № 170187, яким на відповідача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5437,50 грн.(а.с.17).

Стягнення накладено відповідно до абз.5 та абз.10 ч.2 ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року, в силу яких, у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 грн., а у разі зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у вигляді - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Враховуючи, що податковим органом було встановлено факти порушення відповідачем вимог законодавства, а саме норм ч.10 та ч.30 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-BP від 19.02.1995 року, та зважаючи на ту обставину, що вид і міра застосованих до відповідача за такі порушення санкцій відповідають вищенаведеним нормам, суд приходить до висновку, що рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством.

Рішення про застосування фінансових санкцій №170186 та № 170187 від 06.10.2008 року відповідачем у встановленому рядку не оскаржувались.

Згідно даних обліку позивача, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті фінансових санкцій в повному обсязі не погашена і становить 699,50 грн.

Згідно пункту 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР від 19.12.1995 року, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02.06.2003 року, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкції стягується на підставі рішення суду.

Судом також встановлено, що 06 липня 2009 року позивачем проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання відповідачем вимог податкового законодавства при зайнятті підприємницькою діяльністю в період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року, за результатами якою складено акт № 444/44/1751/НОМЕР_1 від 06.07.2009 року (а.с.20-28). На підставі акту № 444/44/1751/НОМЕР_1 від 06.07.2009 року позивачем було винесено:

-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0000681751/0 від 29.07.2009 року, відповідно до якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п.п. 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”від 01.06.2000 року №1776-ІІІ - в сумі 528500,00 грн.(а.с.33);

-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми "С" № 0000901751 від 15.09.2009 року, відповідно до якого до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п.п. 1 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000 року №1776-ІІІ - в сумі 1002,68 грн. (а.с.30)

Згідно з п.п.1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000 року №1776-ІІІ суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

У зв'язку з недотриманням норм п.п. 1, 2 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000 року №1776-ІІІ, що встановлено перевіркою відповідно до акту №444/44/1751/НОМЕР_1 від 06.07.2009 року, до відповідача, як до суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції в готівковій формі, застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 528500,00 грн. та 1002,68 грн. на підставі рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000681751/0 від 29.07.2009 року та №0000901751 від 15.09.2009 року.

Згідно з статтею 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000 року №1776-ІІІ, сума штрафної санкції підлягала перерахуванню відповідачем до місцевого бюджету в десятиденний термін з дня прийняття органом державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Однак, станом на дату розгляду справи відповідачем не сплачено штрафні санкції в сумі 528500,00 грн. та в сумі 1002,68 грн., застосовані зазначеними рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій .

Крім того, 16.11.2009 року ДПІ у Рівненському районі за результатами проведеної перевірки, на підставі акту № 444/44/1751/НОМЕР_1 від 06.07.2009 року винесено податкові повідомлення-рішення форми "Р":

- №0000691751/2 від 16.11.2009 року, яким відповідачу, визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 12934,00 грн., в тому числі: за основним платежем 4311,37грн., за штрафними санкціями 8622,74 грн. (а.с.31);

- №0000671751/2 від 16.11.2009 року, яким відповідачу, визначено суму податкового зобов'язання з єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 510,00 грн. (а.с.32);

- №0000701751/2 від 16.11.2009 року, яким відповідачу, визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 10333,35 грн. (а.с.34);

- №0000711751/2 від 16.11.2009 року, яким відповідачу, визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 21112,00 грн., в тому числі: за основним платежем 13848,00грн., за штрафними санкціями 7264,00 грн. (а.с.35).

Відповідно до пп. «а», «б»пп.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію; якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 цього Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до вимог пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, або звертається у встановлені строки з позовом до суду.

Відповідно до вимог пп.5.2.2 п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, остаточне рішення вищого (центрального) органу контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень форми «Р»№0000691751/2, №0000671751/2, №0000701751/2 та №0000711751/2 від 16.11.2009 в адміністративному чи судовому порядку не надано. Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкові зобов'язання платника податків, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаються узгодженими.

Податкові зобов'язання платника податків, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями станом на день розгляду справи у суді ним не сплачено.

В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року вручено податкові вимоги №1/322 від 13.01.2010 року(а.с.42) та №2/323 від 23.02.2010 року (а.с.43), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувались.

Відтак, згідно даних обліку позивача станом на день розгляду справи у суді за відповідачем, з урахуванням часткової сплати, переплати в сумі 0,02 грн., обліковується податкова заборгованість на загальну суму 575066,70 грн., в тому числі:

- штрафні (фінансові) санкції за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 528500,00 грн.;

- штрафні (фінансові) санкції за порушення норм застосування реєстраторів розрахункових операцій в сумі 1002,68,00 грн.;

- заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 12934,11 грн.;

- заборгованість по податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 10333,35 грн.;

- заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в сумі 485,06 грн.;

- фінансові санкції за порушення вимог чинного законодавства при реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 699,50 грн.

- заборгованість по податку на додану вартість в сумі 21112,00грн.

Вказані обставини підтверджуються обліковою карткою платника податків (а.с.7-14, 54-60), довідкою про стан розрахунків з бюджетом (а.с.53).

Частиною 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25 червня 1991 року встановлено, що податок на додану вартість та податок на прибуток належать до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Відповідно до пп.4.2.1. п.4.2. ст.4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом. Оскільки відповідач не оскаржував суму заборгованості, визначену податковим органом, то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25 червня 1991 року, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п. 3.1.1 ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду. Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону. За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 податкову заборгованість в сумі 575066 ( п"ятсот сімдесят п"ять тисяч шістдесят шість) грн. 70 коп., яку перерахувати в наступному порядку:

- до Державного бюджету України на р/р 31115104700295 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 21080900,- штрафні сакції в сумі 528500,00 грн.;

- до місцевого бюджету Оржівської сільської ради на р/р 31115104700295 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 21080902,- штрафні сакції в сумі1002,68 грн.;

- до місцевого бюджету Оржівської сільської ради на р/р 33210800700298 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 11010199,- заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 12934,11 грн.;

- до місцевого бюджету Оржівської сільської ради на р/р 33219801700298 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 11010202,- заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 10333,35 грн.;

- до місцевого бюджету Оржівської сільської ради на р/р 34212379700298 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 16050202,- заборгованість по єдиному податку на підприємницьку діяльністьз фізичних осіб в сумі 485,06 грн.;

- до Державного бюджету України на р/р 31113106700295 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586549, код платежу 21081100,- адміністративний штраф в сумі 699,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 07.06.10р.