Ухвала суду № 10089045, 10.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2010 р. м. КиївК-25129/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів

головуючого - судді: Штульман І.В.,

суддів:Бутенка В.І., Сороки М.О.,

Лиски Т.О., Мойсюка М.І.,

при секретарі: Шаповалові О.О.,

за участі Солодкої Л.П.,- представника Генеральної прокуратури України,-

розглянувши в порядку касаційного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до прокуратури Хмельницької області, Головного управління Державного казначейства (далі ГУДК) України в Хмельницькій області, третя особа Державна податкова інспекція (далі ДПІ) у місті Хмельницькому, про визнання протиправним рішення про утримання податку з нарахованої грошової допомоги та спонукання до виплати суми утриманого податку, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року, -

встановив:

У квітні 2008 року ОСОБА_4 звернувся в суд з адміністративним позовом до прокуратури Хмельницької області про визнання протиправним рішення про утримання податку з нарахованої грошової допомоги та спонукання до виплати суми утриманого податку. В позові ОСОБА_4 вказував, що наказом прокурора Хмельницької області №811-к від 14.12.2007р. його звільнено з посади старшого помічника прокурора Камянець-Подільського району у звязку з виходом на пенсію за вислугою років. Вказував, що відповідно до вимог ч.15 ст.501 Закону України «Про прокуратуру», йому було нараховано грошову допомогу у розмірі 33094грн., з якої утримано 4964,25грн. податку з доходів фізичних осіб. ОСОБА_4 зазначав, що на його звернення до прокуратури Хмельницької області з приводу незаконного утримання вказаної суми, 26.03.2008р. він отримав відмову мотивовану положеннями ст.ст.3, 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-!У від 22.05.2003р. (набрав чинності 01.01.2004р.). Позивач вважав таке рішення прокуратури протиправним, просив суд зобовязати прокуратуру Хмельницької області виплатити йому незаконно утриманий податок у розмірі 4964,25грн., стягнувши з УДК в Хмельницькій області на його користь вказану суму.

Постановою Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2008р. позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано неправомірним рішення прокуратури від 26.03.2008р. про утриманняподатку з нарахованої ОСОБА_4 грошової допомоги. Зобовязано ГУДК України у Хмельницькій області повернути помилково зарахований податок з нарахованої грошової допомоги шляхом списання з рахунку №33219800700002, код 23565225, банк: ГУДК України у Хмельницькій області, МФО 815013, місцевого бюджету міста Хмельницького на користь ОСОБА_4 у розмірі 4964,25грн. Допущено негайне виконання постанови суду. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2008р. апеляційну скаргу прокуратури Хмельницької області задоволено та постанову суду першої інстанції скасовано. Прийнято нову постанову, якою ОСОБА_4 відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись із постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2008р., посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а постанову Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.07.2008р. залишити в силі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.10.2009р. відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи та іншого доказу.

Згідно ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Статтею 123 Конституції України встановлено, що організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Відповідно до ч.1 ст.49 Закону України «Про прокуратуру»(введено в дію з 01.12.1991р.), заробітна плата прокурорів і слідчих прокуратури складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обовязків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів.

Згідно ч.15 ст.501 Закону України «Про прокуратуру»прокурорам і слідчим у разі виходу на пенсію за вислугою років чи по інвалідності виплачується грошова допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку, з якого обчислена пенсія, за кожен повний рік роботи прокурором, слідчим прокуратури чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури.

Відповідно до п.13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»у разі якщо особа має право на отримання пенсії, щомісячного довічного грошового утримання відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України та цього Закону, призначається одна пенсія, щомісячне довічне грошове утримання за її вибором.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що наказом прокурора Хмельницької області №811-к від 14.12.2007р. ОСОБА_4 звільнено з посади старшого помічника прокурора Камянець-Подільського району в звязку з виходом на пенсію за вислугою років. При виході на пенсію, на підставі ч.15 ст.501 Закону України «Про прокуратуру», позивачу нараховано грошову допомогу у розмірі 33094грн., з якої утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 4964,25грн.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції вважав, що положення Закону України «Про прокуратуру», відповідно до ст.501 якого ОСОБА_4 було призначено пенсію, мають пріоритет над положеннями інших нормативних актів, а тому в даному випадку підлягають застосуванню норми вказаного Закону, а не інших законодавчих актів, зокрема, тих якими визначається порядок оподаткування доходів громадян.

Однак, згідно п.3.1. ст.3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»обєктом оподаткування резидента є: загальний місячний оподатковуваний дохід; чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального річного оподатковуваного доходу на суму податкового кредиту такого звітного року; доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті; іноземні доходи.

Пунктом 4.2. ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору;

Відповідно до п.22.2. ст.22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що при вирішенні даного спору пріоритетними є саме норми Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який є спеціальним, згідно ст.ст.3, 4 якого грошова допомога відноситься до загального місячного оподатковуваного доходу.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, передбачені ст.ст.225-229 КАС України.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.220, 221, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст.235-239 КАС України.

Судді: (підписи)