Ухвала суду № 10088035, 15.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-406/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідачаРибченка А.О.

суддів:Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві

на постанову Господарського суду Полтавської області від 19 квітня 2007 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2007 року

у справі № 3/2-07

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський хлібозавод № 2»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Полтавський хлібозавод № 2»звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Полтаві про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 вересня 2006 року № 0002622301/0, яким визначено податкове зобовязання за штрафними санкціями в сумі 14850 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 19 квітня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2007 року, позов задоволено.

Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій вмотивовані недоведеністю порушення позивачем положень Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон № 334/94-ВР), про які зазначав податковий орган. Крім того, застосування штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон № 2181-ІІІ), на який посилався податковий орган, можливе лише у разі, якщо контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків, чого у даному випадку не відбулось.

Не погоджуючись з судовими рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Державна податкова інспекція у м. Полтаві оскаржила їх у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, ставиться питання про скасування постанови Господарського суду Полтавської області від 19 квітня 2007 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2007 року і прийняття нового рішення про відмову в позові.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами встановлено, що податковим органом проведено виїзну планову комплексну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 31 березня 2006 року, за результатами якої складено акт від 14 вересня 2006 року № 502/23-1/05518718 (далі акт перевірки).

За висновками податкового органу позивачем занижено податок на прибуток за 3 квартал 2004 року на суму 29700 грн., саме на цю суму нараховано штраф.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27 вересня 2006 року № 0002622301/0, яким визначено податкове зобовязання за штрафними санкціями в сумі 14850 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 3 квартал 2004 року на суму 29700 грн. з посиланням на те, що позивач не розрахувався за отриманий товар на суму 140898 грн. з ПП «Украгросервіс», державну реєстрацію якого скасовано згідно судового рішення від 14 липня 2004 року. Отже, відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94ВР, на думку податкового органу, вказану суму необхідно було включити до валового доходу за 3-й квартал 2004 року.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що скасування державної реєстрації ПП «Украгросервіс»згідно судового рішення не доводить виникнення у позивача обовязку віднесення заборгованих йому сум до валового доходу на підставі підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94ВР, оскільки податковим органом не доведено факт припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 33 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Також, як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом за спірним податковим повідомленням-рішенням застосовано штрафні санкції з посиланням на підпункт 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181-ІІІ.

Проте, податковий орган діяв у не передбаченому цим пунктом порядку, оскільки за його змістом передбачено сплату штрафу платником податку у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків, чого у даному випадку не відбулось.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги стосовно порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а тому вони не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Господарського суду Полтавської області від 19 квітня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2007 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві відхилити, а постанову Господарського суду Полтавської області від 19 квітня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

ГоловуючийРибченко А.О.

СуддіБрайко А.І.

Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Суддя А.О. Рибченко