Ухвала суду № 10087816, 15.04.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2010 р. м. КиївК-15250/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

за участю представників:

від позивача Тихонюк М.В., Бойко Л.М.,

від відповідача Конотопської МДПІ Почтарьової Ю.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційні скарги ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»та Конотопської МДПІ Сумської області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2009 року та постанову Господарського суду Сумської області від 21.10.2008 року по справі №АС 17/426-07 за позовом ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»до Конотопської МДПІ та Головного управління державного казначейства Україні в Сумській області про визнання незаконними дій, нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Сумської області від 21.10.2008 року частково задоволено позов ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»до Конотопської МДПІ та ГУ ДК Україні в Сумській області про визнання незаконними дій, нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2009 року постанова суду першої інстанції скасована в частині задоволення позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 16981,00 грн. за січень 2008 року та стягнення цієї суми з Державного бюджету України, а також в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача витрат по сплаті державного мита.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 09.04.2009 року та відповідач 02.04.2009 року звернулись з касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 02.07.2009 року прийняв їх до свого провадження.

В касаційній скарзі ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в позові та постанову апеляційного суду в частині скасування постанови першої інстанції і постановити в цих частинах нове про задоволення позовних вимог посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

В касаційній скарзі Конотопська МДПІ Сумської області просить скасувати судові рішення в частині скасування податкового повідомлення-рішення та постановити в цій частині нове про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, а саме, п.1.7 1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої та апеляційної інстанції без змін з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до Конотопської МДПІ податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2007 р., жовтень 2007 р., листопад 2007 р., грудень 2007 року, січень 2008 р., розрахунки сум бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі вказаних декларації, працівниками Конотопської МДПІ здійсненні виїзні позапланові перевірки ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, за результатами яких складені довідки:

-за липень 2007 р. №382/23-5/30573983 від 26.09.2007 р.;

-за жовтень 2007 р. №17/23-5/30573983 від 15.01.2008 р.;

-за листопад 2007 р. №53/23-5/30573983 від 11.02.2008 р.;

-за грудень 2007 р. №121/23-5/30573983 від 17.03.2008 р.;

-за січень 2008 р. №127/23-5/30573983 від 30.03.2008 р.

Перевірками підтверджено заявлені позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 р., жовтень 2007 р., листопад 2007 р., грудень 2007 року та за січень 2008 р., без врахування результатів зустрічних перевірок.

Отримавши результати зустрічних перевірок контрагентів ТОВ «Мотордеталь-Конотоп»та постачальників до виробника, працівником податкового органу була здійсненна документальна невиїзна перевірка позивача з питань правомірності заявлених до відшкодування з бюджету сум ПДВ по спірним деклараціям, за результатами якої складено акт №280/23-5/30573983 від 12.06.2008 року.

На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000852311/0 від 17.06.2008 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 129701,00 грн., в т.ч. за липень 2007 р. на суму 32 560,00 грн., жовтень 2007 р. на суму 16 866,00 грн., листопад 2007 р. на суму 3 458,00 грн., грудень 2007 р. на суму 33 636,00 грн. та січень 2008 р. на суму 43 181,00 грн.

В зазначеному акті відповідач посилається на порушення підприємством п.1.3, п.1.8 ст.1, пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

У відповідності до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Здійснення господарських операції з безпосередніми постачальниками контрагентами позивача: ТОВ «Оріон», ПП «Сервіс торг», Торгова фірма «Барко»у формі ТОВ, ТОВ «Альтаїр Донмет»перерахування їм коштів в т.ч. ПДВ в ціні товару за продукцію, підтверджується договорами, платіжними дорученнями на перерахування коштів, податковими накладними, видатковими накладними, приходними ордерами, свідоцтвами про реєстрацію вказаних підприємств платниками ПДВ.

На підставі досліджених з дотриманням норм процесуального права доказів суд апеляційної інстанції визнав такими, що відповідають вищевказаним положенням законодавства первинні документи, надані позивачем на підтвердження правомірного формування податкового кредиту.

Під визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»слід розуміти - суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Крім того, пункт 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №165 встановлює, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.

З огляду на зазначені положення законодавства та встановлені по справі обставини, суд апеляційної інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку, що позивачем документально підтверджено правомірність заявленого ним до відшкодування податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ на загальну суму 112 720,00 грн., в т.ч. за липень 2007 р. на суму 32 560,00 грн., жовтень 2007 р. на суму 16 866,00 грн., листопад 2007 р. на суму 3 458,00 грн., грудень 2007 р. на суму 33 636,00 грн. та січень 2008 р. на суму 26 200,00 грн.

При цьому, позивачем неправомірно віднесено суми ПДВ до податкового кредиту та визначив суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2008 р. у розмірі 16981,00 грн. з урахуванням податкових накладних №25 від 04.12.2007 р., №26 від 20.12.2007 р. №27 від 28.12.2007 р. отриманих від безпосереднього контрагента ПП «Арон-Трейд»на яких міститься підпис директора Кононенко О.В., оскільки за висновком експерта НДЕКЦ від 18.07.2008 року підпис на договорі між позивачем і цим підприємством, специфікаціях та вказаних податкових накладних тощо виконані не Кононенко О.В.

Враховуючи викладене, податковий орган в порушення абз.2 пп.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не надав державному казначейству висновок про те, що вищевказані суми підлягають бюджетному відшкодуванню шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок платника податку протягом операційних днів після отримання висновку податкового органу у відповідності до пп.7.7.6 п.7.7 ст.7 вказаного Закону.

Посилання позивача в касаційній скарзі на відсутність у податкового органу повноважень на проведення документальної невиїзної перевірки щодо правомірності визначення бюджетного відшкодування по спірним деклараціям спростовується наступним.

Статтею 19 Конституції України передбачається обовязок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України «Про деякі заходи по врегулюванню підприємницької діяльності»№ 817/98 від 23.07.1998р., органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності субєктів підприємницької діяльності (далі контролюючі органи), проводять планові та позапланові виїзні перевірки.

Повноваження органів державної податкової служби України визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509/-ІІ (із змінами та доповненнями).

Відповідно до статті 1 цього Закону до системи органів державної податкової служби віднесено Державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах.

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції, зокрема, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Згідно п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, повязаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів незалежно від способу їх подачі.

Абзацом 3 підпунктом 1.2 пункту 1 наказу ДПА України «Про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»№ 327 від 10.08.2005 року визначено поняття невиїзної документальної перевірки перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Таким чином, здійснюючи невиїзну перевірку позивача по спірним податковим деклараціям, ДПІ мала повноваження, визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Такі висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим по справі обставинам, вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Згідно з частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що судом не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційні скарги ТОВ «Мотордеталь-Конотоп» та Конотопської МДПІ Сумської області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Сумської області від 21.10.2008 року з врахуванням змін, внесених постановою апеляційного суду та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________Є.А. Усенко

________Н.Є. Маринчак

________А.О. Рибченко