Ухвала суду № 10086677, 15.06.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 р.Справа № 2-а-6202/09/1470 Категорія:2.11.8Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Коваля М.П.

суддя - ПотапчукаВ.О. - Семенюка Г.В. при секретарі - Пасинковій В.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаг-плюс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації у Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.09р. № 000031222350 та № 0031232350,-

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Автомаг-плюс»звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про скасування рішень від 28.10.09р. № 000031222350 та № 0031232350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3586 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року адміністративний позов ТОВ «Автомаг-плюс» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 28.10.09р. № 000031222350 та № 0031232350.

Не погоджуючись із зазначеною постановою суду першої інстанції ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сповіщення сторін, згідно приписів ст. 38 КАС України, відбувалось за допомогою виключних засобів виклику та повідомлень, а саме за допомогою телефонограми, про що є докази в матеріалах справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони, які зявились у судове засідання, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено з матеріалів справи наступне.

ТОВ «Автомаг плюс»зареєстровано в якості суб'єкта підприємницької діяльності 25.04.07 державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради (а.с. 12). Окрім іншого, ТОВ «Автомаг плюс»здійснює продаж запасних частин для автомобілів в магазині за адресою вул. Потьомкінська, 41/3 м. Миколаїв. За цією ж адресою знаходиться бухгалтерія підприємства. 14.10.09 працівниками ДПА у Миколаївській області, відповідно до плану на жовтень 2009 року (а.с. 57), здійснено перевірки автомагазину позивача на предмет дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. За наслідками перевірки було складено акт №1148/14/00/23/35106233 щодо перевірки автомагазину (а.с.18). Працівниками ДПІ зафіксовані наступні правопорушення: порушення використання торгового патенту, не зберігання контрольних стрічок за останні три робочі дні, неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку на суму 1503 гривень(а.с. 19). На підставі цього 28.10.09 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва прийнято рішення №000031222350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ТОВ «Автомаг плюс»на суму 3516 гривень, та рішення №0031232350 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 70 гривень (а.с. 21).

Судова колегія вважає за необхідне наголосити на наступному.

Відповідно до п.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»(далі - Закон №98) торговий патент повинен бути розміщений на фронтальній вітрині магазину, а в разі її відсутності - біля касового апарату.

Отже з наведеного вище судова колегія робить висновок, що торговий патент все ж таки був в автомагазині під час перевірки, в іншому випадку, перевіряючи не знали би його реквізитів та не зазначили би їх в Акті.

Згідно з приписами п.10 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Як встановлено раніше, позивача притягнуто до відповідальності за незабезпечення зберігання контрольних стрічок за останні три робочі дні. Враховуючи, що перевірка проводилася 14.10.09 р., таким чином податківці мали на увазі контрольні стрічки за 11.10.09 р., 12.10.09 р. та 13.10.09 р.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, в судовому засіданні судом першої інстанції оглянуто Книгу обліку розрахункових операцій №1403003474р/2 від 01.02.08 р. та встановлено, що контрольні стрічки за 11.10.09 р., 12.10.09 р. та 13.10.09 р. підклеєні на 57 аркуші (а.с.64-67). При цьому, контрольні стрічки розташовані за належним ним місцем у хронологічному порядку, між стрічками за 10.10.09 р. та 14.10.09 р., слідів виправлень або переклеювань візуально не знайдено, а фіскальний режим роботи РРО не дає можливості роздрукування фіскальних документів завідомо не правдивими датами.

Також слід звернути увагу на відмітку в Акті від 14.10.09 р., де в пункті 2.2.12 зазначено «КОРО відсутня при перевірці». За таких обставин, коли працівники податкової адміністрації не досліджували КОРО, не перевіряли наявні в ній контрольні стрічки, то їх висновки про відсутність контрольних стрічок за останні три дня є необгрунтованими.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: фінансова санкція застосовується до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання. Отже, на думку судової колегії, обов'язковою умовою притягнення до юридичної відповідальності за ст. 21 цього Закону є наявність встановленого законодавством порядку обліку товарів за місцем їх зберігання та реалізації.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку.

Стосовно наголосу апелянта щодо порушення позивачем порядку використання торгового патенту, то судова колегія вважає цей факт відповідачем не доведеним, оскільки суду апеляційної інстанції та в суді першої інстанції не надано жодного доказу, який містив би інформацію щодо предмета доказування, яким в даному випадку є не встановлений факт порушення позивачем порядку використання торгового патенту.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Згідно приписів ч.1 ст.70 та ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У свою чергу зазначене має доводитись належними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Отже з огляду на вище наведені норми, з інформації зазначеної в Акті перевірки неможливо зрозуміти де був розташований торговий патент, та чому саме податківці дійшли висновку, що таке його розташування не відповідає вимогам ст.7 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно з п.5 ч.3 ст. 187 КАС України в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність або неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

В тексті апеляційної скарги не містяться відомості, яки б обґрунтовували неправильність рішення суду першої інстанції, апелянт жодним чином не посилався на неправильне застосування судом першої інстанції норм права або на якісь інші підстави, які згідно КАС України могли би стати підставою для скасування оскаржуваного рішення, як то просив сам апелянт.

Судова колегія з огляду на вищезазначене дійшла обґрунтованого висновку про безпідставність та не обгрунтованність апеляційної скарги.

Оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст.200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2009 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автомаг-плюс» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, Державної податкової адміністрації у Миколаївській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.10.09р. № 000031222350 та № 0031232350 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку встановленому законодавством.

Головуючий: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя : /Г.В. Семенюк/