Постанова № 10086656, 24.03.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2010 р.Справа № 2-а-10137/08/1570 Категорія: 2.11.3Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М. <Текст >

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Єщенко О.В.

суддів Димерлій О.О.

Домусчі С.Д.

при секретарі Вишневська А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберті»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Ліберті» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Ліберті»(далі ТОВ «Будівельна група «Ліберті», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ „Будівельна група „Ліберті” вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.10.2004р. по 30.09.2007р., за результатами якої складено акт від 22.02.2008р. № 1620/23-10/33140267. На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.03.2008 № 0002212310/0, яким підприємству донараховане податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 96651 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 19330 гри., за порушення на погляд податкового органу п.п. 4.1.1., 4.1.6 п.4.1. ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”; та від 06.03.2008р. № 0002222310/0, яким підприємству донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 24378 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 12189 грн., які позивач вважає необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що під час перевірки податковим органом не взято до уваги існування договору підряду №18/04 на виконання загально-будівельних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Пушкінська,15 від 18.04.2007р., укладеного між позивачем та ЗАТ „Лондонська-Брістоль”, на виконання робіт за яким ЗАТ «Лондонська Бристоль»були передані позивачу матеріали, що підтверджуються актом передачі матеріалів від 16.08.2007 року, а також додаткової угоди до цього договору від 16.08.2007 року, згідно з якою п.1.1. договору доповнено наступним: „для виконання робіт Замовник передає Підряднику матеріали, які обліковуються у Замовника та право власності на них до Підрядника не переходить”. Також позивачем був укладений договір підряду від 18.04.2007 року № СТР 18 з ПП „Індустріал-Про”, на виконання якого позивачем було передані матеріали ПП «Індустріал-Про», що отримані від ЗАТ „Лондонська-Брістоль", а ПП „Індустріал-Про”, у свою чергу, прийняла матеріали на загальну суму 231962,40 грн. ( у тому числі ПДВ 38660,40 грн.), що підтверджується актом передачі матеріалів від 16.08.2007 року. За результатами виконаних робіт, ТОВ „Будівельна група „Ліберті” сплатило ПП „Індустріал-Про” грошові кошти у розмірі 1807130 грн. та передало матеріали вартістю 231962,40 грн. ( у тому числі ПДВ 38660,40грн.). Щодо вимог стосовно податкового повідомлення-рішення від 06.03.2008 року № 0002222310/0 позивач зазначив, що твердження податкового органу стосовно відсутності первинних документів, підтверджуючих отримання матеріалів ТОВ „Будівельна група „Ліберті”, викладене в акті перевірки, не відповідають дійсності, з огляду на наявність вищевказаного акту прийому-передачі будівельних матеріалів, що є первинним документом, а операції замовника з передачі матеріально-технічних ресурсів підряднику не відноситься до таких, що у відповідності із Законом України „Про податок на додану вартість” підлягають оподаткуванню, оскільки право власності на такі матеріально-технічні ресурси не переходять до підрядника.

Позивач 15 квітня 2009 року у судовому засіданні суду першої інстанції надав уточнення до свого позову (а.с.115), в яких в яких зазначив, що під час проведення зазначеної перевірки податковим органом були виявлені порушення з боку позивача, а саме: п.п. 4.1, п.п. 4.1.6 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток позивача на загальну суму 96651,00 грн.; п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобов'язань позивача по ПДВ на загальну суму 38660,00 грн. Відповідач зазначив, що за даними бухгалтерського обліку наданого позивачем до перевірки, матеріали субпідряднику ПП „Індустріал-Про” не передавалися. В акті виконаних робіт списання матеріалів відображено у загальній сумі, тобто не зазначено на виконання яких саме робіт проведено списання вказаних матеріалів, що не надавало можливості встановити на що саме такі матеріали використані. Також до перевірки не надавались первинні документи, які б підтверджували придбання або отримання позивачем матеріальних цінностей на суму 193 302 грн. від Замовника, оприбуткування цих матеріалів, відображення їх руху в бухгалтерському обліку, а також документальне підтвердження передачі цих матеріалів субпідряднику, у результаті чого був зроблений висновок про безоплатне отримання позивачем матеріалів на суму 193 302 грн., які відображені в акті виконаних робіт, складеному ПП „Індустріал-Про” за вересень 2007 року, що в свою чергу відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 зазначеного Закону повинно бути включено до складу валового доходу підприємства. В акті перевірки вчинено запис про передачу виконаних позивачем робіт згідно з Договором від 18.04.07 № 18/04 ЗАТ „Лондонська - Брістоль” на підставі акту виконаних робіт за вересень 2007 року за типовою формою КБ-2в на загальну суму 2 042 093,00 грн. (1 701 744,00 грн. без ПДВ). Але в бухгалтерському та податковому обліку позивача у складі валового доходу відображена сума 1 508 442 грн. (Дт рах.36.1 Кт рах.70.3) та ПДВ у розмірі 301 688 грн. (Дт рах.36 1 Кт рах.70.3). Вказана сума була зменшена до сплати на суму вартості матеріалів замовника на 193 302 грн., що є порушенням п.п.4 1.1 п.4.1 ст.4 вказаного Закону. В результаті вищевказаних порушень в ході проведення перевірки встановлено заниження позивачем суми валового доходу у III кварталі 2007 року на 386 604 грн., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток на 96 651 грн. Відповідач зазначив, що договір підряду №18/04 та додаткова угода до нього укладені з порушенням вимог ст. 840 Цивільного кодексу України, та наголошує на відсутність звіту про використання матеріальних ресурсів позивачем за даним договором. Щодо податкового повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.03.2008 року №0002222310/0 відповідач зазначив, що згідно з рішенням ДПА в Одеській області від 01.07.2008 року №21316/10/25-007 воно було скасовано.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ «Будівельна група «Ліберті»ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та постанова Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ «Будівельна група «Ліберті», перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси на підставі направлення від 21.01.2008 року № 000017/39, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси (а.с.123), була проведена виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Будівельна група «Ліберті»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 26.10.2004р. по 30.09.2007р., за результатами якої був складений акт від 22.02.2008 року № 1620/23-10/33140267 (а.с.6-31).

Згідно вищевказаного акта перевіркою встановлені наступні порушення: пп. 4.1.1., 4.1.6. п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- заниження податку на прибуток у 3 кварталі 2007 року у сумі 96651,00 грн.; п.4.1. ст. 4 , пп. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- заниження податкових зобов'язань на загальну суму 24378 грн.

На підставі вищезгаданого акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.03.2008 року № 0002212310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ «Будівельна група «Ліберті»по податку на прибуток у розмірі 115 981, 00 грн. (за основним платежем на суму 96651,00 грн., за штрафними санкціями - 19330 грн.) та від 06.03.2008 року № 0002222310/0, яким визначено суму податкового зобов'язання ( з урахуванням штрафних(фінансових) санкцій ТОВ «Будівельна група «Ліберті»по податку на додану вартість у розмірі 36567,00 грн. (за основним платежем на суму 24378,00 грн., за штрафними санкціями -12189,00грн.).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся зі скаргами до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, Державної податкової адміністрації в Одеській області та до Державної податкової адміністрації України з проханням скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарг, ДПІ у Приморському районі м. Одеси своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги від 22.05.2008 року № 24785/10/25-012 (а.с.39-45) залишає без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу підприємства без задоволення. Державна податкова адміністрація в Одеській області рішенням про результати розгляду повторної скарги від 01.07.2008 року № 21316/10/25-0007 (а.с.52-57) залишає без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.03.2008 року № 0002212310/0 та скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.03.2008 року № 0002222310/0 та в цій частині скаргу задовольняє. Державна податкова адміністрація України рішенням про результати розгляду скарги від 04.09.2008 року № 8520/6/25-0115 залишає без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ У Приморському районі м. Одеси від 06.03.2008р. № 0002212310/0 та рішення ДПА в Одеській області від 01.07.2008 року № 21316/10/25-0007, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу без задоволення.

Встановивши обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в том числі на виконання делегованих повноважень.

Субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).

Згідно з п. 1 ч 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2007 року між Закритим акціонерним товариством „Лондонська-Брістоль” та товариством з обмеженою відповідальністю „Будівельна група „Ліберті” було укладено договір підряду № 18/04, згідно з яким ТОВ „будівельна група „Ліберті” взяла на себе зобовязання в порядку та на умовах, визначених договором, виконати загальнобудівельні роботи.

На виконання прийнятих зобовязань, 18 квітня 2007 року, між ТОВ „Будівельна група „Ліберті” та ПП „Індустріал-Про” було укладено договір субпідряду № СТР 18.

16 серпня 2007 року, між ЗАТ „Лондонська-Брістоль” та ТОВ „Будівельна група „Ліберті” було укладено додаткову угоду до договору підряду № 18/04 від 18.04.2007 року, згідно з якою для виконання робіт ЗАТ „Лондонська-Брістоль”, на підставі акту передачі матеріалів від 16 серпня 2007 року (а.с. 74), передало ТОВ „Будівельна група „Ліберті” матеріали, які відповідно до умов додаткової угоди, обліковуються у замовника та право власності на них до підрядника не переходить (а.с. 72).

Отримані за додатковою угодою матеріали на загальну суму 231.962,40 грн., ТОВ „Будівельна група „Ліберті”, на підставі акту передачі матеріалів від 1 серпня 2007 р. (а.с. 78) передало субпідряднику ПП „Індустріал-Про”.

Згідно з п. 4.1. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий доход включає, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону) та інші джерела.

Застосовуючи зазначені положення Закону до спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що до складу валового доходу підприємства включаються доходи або майнові активи, отримані на підставі цивільно-правових угод, які передбачають перехід права власності від одного субєкта господарчої діяльності до іншого.

Додаткова угода, від 16 серпня 2007 року, між ЗАТ „Лондонська-Брістоль” до ТОВ „Будівельна група „Ліберті” не передбачає перехід права власності на матеріали, а тому немає підстав вважати, що вартість цих матеріалів повинна бути включена до складу валового доходу ТОВ „Будівельна група „Ліберті”.

Питання щодо оподаткування аналогічних операцій у будівництві знайшли своє вирішення у спільному Листі № 03-404/607 від 06 квітня 1998 року, яким надано розяснення, що операції замовника з передачі матеріально-технічних ресурсів підряднику не відносяться до таких, що підлягають оподаткуванню, оскільки право власності на такі матеріально-технічні ресурси не переходить до підрядника.

Використання переданих матеріалів у будівельних роботах, підтверджується актом форми КБ-2в від 28 вересня 2007 року (а.с. 80-84), довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (а.с. 79, 73).

Висновок суду першої інстанції про недоведеність факту передачі матеріалів в звязку з відображенням їх вартості у загальній сумі суперечить розясненням наведеним у листі, № 8/8-341 від 28 вересня 1999 року, Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, згідно з яким оскільки при придбання матеріалів поставки замовника підрядник не несе витрати з їх придбання, відповідно зазначені витрати не включаються в собівартість будівельно-монтажних робіт і не відображаються у звіті підрядника.

Крім того, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, щодо порушення ч. 2 ст. 840 ЦК України під час укладання додаткової угоди від 16 серпня 2007 року до договору підряду № 18/04 від 18 квітня 2007 року, оскільки такий висновок зроблено без повного та всебічного дослідження обставин справи. Так, суд першої інстанції, не витребував проектно-кошторисну документацію, не дослідив перелік робіт, які виконував підрядник та дав правову оцінку додатковій угоді без урахування положень договору.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 198 та п. 1 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно зясовано обставини, що мають значення для справи.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні адміністративного позову ТОВ „Будівельна група „Ліберті” до ДПІ у Приморському районі м. Одеси підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 196, п.3 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліберті»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Ліберті»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2009 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна група «Ліберті»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.03.2008 року №0002212310/0 на загальну суму 115981,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: