Рішення № 100862678, 01.11.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/6249/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого – судді Ковальчук О.І.

з участю секретаря Масної К.О.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

справа №466/6249/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в режимі відеоконференції в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з додатковою відповідальністю «СК «Гардіан» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

в с т а н о в и в:

15.07.2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Гардіан» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 01 квітня 2021 року о 15 годині 20 хвилин у м. Львові на пр. Чорновола, 107 ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 не будучи уважним при виїзді на головну дорогу вчинив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно полісу № АР/5162948 у ТДВ «СК «Гардіан». 01 квітня 2021 року Позивач звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із заявою про виплату страхового відшкодування. 13 травня 2021 року на адресу ТДВ «СК «Гардіан» було скеровано заяву про страхове відшкодування до якої був долучений Висновок експерта від 23 квітня 2021 року, з якого вбачається, що вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ), становить 81 096,64 грн.

11 червня 2021 року листом ТДВ «СК «Гардіан» було повідомлено про те, що розрахунок страхового відшкодування по ДТП, що сталась 01 квітня 2021 року був проведений на підставі аварійного сертифікату №76-D/86/7, сума страхового відшкодування склала 27 223,86 грн і була перерахована 01 червня 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням № 15084 від 01 червня 2021 року.

Відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг при оформленні Європротоколу ліміт страхового відшкодування складає 50 000,00 грн. Страховою компанією не було взято до уваги Висновок експерта, який надавався позивачем, і сума страхового відшкодування не покрила ремонт транспортного засобу. На підставі викладеного, позивач просить стягнути з страховика недоплачене страхове відшкодування у межах встановленого ліміту.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 16 липня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

20.08.2021 року представником відповідача до суду скеровано відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Мотивуючи тим, що страховик визнає, що внаслідок ДТП від 01 квітня 2021 року транспортний засіб марки «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 зазнав механічних ушкоджень. На виконання вимог п 34.2 ст. 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Відповідачем було здійснено огляд пошкодженого транспортного засобу «Peugeot 308», за результатами огляду було складено протокол огляду транспортного засобу у якому зазначено детальний перелік механічних пошкоджень, які отримав вищезгаданий автомобіль, а також перелік ремонтних операцій, які необхідно провести для відновлення пошкодженого транспортного засобу до того стану, у якому він перебував до ДТП. Відповідно до аварійного сертифікату № 76-D/86/7, складеного аварійним комісаром ОСОБА_5 вартість відновлювального ремонту становить 27 223,86 грн. При розрахунку, аварійним комісаром було застосовано коефіцієнт фізичного зносу 0,505 до складників пошкодженого автомобілю, оскільки даний коефіцієнт обумовлений роком випуску транспортного засобу марки «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 (2014 рік, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу). Тобто, строк експлуатації досліджуваного автомобіля на момент ДТП перевищував 7 років (7,25 років). Також, звертають увагу, що у Висновку №65 було неправомірно визначено коефіцієнт фізичного зносу складників пошкодженого транспортного засобу, оскільки у даному висновку коефіцієнт зносу дорівнює 0, що в свою чергу призвело до необґрунтованого завищення вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позову.

27 серпня 2021 року представником позивача на адресу суду було скеровано відповідь на відзив, в якому зазначено, що виплачена сума страхового відшкодування позивачу не покрила вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, сума визначена та сплачена страховою є меншою ніж розраховано судовим експертом Галамаєм Б.І. відповідно до висновку № 65 від 23 квітня 2021 року. Позивачем на підтвердження розміру матеріальних збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди надано Висновок експертного дослідження № 65 складений судовим експертом Галамай Б.І. 23 квітня 2021 року, який являється належним та допустимим доказом завданих даних збитків у розмінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України. Як зазначено у висновку експерта № 65 в досліджуваного автомобіля ідентифікаційним номером є номер його кузова – НОМЕР_3 . З цього номера, окрім іншого визначається Дата виготовлення – 29 грудня 2014 року. Тому, з твердження представника відповідача, що неможливо встановити календарну дату не погоджується, оскільки при ідентифікації номеру кузову вбачається день, місяць та рік випуску, а саме: 29 грудня 2014 року. Тобто на день вчинення ДТП, а саме 01 квітня 2021 року строк експлуатації транспортного засобу марки «Peugeot 308» загального (не спеціалізованого) призначення виробництва країни дальнього зарубіжжя (не країн СНГ) не перевищував 7-ми років (6,25 р.). Тому, у висновку експерта № 65 від 23 квітня 2021 року, згідно п.п.7.38, 7.39 Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу для даного автомобіля, його складових, приймався до розрахунків рівний нулю. Позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Представник позивача, адвокат Скочиляс І.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, покликаючись на вказані в позовній заяві обставини. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов заперечив, підтримавши письмовий відзив, долучений до матеріалів справи. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено та підтверджено письмовими доказами, що 01 квітня 2021 року о 15 годині 20 хвилин у м. Львові на пр. Чорновола, 107, ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 не будучи уважним при виїзді на головну дорогу вчинив зіткнення з автомобілем марки «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_3 , є власником транспортного засобу «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 01 квітня 2021 року, було оформлено повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол).

В даному європротоколі, ОСОБА_6 свою вину у вчиненні ДТП визнав повністю, що підтверджується його підписом на повідомленні про ДТП. Вказаний європротокол заповнений обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб Б, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені в даному європротоколі. Таким чином, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду № б/н від 01 квітня 2021 року (європротокол) є належним доказом, який підтверджує факт настання дорожньо-транспортної пригоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю марки «Peugeot 308» р.н. НОМЕР_2 було завдано механічних пошкоджень.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобілю «Volkswagen Passat» р.н. НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан», відповідно до Полісу № АР/5162948 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12 березня 2021 року.

01 квітня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Позивач у подальшому, за власні кошти замовив проведення експертизи для встановлення реального розміру завданої йому матеріальної шкоди.

На адресу ТДВ «СК «Гардіан» 14 травня 2021 року, було скеровано заяву про страхове відшкодування до якої був долучений Висновок експерта № 65 від 23 квітня 2021 року.

З Висновку, складеного 23 квітня 2021 року № 65 від за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи згідно договору № 14 від 14 квітня 2021 року вбачається, що вартість матеріального збитку, з технічної точки зору, завданого власнику автомобіля «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 від виявлених при обстежені 14.04.2021 його пошкоджень внаслідок ДТП 01 квітня 2021 року, в цінах на вказану дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ у вартості нових складових (запчастин), без врахування (включення) ПДВ у вартості матеріалів та із середньостатистичною регіональною вартістю ремонтно-відновлювальних робіт (ні з, ні без ПДВ) становить 81 096,64 грн.

14 травня 2021 року на адресу ОСОБА_3 було скеровано лист від ТДВ «СК «Гардіан», у якому зазначалось, що справа на даний час перебуває на розгляді, рішення буде прийнято у строк передбачений чинним законодавством, про що його буде повідомлено.

Листом ТДВ «СК «Гардіан» від 11 червня 2021 року, було повідомлено про те, що розрахунок страхового відшкодування по ДТП, що сталась 01 квітня 2021 року, був проведений на підставі аварійного сертифікату №76-D/86/7 про визнання вартості майнового збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 виконаного аварійним комісаром ОСОБА_5 сума страхового відшкодування склала 27 223,86 грн і була перерахована 01 червня 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням № 15084 від 01 червня 2021 року.

Факт отримання страхового відшкодування у розмірі 27 223,86 грн. визнається позивачем.

Також, до матеріалів справи було долучено довідку № 400, видану директором сервісного центру «Ілта Львів» від 13 жовтня 2021 року, з якої вбачається, що автомобіль «Peugeot 308» VIN-код НОМЕР_3 виготовлений 06 листопада 2014 року.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон).

Відповідно до статті 3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно зі статями 7, 8 Закону України «Про страхування», страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов`язково. Страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Відповідно до ст. 9 Закону страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до статей 28, 29 Закону шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 30 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку (п.36.1 ст.36 Закону).

Відповідно до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 17.11.2011 року № 698 із змінами внесеними згідно з Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 3471 від 29.12.2015 року, затверджено максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України: з 01 лютого 2016 року становить 50 000,0 гривень потерпілому.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону (у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Таким чином, Позивачем були дотриманні вищезазначені вимоги чинного законодавства України та була проведена відповідна оцінка пошкодженого належного йому транспортного засобу.

Позивачем на підтвердження розміру матеріальних збитків завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди надано Висновок експертного дослідження № 65, складений судовим експертом Галамай Б.І. 23 квітня 2021 року, який являється належним та допустимим доказом завданих даних збитків у розмінні ст. ст. 77, 78 ЦПК України.

Наданий позивачем висновок № 65 від 23 квітня 2021 року, відповідає вимогам ст.ст.102,106 ЦПК України, зроблений атестованим судовим експертом Галамаєм Б.І., що має вишу освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчий експертиз за спеціальністю 12.2 «Оцінка вартості колісних транспортних засобів, розміру шкоди, спричиненого володільцю транспортного засобу», стаж роботи понад 20 років, за наслідками безпосереднього огляду цим експертом транспортного засобу та з попередження останнього про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз (ч.1,2 ст. 106 ЦПК України).

Після отримання страховою компанією заяви позивача від 13 травня 2021 року, якою було долучено висновок експерта № 65 від 23 квітня 2021 року, відповідач не врахував надані докази змісту майнових вимог і жодних дій з перерахунку страхового відшкодування не вчиняв, лише 11 червня 2021 року на адресу позивача було направлено лист, яким повідомлено про прийняте страховиком рішення про сплату страхового відшкодування на підставі аварійного сертифікату №76-D/86/7 про визнання вартості майнового збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 виконаного аварійним комісаром Видутою Д.Ю.

Верховний суд у своїй постанові від 6 липня 2018 року у справі № 924/675/17 зробив висновок, що звіт про оцінку транспортного засобу - лише попередній оціночний документ, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно п.п.1.3, 1.4 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №14252092 від 24.11.2003 року (далі - Методика), остання застосовується, зокрема, для визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ та вимоги цією Методики є обов`язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб`єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб`єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб`єктами цивільно-правових відносин.

Відповідно до Аварійного сертифікату №76-D/86/7, вказано, що аварійним комісаром було застосовано коефіцієнт фізичного зносу 0,505 до складників пошкодженого автомобілю, оскільки даний коефіцієнт обумовлений роком випуску транспортного засобу марки «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , рік випуску транспортного засобу «Peugeot 308» є 2014 рік. Згідно інформації, що міститься у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу VIN-код автомобіля «Peugeot 308» є НОМЕР_3 . Відповідно до п. 6.3.3. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом міністерства юстиції України, Фондом державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 – за рік виготовлення КТЗ приймається календарна дата його виготовлення з обов`язковим значенням при цьому дня та місяця цього року. Аварійним комісаром зазначено дату випуску транспортного засобі 01 січня 2014 року. Тобто, строк експлуатації досліджуваного автомобіля на момент ДТП перевищував 7 років (7,25 років), і тому для нього застосовувався коефіцієнт фізичного зносу 0,505.

Судом критично сприймаються висновки, викладені у Аварійному сертифікаті №76-D/86/7 про визнання вартості майнового збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу «Peugeot 308» р.н НОМЕР_2 виконаного аварійним комісаром ОСОБА_5 , з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6.3 Методики – визначення року виготовлення транспортного засобу здійснюється на підставі даних його виробника, які зазначаються у VIN-коді.

Пунктом 6.3.3 Методики – за рік виготовлення КТЗ приймається календарна дата його виготовлення з обов`язковим значенням при цьому дня та місяця цього року.

Як зазначено у висновку експерта № 65 в досліджуваного автомобіля ідентифікаційним номером є номер його кузова – НОМЕР_3 . З цього номера, окрім іншого визначається Дата виробництва – 29 грудня 2014 року.

Тому, з твердження представника відповідача, що неможливо встановити календарну дату суд погодитись не може, оскільки при ідентифікації номеру кузову вбачається день, місяць та рік випуску, а саме: 29 грудня 2014 року.

Відповідно до п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фондом державного майна України 24.11.2003 № 142/5/1159 – зазначення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 7 років – для інших легкових КТЗ.

Тобто на день вчинення ДТП, а саме 01 квітня 2021 року строк експлуатації транспортного засобу марки «Peugeot 308» загального (не спеціалізованого) призначення виробництва країни дальнього зарубіжжя (не країн СНГ) не перевищував 7-ми років (6,25 р.).

Тому, у висновку експерта № 65 від 23 квітня 2021 року, згідно п.п.7.38, 7.39 Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу для даного автомобіля, його складових, приймався до розрахунків рівний нулю.

Також, відповідно до довідки № 400, виданої директором сервісного центру «Ілта Львів» від 13 жовтня 2021 року, стверджується, що автомобіль «Peugeot 308» VIN-код НОМЕР_3 виготовлений 06 листопада 2014 року

Таким чином, в Аварійному сертифікаті зазначено не вірні вихідні дані щодо коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу «Peugeot 308», тому такий складено із порушенням вимог Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. №8, Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом міністерства юстиції України, Фондом державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 та не може братись судом до уваги.

Також суд бере до уваги п. 36.2 ст. 36 Закону, що страховик (МТСБУ) приймає рішення про здійснення страхового відшкодування після узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування.

Однак, відповідачем не надано суду доказу про направлення позивачу повідомлення щодо розрахунку та розміру страхового відшкодування, а без узгодження здійснив виплату на рахунок, який було зазначено представником позивача.

Статтею 988 ЦК України передбачено, що страховик зобов`язаний, зокрема, протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов`язки страховика.

Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком (стаття 990 ЦК України).

За правилами статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Порядок та умови здійснення страхового відшкодування за договорами (полісами) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів регламентується Законом.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 34.2 статті 34 Закону протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Наведені вище положення законодавства визначають порядок, підстави та розміри відшкодування винною особою збитків (шкоди), завданих потерпілій особі. При цьому, законом передбачена певна особливість врегулювання тих деліктних правовідносин, за якими шкода майну потерпілої особи завдана внаслідок ДТП транспортним засобом (джерелом підвищеної небезпеки). Така особливість полягає, зокрема, в участі у врегулюванні правовідносин третьої сторони - страховика (страхові організації, що має право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів) власника транспортного засобу, винного у заподіянні майнової шкоди (пошкодженні транспортного засобу) потерпілої особи. Такий страховик, за умови обов`язкового за законом попереднього укладення з винним у ДТП власником авто (страхувальником) договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим (власником іншого транспортного засобу, пошкодженого з вини страхувальника) та здійснює відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності (страхової суми) завданої страхувальником майнової шкоди потерпілій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із пошкодженням або знищенням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як роз`яснено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Відповідно до ч.3 ст.22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

В п.9 Постанови Пленуму ВССУ № 4 від 01.03.2013р. «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не відповідає за шкоду, завдану цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб (наприклад, у разі незаконного заволодіння транспортним засобом), внаслідок непереборної сили (наприклад, у разі стихійного лиха), а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії (неправомірно заволоділи транспортним засобом, механізмом або іншим об`єктом), відшкодовують шкоду на загальних підставах цивільно-правової відповідальності особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки. Коли цьому сприяла недбалість її власника або володільця (не була забезпечена належна охорона тощо), відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, яка неправомірно заволоділа цим джерелом, і на його власника або володільця у частці відповідно до ступеня вини кожного з них, з урахуванням обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 1187 ЦК).

Також, згідно з ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди, зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність.

При цьому страховик, який виплатив страхове відшкодування потерпілому, має право самостійно обирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема право вимоги до винної особи про стягнення коштів у розмірі виплаченого відшкодування.

Отже, якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Також, у Постанові ВСУ від 31.05.2017 року у справі № 6-2969цс16 року зазначено, що «з метою захисту інтересів потерпілого на страхувальника (зокрема, винуватця ДТП) покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. Якщо страхової виплати (страхового відшкодування) недостатньо для повного відшкодування завданої потерпілому шкоди, то страховик, який виплатив страхове відшкодування, на підставі статті 1194 ЦК України має право звернутися безпосередньо до страхувальника з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

Аналогічні за змістом твердження наведені в Постанові Верховного Суду від 06.12.2018р. у справі №477/2154/16-ц, де вказано, що позивач, отримавши від страховика страхове відшкодування, якого недостатньо для повного відшкодування завданої шкоди, має право на відшкодування відповідачем різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, одержаною ним від страховика.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в рахунок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП транспортному засобу сума в розмірі 22776,14 грн. (50000,00 грн. – 27223,86грн.).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім того, згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

З Висновку експерта №65 та квитанції від 19.04.2021 року вбачається, що позивачем оплачено 3000грн. за проведення судової автотоварознавчої експертизи №65, а тому ця сума підлягає стягненню з відповідача в користь позивача.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,80 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно ст. 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди зобов`язані застосовувати як джерело права практику Європейського суду з прав людини, надалі – ЄСПЛ.

В свою чергу ЄСПЛ у своїй практиці визначає поняття «фактично понесені витрати на сплату гонорару» (див., наприклад, рішення від 16.02.2012 у справі «Савін проти України», п. 97; рішення від 07.11.2013 у справі «Бєлоусов проти України», п. 115), не лише ті витрати, яким є документальне підтвердження, а і ті, які за умовами договору з адвокатом клієнт має сплатити як гонорар.

Наведена практика ЄСПЛ цілком узгоджується з приписами п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, щодо доказування обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Отже, обставинами, які підлягають доказуванню, щодо розміру витрат сторони позивача на правничу (правову) допомогу, є: обсяг наданих адвокатом в рамках Договору про надання правової допомоги від 02.07.2021 послуг і виконаних робіт та їх вартість, що сплачена або підлягає сплаті. Такі обставини підтверджуються: попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат, детальним описом наданих послуг від 28 жовтня 2021 року та квитанцію до прибуткового касового ордеру № 60 від 27 жовтня 2021 року на суму 8000грн.

При цьому суд враховує правовий висновок Об`єднаної палати Верховного Суду висловлений у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 про те, що витрати на надану правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, вартість фактично наданих для ОСОБА_3 у цивільній справі №466/6249/21 послуг у вигляді професійної правової (правничої) допомоги складає суму, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, в розмірі 8000,00 грн.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРПОУ: 35417298) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_5 ) страхове відшкодування у розмірі 22 776 (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят шість) гривень 14 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРПОУ: 35417298) на користь ОСОБА_3 ( РНОКПП: НОМЕР_5 ) витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 3 000 (трьох тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРПОУ: 35417298) на користь ОСОБА_3 ( РНОКПП: НОМЕР_5 ) понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (код ЄДРПОУ: 35417298) на користь ОСОБА_3 ( РНОКПП: НОМЕР_5 ) витрати пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Залізничним РВ УМВС України у Львівській області 19.03.1996 року, РНОКПП: НОМЕР_5 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», код ЄДРПОУ: 35417298, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського 96.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення апеляційної скарги.

Повний текст судового рішення виготовлено 01 листопада 2021 року.

Суддя О. І. Ковальчук