Ухвала суду № 10086227, 24.04.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2010 р.Справа № 2-а-2055/09/1470 Категорія: 2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Мавродієва М.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Джабурія О.В.

суддів Крусяна А.В.

Шляхтицького О.І.

при секретарі Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2009р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві за участю Прокуратури Миколаївської області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 18.05.2009р. №00001040/0,

В С Т А Н О В И Л А :

26.05.2009р. ТОВ СП "НІБУЛОН" звернулось до суду з адміністративним позовом до СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 18.05.2009р. №00001040/0. посилаючись на наступні обставини.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ "Івего" за травень, червень, липень, серпень, вересень 2008 року та складено акт перевірки від 18.05.2009р. №481/40/14291113.

На підставі акта перевірки відповідач 18.05.2009р. прийняв податкове повідомлення-рішення №00001040/0, яким з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III зі змінами та доповненнями, підпунктом "б" підпункту 7.7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями та згідно пункту 1 частини 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII зі змінами та доповненнями на підставі акта перевірки за №481/40/14291113 від 18.05.2009р. за порушення п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п. "а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві зменшила ТОВ СП "НІБУЛОН" суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 3 280 905,71 грн. (в т. ч. за травень 2008р. на 6 054,98 грн., за червень 2008р. на 26 571,52 грн., за серпень 2008р. на 1 694 428,37 грн., за вересень 2008р. на 1 553 850,84 грн.). У зв'язку з тим, що заявлені до відшкодування суми ПДВ на момент перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" відшкодовано в розмірі 3 280 905,71 грн., відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III зі змінами та доповненнями відповідачем визначено ТОВ СП "НІБУЛОН" податкове зобов'язання з ПДВ та зобов'язано сплатити суму податку у розмірі 3 280 905,71 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 640 452,86 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року позовні вимоги ТОВ СП "НІБУЛОН" задоволено, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення відповідача від 18.05.2009р. №00001040/0

СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2009р. подана апеляційна скарга, в яких вказується, що зазначене судове рішення винесене з порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судово. Колегією встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві на сторінках 18-23 акта невиїзної документальної перевірки від 18.05.2009р. №481/40/14291113 зазначила про те, що у результаті порушення ТОВ "Андрей Строй" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ "Івего" на реалізацію товару на адресу останнього, та в свою чергу угоди, укладені ТОВ "Івего" на подальшу реалізацію даного товару ТОВ СП "НІБУЛОН" мають протиправний характер. Тобто, такі правочини, в наслідок яких неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ СП "НІБУЛОН", по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави, суперечать інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемними.

Згідно висновків акту перевірки ТОВ "Івего" від 17.04.2009р. №1506/23-200-32755362 у підприємства відсутні податкові зобов'язання у зв'язку з відсутністю факту продажу товарів на адресу ТОВ СП "НІБУЛОН". За відсутності факту поставки та відповідно податкових зобов'язань ТОВ "Івего" безпідставно виписано на адресу ТОВ СП "НІБУЛОН" податкові накладні в квітні, травні, червні, липні та серпні 2008 року. На підставі наведеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 18.05.2009р. №00001040/0. В акті невиїзної документальної перевірки від 18.05.2009р. №481/40/14291113 на сторінках 22-23 та в прийнятому податковому повідомленні - рішенні від 18.05.2009р. №00001040/0 СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві посилається на порушення ТОВ СП "НІБУЛОН" п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п. "а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

Зазначене податкове повідомлення рішення оскаржено позивачем до суду.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до положень ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з вищезазначених положень та з контексту Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, у тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Судова колегія, аналізуючи доводи відповідача встановила, що на його думку, відповідно до статті 216 ЦК України недійсні правочини не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, то, відповідно, здійснюється коригування показників податкових декларацій, пов'язаних з обчисленням сум кредиту з ПДВ за податковими накладними, що виписані на підставі таких нікчемних правочинів. Суми податку, сплачені ТОВ СП "НІБУЛОН" відповідно платіжних доручень та виписок банку на користь ТОВ "Івего" у складі ціни за товари за нікчемними правочинами, підлягають виключенню з розрахунків бюджетного відшкодування за:

-травень 2008 року в сумі - 6 054,98 грн.;

-червень 2008 року в сумі - 26 571,52 грн.;

-серпень 2008 року в сумі - 1 694 428,37 грн.;

-вересень 2008 року в сумі - 1 553 850,84 грн.

Перевіркою визначено, що позивач допустив наступні порушення закону:

Підпункту 7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого ТОВ СП "НІБУЛОН" завищено сума ПДВ, віднесена до складу дозволеного податкового кредиту згідно податкових накладних на придбання ТМЦ у ТОВ "Івего" в розмірі 3 404 868,28 грн., у т.ч. по періодах:

-травень 2008 року в сумі - 6 054,98 грн.;

-червень 2008 року в сумі - 38 252,43 грн.;

-липень 2008 року в сумі - 112 276,64 грн.;

-серпень 2008 року в сумі - 1 694 428,37 грн.;

-вересень 2008 року в сумі - 1 553 850,84 грн.

Підпункту "а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування, заявлену на розрахунковий рахунок у розмірі 3 280 905,71 грн., у т.ч. по періодах:

-травень 2008 року в сумі - 6 054,98 грн.;

-червень 2008 року в сумі - 26 571,52 грн.;

-серпень 2008 року в сумі - 1694 428,37 грн.;

-вересень 2008 року в сумі - 1 553 850,84 грн.

Перевіркою визначена відсутність поставок товарів, робіт, послуг та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. На думку відповідача ТОВ СП "НІБУЛОН" діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно - майновий стан ТОВ "Івего", умови ведення цим підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускались. Таким чином, у результаті порушення контрагентом ТОВ "Івего" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди, укладені з ТОВ СП "НІБУЛОН" на реалізацію товару на адресу останнього, мають протиправний характер. А такий правочин, в наслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ СП "НІБУЛОН" по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, суперечить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 ст.228 Цивільного Кодексу є нікчемним.

Вимогами пункту 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено податковий кредит як суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно із цим законом. Пункт 1.8 ст.1 цього закону встановлює, що бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

В підпункті 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" наводиться перелік позицій, які повинна містити податкова накладна при її заповненні.

Відповідно до вимог п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами підпункту 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно вимогам п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Вимогами підпункту 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до вимог п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

- бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

- залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно вимогам ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України. Статтею 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

Колегія суддів погоджується з позицією позивача та суду першої інстанції стосовно того, що в аспекті наведених норм права та змісту Закону України "Про податок на додану вартість" для відшкодування з бюджету податку на додану вартість Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язкової умови фактичного надходження цих сум до бюджету. У разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД - фізичних осіб, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин.

У вимогах пункту 1.3 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з вимогами п.10.2 ст.10 цього закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п.10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами - постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Судова колегія встановила, що в матеріалах справи містяться копії договорів поставки з додатками, видаткові накладні, витяги з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податкові накладні, рахунки - фактури, платіжні доручення, які в повному обсязі підтверджують фактичне виконання господарських операцій та право позивача на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування по розрахункам між ТОВ СП "НІБУЛОН" та ТОВ "Івего" (код ЄДРПОУ 32755362), а саме:

розрахунки між ТОВ СП "НІБУЛОН" та ТОВ "Івего" проводились та включено позивачем (підтверджено видатковими накладними, податковими накладними, витягами з реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податковими деклараціями з ПДВ):

- 6 054,98 грн. ПДВ до податкового кредиту квітня місяця 2008р. (стор. 30-32 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 09.07.2008р. №549/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року; стор. 16-18 та додаток №6 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 12.08.2008р. №654/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за травень 2008 року);

- 38 252,43 грн. ПДВ до податкового кредиту травня місяця 2008р. (стор. 24-26 та додаток №11 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 12.08.2008р. №654/40/14291113; стор. 15-17 та додаток №5 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 18.09.2008р. №811/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2008 року);

- 112 276,64 грн. ПДВ до податкового кредиту червня місяця 2008р. (стор. 26-28 та додаток №3 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 18.09.2008р. №811/40/14291113; стор.12-14 та додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 10.10.2008р. №880/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за червень 2008 року);

- 1 694 428,37 грн. ПДВ до податкового кредиту липня місяця 2008р. (стор.21 - 23 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 10.10.2008р. №880/40/14291113; стор. 11-13 та додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 22.10.2008р. №930/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2008 року);

- 1 553 855,86 грн. ПДВ до податкового кредиту серпня місяця 2008р. (стор.18-20 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 22.10.2008р. №930/40/14291113; стор. 10-11 та додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 20.11.2008р. №1045/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за серпень 2008 року).

Всього податкового кредиту з ПДВ - 3 404 868,28 грн.

Включено ТОВ "Івего" до податкових зобов'язань по ПДВ по розрахункам з ТОВ СП "НІБУЛОН" згідно поданих податкових декларацій (стор. 35-42 акта від 17.04.2009р. №1506/23-200-32755362 ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Івего" щодо взаємовідносин з ТОВ "Андрей Строй" за період з 01.03.08р. по 31.08.08р.) в звітних періодах квітень 2008р. - серпень 2008р.

Сплачено ТОВ СП "НІБУЛОН" податок на додану вартість на користь ТОВ "Івего" за поставлені товари (підтверджено рахунками - фактурами, платіжними дорученнями):

- 6 054,98 грн. в квітні місяці 2008р. (додаток №6 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 12.08.2008р. №654/40/14291113);

- 26 571,52 грн. в травні місяці 2008р. (додаток №5 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 18.09.2008р. №811/40/14291113);

- 1 694 428,37 грн. в липні місяці 2008р. (додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 22.10.2008р. №930/40/14291113);

- 1 553 850,84 грн. в серпні місяці 2008р. (додаток №9 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 20.11.2008р. №1045/40/14291113).

Всього сплаченого податкового кредиту з ПДВ - 3 280 905,71 грн.

Право у ТОВ СП "НІБУЛОН", визначене п.п."а" п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами і доповненнями), на бюджетне відшкодування ПДВ та включення підприємством до бюджетного відшкодування:

- 6 054,98 грн. за травень місяць 2008р.;

- 26 571,52 грн. за червень місяць 2008р.;

- 1 694 428,37 грн. за серпень місяць 2008р.;

- 1 553 850,84 грн. за вересень місяць 2008р.

Всього право на бюджетне відшкодування з ПДВ - 3 280 905,71 грн.

Зменшено перевіркою бюджетного відшкодування ТОВ СП "НІБУЛОН" (стор. 22-23 акта СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 18.05.2009р. №481/40/14291113 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій з ТОВ "Івего" за травень, червень, липень, серпень, вересень 2008 року; податкове повідомлення - рішення від 18.05.2009р. №00001040/0):

- 6 054,98 грн. за травень місяць 2008р.;

- 26 571,52 грн. за червень місяць 2008р.;

- 1 694 428,37 грн. за серпень місяць 2008р.;

- 1 553 850,84 грн. за вересень місяць 2008р.

Всього зменшено перевіркою бюджетного відшкодування з ПДВ - 3 280 905,71 грн.

З урахуванням наведеного, виникнення права платника податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, за наявності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (по розрахункам між позивачем - ТОВ СП "НІБУЛОН" та його першим прямим постачальником - ТОВ "Івего").

Реальність переміщення сільськогосподарської продукції від ТОВ "Івего" к ТОВ СП "НІБУЛОН" та подальшу її реалізація на експорт також підтверджують: товарно - транспортні накладні, доручення на відвантаження експортних вантажів, вантажно - митні декларації, зовнішньоекономічні контракти, біржові контракти, посвідчення про реєстрацію біржових контрактів, здавальні акти.

Також судова колегія погоджується з позицією позивача та вважає безпідставним та помилковим посилання СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві на стор.22-23 акта від 18.05.2009р. №481/40/14291113 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" про те, що в результаті порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" ТОВ СП "НІБУЛОН" завищена сума податку на додану вартість, віднесена до складу дозволеного податкового кредиту згідно податкових накладних на придбання товарно - матеріальних цінностей у ТОВ "Івего" в розмірі 3 404 868,28 грн., у т.ч. по періодах:

-травень 2008 року в сумі - 6 054,98 грн.;

-червень 2008 року в сумі - 38 252,43 грн.;

-липень 2008 року в сумі - 112 276,64 грн.;

-серпень 2008 року в сумі - 1 694 428,37 грн.;

-вересень 2008 року в сумі - 1 553 850,84 грн.

Згідно наданих та досліджених документів бухгалтерського та податкового обліку до складу податкового кредиту ТОВ СП "НІБУЛОН" по розрахункам з ТОВ "Івего" було правомірно віднесено всього 3 404 868,28 грн. саме по наступних періодах:

-квітень 2008 року в сумі - 6 054,98 грн.;

-травень 2008 року в сумі - 38 252,43 грн.;

-червень 2008 року в сумі - 112 276,64 грн.;

-липень 2008 року в сумі - 1 694 428,37 грн.;

-серпень 2008 року в сумі - 1 553 855,86 грн.

Судовою колегією встановлено, що по кожному періоду, в якому здійснювались розрахунки між ТОВ СП "НІБУЛОН" та прямим постачальником - контрагентом ТОВ "Івего" і у ТОВ СП "НІБУЛОН" виникало право на податковий кредит за квітень, травень, червень, липень, серпень 2008р.; по кожному періоду, в якому у ТОВ СП "НІБУЛОН" виникало право на бюджетне відшкодування за травень, червень, серпень, вересень 2008р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві проведені виїзні позапланові перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок, а саме:

-акт від 09.07.2008р. №549/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року;

-акт від 12.08.2008р. №654/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2008 року;

-акт від 18.09.2008р. №811/40/14291113 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2008 року;

-акт від 10.10.2008р. №880/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за червень 2008 року;

-акт від 22.10.2008р. №930/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2008 року;

-акт від 20.11.2008р. №1045/40/14291113 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СП "НІБУЛОН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за серпень 2008 року.

При проведенні вищезазначених перевірок повною мірою досліджувались первинні документи по взаєморозрахункам ТОВ СП "НІБУЛОН" з першим постачальником - контрагентом - ТОВ "Івего": податкові накладні, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, рахунки - фактури, договори поставки з додатками, платіжні доручення на перерахування грошових коштів. Жодного порушення чинного законодавства з цього приводу СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві виявлено не було.

Судова колегія також погоджується з позицію позивача та суду першої інстанції стосовно того, що з урахуванням наведених норм Закону України "Про податок на додану вартість", досліджених судом первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, наявності фактичного проведення господарських операцій з першим прямим постачальником - контрагентом, належного їх документального підтвердження, в межах сум фактично сплаченого позивачем ПДВ в звітних періодах квітень, травень, липень, серпень 2008р. в наступних періодах травень, червень, серпень, вересень 2008р. ТОВ СП "НІБУЛОН" правомірно було заявлено та підтверджується право на бюджетне відшкодування ПДВ по розрахункам з ТОВ "Івего" в розмірі 3 280 905,71 грн. (в т. ч. по періодах: за травень 2008р. - 6 054,98 грн., за червень 2008р. - 26 571,52 грн., за серпень 2008р. - 1 694 428,37 грн., за вересень 2008р. - 1 553 850,84 грн.)

Закон України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (із змінами і доповненнями) для платників податків статтею 9 не передбачає обов'язку, а статтею 10 не надає права вимагати від інших платників податків будь - які відомості щодо здійснення господарської діяльності (в тому числі відносно реєстрації в якості платника податків, ведення регістрів податкового та бухгалтерського обліку та інше).

Крім того, Закон України "Про податок на додану вартість" не передбачає обов'язку або права одного платника податків контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податків, тим більше щодо суб'єктів господарської діяльності, з якими ТОВ СП "НІБУЛОН" взагалі не мало будь-яких господарських правовідносин.

Порушення прямим контрагентом - постачальником ТОВ СП "НІБУЛОН" підприємством ТОВ "Івего" або суб'єктами підприємницької діяльності, з якими позивач взагалі не мав господарських відносин (ТОВ "Андрей Строй" та інші), порядку здійснення господарської діяльності, не можуть впливати на результати діяльності позивача та не можуть бути підставою для притягнення ТОВ СП "НІБУЛОН" до відповідальності, оскільки будь - яка юридична відповідальність особи згідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер. Тому до відповідальності повинен бути притягнутий саме правопорушник, а не позивач.

В той самий час, як правильно зазначає позивач та з яким погоджується колегія суддів, органами державної податкової служби по наведеним суб'єктам підприємницької діяльності до теперішнього моменту взагалі не були прийняті всі передбачені вимогами чинного законодавства України заходи щодо забезпечення стягнення та надходження до Державного бюджету України сум бюджетної заборгованості з ПДВ, які з вини цих суб'єктів підприємницької діяльності (як визначає СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві в своєму акті невиїзної документальної перевірки) до теперішнього моменту до бюджету не сплачені.

Згідно до вимог п.11 ст.11 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України. З цього приводу спеціальним законом з питань оподаткування , який зокрема установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (із змінами і доповненнями). Зазначений нормативно - правовий акт передбачає наступні можливості контролюючих органів:

-визначення суми податкового зобов'язання, нарахування пені та застосування штрафних (фінансових) санкцій (ст.ст.4, 16, 17 );

-право податкової застави на активи платника податків, що має податковий борг, та продаж активів, які перебувають у податковій заставі (ст.8, 10);

-звернення стягнення на активи платника податків в рахунок його податкового боргу в судовому порядку (ст.ст.3, 7).

Зазначені можливості стосовно вищезазначених суб'єктів підприємницької діяльності органами державної податкової служби реалізовані не були. Крім того, з метою погашення податкових зобов'язань або податкового боргу контролюючими органами в повній мірі не були застосовані судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Таким чином, фактична бездіяльність органів державної податкової служби призводить до порушення прав та законних інтересів ТОВ СП "НІБУЛОН", яке згідно до положень та вимог чинного законодавства України має всі законні права на податковий кредит та своєчасне отримання з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Згідно вимог ч.1 ст.16 та ч.1 ст.20 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003р. №755-IV (із змінами і доповненнями) з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створено Єдиний державний реєстр, відомості з якого є відкритими і загальнодоступними. Відповідно до вимог ст.18 цього закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Статтею 104 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. №435-IV (із змінами і доповненнями) визначено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

До того ж, згідно ст.59 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. №436-IV (із змінами і доповненнями) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим кодексом, - за рішенням суду. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 05.06.2009р. №3613162 та довідки від 05.06.2009р. №3613181 на моменту укладання договорів поставки, додатків до них та їх виконання підприємство ТОВ "Івего" було зареєстрованим, не припинено та не виключено з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до вимог ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" вказані дані є достовірними та такими, що повинні прийматися судом після доказування їх наявності в реєстрі.

Крім того, як правильно зазначає суд першої інстанції, відповідно до п.25 "Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. №79 (із змінами і доповненнями), реєстрація платників податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п.9.8 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість". Анулювання реєстрації здійснюється шляхом анулювання Свідоцтва та виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Будь яких посилань та доказів, які б підтверджували факт виключення ТОВ "Івего" з реєстру платників ПДВ СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві наведено та надано не було.

Таким чином, судова колегія погоджується з думкою суду першої інстанції, що на момент укладання договорів поставки з додатками між ТОВ СП "НІБУЛОН" та ТОВ "Івего" останнє мало господарську правосуб'єктність, а саме визнану державою за певним суб'єктом господарювання можливість бути суб'єктом прав (мати і здійснювати господарські права та обов'язки, відповідати за їх належне виконання й мати юридичну можливість захищати свої права та законні інтереси від можливих порушень). Крім того, ТОВ "Івего" перебувало на податковому обліку як платник ПДВ та, як наслідок, мало право на видачу ТОВ СП "НІБУЛОН" податкових накладних.

Мотивуючи правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення від 18.05.2009р. №00001040/0 відповідач в акті невиїзної документальної перевірки від 18.05.2009р. №481/40/14291113 вказує на привласнення окремими суб'єктами підприємницької діяльності, що беруть участь у ланцюгах поставок, бюджетних коштів в розмірі сум сплаченого у складі ціни товару ПДВ шляхом недекларування податкових зобов'язань з ПДВ, завищення сум податкового кредиту, несплати ПДВ до бюджету, наявність у них ознак фіктивності та наміру щодо ухилення від сплати податків.

Судова колегія вважає, що встановлення таких фактів можливе лише у процесуальний спосіб, прямо передбачений законом, зокрема, при розслідуванні злочинів, визначених ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України. Зазначені обставини мають бути документально підтверджені належними і допустимими доказами. Але в акті невиїзної документальної перевірки та в апеляційній скарзі не йдеться ані про постанови про порушення кримінальних справ за ознаками ст. ст. 191, 205, 212 Кримінального кодексу України, ані про вироки суду з таких справ, які набрали законної сили.

Установчі документи ТОВ "Івего", свідоцтво про державну реєстрацію та первинні документи визнані недійсними або скасовані не були, на момент проведення розрахунків прямого постачальника - контрагента ліквідовано не було, свідоцтво платника ПДВ скасоване або анульоване не були та не було прийнято рішень стосовно скасування державної реєстрації або припинення юридичної осіб в судовому порядку.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що укладені між ТОВ СП "НІБУЛОН" та ТОВ "Івего" договори поставки від 21.06.2007р. №69/2007, від 01.07.2007р. №93/2008, від 23.07.2008р. №462/2008 та від 29.08.2008р. №781/2008 з додатками до них спрямовані на реальне настання наслідків, обумовлених ними, виконані сторонами в повному обсязі та відповідають положенням цивільного, господарського і податкового законодавства. Крім того, колегія суддів вважає, що податок на додану вартість з операції по реалізації сільськогосподарської продукції ТОВ "Івего" на адресу ТОВ СП "НІБУЛОН" правомірно було включено ТОВ "Івего" до податкових зобов'язань відповідних звітних періодів.

Вимогами пункту 17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-III (із змінами і доповненнями) визначено, що штрафні санкції, встановлені зазначеним пунктом, накладаються на платника податків лише за порушення податкового законодавства. Застосовані до ТОВ СП "НІБУЛОН" штрафні (фінансові) санкції, передбачені п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 цього закону, не відповідають вимогам чинного законодавства України, оскільки СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві жодним чином не доведено фактів порушення ТОВ СП "НІБУЛОН" норм податкового законодавства, які б могли стати підставою для застосування до підприємства зазначених санкцій.

Крім того, судова колегія вважає, що невиїзна документальна перевірка ТОВ СП "НІБУЛОН", оформлена актом від 18.05.2009р. №481/40/14291113, проведена СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві з порушенням вимог чинного законодавства.

Так, статтею 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. №509-XII (із змінами і доповненнями) визначено вичерпний перелік прав та види перевірок, які вправі здійснювати органи державної податкової служби. Пунктом 1 ст.11 цього закону встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати виключно документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства.

Відповідно до вимог п.4 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).

В залученому до матеріалів справи листі - запрошенні посадових осіб ТОВ СП "НІБУЛОН" від 12.05.2009р. №12417/10/40-29/19 відповідачем не зазначено, яку саме перевірку, на яких підставах, згідно яких документів (податкових декларацій, звітів або інших документів) та в якому порядку передбачається провести, стосовно яких саме операцій та звітних періодів. Крім того, повідомлення про перевірку направлено з порушенням встановленого законом строку до дня запрошення. Зазначене позбавило платника податків ТОВ СП "НІБУЛОН" (його посадових осіб) можливості повного та якісного надання пояснень по суті питань, що виносяться на перевірку, з підтвердженням відповідними документами та матеріалами.

Вимогами підпункту 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку заявлених у ній даних.

Позивачем до органу державної податкової служби надані податкові декларації з ПДВ: за квітень місяць 2008р. - 20.05.2008р., за травень місяць 2008р. - 20.06.2008р., за червень місяць 2008р. - 21.07.2008р., за липень місяць 2008р. - 20.08.2008р., за серпень місяць 2008р. - 22.09.2008р., за вересень місяць 2008р. - 20.10.2008р. Разом з деклараціями до податкового органу надано додатки №5 - розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

Невиїзна документальна перевірка ТОВ СП "НІБУЛОН" проведена 18.05.2009р. (акт від 18.05.2009р. №481/40/14291113), тобто з порушенням 30-ти денного строку для її проведення, а частиною 3 ст.70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Відповідно до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та її не обґрунтував.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не допустив, правильно встановив обставини справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.10.2009р. без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 22.04.2010 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян

Суддя: О.І.Шляхтицький