Рішення № 100860993, 04.11.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №303/3098/21

2/303/1143/21

номер рядка стат. звіту - 41

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

04 листопада 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Монич В.О.

за участю секретаря судових засідань Годьмаш О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Табінський Олег Володимирович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ :

14 квітня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 15179 від 26.12.2020 року.

Заявлені вимоги мотивує тим, що на початку квітня 2021 року позивачу стало відомо, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., вчинено виконавчий напис № 16693про стягнення заборгованості по кредитному договору від 10.06.2011 року укладеного з ПАТ «Дельта Банк» в розмірі 15 943,57 гривень. Постановою приватного виконавця Табінського О.В. від 10.03.2021 року відкрито виконавче провадження № 64594646 з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису. Вказаний виконавчий запис вчинено з численними порушеннями законодавства, а тому є таким, що не підлягає виконанню. Позивач посилається на те, що жодних боргів перед відповідачем не має. Нотаріусом вчинено виконавчий напис не дивлячись на те, що з дня права вимоги минуло більше трьох років, нотаріусом не було отримано первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому в нотаріуса відсутні підстави вважати, що заборгованість була безспірною.

07.04.2021 року представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що відсутні всі документи для вчинення виконавчого напису, а саме виписка, яка підтверджує безспірність заборгованості та яка би відповідала ст..9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» п.5.6 р.5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 № 254. Виписка подана стягувачем до нотаріуса не відповідає даним нормам закону та не може вважатися належним та допустимим доказом безспірності заборгованості оскільки в ній не зазначено ані помісячних періодів нарахування відсотків, ані відсоткової ставки згідно якої фінансова установа нарахувала суму заборгованості, а також не вказано за який період нарахована комісія. Разом з цим заборгованість по відсоткам нарахована станом на 27.11.2020 року, однак кредитний договір укладено 19.09.2012 року строком до 21.09.2015 року, а право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позивача вимоги згідно ч.2 ст.1050 ЦК України. З огляду на це, приватний нотаріус поверхнево підійшов до встановлення безпірності заборгованості. Крім того, строки вимоги не відповідають приписам закону, оскільки з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, а отже нотаріус повинен був відмовити у вчиненні виконавчого напису.

Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.04.2021 року, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Копію ухвали про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідачу було направлено 20.04.2021 року і яку він отримав 06.05.2021 року.

Однак, у наданий судом строк та станом на 04 листопада 2021 року відповідач своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Табінським О.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, ВП № 6459464, при примусовому виконанні виконавчого напису № 16693 від 01.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», заборгованість в сумі 15 943,57 гривень, згідно кредитного договору від 10.06.2011 року, укладеного з ПАТ «Дельта Банк» (а.с.8-9).

Згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 при вирішенні справ, пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Однак, суд не може встановити чи було подано нотаріусу документи які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем при вчиненні спірного виконавчого напису, чи був вчинений такий в межах трирічного строку з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, оскільки матеріали справи не містять ні самого виконавчого напису, ні копій документів на підставі яких його вчинено.

Позивачем також не надано суду копії кредитного договору та платіжних документів (які б вказували на погашення боргу по кредиту).

Клопотання про забезпечення доказів позивачем не ставилося.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 2 ст. 12 ЦПК). Натомість роль суду зводиться до керування ходом судового процесу; роз`яснення у випадку необхідності учасникам судового процесу їхніх процесуальних прав та обов`язків, наслідків вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ЦПК (п.п. 1, 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При дослідженні судом доказів, він має за мету одержання необхідного для вирішення справи висновку про їх реальне існування, проте такого реального існування судом при розгляді даної справи встановлено не було.

Якість доказування забезпечується визначеним ЦПК процесуальним порядком і способом їх дослідження.

Особливість по доказуванню полягає в тому, що воно виступає як право і обов`язок осіб, які беруть участь у справі. Вони мають право подавати докази, брати участь в їх дослідженні, давати усні і письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тобто мають право на доказування.

Сторони, подаючи докази, реалізують своє право по доказуванню і одночасно виконують обов`язок по доказуванню. Обов`язок по доказуванню покладається на того, хто звернувся за допомогою до суду.

Право доказування виступає як можливість подання доказів, участь в їх дослідженні, попередній оцінці та гарантується сукупністю процесуальних засобів і реалізується по волі заінтересованих осіб особисто або за допомогою суду у відповідності з своїми інтересами та вибором способу поведінки.

Обов`язок по доказуванню полягає у необхідності виконання комплексу відповідних дій, який гарантується настанням несприятливих правових наслідків у випадку їх невиконання, зокрема, відмовою суду визнати наявність юридичного факту у разі невиконання стороною обов`язку по його доказуванню; якщо позивач не доведе підставу вимоги, то в позові належить відмовити.

Невиконання обов`язку по доказуванню для сторін й інших суб`єктів правового спору матиме матеріально-правові і процесуально-правові наслідки.

Суд звертає увагу на те, що позивач, звертаючись до суду з даною позовною заявою про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню в тому числі і з підстав його вчинення у відсутності обов`язкових документів, передбачених законом, не надав суду ані копію спірного виконавчого напису, ані відповідних доказів на підтвердження викладених в позові обставин.

Крім того, будь-яких процесуальних дій щодо сприяння витребуванню чи самостійному наданні доказів, стороною позивача ані при пред`явленні позову, ані після відкриття провадження у справі, - заявлено не було.

За викладених обставин справи та норм законодавства суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставини, на які він посилався, оскільки доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, тобто невиконання обов`язку по доказуванню для позивача має процесуально-правові наслідки.

За положеннями ЦПК України, рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях; суд приймає до уваги належні та допустимі докази. В даному випадку до суду не подані належні докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. За таких умов заявлений позов не підлягає задоволення, як недоведений.

Керуючись ст. 256, 257, 261, 265 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», та ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи без самостійних вимог приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець Табінський Олег Володимирович про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 15179 від 26.12.2020 року Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВ «Росвен Інвест Україна», місцезнаходження: 03126, м.Київ, бул.Вацлава Гавела, буд.6, код ЄДРПОУ: 37616221.

Третя особа 1: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: 10008, м.Житомир, вул.Велика Бердичівська, 35.

Третя особа 2: приватний приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Табінський Олег Володимирович, місцезнаходження: 02125, м.Київ, вул.Старосільська, буд.1-У, офіс 3.

Головуючий В.О. Монич