Постанова № 10085467, 10.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2010                                                                                           № 32/546

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Пержола В.С., Дученко О.В.,

від відповідача - Шевчук В.В., Кириленко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Служби безпеки України

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.03.2010

у справі № 32/546 ( )

за позовом                               Служба зовнішньої розвідки України

до                                                   Служба безпеки України

про                                                   стягнення 313652,97 грн.

Постанова прийнята 10.06.2010 у зв’язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 20.05.2010 відповідно до ст. 77 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

Служба зовнішньої розвідки України (позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення із Служби безпеки України (відповідач) збережених без достатньої правової підстави за рахунок Служби зовнішньої розвідки України за період з вересня 2006 року по грудень 2007 року коштів у розмірі 268831,15 грн.; а також про стягнення інфляційного збитку, заподіяного Службі зовнішньої розвідки України у зв’язку із несвоєчасним виконанням Службою безпеки України зобов’язань з відшкодування витрат на утримання та обслуговування приміщень будівлі «Колос», що використовувалися підрозділами Служби безпеки України за період з січня по квітень 2007 року у розмірі 44821,82 грн. Крім того, позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 3136,53 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

01.02.2010 позивач на підставі ст. 22 ГПК України подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача збережені без достатньої правової підстави за рахунок Служби зовнішньої розвідки України за період з вересня 2006 року по грудень 2007 року кошти у розмірі 273013,74 грн.; пеню за прострочення виконання Службою безпеки України зобов’язання з відшкодування витрат на утримання та обслуговування приміщень будівлі «Колос», що використовувалися Службою безпеки України у період з вересня 2006 року по грудень 2007 року у розмірі 26008,58 грн.; штраф за прострочення більш ніж на тридцять днів виконання Службою безпеки України зобов’язання з відшкодування витрат на утримання та обслуговування приміщень будівлі «Колос», що використовувалися Службою безпеки України у період з вересня 2006 року по грудень 2007 року у розмірі 18577,56 грн.; інфляційний збиток, заподіяний Службі зовнішньої розвідки України у зв’язку із несвоєчасним виконанням Службою безпеки України зобов’язань з відшкодування витрат на утримання та обслуговування приміщень будівлі «Колос», що використовувалися підрозділами Служби безпеки України за період з січня по квітень 2007 року у розмірі 46076,60 грн. Крім того, позивач просив відшкодувати за рахунок відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 3636,76 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 у справі №32/546 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 273013,14 грн. основного боргу, 46076,06 грн. інфляційних нарахувань, 3190,89 грн. витрат на оплату державного мита, 207,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Служба безпеки України звернулась із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що рішення підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту з’ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, встановив наступне:

Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 14.10.2004 № 1239 «Про Службу зовнішньої розвідки України» Службу зовнішньої розвідки України як спеціальний державний орган утворено на базі Департаменту розвідки, розвідувальних підрозділів регіональних органів Служби безпеки України.

Згідно з пунктом 4 зазначеного Указу Кабінету Міністрів України було доручено вирішити за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України, погодженим зі Службою безпеки України питання щодо передачі в управління Службі зовнішньої розвідки України об’єктів державної власності, що використовувалися для забезпечення функціонування Департаменту розвідки, розвідувальних підрозділів регіональних органів, та Інституту підготовки кадрів зовнішньої розвідки Національної академії Служби безпеки України.

Спільними наказами Служби безпеки України і Служби зовнішньої розвідки України від 17.12.2004 №0015/004 та від 23.10.2006 № 0010/0024 будівля «Колос» (м.Київ, просп. 40-річчя Жовтня (Голосіївський), 95), яка знаходилася на балансі Служби безпеки України, була віднесена до об’єктів, що підлягали передачі до сфери управління Служби зовнішньої розвідки України.

Передача будівлі «Колос» до сфери управління Служби зовнішньої розвідки України оформлена актом № 1 приймання-передачі майна, затвердженим 27.04.2007.

Будівля колишнього готелю, площею 14274,70 кв.м., яка розташована в м.Києві по просп. 40-річчя Жовтня, 95 (літ. А), перебуває у державній власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 28.10.2009, виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 28.10.2009 № 898-В.

Вказана спірна будівля перебуває на балансі Служби зовнішньої розвідки України з 15.08.2007, що підтверджується довідкою Фінансово-економічного управління Служби зовнішньої розвідки України.

З 01.01.2005 Службою зовнішньої розвідки України у повному обсязі здійснюються видатки на утримання та обслуговування спірної адміністративної будівлі, яка використовувалася та продовжує використовуватись сторонами спільно, що підтверджується матеріалами справи, а саме: листом СБУ від 04.02.2005 № 1-402/05, відповідною угодою № 35 від 18.02.2005 про зміну боржника у зобов’язанні; договорами №054335/1-5-01 від 25.01.2005 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, №508027 від 17.01.2005 та № Б-508027 від 01.08.2007 щодо надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню твердих відходів, № 19002 від 25.02.2005 про постачання електричної енергії, № 545571 від 01.02.2005 на постачання теплової енергії у гарячій воді, а також документами про оплату Службою зовнішньої розвідки України послуг за вказаними договорами.

Договір про відшкодування витрат балансоутримувача (Служби зовнішньої розвідки України) на утримання орендованого нерухомого майна (площею 2852 кв.м.) та надання комунальних послуг користувачу (Службі безпеки України) був укладений між сторонами лише 04.08.2008. Згідно з п. 5.1 договору даний договір набув чинності з 01.01.2008.

Питання стосовно відшкодування Службою безпеки України відповідної частини витрат на утримання та обслуговування будівлі «Колос» за період з 1 вересня 2006 р. по 31 грудня 2007 р. порушувались Службою зовнішньої розвідки України, про що свідчать листи Служби зовнішньої розвідки України від 04.10.2006 № 17/42-31-П, від 10.10.2006 №17/13833 та від 18.06.2007 № 17/2660-П.

Факт використання приміщень у період з 1 вересня 2006 р. по 31 грудня 2007р. не заперечується Службою безпеки України та підтверджується листами Служби безпеки України від 27.12.2006 № 13/9824, від 07.05.2007 № 13/4216 та розпорядженням Служби зовнішньої розвідки України від 14.08.2007 № 114/ДСК.

З 2005 року Служба зовнішньої розвідки України здійснювала облік витрат, понесених на утримання та обслуговування приміщень будівлі, що використовувались Службою безпеки України, формувала відповідні рахунки та направляла їх на адресу Служби безпеки України для оплати.

24.05.2007 позивач звернувся до відповідача з вимогою (лист від 24.05.2007 №17/430-ф) відшкодувати витрати за період з січня по квітень 2007 року на загальну суму 92285,42 грн. Листом від 15.06.2007 № 21/1-2399 у задоволенні вимоги відповідачем було відмовлено.

Вимога щодо відшкодування витрат на утримання та обслуговування приміщень будівлі, що використовувалось Службою безпеки України у період з вересня 2006 року по грудень 2007 року, була направлена листом позивача від 21.10.2009 № 17/1486-ф.

Листом від 01.12.2009 № 13/11898 відповідач відмовився виконати вимогу позивача.

У зв’язку з відмовою відповідача здійснити відшкодування витрат на утримання та обслуговування приміщень, які ним використовувались у період з вересня 2006 р. по грудень 2007 р., позивач звернувся про стягнення з відповідача вказаних витрат у розмірі 273013,74 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно набутого майна (коштів).

Зобов’язання із набуття та збереження майна без достатньої правової підстави є позадоговірними зобов’язаннями, які врегульовані главою 83 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Таким чином, необхідною умовою для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України є: 1) набуття майна без достатньої правової підстави; або 2) збереження майна без відповідної правової підстави; або 3) усунення правової підстави, за якої майно було набуте або збережене. Спільним для всіх трьох умов є відсутність правової підстави, що означає, що майно було набуте або збережене особою поза правовою підставою (юридичним фактом), яка передбачена законом, іншим правовим актом чи правочином.

Однак, спірні правовідносини між сторонами щодо відшкодування витрат позивача на утримання та обслуговування приміщень, які використовувались відповідачем у період з 1 вересня 2006 р. по 31 грудня 2007 р. не містять жодної з ознак, які є необхідними для стягнення з відповідача коштів як безпідставно набутих чи безпідставно збережених.

Натомість вбачається, що понесені позивачем витрати на утримання та обслуговування приміщень, які використовувались відповідачем (зокрема, витрати на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, за надання послуг по збиранню, вивезенню та захороненню твердих відходів, на постачання електричної енергії, на постачання теплової енергії у гарячій воді), можуть бути відшкодовані як збитки, яких позивач зазнав у зв’язку з неоплатою відповідачем наданих послуг.

В той же час, колегія суддів вважає, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 273013,74 грн. необхідно відмовити, оскільки позов заявлено на підставі ст. 1212 ЦК України як стягнення безпідставно набутого майна, а не на підставі, зокрема, ст. 22 ЦК України як відшкодування понесених позивачем збитків.

Позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 46076,60 грн. індексу інфляції є похідною від вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 273013,74 грн., а тому також не підлягає задоволенню.

Крім того, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 26008,58 грн. пені та 18577,56 грн. штрафу є похідними від первісної вимоги про стягнення суми основного боргу, не можуть бути задоволені також за відсутності, вчиненого у письмовій формі, правочину щодо забезпечення виконання зобов’язання, що передбачено ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції до спірних правовідносин неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст.1212 Цивільного кодексу України, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 у справі №32/546 підлягає частковому скасуванню.

За таких обставин, апеляційна скарга Служби безпеки України є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України сплачене відповідачем державне мито за подання апеляційної скарги підлягає відшкодуванню за рахунок позивача.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п.2 ст. 103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Служби безпеки України задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2010 у справі №32/546 скасувати частково.

3.          В позові відмовити повністю.

4.          Стягнути з Служби зовнішньої розвідки України (01034, м.Київ, вул. Володимирська, 33, код 33240845; р/р 35210001004075 в ОПЕРУ ДКУ у м.Києві, МФО 820172), або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Служби безпеки України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 33, код 00034074; п/р 35201307401 в ОПЕРУ НБУ в м. Києві, МФО 300001) 1818,38 грн. (одну тисячу вісімсот вісімнадцять гривень 38 коп.) відшкодування витрат зі сплати державного мита за подання апеляційної скарги.

5.          Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 32/546 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді