Постанова № 10085448, 10.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2010                                                                                           № 15/468

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача : Завірюха М.І. – юрист, Махмудова О.С. - юрист

від відповідача : Коканов С.О. – юрист

від 3-ої особи: не з»явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Сервіс"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.03.2010

у справі № 15/468 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Сервіс"

до                                                   ВАТ "Київське автотранспортне підприємство-2240"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           Дніпровська районна у м. Києві державна адміністрація

про                                                   відшкодування збитків 49317,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 03.03.2010 року у справі № 15/468 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з»ясовано обставини, що мають значення для справи.

В апеляційній скарзі апелянт звертає увагу суду на те, що місцевим судом не взято до уваги факт винесення Київським апеляційним господарським судом постанови № 36/139 від 29.07.2008р., якою постановлено витребувати з незаконного володіння ВАТ «Київське автотранспортне підприємство-2240» малі архітектурні форми у вигляді торгівельних рядів з чотирьох наметів у кількості чотирьох одиниць, що на праві власності належать ТОВ «Лізинг-Сервіс». Зазначена постанова набрала чинності з моменту її прийняття, однак не була виконана відповідачем, що призвело до матеріальних збитків позивача та стала причиною подальшого звернення позивача до суду з позовом про відшкодування збитків.

Крім того, апелянт посилається на те, що судом не досліджено ту обставину, що майно, щодо якого виник спір, знаходиться у незаконному володінні відповідача пошкоджене, деформоване, розукомплектоване, з ознаками горіння. Відповідач не надав суду жодних доказів того, що майно відносно якого виник спір, знаходиться в належному, придатному для його використання за призначенням стані.

Також апелянт посилається на те, що позивач як власник майна не був попереджений про можливий демонтаж, який відбувся за відсутності представника позивача, а також позивачу не направлялись будь-які документи, які б ідентифікували осіб, що проводили демонтаж, а також визначали право цих осіб на подібні дії. Позивач зазначає, що був позбавлений можливості бути присутнім при демонтажі належного йому майна і не міг бачити в якому стані його демонтували і відповідно не підписував акт прийому-передачі з описом демонтованих МАФ. Також позивач зазначає, що до моменту демонтажу майно було встановлено та використовувалося за призначенням, жодних нарікань зі сторони ГУ з контролю за благоустроєм на адресу позивача не надходило, що дає позивачу зробити висновок про належний вигляд майна до його демонтажу.

В судове засідання представник 3-ої особи не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників позивача та відповідача, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника 3-ої особи.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, колегія встановила наступне.

29.01.2007 року на підставі рішення Дніпровської районної Ради міста Києва № 83 від 28.12.2006 р. комісією у складі в.о. начальника відділу благоустрою Шуляченко А.С., директора КП УЖХ Кондратова М.М. і представників РУ ГУ МВС України в м. Києві Мельника Г.І. та Яковенко Н.М., податкової інспекції Ігнатенко Л.В. за адресою: м. Київ, проспект Возз'єднання, 4-6 було здійснено демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (МАФ), які належать позивачу на праві власності згідно Договору купівлі-продажу № 44/07 від 21 липня 2003 року.

Торговий ряд було відправлено на безоплатне зберігання відповідачу (згідно листа Дніпровської державної адміністрації № 11-19-65/5 від 20.01.2007р.) за адресою м.Київ, вул. Павла Усенка, 8, де воно перебуває і на момент розгляду справи.

На виконання розпорядження Дніпровської РДА № 1598 від 27.12.2006р. було складено акт передачі прийому на тимчасове зберігання МАФ торгівельний ряд демонтованої за адресою пр. Воз»єднання, 4. Зазначений акт був підписаний представником РДА Музикою А.А, та представником відповідача Яцюком О.В.

Позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «Київське АТП-2240» про витребування майна з чужого незаконного володіння.

29 липня 2008 року Київський апеляційний господарський суд виніс постанову, якою постановив: "Витребувати з незаконного володіння Відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство-2240" (02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, код ЄДРПОУ 05440985) малі архітектурні форми у вигляді торгівельних рядів з чотирьох наметів у кількості чотирьох одиниць, що на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Сервіс" (02218, м. Київ, вул. Райдужна, 13-а, код ЄДРПОУ 31245066)".

Постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2008р. набрала чинності з моменту її прийняття.

03.03.2009 року позивач звернувся до Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції м. Києва з заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання Наказу від 26.08.2008р. про примусове виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 29 липня 2008 року у справі № 36/139.

Виконавче провадження на виконання вищевказаного Наказу відкрито 12.03.2009 року.

У зв'язку з тим, що станом на 19 червня 2009 року наказ про примусове виконання постанови № 36/139 від 29.07.2008р. виконано не було, позивач надіслав звернення до відділу Державної виконавчої служби Дніпровського району м. Києва вих. № 16 від 19 червня 2009 року про вжиття заходів щодо примусового виконання постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/139 від 29 липня 2008 року (а.с.12).

Позивач зазначає, що у відповідь на вищезгадане звернення Відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції листом № 21788 від 10.07.2009 року повідомив позивача, що 11.05.2009 року державний виконавець звернувся до суду за роз'ясненням, яким чином витребувати з незаконного володіння ВАТ "Київське автотранспортне підприємств 2240" малі архітектурні форми у вигляді торгівельних рядів з чотирьох наметів у кількості чотирьох одиниць, що на праві власності належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізинг-Сервіс", та того ж дня зупинив виконавче провадження згідно п. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 36/139 від 23.07.2009р.в задоволенні заяви відділу Державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції було відмовлено (зазначені докази відсутні в матеріалах справи).

Позивач вважає, що станом на день розгляду справи постанову Київського апеляційного господарського суду у справі № 36/139 від 29 липня 2008 року не виконано.

Позивач звернувся до Господарського суду з позовом про відшкодування збитків з ВАТ «Київське АТП-2240» у розмірі залишкової вартості знищеного майна – 14970, 00 грн., не одержаних доходів у розмірі 34347, 40 грн. який обґрунтовує наступним.

Під час незаконного утримання відповідач не забезпечив належного зберігання майна позивача, що призвело до його цілковитої непридатності для подальшого використання за призначенням.

Станом на 10.10.2007 року залишкова вартість майна становила 14970,00 грн. відповідно до бухгалтерської довідки позивача № 36 від 10.10.2007 року.

Крім того, позивач зазначає, що з метою отримання прибутку 01.08.2008 року позивач уклав Додаткову угоду № 3 до Договору найму рухомого майна № 2 від 01 січня 2008 року, за якою фізична особа - підприємець Комашко Андрій Юрійович брав у найм у позивача малі архітектурні форми з металевих конструкцій сірого кольору у вигляді торгівельних рядів з 4-ьох наметів у кількості 4-ьох одиниць для розміщення їх за адресою: проспект Возз'єднання, 4-6. Плата за користування одним торговим місцем в місяць встановлювалась у розмірі 138,23 грн. Відповідно плата за користування 16-ма торгівельними місцями в місяць становить 2212,00 грн.

В зв’язку з тим, що позивач був позбавлений права вільно розпоряджатись належним йому на праві власності майном, а саме здавати у найм малі архітектурні форми, він поніс збитки у вигляді недоотриманого доходу в розмірі 34347,40 грн.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Враховуючи вищевикладене, Позивач вважає, що Відповідач зобов’язаний відшкодувати збитки в розмірі 49 317,40 грн., які складаються з 14970,00 грн. вартості майна та 34347,40 грн. недоотриманих доходів.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, колегія не може погодитись з доводам позивача з наступних підстав.

Відповідно до відповіді Начальника Дніпровського РУ ГУ МВС України в м.Києві директору ТОВ «Лізинг-Сервіс» перевіркою встановлено, що торговий ряд за адресою м.Київ, пр. Возз»єднання, 4-6 було демонтовано комісією згідно рішення Дніпровської Районної ради м.Києва № 83 від 28.12.2006р. та відправлено на зберігання в АТП-2240 по вул. Усенка, 8 в м.Києві. Торгові місця зберігаються там по теперішній час.

Згідно Акту прийому-передачі на тимчасове зберігання від 29.01.2007р. на момент демонтажу МАФ (малі архітектурні форми), які належать позивачу на праві власності не були придатні до використання, оскільки мали неналежний санітарно-технічний стан та деформовані елементи конструкції та їх недостачу, наявність слідів горіння восьми торгівельних місць (всього торгівельних місць в торгівельному ряду двадцять одно).

Згідно акту державного виконавця Медвецької М.В. ДВС Дніпровського РУЮ у м.Києві від 22.09.2009р. при примусовому виконанні наказу № 36/139 виданого 26.08.2008р. Господарським судом м.Києва за участю понятих Левко А.М., Кузьменко В.В. встановлено, що майно знаходиться на території боржника (пошкоджене) ,стягувач (позивач) відмовляється від прийому майна оскільки воно деформоване, пошкоджене, розукомплектоване. Боржник передачі майна не перешкоджає і не відмовляється. Зазначений акт підписаний також, крім понятих, держаним виконавцем, представниками стягувача (позивача) Русеньким М.П. та представником боржника (відповідача) Яцюк О.В.

Крім того, відповідач звертався до позивача з листами № 379 від 27.06.2008р., № 642 від 19.12.2008р., № 362 від 31.07.2009р., в яких позивач повідомлявся про те, що відповідач не заперечує проти повернення МАФ, які знаходяться на зберіганні згідно листа Дніпровської у м.Києві РДА. Крім того, відповідач просив прийнти позивача його майно у вигляді МАФ, оскільки він несе збитки по його утрианню. Зазначені листи були отримані позивачем, що підтверджується поштовим повідомленням про їх вручення,

Щодо позовних вимог про відшкодування відповідачем збитків в розмірі 34347,40 грн., які виникли внаслідок недоотримання позивачем доходів від здачі в найм належного йому майна, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.22 ЦК України під збитками розуміються, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Збитки – це об’єктивне зменшення будь-яких майнових благ, яке пов’язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин, і яке виражається у зроблених ним витратах, тощо. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань збитків, можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять такі елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв’язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; наявність вини.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 224, 225 ГК України, згідно з якими учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або встановлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати нанесені цим збитки суб'єкту права або законні інтереси якого порушені.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майновою шкодою є шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи. Така майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди можуть мати місце при наявності складу цивільного правопорушення, яки включає до себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача та наслідками (шкодою), вина заподіювача шкоди.

Відповідно до ст.33 ГПК України тягар доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язань контрагентом, наявність збитків, а також причинного зв’язку між першим та другим лежить на позивачеві. Крім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Позивач посилається на те, що ним не отримано доходи у розмірі 34347, 40 грн., які він мав би отримати здаючи в оренду належне йому на праві власності майно, яке знаходиться у відповідача, посилаючись на укладену ним 01.08.2008р. додаткову угоду № 3 до договору найму рухомого майна № 2 від 01.01.2008р., якою він зобов»зався передати в оренду фізичній особі-підприємцю Комашко А.Ю. 16 торгових місць у вигляді торгівельних рядів для розміщення їх за адресою: пр-т Возз»єднання, 4-б із встановленою платою 138,23 грн. за користування один торговим місцем в місяць. Пунктом 1 додаткової угоди зазначено, що стан торгових місць відповідає вимогам, викладеним в акті здачі-приймання майна.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що майно позивача у неналежному санітарно-технічному стані було передано відповідачу на тимчасове безоплатне зберігання згідно акту передачі-прийому майна від 29.01.2007р.

Позивачем не доведено, що відповідач перешкоджав йому забрати належне йому на праві власності майно, крім того, актом державного виконавця від 22.09.2009р. встановлено, що позивач відмовляється від прийому майна, оскільки воно деформоване, пошкоджене.

Аналізуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку про відсутність у діях відповідача складу господарського правопорушення, у зв»язку з чим відсутні підстави для відшкодування збитків, а тому в позові слід відмовити.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається, в зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізинг-Сервіс» на рішення Господарського суду м.Києва від 03.03.2010р. у справі № 15/468 без задоволення.

Рішення Господарського суду м.Києва від 03.03.2010 р. у справі № 15/468 залишити без змін.

Матеріали справи № 15/468 повернути до Господарського суду м.Києва

Головуючий суддя                                                                      

Судді