Постанова № 10085447, 15.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2010                                                                                           № 52/63

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Філоненко Я.В.

від відповідача – не з’явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Спец-Контакт"

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.04.2010

у справі № 52/63 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Спец-Контакт"

до                                                   Державне підприємство "З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств "Укрвуглеторфреструктуризація"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 37160,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги публічного акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» до закритого акціонерного товариства «Сермета Корпорейшн» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за договором оренди № 10Р від 01.01.2009 року.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 30.03.2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з закритого акціонерного товариства «Сермета Корпорейшн» (м. Київ, вул. Глибочицька, 28; код ЄДРПОУ 31957797) на користь публічного акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» (м. Київ, вул. Пушкінська, 27; код ЄДРПОУ 00121146) 95 685 (дев’яносто п’ять тисяч шістсот вісімдесят п’ять) грн. 02 коп. заборгованості, 9523 (дев’ять тисяч п’ятсот двадцять три) грн. 73 коп. пені, 1052 (одна тисяча п’ятдесят дві) грн. 09 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду закрите акціонерне товариство «Сермета Корпорейшн» подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до провадження, скасувати рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2010 року та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

          Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення у справі прийняте з порушенням процесуального права. Висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи. У зв’язку з неналежним з’ясуванням обставин судом без будь-яких правових підстав було стягнуто 4076,70 грн., оскільки дану суму було сплачено відповідачем платіжним дорученням від 05.11.2009 року № 370.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2010 року апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Сермета Корпорейшн» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі № 2/63. Розгляд справи призначено на 01.06.2010 року.

          Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суду.

          В судове засідання 01.06.2010 року представник відповідача не з’явився про причини неявки суд не повідомив, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено на 15.05.2010 року.

          На адресу Київського апеляційного господарського суду 11.06.2010 року від представника позивача надійшли пояснення по справі № 2/63 та відзив на апеляційну скаргу по даній справі.

          Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача, враховуючи, що останній належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

          В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

          Ухвала від 01.06.2010 року була направлена відповідачу за адресою вказаною в апеляційній скарзі та довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

          Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

          Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

          Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Між публічним акціонерним товариством «Південтеплоенергомонтаж» та закритим акціонерним товариством «Сермета Корпорейшн», було укладено договір оренди нежилого приміщення за № 10Р від 01.01.2009 року

          Згідно умов договору Відповідачу було надано в користування приміщення загальною площею 47,2 кв.м., за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 25-Б (2й поверх). Дане приміщення було передано Позивачем Відповідачу за Актом прийому-передачі 01.01.2009 року.

          Згідно умов п. 3.1, 3.2 договору на момент його укладення, за оренду Приміщення Відповідач повинен сплачувати плату з розрахунку 251,63 грн. за 1 м. кв. з урахуванням комунальних витрат та ПДВ за місяць, що в сумі складає 11 876,70 грн. з ПДВ.

          Як вбачається з п. 3.1, 3.2 договору, з 01 березня 2009 року розмір орендної плати, який підлягає оплаті Відповідачем складає 10 332,08 грн. із розрахунку 218,90 грн. за 1 м. кв. з ПДВ (Додаткова Угода №1 від 27 лютого 2009 року).

З 01 липня 2009 року розмір орендної плати (п. 3.1, 3.2 договору), який підлягає оплаті Відповідачем складає 8496 грн. із розрахунку 180,00 грн. за 1 м. кв. з ПДВ (Додаткова Угода №2 від 01 липня 2009 року).

          Відповідно до Розділу 3 договору, сторони узгодили, що платежі, передбачені пунктом 3.2. договору, Орендар, виконує самостійно своїм платіжним дорученням за кожний місяць наперед з оплатою до 10 числа поточного місяця перерахуванням на розрахунковий рахунок Орендодавця за виключенням платежу за перший місяць дії договору, який проводиться на протязі 10 днів після вступу його в дію.

          Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України). Дані положення законодавства кореспондуються зі ст. 193 Господарського кодексу України.

          Частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

          Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

          Пунктом 2 ст. 551 ЦК України встановлено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором, або актом цивільного законодавства.

          Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Відповідно до ст. 1 та ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Аналогічна позиція викладена в п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211, де зазначено, положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

          Як вбачається з матеріалів даної справи, Відповідач порушував умови договору та проводив оплату по договору несвоєчасно і не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості, проте судом першої інстанції було стягнуто 95685,02 грн. заборгованості не врахувавши часткове погашення відповідачем даної суми в розмірі 4076,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 05.11.2009 року № 370, тому задоволенню підлягає стягнення основного боргу в розмірі 91608,32 грн., і відповідно в частині стягнення основного боргу рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

          Колегія суддів перевіривши правомірність нарахування пені, погоджується з розрахунком пені наданим позивачем у розмірі 9523,73 грн., який розрахований у відповідності до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» та на підставі передбаченої договором відповідальності у вигляді сплати пені відповідно до п. 5.1 договору та перевірений судом першої інстанції, і відповідно, оскільки в матеріалах справи відсутні докази сплати Відповідачем пені в розмірі 9523,73 грн. за порушення умов договору в частині сплати орендної плати, а тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені за порушення умов договору в частині сплати орендної плати, в розмірі - 9523,73 грн.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

          Оцінюючи докази наявні в матеріалах справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв’язок, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

          Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 30.03.2010 року у справі № 2/63 змінити та викласти в наступній редакції.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства «Сермета Корпорейшн» (м. Київ, вул. Глибочицька, 28; код ЄДРПОУ 31957797) на користь публічного акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» (м. Київ, вул. Пушкінська, 27; код ЄДРПОУ 00121146) 91608 (дев’яносто одну тисячу шістсот шість) грн. 32 коп. заборгованості, 9523 (дев’ять тисяч п’ятсот двадцять три) грн. 73 коп. пені, 1011 (одна тисяча одинадцять) грн. 33 коп. державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 86 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» (м. Київ, вул. Пушкінська, 27; код ЄДРПОУ 00121146) на користь закритого акціонерного товариства «Сермета Корпорейшн» 20,36 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу №2/63 повернути до господарського суду міста Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.06.10 (відправлено)