Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.06.2010 № 51/45
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом"янської районної у м. Києві ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.04.2010
у справі № 51/45 ( .....)
за позовом Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом"янської районної у м. Києві ради
до Спільне підприємство "Явір"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 48761,81 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.04.2010 р. по справі № 51/45 в позові відмовлено.
Не погоджуючись із згаданим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при прийнятті рішення місцевим судом не взято до уваги, що відповідач не звільнив приміщення після закінчення строку дії договору. Рішенням господарського суду м. Києва від 16.02.2009 р. по справі № 51/117 позов Комунального підприємства задоволено й СП “Явір” виселено з нежитлового приміщення. Згідно акту державного виконавця ВДВС Солом’янського РУЮ у м. Києві СП “Явір” звільнило приміщення, отже на підставі п. 3.9 договору заборгованість за фактичне користування приміщенням у період з березня 2009 р. по 10.06.2009 р. становить 44 256,73 грн., тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки не повідомив, клопотань про відкладення справи не надав, отже апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.
Так, 11.02.2010 р. Комунальне підприємство звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до СП “Явір” про стягнення 44 256,73 грн. боргу за оренду приміщення, 2 730,21 грн. пені та 1 775,87 грн. видатків по сплаті земельного податку. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 01.04.2008 р. між сторонами укладено договір № 352/Б оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом’янського району міста Києва (далі Договір), за умовами якого позивач на підставі розпоряджень Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації № 2492 від 29.12.2007 р., № 1875 від 08.10.2007 р. зобов’язався передати, а відповідач прийняти в оренду нежиле приміщення загальною площею 145,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21 для розміщення кафе. Строк дії Договору з 01.04.2008 р. до 08.10.2008 р. (п. 9.1 Договору). На виконання Договору позивач передав, а відповідач прийняв це приміщення, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.04.2008 р.. Однак відповідач за період березень 2009 р. – 10 червня 2009 р. платежі не сплачував, отже його заборгованість становить 44 256,73 грн. Крім цього, позивач просив на підставі п. 6.2 Договору стягнути пеню в розмірі 2 730,21 грн. та на підставі п. 3.5 Договору - 1 775,87 грн. видатків по сплаті земельного податку, тощо.
Відповідач в судові засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав.
Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про безпідставність й необґрунтованість позовних вимог, а відтак відмовив в їх задоволенні.
Так, відмовляючи в позові, місцевий суд посилався на ст. 286 ГК України, згідно положень якої орендна плата – це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцеві незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
З вищенаведеного випливає, що орендна плата (її розмір, порядок та строк оплати) встановлюється відповідним договором та має сплачуватись орендарем на користь орендодавця. Однак, місцевий суд дійшов висновку, що у відповідача не виникло ніяких зобов’язань перед позивачем щодо внесення орендної плати за користування нежилим приміщення загальною площею 145,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21 за період з березня 2009 року до 10.06.09р. за умовами Договору. Так, суд першої інстанції вважав, що підставою для сплати орендних платежів є відповідний договір оренди, термін дії якого на момент розгляду справи - 08.10.2008 р. закінчився. Як встановлено рішенням господарського суду м. Києва від 16.02.2009 р. у справі № 51/117 та вбачається з матеріалів цієї справи, Договір автоматично пролонговано сторонами на той самий термін не було, в матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами іншого договору, об`єктом якого є нежиле приміщення загальною площею 145,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21. Таким чином, суд дійшов висновку, що орендна плата за Договором могла нараховуватись відповідачу лише до 08.10.2008 р. Інших обґрунтувань своїх вимог, ніж тих, що наведено у позовній заяві, позивачем суду не надано.
За таких обставин, місцевий суд вважав вищезгадані позовні вимоги необгрнутованими. Одночасно з тих же підстав, суд вважав безпідставним й стягнення компенсації по сплаті земельного податку в сумі 2730,21 грн. за період з березня 2009 р. до квітня 2009 р.
Відмовляючи в позові щодо стягнення пені, місцевий суд посилався на ст. 547 ЦК України, згідно якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Згаданий правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинено із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Таким чином, беручи до уваги те, що Договір припинив свою дію, не породжує обов’язків СП “Явір” перед позивачем, в т.ч. зі сплати передбачених ним та чинним законодавством України штрафних санкцій, за відсутності укладеного між сторонами правочину у письмовій формі щодо забезпечення виконання зобов’язання, відсутнє, на думку місцевого суду, й прострочення виконання грошового зобов’язання у вигляді сплати орендних платежів, отже стягнення з відповідача 2730,21 грн..
Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за таких обставин.
Так, на підставі п. 3.9 Договору орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до дати підписання акту прийому- передачі при поверненні об’єкту оренди орендодавцю або дати складання державним виконавцем акту про виселення на підставі рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 16.02.2009 р. у справі № 51/117 позов Комунального підприємства задоволено, СП “Явір” виселено з нежилого приміщення загальною площею 145,0 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. М.Кривоноса, буд. № 21 та передано згадане приміщення Комунальному підприємству. Згідно Акту державного виконавця ВДВС Солом’янського РУЮ в м. Києві від 10.06.2009 р. при виході за адресою для вручення постанови про відкриття виконавчого провадження з’ясовано, що боржник добровільно виселився з приміщення. Нежиле приміщення передано Комунальному підприємству. Згідно наданих в засіданні апеляційної інстанції пояснень позивача акт між позивачем та відповідачем щодо добровільного повернення приміщення не складався. Таким чином, датою закінчення нарахування орендної плати є дата складання акту державним виконавцем про виселення орендаря – 10.06.2009 р.
З огляду на наведене, апеляційний суд вважає підставним нарахування позивачем на підставі п. 3.9 Договору орендної плати за період березень – 10 червня 2009 р. в розмірі 44 255,73 грн.. Висновки місцевого суду про те, що Договір припинив свою дію 08.10.2008 р., тому орендна плата за Договором могла нараховуватись відповідачу лише до 08.10.2008 р. є помилковими з огляду на наявний п. 3.9 цього Договору. Доданий до матеріалів справи розрахунок підтверджується матеріалами справи, а відтак стягненню підлягає 44 255,73 грн. за обґрунтованим позивачем розрахунком, зазначення в позовній заяві 44 256,73 грн. апеляційний суд вважає опискою.
Договором сторони передбачили, що крім орендної плати орендар компенсує орендодавцю видатки по платі за землю (п. 3.5 Договору). За наданим позивачем розрахунком компенсація плати за землю за період березень – 10 червня 2009 р. становить 1 775,87 грн.. Апеляційний суд з врахуванням положень п. 3.9 Договору дійшов висновку, що цей платіж також є обґрунтованим й підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату передбачених п.п. 3.1, 3.6 орендних платежів, орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплаченої орендних платежів за кожний день прострочення. У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (далі Закон № 543/96) розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на наведені положення закону та підставність стягнення орендної плати за період березень – 10 червня 2009 р., апеляційний суд вважає обґрунтованим (п. 3.9 Договору) й стягнення пені за несвоєчасну сплату орендних платежів за розрахунком позивача за період з 01.04.2009 р. по 10.06.2009 р. в розмірі 2 730,21 грн.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення місцевого суду - скасуванню з прийняттям нового - про задоволення позову в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2010 р. по справі № 51/45 – скасувати.
Прийняти нове рішення: позов Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради до Спільного підприємства “Явір” про стягнення 48 761,81 грн. задовольнити.
Стягнути з Спільного підприємства “Явір” (03037, м. Київ, вул. Кривоноса, 21, ідентифікаційний код 21588919) з будь-якого виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення рахунку на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919) 44 255 (сорок чотири тисячі двісті п’ятдесят п’ять) грн. 73 коп. боргу по орендній платі, 2 730 (дві тисячі сімсот тридцять) грн. 21 коп. пені та 1 775 (одна тисяча сімсот сімдесят п’ять) грн. 87 коп. компенсації плати за землю.
Стягнути з Спільного підприємства “Явір” (03037, м. Київ, вул. Кривоноса, 21, ідентифікаційний код 21588919) з будь-якого виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення рахунку на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919) 481 (чотириста вісімдесят одна) грн. 67 коп. держмита, сплаченого платіжним дорученням № 259 від 26.10.2009 р. за розгляд справи судом першої інстанції та 236 (двісті тридцять шість) грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплаченого платіжним дорученням № 261 від 26.10.2009 р.
Стягнути з Спільного підприємства “Явір” (03037, м. Київ, вул. Кривоноса, 21, ідентифікаційний код 21588919) з будь-якого виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення рахунку на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом’янської районної у м. Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919) 243 грн. 80 коп. держмита, сплаченого платіжним дорученням № 220 від 12.05.2010 р. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Матеріали справи № 51/45 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя
Судді
18.06.10 (відправлено)
Судове рішення № 10085444, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 51/45. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: