Постанова № 10085405, 01.06.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2010                                                                                           № 54/129-20/400

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в особі Сумської філії Концерну РРТ

на рішення Господарського суду м.Києва від 17.02.2010

у справі № 54/129-20/400 ( .....)

за позовом                               Концерну радіомовлення, радіозв"язку та телебачення в особі Сумської філії Концерну РРТ

до                                                   1. Національної телекомпанія України

                                                  2. Державного комітету телебачення та радіомовлення України

про                                                   спонукання підписати акти здавання-приймання фактично наданих послуг, стягнення 372517,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Краснонос О.В. – предст. за дов.

від відповідача-1 Костогризова Г.С. – предст. за дов.

від відповідача-2 Дімідюк І.В. – предст. за дов.

ВСТАНОВИВ:

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Сумської філії Концерну РРТ (надалі – позивач, апелянт) в грудні 2008 року звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом, у відповідності до якого просив зобов’язати відповідача підписати акти здавання-приймання фактично наданих Національній телекомпанії України послуг за вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та стягнути з Національної телерадіокомпанії України (надалі – відповідач-1) заборгованість в розмірі 372517,21 грн. за надані послуги з розповсюдження (трансляції) програм, вироблених для державних потреб.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2008 до участі у справі в якості відповідача-2 було залучено Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.02.2009 у справі № 54/129 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2009) позов було задоволено повністю; стягнуто з Національної телерадіокомпанії України на користь Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Сумської філії Концерну 372517,21 грн. боргу; у позові до Державного комітету телебачення і радіомовлення України відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 у справі № 54/129 рішення Господарського суду м. Києва від 13.02.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.07.2009 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду м. Києва.

Постанова касаційної інстанції мотивована тим, що для правильного вирішення даного спору господарським судам при новому розгляді слід зробити обґрунтований висновок щодо строку дії Державного контракту № 190-42 та зобов’язати позивача подати окремий розрахунок заборгованості, яка виникла в межах строку дії Державного контракту № 190-42 - до 21.09.2007 (з урахуванням доказів обсягу фінансування в 2007 році видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб); перевірити, чи не перевищує заявлена позивачем сума загальну вартість замовлених за Державним контрактом № 190-42 послуг, зокрема, враховуючи, що цей обсяг визначається “належним” або “неналежним” фінансування та за необхідності з’ясувати визначені позивачем підстави для стягнення коштів поза межами дії Державного контракту № 190-42.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 справу прийнято до провадження та присвоєно № 54/129-20/400.

До прийняття рішення по справі позивачем подано заяву № 02 від 11.01.2010 про збільшення (доповнення) позовних вимог (яка прийнята судом), у відповідності до якої позивач просив визнати факт надання позивачем відповідачу-1 послуг за державним контрактом №190-42 від 26.03.2007 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 по розповсюдженню (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України в обсязі 5535,49 годин мовлення; стягнути з відповідача-1 на користь позивача грошові кошти в сумі 372517,21 грн. за надані послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм відповідача-1 за вересень – грудень 2007 року в обсязі 1 844,72 годин мовлення.

10.02.2010 позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог № 18 від 10.02.2010 (яку прийнято судом), у відповідності до якої останній просить:

- визнати факт надання позивачем відповідачу-1 послуг за державним контрактом № 190-42 від 26.03.2007 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 по розповсюдженню (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України в обсязі 5 535,49 годин мовлення;

- стягнути з відповідача-1 на користь позивача заборгованість в сумі 372517,21грн. за надані послуги за державним контрактом № 190-42 від 26.03.2007 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.02.2010 у справі № 54/129-20/400 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, оскільки умовами п.п. 7.1, 7.2. контракту встановлено дію контракту на правовідносини між сторонами до 21.09.2007, а лише у разі належного бюджетного фінансування - до 31.12.2007, а також приймаючи до уваги, що матеріали справи містять докази зменшення бюджетного фінансування, суд дійшов висновку, що державний контракт № 190-42 від 26.03.2007 свою дію на правовідносини між позивачем та відповідачем-1 припинив 21.09.2007, а надані позивачем до 21.09.2007 послуги на суму 733302,78 грн. відповідачем-1 оплачені у повному обсязі, а тому відсутні підстави вважати надані позивачем послуги в обсязі 5535,49 годин мовлення такими, що надані у повному обсязі за державним контрактом № 190-42. Крім того, місцевим судом також відмовлено у задоволенні позовних вимог до відповідача-2, оскільки умовами контракту обов’язок замовлення, прийняття та оплати за надані позивачем телекомунікаційні послуги покладено саме на відповідача-1.

Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Сумської філії Концерну РРТ, не погоджуючись із вказаним рішенням суду, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 25.02.2010, в який просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010 у справі № 54/129-20/400 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення місцевим судом прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому вказане рішення підлягає скасуванню.

Від відповідача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого він проти доводів апелянта заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін, як законне та обґрунтоване.

Від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу Національної телекомпанії України, відповідно до якого він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду – без змін.

Представник апелянта (позивача) у судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

Від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну, відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, 10.01.2007 між Національною телекомпанією України (відповідач-1) та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України (відповідач-2) укладено Державний контракт на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 рік, за умовами якого відповідач-2 розміщує, а відповідач-1 приймає державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм у 2007 році загальним обсягом мовлення 5 535,5 год. на рік (т.1, а.с.74).

12 03.2007 між Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення України (як довірителем) та Національною телекомпанією України (як повіреним) був укладений договір доручення № 167-08 (копія – т.1, а.с.66), відповідно до умов якого повірений зобов’язався від імені та за рахунок довірителя виконати такі юридичні дії, а саме: укласти державний контракт на закупівлю послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році (п.1.1 контракту).

Умовами вказаного договору було передбачено, що:

- повірений зобов’язаний укласти державний контракт відповідно до вимог, що ставляться:

найменування послуг: розповсюдження (трансляції) телепрограм;

обсяг послуг: 4 008,3 години;

строки надання послуг: з 01.01.2007 до 21.09.2007;

вартість послуг: 23000000,00 грн.;

порядок розрахунків: щомісячно, згідно з надходженням коштів від довірителя (п.3.1 договору);

- повірений зобов’язаний інформувати довірителя на його вимогу про хід виконання доручення (п.3.2.1 договору);

- повірений зобов’язаний виконати доручення відповідно до вказівок довірителя у строк до 21.09.2007р., а у разі належного бюджетного фінансування зазначених послуг вартістю 31360683 грн. з обсягом телемовлення – 5535,5 годин виконати доручення у строк до 31.12.2007 року (п.3.2.2 договору);

- довіритель зобов’язаний щомісячно перераховувати на рахунок повіреного бюджетні кошти, передбачені Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік” відповідною бюджетною програмою згідно з затвердженим кошторисом (п.4.2.1 договору).

На підставі цього Національною телекомпанією України (як замовником) з Державним підприємством “Сумський обласний радіотелевізійний передавальний центр” (як виконавцем), правонаступником якого є Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ), був укладений державний контракт № 190-42 від 26.03.2007 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік (копія – т. 1 а.с.23).

Відповідно до п.1.1 державного контракту № 190-42 від 26.03.2007 даний контракт укладений відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік”, постанови Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 226 “Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням”, “Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле - та радіопрограм”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 № 918 і постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Умовами вказаного державного контракту було передбачено, що:

- виконавець за допомогою технічних засобів, що зазначені у додатку № 1 до державного контракту, зобов’язується надати замовнику телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб в межах плану асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на 2007 рік за програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб” (п.1.2 контракту);

- ціна контракту становить 798342,14 грн. (у тому числі ПДВ – 133057,02 грн.), що відповідає вартості трансляції 4 008,3 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 798342,14 грн., що відповідає 4008,3 годинам мовлення (п.3.1 контракту);

- у разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 1106744,91 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 1106744,91 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення (п.3.2 контракту);

- розгляд підсумків надання послуг проводиться щомісячно. Оплаті підлягають фактично надані послуги (п.4.1 контракту);

- виконавець щомісячно, протягом 2 робочих днів з дати надання замовником розподілу фактичних обсягів послуг за даним контрактом складає акти виконання за надані послуги і зведення на оплату за підсумками роботи технічних засобів з урахуванням п.2.2.1 цього контракту, після чого направляє рахунок, акти і зведення замовнику (в копіях по факсу та в оригіналі поштою) (п.4.2 контракту);

- замовник протягом 4 робочих днів після отримання актів, розглядає зведення і у випадку відсутності зауважень або заперечень підписує акти, скріплює печаткою і повертає один екземпляр виконавцю (п. 4.3 контракту);

- зміна суми, зазначеної в актах, в односторонньому порядку не допускається (п.4.5 контракту);

- оплата наданих послуг здійснюється замовником за цінами додатку № 1 з урахуванням фактично відпрацьованого часу та фактично задіяних технічних засобів (п.4.6 контракту);

- щомісячна оплата здійснюється замовником протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця послуг в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п.4.7 контракту);

- контракт набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01 січня 2007р. і діє до 21 вересня 2007р. (п.7.1 контракту);

- у разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2 контракту, він розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01 січня 2007р. і діє до 31 грудня 2007р. (п.7.2 контракту).

Внаслідок того, що відповідачем-2 був направлений лист відповідачу-1 про зменшення бюджетного фінансування, між відповідачем-1 та відповідачем-2 було укладено додаткову угоду №1 від 02.10.2007 до договору доручення №167-08 від 02.03.2007, відповідно до умов якої відповідачі визначили, що загальна вартість послуг складає 20950000,00 грн., обсяг телемовлення 3690,77 годин, строки надання послуг з 01.01.2007 по 31.08.2007.

Згідно письмових пояснень відповідача-2, у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, було зменшено ціну послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, а саме: обсяг послуг - 3690,77 годин телемовлення на суму 20950000,00 грн., про що 02.10.2007 було укладено між відповідачем-2 та відповідачем-1 додаткову угоду №1 до договору-доручення №167-08 від 12.03.2007. Крім того, відповідно до умов вищезазначеної додаткової угоди відповідач-1 зобов’язався укласти з Концерном РРТ додаткову угоду про зміну ціни контракту № 190-42 від 26.03.2007 та відповідний додаток до зазначеного контракту.

Відповідач-1 зазначає, що державним контрактом передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків – скоротити строк дії цього договору та зменшити його ціну. При цьому, застосування цих умов безпосередньо пов’язано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Відповідач-1 надіслав позивачу додаткову угоду № 2 від 02.10.2007 до державного контракту № 190-42 від 26.03.2007, відповідно до умов якої ціна контракту становить 734 044,00 грн. (з ПДВ), що відповідає вартості трансляції 3 690,77 годин мовлення.

Проте, позивач вказану додаткову угоду № 2 до державного контракту не підписав та з матеріалів справи вбачається, що вказана додаткова угода № 2 була отримана позивачем від відповідача-1 для підписання лише 18.12.2007р.(т.3, а.с.8).

Матеріалами справи також підтверджено та не заперечується представниками сторін, що:

- відповідач-1 після 21.09.2007 не припиняв трансляцію телепрограм, вироблених для державних потреб, на передавачі Сумської філії Концерну РРТ;

- позивачем було складено та надіслано відповідачу-1 акти наданих послуг за Державним контрактом № 190-42 за вересень-грудень 2007р.;

- відповідачем-1 зазначені акти не підписано та вартість наданих позивачем послуг у сумі 372517,21 не оплачено;

- відповідач-2 повністю сплатив відповідачу-1, а відповідач-1 сплатив позивачу вартість послуг, наданих позивачем з січня 2007 до 21 вересня 2007р.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача-1 заборгованості у сумі 372517,21 грн. за надані телекомунікаційні послуги за державним контрактом №190-42 є необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст.1 Статуту Національна телекомпанія України є державною телерадіокомпанією, відповідно, є неприбутковою організацією. Фінансування відповідача-1 здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

У відповідності до п.п. 6, 11 Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07. 2004 № 918:

вартість розповсюдження теле- та радіопрограм визначається відповідно до затверджених в установленому порядку тарифів і замовленого обсягу мовлення у межах коштів державного бюджету, передбачених на відповідний рік;

фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до умов п.2.1.3 контракту позивач зобов’язався забезпечити здійснення трансляції телепрограм в повному обсязі до 21.09.2007, а в разі належного фінансування до 31.12.2007 на виконання п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2007р. №413 “Про затвердження порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”.

Згідно п.3.1 контракту ціна контракту становить 798342,14 грн., що відповідає вартості 4 008,3 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загального фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідача-2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 798342,14 грн., що відповідає 4 008,3 годинам мовлення.

Відповідно до п.3.2 контракту у разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 1106744,91 грн., що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення. Джерело фінансування державного замовлення: кошти загальною фонду Державного бюджету України, передбачені бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб”, що надходять від Генерального державного замовника – Державного комітету телебачення і радіомовлення України (відповідач-2) на підставі затвердженого ним кошторису та плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік у сумі 1106744,91 грн., що відповідає 5535,5 годинам мовлення.

У пунктах 7.1, 7.2 визначено, що контракт діє до 21.09.2007, а у разі належного бюджетного фінансування в обсягах, зазначених у п.3.2. контракту, контракт діє до 31.12.2007.

Отже, безпосередньо умовами контракту сторони передбачили залежність строку дії цього контракту від належного або неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

Пунктом 4.7. контракту передбачено здійснення щомісячної оплати відповідачем-1 протягом 10 (десяти) банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Таким чином, здійснення оплати відповідачем-1 наданих позивачем телекомунікаційних послуг згідно контракту ставиться в залежність від плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку зі зменшенням бюджетного фінансування на виконання умов додаткової угоди № 1 до договору доручення № 167-08 від 12.03.2007 відповідач-1 направив позивачу для підписання додаткову угоду № 2 від 02.10.2007 до державного контракту № 190-42 від 26.03.2007 про зменшення вартості послуг за державним контрактом.

Фактично позивач та відповідач-1 не досягли згоди щодо внесення відповідних змін до контракту, зокрема, зменшення вартості послуг, а заінтересована сторона не передала спір про внесення змін до державного контракту №190-42 від 26.03.2007 на вирішення суду у відповідності до ст.188 ГК України.

Згідно з частиною першою ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” (чинного на момент укладання державного контракту) істотною умовою договору про закупівлю є можливість зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків.

Зазначені істотні умови договору про державну закупівлю містять інші законодавчі акти, які регулюють відповідні питання після втрати чинності названого закону.

Отже, укладеним сторонами державним контрактом передбачено законне право замовника зменшити обсяг закупівлі послуг залежно від реального фінансування видатків - скоротити строк дії цього договору (до 21.09.2007) та зменшити його ціну. При цьому, застосування цих умов безпосередньо пов'язано лише з фактом неналежного бюджетного фінансування видатків на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб.

З матеріалів справи вбачається, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, надходили не в повному обсязі.

Про наведене свідчать обставини, пов'язані з укладанням відповідачем-2 (Держкомтелерадіо України) та відповідачем-1 (Національною телекомпанією України) додаткової угоди № 1 від 02.10.2007 до договору доручення №167-08 від 12.03.2007, а також звіт про надходження та використання коштів загального фонду за 2007 (т.3, а.с.35).

Зокрема, дані, зазначені у названому звіті підтверджують, що видатки з державного бюджету на трансляцію телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році були затверджені на рік у сумі 20950 000,00 грн., надійшло коштів за звітний період – 20943 581,01 грн. та стільки ж становили фактичні видатки.

Відповідно до плану асигнувань із загального фонду бюджету на 2007 рік Національної телекомпанії України за бюджетною програмою 1701150 “Трансляція телерадіопрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році” (т.3, а.с.34) було затверджено кошторис асигнувань на суму 23000000 грн., фактично профінансовано – 20950 000,00 грн. (з них повернуто до Державного бюджету у 2007 році – 6 418,99 грн.). Тобто, надходження коштів за звітний період склало 20943581,01 грн.

Таким чином, у позивача відповідно до п.4.2 державного контракту від 26.03.2007 у період з 21.09.2007 по 31.12.2007 були відсутні підстави для складання актів виконання за надані послуги і зведень на оплату за підсумками роботи технічних засобів, а відповідно, відсутні й підстави для надання відповідачу-1 телекомунікаційних послуг на підставі даного контракту у вказаний період.

У матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача-1 щодо надання останнім інформації про наявність бюджетного фінансування на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб на 2007 рік на період з 21.09.2007 по 31.12.2007 з метою уникнення настання негативних наслідків у вигляді неотримання оплати за надані телекомунікаційні послуги.

Отже, умовами п.п. 7.1, 7.2 контракту встановлено дію контракту на правовідносини між сторонами до 21.09.2007 (у разі належного бюджетного фінансування - до 31.12.2007), а зменшення бюджетного фінансування підтверджено матеріалами справи.

Таким чином, дія державного контракту № 190-42 від 26.03.2007 на правовідносини між позивачем та відповідачем-1 припинилась 21.09.2007.

Як вбачається з наданих позивачем довідок розрахунків за Державним контрактом №190-42 (т.3, а.с.6,7), відповідач-1 за період з січня 2007 до 21 вересня 2007 не має кредиторської заборгованості перед позивачем по державному контракту №190-42 від 26.03.2007 до 21.09.2007 (оскільки надані позивачем послуги до 21.09.2007р. на суму 733302,78 грн. оплачені відповідачем-1 у повному обсязі).

З урахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про відсутність підстав вважати надані позивачем послуги в обсязі 5 535,49 годин мовлення такими, що у повному обсязі надані за державним контрактом №190-42, оскільки, як було зазначено, державний контракт № 190-42 від 26.03.2007 свою дію на правовідносини між позивачем та відповідачем-1 припинив 21.09.2007, а згідно з п.3.2 контракту лише у разі належного бюджетного фінансування (яке, як встановлено судом, відсутнє) ціна контракту становить 1106744,91 грн. (в тому числі ПДВ), що відповідає вартості трансляції 5535,5 годин мовлення.

Доводи апелянта про те, що, оскільки державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 рік з загальним обсягом мовлення 5535,5 годин мовлення фінансувалось за двома бюджетними програмами (1701150 „Трансляція телепрограм, вироблених для державних потреб” та 1701080 „Виробництво та розповсюдження телепрограм для державних потреб”), а тому відповідач-1 повинен був розрахуватися за рахунок коштів по обом бюджетним програмам, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки умовами державного контракту № 190-42 від 26.03.2007 передбачено фінансування тільки за бюджетною програмою 1701150 „Трансляція телепрограм, вироблених для державних потреб”.

Судова колегія також зазначає, що відповідно до п.11 Положення „Про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.04р. № 918, передбачено, що фінансування державного замовлення здійснюється через генерального державного замовника та державних замовників за рахунок коштів державного бюджету.

За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для стягнення вартості наданих позивачем послуг з відповідача-2, оскільки з вищенаведеного вбачається, що відповідачем-2 свої обов’язки як генерального державного замовника по закупівлі послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб у 2007 році, повністю виконані.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010 у справі № 54/129-20/400.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі його Сумської філії Концерну РРТ залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 17.02.2010 у справі № 54/129-20/400 за позовом Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в особі Сумської філії Концерну РРТ до Національної телерадіокомпанії України та Державного комітету телебачення і радіомовлення України – без змін.

2. Матеріали справи № 54/129-20/400 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді