Постанова № 10085355, 12.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2010                                                                                           № 25/440

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з’явився;

від відповідача -Риков О.О. – представник за дов №6 від 01.01.2010;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 22.12.2009

у справі № 25/440 ( .....)

за позовом                               Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Добробут та Захист"

до                                                   ЗАТ "Українська транспортна страхова компанія"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 24774,83 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Добробут та захист” (далі – позивач) у вересні 2009 звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” про стягнення перестрахового відшкодування у сумі 24774,83 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі №25/440 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 24261,41 грн. та судові витрати у сумі 473,90 грн.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання за договором облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів від 22.05.2007 щодо сплати частини страхового відшкодування в розмірі 23505,83 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство “Українська транспортна страхова компанія” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі №25/440 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовані норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2010 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.02.2010.

Розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

15.03.2010 представниками сторін подано спільне письмове клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги у справі №25/440, яке було задоволено судом апеляційної інстанції на підставі ст.ст. 69, 102 ГПК України.

В судове засідання 12.04.2010 з’явився представник відповідача, представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату та місце судового засідання, про що свідчать реєстри поштового відправлення (копії реєстрів наявні в матеріалах справи) та відмітка на зворотній стороні ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 у даній справі, клопотань, заяв від позивача про відкладення розгляду справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Україною 17.07.1997 р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

Враховуючи, що явка представників учасників судового процесу в судове засідання не визнавалася обов’язковою, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.04.2010 просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі №25/440 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Київський апеляційний господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 22.05.2007 між позивачем та відповідачем було укладено договір облігаторного пропорційного квотного перестрахування наземних транспортних засобів (надалі - договір), предметом якого було облігаторне (обов’язкове) пропорційне квотне перестрахування відповідачем частини відповідальності позивача, прийнятої ним за договорами добровільного страхування засобів наземного транспорту (КАСКО транспортних засобів) у відповідності з Правилами добровільного страхування наземного транспорту б/н, зареєстрованих Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України 09.12.2004р. (п.2.2 договору).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України “Про страхування” передбачено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов’язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Дія договору розповсюджується на всі договори добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО транспортних засобів), які укладені позивачем зі страхувальником (юридичними та фізичними особами) в період дії договору (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 2.4 договору під страхуванням ТЗ розуміється укладення позивачем договорів добровільного страхування наземних транспортних засобів зі страхувальниками (юридичними та фізичними особами).

Основні вимоги до страхування наземних транспортних засобів встановлені п. 2.5 договору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 08.05.2008 між позивачем і Маковецьким Олександром Валерійовичем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 10/17-1441 (надалі - договір страхування), відповідно до умов якого було застраховано транспортний засіб - автомобіль АСURА MDХ реєстраційний номер АА 6000 НА.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та Маковецьким О. В. було укладено додаткову угоду №1 до договору страхування, відповідно до якої було збільшено страхову суму за договором страхування до 354050,00 грн.

У відповідності до п. 3.6 договору позивач зобов’язався передавати, а відповідач зобов’язався приймати в перестрахування частину відповідальності позивача по всіх транспортних засобах, прийнятих ним на страхування, починаючи з 00 годин 00 хвилин 22.05.2007р.

Згідно із додатковою угодою №1 до договору позивач передає у перестрахування ризики пов’язані, зокрема, з легковими автомобілями.

Відповідно до п. 3.8 договору основний документообіг між сторонами здійснюється шляхом оформлення позивачем щомісячних рахунків - бордеро премій, рахунків - бордеро збитків та щоквартальних бордеро заявлених, але не сплачених збитків.

Рахунок - бордеро премій повинен містити повний перелік автотранспортних засобів, по яким почала діяти у звітному місяці відповідальність відповідача (п. 3.8.1 договору). Рахунок - бордеро збитків повинен містити повний перелік здійснених позивачем у звітному місяці виплат страхового відшкодування по автотранспортним засобам, які перераховані згідно з умовами цього договору (п. 3.8.2 договору).

Відповідно до п. 3.9 договору відповідальність відповідача за кожним договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, який підпадає під дію цього договору, починається та закінчується одночасно з відповідальністю позивача, за винятком випадків, передбачених цим договором.

За прийняття перестраховиком частини відповідальності перестрахувальника, останнім сплачувалася премія перестраховику, на умовах, визначених договором перестрахування.

Згідно із п. 3.14 договору обсяг відповідальності відповідача по кожному з автотранспортних засобів, по яким відповідачем були здійснені виплати страхового відшкодування, зберігає силу в розмірі утримання переданого на перестрахування.

Позивач має право самостійно укладати договори страхування наземних транспортних засобів та визначати умови таких договорів страхування (у т.ч. страхові тарифи та франшизи) (п. 4.1.1 договору) та самостійно проводити врегулювання збитків за договорами страхування, а саме: встановлювати причини настання страхових випадків, визначати розмір збитків, давати запити та отримувати відповіді від компетентних органів (у т.ч. ДАІ), залучати до розслідування причин та визначення розміру збитків незалежних експертів, проводити переговори з зацікавленими особами, оформляти всі необхідні документи та приймати рішення щодо виплати (відмови в виплаті) страхового відшкодування (п. 4.1.2 договору).

За умовами п. 4.2.1 договору позивач зобов’язаний передавати відповідачу в перестрахування частину відповідальності за всіма договорами страхування наземних транспортних засобів.

У відповідності до п. 4.2.2 договору позивач зобов’язаний один раз на місяць, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, надавати відповідачу рахунок - бордеро премій та рахунок - бордеро збитків.

Один з двох примірників рахунку - бордеро премій, рахунку - бордеро збитків та переліку збитків, які заявлені позивачем та не сплачені відповідачем, після їх підписання останнім та скріплення печаткою, повертається позивачу протягом 3-х робочих днів.

Матеріали справи свідчать, про те, що позивач передав відповідачу рахунок - бордеро премій №13 за період з 01.05.2008 по 21.05.2008, в якому в позиції № 53 зазначена інформація про страхування транспортного засобу автомобіль АСURА MDХ реєстраційний номер АА 6000 НА за договором страхування № 10/17-144 від 08.05.2008, укладеним позивачем зі Маковецьким О.В.

Ліміт відповідальності, який прийняв на себе відповідач по вказаному договору страхування, складає 21,53 % від відповідальності позивача.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 26.01.2009 із застрахованим автомобілем АСURА MDХ реєстраційний номер АА 6000 НА сталася дорожньо-транспортна пригода, що підтверджується довідкою ГУ ДАІ в м. Києві від 26.01.2009.

Відповідно до умов договору страхування страховим випадком, окрім інших, є пошкодження автомобіля внаслідок ДТП.

Згідно із ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Позивачем на підставі страхового акту № 327/05/09 від 20.05.2009 було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 108677,09 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1228 від 20.05.2009 (належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи).

Про настання страхового випадку позивачем було повідомлено відповідача листом № 125 від 28.01.2009, факт отримання даного листа підтверджується, зокрема, витягом з журналу вхідної кореспонденції відповідача, копія якого наявна в матеріалах справи, а листом № 820 від 18.06.2009 позивач направив відповідачу пакет документів, що стосуються страхового випадку, в якому зазначалося, що частка відповідача складає 23505,83 грн.

Відповідачем вимоги позивача щодо сплати даної частки страхового відшкодування не оскаржувалися, безпідставність сплати позивачем страхового відшкодування Маковецькому О.В., в т.ч. в судовому порядку, не визнавалася.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 5.1 договору відповідач, в межах власного утримання, приймає участь у відшкодуванні всіх збитків за договорами страхування наземних транспортних засобів, які підпадають під дію договору.

Також, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги доводи апелянта щодо наявності підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, а саме, що Маковецький О.В. мав два екземпляри водійських посвідчень, з огляду на те, що наявність водійських прав не відноситься до відомостей про предмет договору страхування, оскільки чинне законодавство не передбачає обмежень щодо наявності водійських прав при добровільному страхуванні транспортних засобів.

Пунктом 5.3.2 договору сторони узгодили, що якщо прогнозована сума збитків може перевищувати 50000,00 грн. перестраховик, після отримання від позивача повідомлення про настання збитку, має право направити свого представника для участі у розслідуванні такого страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами, відповідач даним правом не скористався, свого представника для участі у розслідуванні страхового випадку не направляв.

Відповідно до п. 4.4.2 договору протягом 3-х робочих днів з дня отримання від позивача рахунку-бордеро премій та рахунку-бордеро збитків відповідач зобов’язаний підписати ці рахунки, скріпити печаткою та направити по одному з примірників на адресу позивача.

Згідно із п. 4.4.2 договору протягом 15-ти робочих днів з дня отримання від позивача рахунку-бордеро збитків та документів, передбаченних в п. 4.2.5 договору, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу свою частку страхового відшкодування, зазначену в такому рахунку-бордеро збитків. У випадку відмови у виплаті своєї частки страхового відшкодування по окремому збитку, протягом 15 робочих днів з дня отримання від позивача рахунку-бордеро збитків, відповідач зобов’язаний надати обґрунтовану відмову у виплаті страхового відшкодування.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачем позивачу відмови у виплаті страхового відшкодування по Маковецькому О.В., наявність такої відмови, отже, не доведена відповідачем.

Згідно з вимогами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов не допускається.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Разом з цим Київський апеляційний господарський дійшов висновку, що фактично по страховому випадку з Маковецьким О.В., позивачем сплачено суму 108677,09 грн., тому саме з цієї суми має вираховуватися і розмір відповідальності відповідача.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд встановив, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 23398,18 грн.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає зміні в цій частині, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за період з 29.06.2009 по 21.08.2009 в сумі 1269,00 грн., яку було задоволено судом першої інстанції частково - в сумі 755,58 грн.

У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п. 12.2 договору сторони несуть відповідальність одна перед одною за несвоєчасне виконання передбачених цих договором розрахунків у вигляді сплати пені в розмірі 0,1% від суми платежу, що прострочений, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день затримки.

Згідно із ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Київським апеляційним господарським судом здійснено перерахунок пені, з урахуванням заявленого позивачем періоду та суми визначеної судом апеляційної інстанції розміру заборгованості відповідача та встановлено, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 752,02 грн.

За таких обставин рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2009 підлягає зміні, в порядку п. 4 ч. 1 ст. 103 та п. 1, 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України, а апеляційна скарга – частковому задоволенню.

Судові витрати на підставі статей 44, 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача (пропорційно задоволених вимог).

Керуючись статтями 33, 34, 36, 44, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 25/440 змінити.

Викласти частину 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 25/440 в наступній редакції: “ Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” (адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; п/р 2650001004925 в АТ “Укрексімбанк”, МФО 322313, код ЄДРПОУ 22945712) на користь Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Добробут та захист” (м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-б; р/р 26508178 в “Райффайзен Банк Аваль” в м. Києві, МФО 300335, код ЄДРПОУ 31571133) заборгованість в сумі 23398,18 грн., 752,02 грн. - пені, державне мито в сумі 241,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 230,05 грн.

В решті рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2009 у справі № 25/440 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Страхова компанія “Добробут та захист” (м. Київ, вул. Раїси Окіпної, 4-б; р/р 26508178 в “Райффайзен Банк Аваль” в м. Києві, МФО 300335, код ЄДРПОУ 31571133) на користь Закритого акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія” (адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; п/р 2650001004925 в АТ “Укрексімбанк”, МФО 322313, код ЄДРПОУ 22945712) 3,12 грн. – державного мита за подання апеляційної скарги.

Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 25/440 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.04.10 (відправлено)