Постанова № 10085357, 15.04.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2010                                                                                           № 1/6

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: Якименко А.В.- юрист

від відповідача: Перетятько В.Є.-юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"

на рішення Господарського суду м.Києва від 29.01.2010

у справі № 1/6 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 12366,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва 29.01.2010 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" про стягнення 12366,59 грн. відмовлено.

Позивач не погодившись з вказаним рішенням звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просив його скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилався на те, що судом порушено право позивача на захист свого права: суд відмовивши у стягненні суми боргу з урахуванням індексу інфляції звільнив відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов’язання, порушивши ст.625 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2010 прийнято апеляційну скаргу до провадження суду та призначено розгляд справи на 15.04.2010.

Представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу в якій заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, правильність застосування норм матеріального та процесуального права , колегією суддів було встановлено.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір №56-К від 10.02.2003, відповідно до якого позивач зобовязується передавати товари у власність відповідача на умовах та у строки, установлені договором, а покупець зобов’язувався приймати товари та оплачувати їх вартість.

Відповідачу було поставлено товари, проте останній за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим заборгованість склала 1078,44грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 26/118 з відповідача було стягнуто основну суму заборгованості у розмірі 1078,44грн. а також пеню у сумі 39527,79 грн. та 3% річних у сумі 5323,67 грн.

18.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко" про стягнення 12366,59 грн. інфляційних витрат, які не були заявлені позивачем під час розгляду справи №26/118.

Судом першої інстанції у задоволенні позовних вимог було відмовлено у зв’язку з тим, що при повторному зверненні до суду у відповідача борг був відсутній, і право позивача при повторному розгляді порушено не було. Його порушене право було захищене під час розгляду справи №26/118 шляхом стягнення з відповідача суми боргу, пені, трьох відсотків річних від простроченої суми.

Детально дослідивши всі матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли на підставі ст.. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання (в зв’язку з невиконанням рішення суду), на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно з розрахунком позивача інфляційні складають 12366,59грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 26/118 з відповідача було стягнуто основну суму заборгованості у розмірі 1078,44грн. а також пеню у сумі 39527,79 грн. та 3% річних у сумі 5323,67 грн.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі – ГК України), в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічні положення містяться і в ст.526 ЦК України.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов’язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений (п 2 ст. 625 ЦК України).

Чинне, законодавство не пов’язує припинення зобов’язання за наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.

Приписами ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов’язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов’язки, в тому числі і передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.

В зв’язку з вищезазначеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 12366,59 грн. - інфляційних, слід визнати обґрунтованими та такими, що доведені матеріалами справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано зобов’язання в повному обсязі та вчасно.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неповному з’ясуванні обставин, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п.1, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду – повному скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" задовольнити повністю.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 29.01.2010 по справі №1/6 скасувати.

3.Прийняти у справі №1/6 нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" задовольнити.

4.Стягути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко”(03039, м.Київ пр-т Науки, 8 , код 32104254) з будь- якого виявленого рахунку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (04116, м.Київ вул. Довнар-Запольського ,5 код 30384724) 12366(дванадцять тисяч триста шістдесят шість) грн.59 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Еко”(03039, м.Київ пр-т Науки, 8 , код 32104254) з будь- якого виявленого рахунку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан-Україна" (04116, м.Київ вул. Довнар-Запольського ,5 код 30384724) 61(шістдесят одну)грн.85коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

7.Матеріали справи № 1/6 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді