Ухвала суду № 10083165, 03.06.2010, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-5470/10 Головуючий в 1-й інстанції Троян Н.М.

Доповідач Горелкіна Н.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

« 03 » червня 2010 р. Апеляційний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді Горелкіної Н.А.

суддів: - Ратнікової В.М., Штелик С.П.

при секретарі Пасинок В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Резник Наталії Леонідівни представника державної адміністрації морського і річкового транспорту на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року в справі за позовом ОСОБА_4 до державного департаменту морського та річкового транспорту про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням суду позовні вимоги задоволено.

Стягнуто на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої: 03164, АДРЕСА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 09.09.2008 року по 29.09.2009 року в розмірі 14656 грн. 86 коп. з Державного департаменту морського та річкового транспорту, юридична адреса: 03135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, розрахунковий рахунок 35220001005083 в Головному управлінні Державного казначейства м. Києва, МФО 820019, ЕДРПО 36470242, а також стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1465 грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду у зв»язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка наказом № 98-к від 11.06.2003 року була прийнята з 11.06.2003 року па посаду провідного спеціаліста відділу бухгалтерського обліку, та їй було присвоєно 10 ранг державного службовця.

18.07.2007 року позивачка наказом № 109-к була звільнена з вищезазначеної посади у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну службу».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2008р. ОСОБА_4 була поновлена на роботі на посаді провідного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку Державного департаменту морського та річкового транспорту з 18.07.2007 року та стягнуто на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу (а.с. 3-4).

03.12.2008 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду вказана постанова була скасована, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 5-6).

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивачка його оскаржила до Вищого адміністративного суду України, який скасував ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду.

09.07.2009 року ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.09.2009 року була залишена без змін (а.с. 10-11).

Наказом № 1-к від 12.02.2010 року позивачку було поновлено на роботі на посаді провідного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку з 18.07.2007 року.

Цим же наказом позивачку було звільнено з вказаної посади з 10.11.2008 року у зв'язку з виходом на пенсію відповідно до ст. 38 КЗІІП України та ст. 23 Закону України «Про державну службу».

Проте позивачка зазначає, що на роботі її фактично не поновлювали, за призначенням пенсії вона не зверталася.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 9.09.2008р. по 29.09.2009р., посилаючись на те, що її заява про поновлення на роботі розглядалася адміністративними судами більше року не з її вини з посиланням на ст.235 КЗпП України.

Вирішуючи спір, суд також виходив з вимог ст.235 ЗКпП України.

Відповідно до вимог ст.235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_4 повинні розглядатися адміністративним судом, який розглядав трудовий спір державного службовця ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно з ч.1 п. ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.1 ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі з підстав, визначених ст.205 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 310 ч 1,315 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Резник Наталії Леонідівни представника державної адміністрації морського і річкового транспорту задовольнити частково, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року скасувати.

Провадження в справі в справі за позовом ОСОБА_4 до державного департаменту морського та річкового транспорту про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий

Судді