Постанова № 10082496, 18.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.06.10Справа №2а-827/10/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С., при секретарі Павленко Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Азбо-Крим»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим

про визнання протиправними та скасування рішення,

за участю представників:

позивача Матяш Р.В., довіреність № 21 від 14.01.2010 року;

відповідача Горохова А.К., довіреність № 12/10-0 від 13.01.2010 року;

Суть спору: Приватне підприємство «Азбо-Крим» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим, Державної податкової адміністрації України про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.09.2009 року № 0018892303 на суму 9118,75 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.01.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 20.04.2010 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог, заявлених до Державної податкової адміністрації України.

У судовому засіданні, яке відбулось 18.06.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові та у поясненнях до позовної заяви.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято на підставі та в межах закону, у звязку з порушенням позивачем вимог чинного законодавства щодо ведення касових операцій у національній валюті. На підставі зазначеного вище, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Азбо-Крим» 03.03.2003 року зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчить довідка Головного управління статистики в АР Крим серії АА № 010769 від 28.04.2009 року (а.с.15).

Відповідно до Статуту ПП «Азбо-Крим», затвердженого засновником, зареєстрованого Виконавчим комітетом Центральної районної ради м. Сімферополь АР Крим 03.03.2003 року (а.с.7-14) видами діяльності ПП «Азбо-Крим» за КВЕД є, зокрема, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, діяльність кафе, надання інших комерційних послуг.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим 31.08.2009 року було проведено перевірку позивача з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 31.08.2009 року № 002215/1207/01/09/23/32361845 (а.с.18-19), в якому зафіксовано порушення позивачем п.п. 11,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також порушення п.2.6 абз.3 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» № 637 від 15.12.2004 року.

На підставі акту перевірки позивачем 14.09.2009 року було прийнято рішення № 0018882303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 355,75 грн. за порушення п.п. 11,13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с.20), а також рішення № 0018892303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9118,75 грн. за порушення п.2.6 абз.3 Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні» (а.с.22).

24.09.2009 року позивачем було сплачено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 355,75 грн. відповідно до рішення № 0018882303 від 14.09.2009 року, що підтверджується квитанцією № 1822.304.13 від 24.09.2009 року (а.с.21).

Не погодившись з рішенням № 0018892303 від 14.09.2009 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9118,75 грн., позивач 24.09.2009 року звернувся до Державної податкової адміністрації в АР Крим зі скаргою (а.с.23).

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією АР Крим 12.10.2009 року прийнято рішення № 2574/10/25-023, яким позивачу відмовлено у задоволенні скарги, рішення № 0018892303 від 24.09.2009 року залишено без змін (а.с.24-27).

04.11.2009 року позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України зі скаргою на рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим № 0018892303 від 24.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.28-29).

За результатами розгляду скарги позивача Державною податковою адміністрацією України 09.12.2009 року прийнято рішення № 12752/6/23-7015/1364, яким позивачу відмовлено у задоволенні скарги, рішення № 0018892303 від 24.09.2009 року залишено без змін (а.с.30-32).

Вважаючи рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим № 0018892303 від 24.09.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій протиправним, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовними вимогами про його скасування.

В ході судового розгляду судом було перевірено правове обґрунтування висновків Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим щодо порушення ПП «Азбо-Крим» Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», а також правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначає Закон України «Про державну податкову службу в України», відповідно до ст.4 якого Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, якому підпорядковуються зокрема Державна податкова адміністрація в АРК.

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» ( далі Закон) здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

У ст. 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок.

Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків. Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідно до п.1.2. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205,позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону №509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

В ході вивчення матеріалів справи судом було встановлено, що перевірку позивача проведено на підставі плану-графіку проведення перевірок обєктів торгівлі, громадського харчування на серпень 2009 року, затвердженого заступником голови Державної адміністрації в АР Крим (а.с.72-73), направлень на перевірку від 28.08.2009 року № 2572/23-3 та № 2573/23-3, виданих начальником Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим головному державному податковому ревізору-інспектору Сушко Д.О. та головному державному податковому ревізору-інспектору Гнєдіній С.О. відповідно (а.с.16-17).

В направленнях на перевірку від 28.08.2009 року № 2572/23-3 та № 2573/23-3 відповідачем було зазначено про те, що перевірка ПП «Азбо-Крим» є плановою.

Суд не погоджується з тим, що перевірка ПП «Азбо-Крим» є плановою та зазначає, що за характером перевірки, яку проводив відповідач, вона не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1-2 ст.11 Закону, оскільки під час її проведення не перевірялась своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), не досліджувались сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача.

До того ж, у відповідності до частини 7 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Таким чином, самим законодавцем перевірку дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій за характером її проведення було віднесено до позапланових.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що направлення на перевірку від 28.08.2009 року № 2572/23-3 та № 2573/23-3 були складені відповідачем з порушенням норм чинного законодавства у звязку із зазначенням в них інформації, що не відповідає дійсності.

Враховуючи той факт, що перевірка з питань дотримання субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій є позаплановою перевіркою, то відповідно до вимог ч. 2 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України» вона має проводитись за наказом керівника податкового органу, про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. При цьому суд наголошує на тому, що копія вказаного наказу обовязково повинна бути вручена перед початком проведення перевірки особі, що перевіряється, або її представнику.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 цього Кодексу.

Всупереч цьому, відповідачами не було надано доказів того, що позапланову перевірку позивача було проведено на підставі наказу, виданого начальником Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим. Відсутні у справі також докази того, що позивач перед початком проведення перевірки був ознайомлений з наказом про її проведення.

Як було зазначено вище, відсутність наказу про проведення перевірки відповідачем обґрунтована тим, що перевірка позивача, проведена 31.08.2009 року, є плановою та була передбачена планами роботи Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим.

Однак, суд звертає увагу на те, що наявність перевірки господарської одиниці магазину, який належить ПП «Азбо-Крим», у плані-графіку роботи Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим не свідчить про її плановий характер в розумінні ч. 1 ст. 11 Закону, в даному випадку планова перевірка це похідне поняття від словосполучення «план на місяць».

До того ж, передбачення перевірки позивача внутрішнім планом Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим, не позбавляє відповідача права видати наказ про проведення перевірки, як це передбачено для позапланових перевірок.

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд дійшов висновку, що перевірку позивача 31.08.2009 року було проведено посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим з порушенням норм чинного законодавства.

Що стосується порушення позивачем Положення «Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», яке було виявлено під час проведення перевірки, то суд зазначає наступне.

Постановою Правління Національного банку Україїни № 637 від 15.12.2004 року затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Зазначена Постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 року за № 40/10320 (далі Положення № 637).

Положення № 637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Відповідно до п.п. 2.6 п.2 зазначеного положення вся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначених у відповідному касових (розрахункових) документах .

Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» оформляються згідно з вимогами цього Закону (п. 3.2. Положення № 637).

Штрафні санкції за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, передбачені Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995 року.

Згідно з абз. 3 п.1 Указу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Відповідно до п.1.2 Положення № 637 оприбуткування готівки це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

При цьому касою є приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку.

Касові документи - документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій". Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України;

Книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

В розділі 3 Положення № 637 визначений порядок ведення касових операцій.

Так, відповідно до п.п. 3.1 Положення № 637 касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Пунктом 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 року № 614 встановлені вимоги щодо використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

В п.п. 7.7 Порядку зазначено, що у разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.

В акті перевірки від 31.08.2009 року № 002215/1207/01/09/23/32361845 зазначено, що розрахункові операції ПП «Азбо-Крим» проводяться з використанням реєстратора розрахункових операцій Dates MP-50, зареєстрованого, опломбованого у встановленому законодавством порядку (заводський № 01006115; фіскальний № 0109004511; реєстраційне посвідчення № 0109004511 від 07.05.2003 року, видане Державною податковою інспекцією в м. Сімферополь АР Крим).

Під час перевірки було встановлено, що проведені розрахункові операції заносяться позивачем до книги обліку розрахункових операцій № 0109004511р/6, проте розрахункові операції на загальну суму 1823,75 грн., проведені позивачем з 25.08.2009 року по 30.08.2009 року за фіскальними звітними чеками № №0561-0566, не були внесені до книги обліку розрахункових операцій.

Судом встановлено, що сума у розмірі 1823,75 грн. була проведена через реєстратор розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», що підтверджується фіскальними звітними чеками № №0561-0566 (а.с. 81-92).

Позивачем у судове засідання було представлено книгу обліку розрахункових операцій № 0109004511р/6. Відповідно до витягу з КОРО № 0109004511р/6 (Розділ 2 Облік руху готівки та сум розрахунків), наявного в матеріалах справи (а.с.93) позивачем станом на день розгляду справи книгу обліку розрахункових операцій приведено у належний стан відповідно до вимог чинного законодавства.

Крім того, наявними в матеріалах справи квитанціями Кримського регіонального відділення Відкритого акціонерного товариства «ПриватБанк» (а.с.70-71,74-75) підтверджується факт сплати позивачем відповідних податків і зборів до бюджету за липень-серпень 2009 року.

З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що сума у розмірі 1823,75 грн. була внесена до податкового та бухгалтерського обліку позивача, оскільки проведення зазначеної суми через реєстратор розрахункових операцій, зазначення її в фіскальній памяті реєстратора розрахункових операцій, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків.

Отже, суму готівки, наявну в касі ПП «Азбо-Крим» у розмірі 1823,75 грн., підтверджену фіскальними звітними чеками № №0561-0566, не можна вважати такою, що не оприбуткована.

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відсутність запису отриманої позивачем готівки у розмірі 1823,75 грн. у Книзі обліку розрахункових операцій, при наявності оприбуткування зазначеної суми, означає виключно порушення позивачем порядку ведення КОРО, а не його ухилення від оподаткування зазначеної суми.

Таким чином, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 року є неправомірним, оскільки зазначений Указ встановлює відповідальність за порушення порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, порушення суб'єктами господарської діяльності норм з регулювання обігу готівки, в тому числі встановлює застосування фінансових санкцій за неоприбуткування готівки у каси.

Приймаючи до уваги, що позивачем було порушено порядок ведення КОРО, як встановлено вище, відповідальність до позивача повинна бути застосована відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В силу викладеного,висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 31.08.2009 року № 002215/1207/01/09/23/32361845 про порушення позивачем п. 2.6. Положення № 637, не відповідають дійсним обставинам справи, тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0018892303 від 14.09.2009 року, прийняте на його підставі, є протиправним та повинно бути скасовано.

Відповідно до ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 23.06.2010 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим від 14.09.2009 року № 0018892303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9118,75 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі - з дня складення у повному обсязі, у разі проголошення у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Цикуренко А.С.