Постанова № 10082368, 10.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2010                                                                                           № 18/442

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Близниченко А.В.,

від відповідача - не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Абсолют+"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.10.2009

у справі № 18/442 ( .....)

за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Наше Радіо"

до                                                   ТОВ "Абсолют+"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 43997,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.10.2009 (суддя Мандриченко О.В.) частково задоволено позов ЗАТ “Наше радіо” та стягнуто з ТОВ “Абсолют+” 28478грн.95коп. боргу за надані позивачем послуги з розміщення реклами, 3520грн.47 коп. пені, 5051грн.46коп. інфляційних втрат, 870 грн.75коп. 3% річних та відповідні судові витрати. Суд прийшов до висновку, що відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково, позовні вимоги не спростував, тому сума боргу підлягає стягненню з останнього. Судом зменшено розмір заявленої позивачем суми пені та 3% річних, враховуючи їх невірний розрахунок позивачем, та визначено суму пені та 3 % річних, що підлягають стягненню, за розрахунком суду.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач просить його скасувати. Апелянт зазначає, що справу було розглянуто господарським судом за його відсутності. Крім того, суд безпідставно додав суму інфляційних втрат в розмірі 5051грн.46коп. до вартості наданих послуг в розмірі 28478грн.95коп. не відмінусувавши від суми основного боргу оплату з боку відповідача в розмірі 10204грн.95коп.

Відповідач в судове засідання апеляційної інстанції не з’явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений у письмовій формі належним чином, його неявка не перешкоджає розгляду скарги, тому постанова приймається за наявними матеріалами справи, перевіривши які та заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

За умовами договору №7/1-ПД від 04.08.2007 укладеного між позивачем та відповідачем про надання рекламних послуг, позивач надає відповідачеві послуги з розміщення реклами згідно з програмою “Image PlusТМ –Проста участь”.

Пунктом 2 договору, в редакції додаткової угоди від 04.08.2007 до договору, визначено, що вартість послуг становить 30 доларів США, в гривнях по курсу НБУ на день оплати, в тиждень. Оплата здійснюється щомісячно на рахунок позивача на підставі рахунку, що виставляється останнім.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання вказаного договору позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 28478грн.95 коп., що підтверджується актами прийому-передачі рекламних послуг від 31.12.2007 на суму 2610грн.57коп.; від 30.11.2007 на суму 2610грн.57коп.; від 31.10.2007 на суму 2610грн.57коп.; від 30.09.2007 на суму 2610грн.57коп.; від 31.08.2007 на суму 2610грн.57коп.; від 31.01.2008 на суму 2610грн.57коп.; від 29.02.2008 на суму 2610грн.57коп.; від 31.03.2008 на суму 2610грн.57коп.; від 30.06.2007 на суму 4983грн.82коп.; від 31.07.2007 на суму 2610грн.57коп.

Отже, згідно вказаних актів прийому – передачі рекламних послуг, які знаходяться в матеріалах справи, загальна сума наданих послуг становить 28478грн. 95коп.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем невірно визначена сума основного боргу, оскільки у позовній заяві останній зазначає про те, що позивачем на користь відповідача були надані послуги на загальну суму 40819грн.86 коп., проте, як зазначалось вище, надані позивачем акти свідчать про надання останнім послуг на суму 28478грн.95 коп.

Відповідач надані позивачем послуги оплатив частково у сумі 10204грн. 95 коп. Таким чином, враховуючи сплату відповідачем частини суми боргу, борг відповідача перед позивачем складає 18274грн. (28478грн.95 коп.- 10204грн. 95 коп.= 18274грн.). В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтвердив наявність помилки в розрахунку суми основного боргу та погодився з встановленим її розміром.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Акти прийому – передачі рекламних послуг, які знаходяться в матеріалах справи, підписані сторонами та скріплені печатками, є достатнім доказом факту надання послуг. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 18274грн., документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми боргу за отримані послуги. Проте, рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу та відповідних штрафних санкцій підлягає зміні враховуючи наступне.

Як вбачається з описової частини рішення, місцевим господарським судом вірно визначено суму заборгованості в розмірі 18274грн., проте, в резолютивній частині рішення суду судом помилково вказано про стягнення 33530грн. 41коп., що становить суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а саме: 28478грн.95 коп.+5051грн.46коп.=33530грн.41коп. Тобто судом стягнуто 5051грн. 46 коп. інфляційних втрат та 28478грн.95коп. боргу, тоді як сума боргу становить 18274грн. і з урахуванням інфляційних втрат сума стягнення має бути 23325грн.46коп.

Позивачем, також, заявлено вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. Проте, розрахунки позивачем штрафних санкцій зроблені виходячи з суми стягнення 30614грн.91коп. тоді як судом першої інстанції встановлено, що сума боргу складає 18274грн. Судом першої інстанції при розрахунку штрафних санкцій, також помилково проведено їх розрахунок виходячи з суми боргу 28478грн.95коп. Отже, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду з урахуванням заявленого до стягнення позивачем періоду її нарахування та виходячи з суми боргу 18274грн.

Відповідно до п.9 договору за порушення строків оплати відповідачу може нараховуватись пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення. Відповідачем порушено вимоги договору щодо оплати наданих послуг.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як слідує з розрахунку позивача він нараховує пеню за період з 31.03.2008 року по 06.04.2009 року, в той час як виходячи з положень ч. 6 ст. 232 ГК України, період нарахування пені має бути з 31.03.2008 року по 01.10.2008 року. Отже, з врахуванням викладеного сума стягнення пені становить 2156грн.88коп.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог ст.625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню 558грн.73коп. 3% річних та 3307грн. 59коп. інфляційних втрат, враховуючи уточнений розрахунок суду.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано факт надання позивачем послуг. Проти наявності боргу відповідач не заперечував, вказував лише на невірну суму стягнення основного боргу судом першої інстанції, що було враховано апеляційним господарським судом.

Щодо посилань відповідача, в своїй апеляційній скарзі про те, що в разі його неявки в судове засідання суд повинен був застосувати положення статті 77 ГПК України та відкласти розгляд справи, необхідно зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2009 було порушено провадження у справі №18/442, розгляд призначено на 01.10.2009, вказану ухвалу надіслано сторонам 09.09.2009 згідно відмітки відділу діловодства місцевого господарського суду (№№3281,3282).

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (пункт 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року). Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, відповідно ж до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладається, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні. Враховуючи повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та можливість її розгляду за відсутності представника відповідача в апеляційного господарського суду відсутні підстави для скасування рішення з підстав неявки в судове засідання представника відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково стягнуто та нараховано штрафні санкції виходячи з суми боргу 28478грн.95коп., тоді як сума боргу становить 18274грн., а тому рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2009 року по даній справі підлягає зміні, а саме: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 18274грн., 2156грн.88коп. пені, 558грн.73коп. 3% річних та 3307грн. 59коп. інфляційних втрат, в задоволенні решти позовних вимог відмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача за подачу позовної заяви покалатаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2009 у справі № 18/442 змінити.

2. Викласти п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Києва від 01.10.2009 року у справі № 18/442 в наступній редакції:

“2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Абсолют+” (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, 32-2, код ЄДРПОУ 31611982) на користь закритого акціонерного товариства “Наше радіо” (04107, м. Київ, вул. Отто Шмідта, 6, код ЄДРПОУ 23530551) суму боргу у розмірі 18274 (вісімнадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн., 2156 (дві тисячі сто п’ятдесят шість) грн. 88 коп. пені, 558 (пятьсот п’ятдесят вісім) грн. 73коп. трьох процентів річних, 3307 (три тисячі триста сім) грн. 59коп. інфляційних втрат, 242 (двісті сорок дві) грн. 97 коп. витрат по сплаті держмита та 172 (сто сімдесят дві) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.”

3. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 18/442.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

16.02.10 (відправлено)